Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Психологічний зміст шлюбно-сімейних настанов у період ранньої дорослості





Олена Волошок, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка,

Наталія Ільчишин, асистент кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка

УДК 159.922.5: 316.356.2

 

У статті висвітлено результати дослідження шлюбно-сімейних настанов студентської молоді та рольових очікувань, домагань у різних сферах сімейного життя осіб, які перебувають на передшлюбному етапі. Розкривається роль освіти та дошлюбної підготовки молоді, як на етапі пошуку майбутнього шлюбного партнера, так і на етапі створення власної сім’ї.

Ключові слова: шлюбно-сімейні настанови, рольові очікування і домагання у шлюбі, альтернативні форми шлюбу та сім’ї, передшлюбна підготовка молоді

 

В статье освещены результаты исследования брачно-семейных установок студенческой молодежи и ролевых ожиданий, притязаний в различных сферах семейной жизни лиц, находящихся на этапе оформления брачных отношений. Раскрывается роль образования и добрачной подготовки молодежи на этапе поиска будущего брачного партнера, так и на этапе создания собственной семьи.

Ключевые слова: брачно-семейные установки, ролевые ожидания и притязания в браке, альтернативные формы брака и семьи, подготовка молодежи к браку

 

The article highlights the results of a study of marriage and family attitudes of students and role expectations, claims in different areas of family life of those on the stage of registration of marriage. Reveals the role of education and training of young people before marriage, which is located at the search of the future marriage partner and at the stage of creating your own family.

Key words: attitudes, role expectations and aspirations in marriage, alternative forms of marriage and family, preparing young people for marriage

 

На сьогоднішній день можна спостерігати зниження показників психічного здоров’я сучасної сім’ї. Проблемою української сім’ї залишається нестабільність шлюбних відносин та значна вірогідність розлучення. Середній показник розлучень в Україні становить 54,2%. Протягом 2006–2011 років кількість розлучень у розрахунку на 1000 осіб зменшилася з 3,6 до 3,2. Однак за відповідним показником Україна посідає третє місце серед європейських держав, у яких він у середньому становить 2,1 розлучення на 1000 осіб [3].

На сучасному етапі розвитку суспільства дедалі більше молодих людей віддає перевагу не вступати у шлюб на самому початку своїх стосунків або зовсім не оформлювати офіційні відносини. Зростає кількість осіб, які прагнуть до альтернативних форм устрою власного життя, відбувається не тільки еволюція форм шлюбу, а й ставлення до шлюбу суттєво трансформується [4, с. 70–71]. При цьому кількість шлюбів, котрі щорічно укладаються в Україні, залишається високою. Ці дані підтверджуються і результатами соціологічного опитування «Молодь України 2012», проведеного Інститутом Горшеніна та щотижневиком «Коментарі». Зокрема, відповідаючи на питання «Як ви ставитеся до осіб, котрі живуть в громадянському шлюбі?» переважна кількість респондентів (61,9%) дала відповідь: «Ставлюся спокійно, терпимо», а ще 21,6% опитаних схвалює такий спосіб співжиття. В той же час у відповідь на питання «Якому шлюбу надасте перевагу Ви?» половина респондентів (50,1%) дала відповідь: «Надам перевагу офіційно зареєстрованому шлюбу», а ще 29,3% — «Церковному та офіційно зареєстрованому». Натомість громадянський шлюб у цьому разі обирають лише 6,3% респондентів [2]. Отже, можна стверджувати, що сім’я як цінність є важливою для більшості молодих опитаних респондентів.

Саме тому ми ставили собі за мету дослідити психологічний зміст шлюбно-сімейних настанов у період ранньої дорослості у молоді, котра ще не має наміру вступати в шлюб, та у молоді, котра безпосередньо готується до шлюбно-сімейного життя.

Як свідчать сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідження (Т. Андрєєва, С. Голод, О. Головльова, А. Денисенко, Т. Демидова, Е. Козловська, А. Сидоренко, М. Терещенко), уявлення про сім’ю є важливим чинником задоволеності подружнім життям, фактором формування подружнього взаєморозуміння. Дослідники звертають увагу на уявлення про сім’ю та особливості їхнього формування у старшокласників (Т. Демидова, Т. Говорун, В. Кравець, О. Кікінеджі та О. Кізь), частково у студентів (Т. Андреева, Н. Московічева, Л. Шнейдер), у подружніх пар з різним стажем сімейного життя (М. Терещенко). Проте уявлення про сім’ю у період ранньої дорослості (зокрема, у наречених) досліджені недостатньо.

З метою виявлення сучасних установок студентської молоді до шлюбу та сім’ї та з’ясування чинників впливу на їхнє формування було проведене психологічне дослідження. Дослідження проводилось у жовтні-листопаді 2012 р. Групу досліджуваних становили студенти психологічного відділення 3–5 курсів ЛНУ ім. І.Франка у кількості 61 особи. Вік опитаних студентів становив 20–22 роки, що відповідає початку періоду ранньої дорослості, у якому одним із головних завдань є розвиток і встановлення близькості з іншими людьми, зокрема і пошук майбутнього партнера для подружнього та сімейного життя. Ті особи, які не здатні сформувати близькі стосунки протягом цього етапу (20–40 років), можуть відчувати чималі труднощі у соціальній адаптації та страждати від почуття самотності, пригніченості та підозрілості [1, с. 694].

Для дослідження була використана анкета, тест на виявлення сімейних настанов Ю.Є. Альошиної, тест на визначення типу гендерної ролі особистості С. Бем та методика інтегральної самооцінки особистості «Хто я є у цьому світі». Ми припустили, що молоді люди будуть позитивно ставитись до альтернативних форм організації шлюбно-сімейних стосунків. Друга гіпотеза дослідження передбачала наявність взаємозв’язку між самооцінкою, типом гендерної ролі та сімейними настановами особистості.

Шлюбно-сімейні уявлення наречених досліджувалися за допомогою авторської анкети «Уявлення про сім’ю». Анкета складається з тринадцяти запитань, кожне з яких має 4–5 варіантів відповіді. Всі питання стосуються різних сфер життя майбутнього подружжя: родинного укладу, місця проживання, фінансового забезпечення, народження та виховання дітей, вирішення проблемних питань. Для дослідження узгодженості функціонально-рольових очікувань у наречених була використана методика «Рольові очікування та домагання у шлюбі» (РОД) О. Волкової та Г. Трапезникової. Додатково були використані методики Р. Стренбергера та «Шкала ясності Я-концепції». Дослідження проводилося у м. Львові. У дослідженні брали участь наречені, котрі проходили курс підготовки до подружнього життя та планували одружитися протягом шести місяців з моменту проходження курсів. Всього було опитано 47 наречених (22 чоловіки та 25 жінок) віком від 20 до 37 років. Емпіричні дані, отримані в процесі дослідження, були опрацьовані за допомогою кластерного, кореляційного та порівняльного аналізу за критерієм Манна-Уітні.

Результати описової статистики засвідчили, що найбільш позитивно студентська молодь ставиться до громадянського (М = 3,3 при min1 та max 5) та повторного шлюбу (М = 3 при min1 max 5). Середній рівень у ставленні виявились за шкалами «самотність» (М = 2,3) та «інтимна дружба» (М = 2,1). Нижче середнього середнього рівня є показники за шкалами «свідомо бездітний шлюб» (М = 1,8), «відкритий шлюб» (М = 1,8) та «гомосексуальний союз» (М = 1,8). Найнижчі показники і відповідно негативне ставлення у студентської молоді до свінгерства, яке передбачає обмін шлюбними партнерами. Отже, перша гіпотеза підтвердилася частково. Дані результатів свідчать про переконання молоді у тому, що незареєстроване співжиття є більш прийнятним у ситуації невпевненості у партнері, фінансової нестабільності чи негативному минулому досвіді, а також не створює труднощів при розриві відносин. Така форма стосунків дозволяє молоді задовільняти свої потреби у близькості як фізичній, так і емоційній з партнером. Проте дослідження Л. Шнейдера свідчать, що такого роду досвід спільного життя на середньостатистичному рівні впливу на успішність шлюбу у майбутньому не здійснює [2, с. 78].

Також сучасна молодь припускає розлучення у разі сімейних негараздів та оптимістично дивиться на створення повторного шлюбу з іншим партнером. Такі результати дослідження пов’язані з тим, що явище розриву стосунків допускається у міжособистісних стосунках з огляду на високі показники щодо кількості розлучень по Україні. Крім того, 20% досліджуваних походять з неповних сімей, отже, для них така ситуація є цілком прийнятною. Щодо самотності, то цю категорію становлять люди, котрі ніколи не перебували у шлюбі, тобто які існують у моноваріанті. Більшість самотніх осіб за статусом підтримують більш чи менш тривалі стосунки з партнером, проте не проживають разом. Такий вибір студентської молоді пояснюється навчальним процесом, фінансовою залежністю від батьків та неготовністю до серйозних стосунків на спільній території. Прийнятне ставлення молоді до інтимної дружби свідчить про потребу досліджуваних у близьких фізичних та емоційних контактах. Проте такий зв’язок рідко загрожує стабільності первинного шлюбу, а отже, очікування молоді щодо створення сім’ї у майбутньому з цим партнером можуть не справдитись, а отже, тривати не довго.

Результати кореляційного аналізу за критерієм Спірмена та Кендала засвідчили, що існує прямий зв’язок між шкалою «самотність» та «свідомо бездітний шлюб» (r = 0,43) і «повторний шлюб» (r = 0,40). Отже, при зростанні бажання жити у моноваріанті зростає мотивація певний час жити без дітей. І це є цілком зрозумілим з огляду на відсутність фінансової спроможності та особистісної зрілості у студентської молоді. Проте у молодої людини є установка спробувати знайти партнера для спільного життя. Також це можна пояснити невдалим досвідом спілкування у парі, коли є невпевненість у надійності партнера, або негативним досвідом з батьківської сім’ї.

Виявлено також прямий зв’язок між шкалами «громадянський шлюб» і «повторний шлюб» (r = 0,50), «гомосексуальний союз» (r = 0,42) та «інтимна дружба» (r = 0,30) та обернений зв’язок між шкалою «громадянський шлюб», «обов’язок» (r = -0,35) і «розлучення» (r = -0,35). Такі результати можна пояснити тим, що сучасна молодь більш лояльно ставиться до нетрадиційних форм міжособистісних стосунків. Поняття норми на сьогоднішній день втратило свою однозначність, традиційні цінності переглядаються і корегуються відповідно до потреб конкретної пари. Така ситуація пов’язана як зі становищем батьківської сім’ї, у якій виховуються діти — майбутні шлюбні партнери, так і з суспільним впливом загалом (ЗМІ, масова культура, законодавство у сфері сім’ї). Щодо конкретних сімейних настанов, то варто зазначити, що простежується прямий зв’язок між шкалою «ставлення до дітей» та «обов’язок» (r = 0,36), «романтичне кохання»(r = 0,38) і «самооцінка доброти» (r = 0,36). Такі результати свідчать про уявлення молоді про те, що при зростанні бажання мати дітей збільшується відчуття обов’язку та уявлення про себе як добру людину, яка вірить у кохання та має позитивне ставлення до дітей. У ході дослідження був виявлений цікавий взаємозв’язок між шкалою «обов’язок» та шкалами «фемінність» (r = 0,38) та «інтимна дружба» (r = -0,33). Тобто для фемінних осіб є властивим наявність моральних якостей, зокрема обов’язку, та при виборі особою такої альтернативи у стосунках, як інтимна дружба, рівень обов’язку знижується, що є цілком зрозумілим явищем. Отже, друга гіпотеза нашого дослідження підтвердилась.

Проте, як свідчать результати досліджень шлюбно-сімейних настанов осіб, котрі планують взяти шлюб, уявлення про шлюб та сім’ю (порівняно з уявленнями у осіб, котрі поки що шлюб не планують), змінюються. Зокрема, як свідчать результати досліджень, необхідними та важливими компонентами подружніх стосунків, на думку наречених, є любов (47%), повага (47%), довіра (45%) та кохання (34%). Для третини (36%) опитаних жінок важливим компонентом подружніх стосунків є також відповідальність (у чоловіків такий критерій обирають лише 18% опитуваних). Слід зазначити, що і у чоловіків, і у жінок перша трійка цінностей подружніх стосунків збіглась (любов, повага та довіра). Проте у чоловіків першу позицію займає любов (55%) за нею слідує повага (50%) та довіра (45%). Для жінок рівноцінно важливими є повага та довіра (44%), трохи меншу вагу має любов (40%). Ієрархічний розподіл цінностей подружніх стосунків для чоловіків та жінок детальніше представлений на рис. 1 та 2.

Переважна кількість наречених (94%) вважає, що молода сім’я повинна жити окремо від батьків та інших родичів. Лише невелика кількість молодих людей переконані, що новостворене подружжя повинно проживати разом з батьками чоловіка/дружини, або — як допустимий варіант — проживати разом після народження дітей (див. табл. 1).

 

87% наречених переконані, що бюджет їхньої родини має бути спільним, проте 18% чоловіків вважають, що чоловік та дружина повинні вносити свою частку у спільні витрати, а решта прибутків — це їхній власний бюджет. 68% наречених вважають, що відповідальними за фінансове забезпечення родини та її добробут мають бути і чоловік, і дружина, проте, більша відповідальність покладається на чоловіка.

Переважна кількість наречених (85%) не розраховують на фінансову допомогу батьків, проте готові прийняти її за певних обставин (велика покупка, хвороба і т.п.). Лише 15% опитаних не розраховують на жодну допомогу від батьків.

 

Більшість опитаних (68%) переконана, що важливі для сім’ї рішення слід приймати спільно, після обговорення проблемних питань, а 98% вважає, що непорозуміння та проблеми в сім’ї подружжя має вирішувати самостійно.

94% опитаних планують мати дітей, причому для більшості з них (68%) важливо, щоб це рішення було планованим та виваженим. 70% наречених переконані, що вихованням дітей повинні займатися обоє подругів у рівній мірі. Між тим, 28% опитаних вважають, що виховання дітей є, в основному, жіночим завданням, до котрого має долучатися і батько.

70% наречених вважають, що розподіл сімейних обов’язків повинен відбуватися залежно від наявності вільного часу у чоловіка чи дружини. Лише 24% наречених-жінок вважають, що домашні обов’язки повинні бути розділені порівну.

Порівняльний аналіз дав можливість виявити, чи існують відмінності між чоловіками та жінками стосовно уявлень про життєвий уклад майбутньої сім’ї. На основі статистичного опрацювання даних, було виявлено достовірні відмінності стосовно таких характеристик: жінки характеризуються значно вищим рівнем очікувань стосовно виконання чоловіками господарсько-побутових функцій сім’ї (U0,01 = 101, Uемп. = 96,5). Тобто для жінок важливими є господарсько-побутові вміння і навички майбутнього чоловіка, його бажання брати активну участь у вирішенні побутових питань. Жінки (порівняно з чоловіками) надають також більшого значення власному зовнішньому вигляду, відповідності стандартам, моді; для них більш характерним є прагнення гарно виглядати, красиво одягатися (U0,05 = 123,Uемп. = 110).

Були виявлені також відмінності стосовно значущості батьківсько-виховної функції сім’ї: для чоловіків-наречених вона виявилася більш значущою, ніж для жінок, причому чоловіки більше орієнтовані на власну активну участь у вихованні дітей (U0,01 = 101, Uемп = 59).

Отже, як свідчать результати досліджень, наречені-жінки характеризуються більшими очікуваннями стосовно участі чоловіка у вирішенні побутових питань життя сім’ї, а також більшим рівнем значущості зовнішнього вигляду. Чоловіки-наречені характеризуються вищим рівнем значущості батьківсько-виховної функції сім’ї, та орієнтацією на власну активну участь у вихованні дітей.

У досліджуваній групі також було виявлено кілька значимих кореляційних зв’язків. Зокрема, встановлено прямий кореляційний зв’язок між значущістю сексуальних стосунків у шлюбі та очікуваннями від партнера активної батьківської позиції (r = 0,51; p 0,01) та віком (r = 0,48; p 0,01); між установкою на особистісну ідентифікацію з шлюбним партнером та значущістю емоційно-терапевтичної функції шлюбу (r = 0,48; p 0,01). На основі встановлених взаємозв’язків можна припустити, що досліджувані, котрі схильні до ідентифікації себе з шлюбним партнером, менше потребують особистої автономії. Навпаки, вони прагнуть спільності інтересів, потреб, цінностей, а також очікують від шлюбного партнера моральної та емоційної підтримки, створення сприятливого психологічного клімату в сім’ї.

Висновки. Отже, на сьогоднішній день зростає кількість молоді, котра толерантно ставиться до альтернативних форм шлюбно-сімейних стосунків, особливо до громадянського союзу. Студентська молодь припускає розлучення і укладання повторного шлюбу у разі несприятливих сімейних обставин. Проте негативно ставиться до свінгерства — як обміну шлюбними партнерами для інтимного зв’язку.

В той же час молоді люди усвідомлюють значення сім’ї як середовища, котре сприяє особистісному комфорту, забезпечує моральну та емоційну підтримку членів родини. На їхню думку, сім’я повинна будуватися на цінностях любові, поваги, довіри та взаємної відповідальності.

Підсумовуючи результати дослідження, поділяємо точку зору Л. Шнейдер, який уважає, що більшість людей віддає перевагу традиційній формі шлюбно-сімейних стосунків. Разом з тим зростання можливості розриву шлюбу й альтернативи, які нещодавно з’явились, впливають і на тих, хто живе у традиційному подружньому союзі [4, c. 96]. Така ситуація позначається на підвищенні вимог до якості власного подружнього та сімейного життя.

З метою підготовки молоді до сімейного життя та набуття студентами необхідних знань, вмінь та навичок для отримання кваліфікації психолога на психологічному відділенні ЛНУ ім. І. Франка викладаються такі курси, як «Психологія сім’ї», «Тренінг батьківської ефективності» та «Сімейне консультування». Найважливішими завданнями курсу «Психології сім’ї» є: розкриття особливостей життєвого циклу сім’ї та закономірності її динаміки, висвітлення чинників дестабілізації шлюбно-сімейних відносин та окреслення моделі психологічно здорової сім’ї. Програма курсу «Тренінг батьківської ефективності» передбачає висвітлення соціально-психологічних чинників формування батьківства, розкриття ознак психологічної готовності до материнства, набуття навичок конструктивного спілкування, оптимального вирішення конфліктних ситуацій у батьківсько-дитячих стосунках, відпрацювання і закріплення учасниками тренінгу ефективних моделей поведінки у сімейному мікросередовищі.

«Практичні навички» сімейного життя молодь має можливість отримати на заняттях за програмою підготовки наречених до життя в подружжі. Програма передбачає висвітлення різних аспектів подружньої зрілості, можливість усебічного взаємного пізнання наречених, обговорення та дискусії з приводу різноманітних аспектів життя в подружжі. Така програма є важливим компонентом формування готовності молоді до подружнього життя.

Отже, важливим пріоритетом на сьогоднішній день у державі має бути підтримка молодих людей, які стоять на порозі створення власної сім’ї на психологічному, духовному та соціальному рівнях для кращої адаптації у нових умовах її життєдіяльності. Сучасна українська сім’я переживає складні часи, пов’язані з трансформацією цінностей, погіршенням показників її психічного здоров’я. Проте ці неминучі зміни важливі для її оновлення, для переходу на новий оптимальний рівень функціонування.



Номер сторінки у виданні: 200

Повернутися до списку новин