Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Особливості ставлення підлітків до здорового способу життя

Тематика: ПСИХОЛОГІЯ




Світлана Жарікова, кандидат психологічних наук, керівник психологічної служби Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія»

УДК 159.947.5

 

У статті розглянуто результати дослідження особливостей ставлення підлітків до здоров’я. Проаналізовано ціннісні пріоритети, уявлення учнів про здоров’я й орієнтацію їхнього особистісного потенціалу на підтримку власного здоров’я та успішний розвиток.

Ключові словаздоров’я, психологічне здоров’я, підлітки, ціннісні орієнтири, локус контролю

 

В статье рассмотрены результаты исследования особенностей отношения подростков к здоровью. Проанализированы ценностные приоритеты, представления учащихся о здоровье, ориентация их личностного потенциала на поддержку своего здоровья и на успешное развитие.

Ключевые слова: здоровье, психологическое здоровье, подростки, ценностные ориентиры, локус контроля

 

The article describes the results of studies of the relationship of adolescents to health. Analyzed the value priorities, views of students about health, the relationship of their personal potential to support their health and successful development.

Key words: health, psychological health, adolescents, values, locus of control

 

Здоров’я є однією з основних суспільних й особистісних цінностей. Зміни, що відбуваються у житті нашого суспільства, ставлять якісно нові вимоги до сучасної людини та стану її здоров’я. Безсумнівно, тільки здорова людина з добрим самопочуттям, оптимізмом, психологічною стійкістю, високою розумовою й фізичною працездатністю здатна активно жити, успішно переборювати труднощі. У зв’язку з цим турбота про здоров’я підростаючого покоління й професійна підтримка його відповідними структурами, безперечно, є конструктивними підходами до рішення проблеми здоров’я суспільства в цілому.

За даними медичних досліджень, у сучасних школах лише 12–14% дітей практично здорові, 50% — мають функціональні відхилення, 35–40% дітей шкільного віку страждають на хронічні захворювання. Приблизно 88% школярів перебувають у стані різного ступеня психічного неблагополуччя. Збільшилась також кількість школярів, які мають кілька діагнозів: у 20% старшокласників їх п’ять або більше [16].

Очевидно, що проблема здоров’я в аспекті розвитку шкільного виховання стала гостро актуальною та пріоритетною.

На сьогодні приводиться велика кількість визначень поняття здоров’я як у науковій, так і в популярній літературі. Проведений аналіз показує, що існують не тільки різні по суті визначення здоров’я, але й різні підходи до їх формулювання. Найбільш історично тривалим є підхід, у рамках якого здоров’я людини розглядається як певний функціональний оптимум, внутрішня рівновага, гармонія всіх частин організму.

В. Казначеєв розглядає здоров’я як процес збереження й розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності й соціальної активності людини при максимальній тривалості її життя [11].

Д. Ізуткін та А. Степанов пропонують вважати здоров’ям такий стан організму, за якого він здатний повноцінно виконувати свої функції, — функціональний оптимум [9].

Досить типовим є розгляд здоров’я з точки зору рівноваги організму з навколишнім середовищем. Цей підхід бере початок ще в роботах відомого клініциста С. Боткіна, який в XІХ ст. писав про те, що «проявление жизни в состоянии равновесия его отправлений составляет нормальную или здоровую жизнь».

Аналогічний підхід до трактування здоров’я можна спостерігати у В. Петленка й Г. Царегородцева, які під здоров’ям розуміють нормальний психосоматичний стан і здатність людини оптимально задовольняти систему матеріальних і духовних потреб [15].

Яскраво виражений цей підхід у Великій Медичній Енциклопедії: «Здоров’я — це природний стан організму, що характеризується його повною врівноваженістю з біосферою і відсутністю будь-яких виражених хворобливих змін» [4].

Також, враховуючи важливу роль здатності організму людини до біологічної й соціальної адаптації до умов зовнішнього й внутрішнього середовища, здоров’я досить часто визначають як стан оптимальної адаптованості людини до мінливих умов життєдіяльності. П. Калью, узагальнив існуючі в літературі визначення здоров’я та виділив п’ять концептуальних моделей до його визначення: медичну, біомедичну, біосоціальну, ціннісно-соціальну й інтегровану моделі. Особливо необхідно звернути увагу на інтегровану модель здоров’я, що відображає основні ознаки здоров’я: 1) відсутність хвороби; 2) нормальний стан організму; 3) динамічна рівновага організму й середовища; 4) здатність повноцінно виконувати соціальні функції; 5) повне фізичне, духовне, розумове й соціальне благополуччя, гармонійний розвиток організму; 6) здатність пристосовуватися до динамічних умов навколишнього середовища; 7) життєздатність як інтегральний показник життєдіяльності, тобто успішне здійснення біологічних і соціальних функцій [12].

Пошук оптимальних моделей профілактики порушень здоров’я підростаючого покоління приводить науковців до вивчення глибинних психологічних механізмів формування ставлення людини до свого здоров’я. В розумінні сутності здоров’я на перший план виходять його суб’єктивні психологічні аспекти, які розкриваються через «ставлення до здоров’я» [2], «внутрішню картину здоров’я» [1; 10; 14], «соціальні подання про здоров’я» [5; 6], «індивідуальну концепцію здоров’я» [17; 18].

Внутрішня картина здоров’я — особистісна, відбита у свідомості освіта, що містить подання про власне здоров’я, ставлення індивіда до нього, усвідомлення цінності здоров’я й прагнення до його вдосконалення, що проявляється в індивідуальному стилі поведінки [13].

Важливим аспектом внутрішньої картини здоров’я підлітка є відбиття його психічного та психологічного станів.

Порушення психічного здоров’я підлітка можуть призвести до серйозних наслідків: замкнутості, відчуженості від суспільства, неадекватності поводження, депресій, жорстокості стосовно однолітків і батьків, самогубства та до багатьох інших проблем. Тому дуже важливо батькам приділяти своїм дітям-підліткам більше уваги, спілкуватися з ними, цікавитися їхніми захопленнями, мріями й бажаннями, необхідно підбадьорювати підлітка, поважати його прагнення й стати для нього другом.

Очевидно, що для поліпшення якості здоров’я дітей і підлітків варто вирішувати не тільки медичні проблеми, а й соціально-економічні, психологічні, екологічні й цілий ряд інших проблем на державному рівні [8].

Слід зазначити, що в ієрархії потреб здоров’я перебуває не на першому місці, хоча саме воно повинно стати в наш час найпершою потребою. Особливо це стосується молодих людей, які поки ще умовно здорові. Тому важливо, починаючи із самого раннього віку, виховувати в дитині адекватне ставлення до власного здоров’я, розуміння того, що здоров’я — найбільша цінність, дарована людині природою.

На жаль, результати багатьох соціологічних опитувань школярів і педагогів в Україні говорять нам про нехтування молодими людьми здоров’ям як значущою соціальною цінністю. Так, наприклад, результати опитування підлітків і керівників навчальних закладів, проведеного в 2010 році в рамах міжнародного проекту «Здоров’я й поведінкові орієнтації української молоді, що навчається», відображають далеко не кращу картину ставлення підлітків до власного здоров’я. Так, досвід куріння мають від 20 до 78% опитаних (залежно від віку й місця навчання), пробували хоч колись курити 55% опитаних хлопців та 41% дівчат у віці 11–15 років. 46% респондентів уживали алкоголь у цьому ж віці. Досвід уживання марихуани або гашишу у своєму житті мали 16% підлітків у віці 15–17 років. 38% молоді, що навчається, як мінімум раз на рік брали участь у бійках, 32% зверталися за допомогою до медиків з травмами. 42% опитаних підлітків 15–17 років мають досвід статевого життя (55% хлопців та 31% дівчат). Від 7 до 15% підлітків (залежно від місця навчання) вступали в статеві відносини у віці до 15 років.

Результати досліджень поширеності вживання алкоголю й наркотичних речовин серед підлітків, збільшення кількості випадків насильства, свідчать про гостру необхідність посилення профілактичної роботи, спрямованої на формування у підлітків адекватних уявлень про здоровий спосіб життя й усвідомлення ними потреби в турботі про власне здоров’я.

Школа була, є й буде єдиним соціальним інститутом, що охоплює всіх без винятку громадян, тому саме школа повинна сприяти вихованню в дітей звичок, а потім і потреб у здоровому способі життя, формуванню навичок прийняття самостійних рішень відносно підтримки й зміцнення свого здоров’я [3].

У цій статті проаналізовано результати дослідження особливостей ставлення підлітків до здорового способу життя.

Вибірка досліджуваних представлена учнями 7-х— 8-х класів (55 осіб) та учнями 10-х – 11-х класів спеціалізованої економіко-правової школи Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» міста Харкова у кількості 64 осіб.

У дослідженні була використана авторська анкета, питання якої спрямовані на визначення основних ціннісних орієнтацій, особливостей уявлень школярів про здорову людину й здоров’я в цілому, а також визначення локусу контролю стосовно здоров’я й орієнтації на турботу про власне здоров’я.

Для статистичної обробки результатів були використані методи контент-аналізу, що дозволяють сформувати однорідні групи відповідей, та кутове перетворення Фішера для визначення статистичних відмінностей між виділеними групами відповідей.

Матеріалом для контент-аналізу й наступного кутового перетворення Фішера послужили відповіді учнів на питання анкети, показники фізичного здоров’я випробуваних, отримані при обробці медичних карт учнів, складених співробітниками служби здоров’я ХГУ «НУА». Як умовний показник успішності випробуваних у навчальній діяльності виступив середній бал табеля учнів. Результати обробки відповідей випробуваних на перше питання анкети «Здорова людина — це...» представлені в табл. 1.

 

Статистичний аналіз не виявив достовірних відмінностей у показниках порівнюваних груп.

Слід зазначити, що в більшості випробуваних обох груп сформоване цілісне уявлення про здоров’я. Однак третя частина опитаних у своїх відповідях використовують лише характеристики фізичного здоров’я, не розглядаючи його як складову єдиного цілого. Окремі учні виділяють тільки характеристики духовно-морального або психологічного здоров’я (1–2% у різних групах).

Результати відповідей на друге питання анкети «Моє здоров’я залежить від...» представлені в табл. 2.

Умовно, залежно від визначених опитуваними чинників, що впливають на здоров’я, вони розділилися на дві групи. Так, до групи інтерналів увійшли школярі, що вважають, що стан власного здоров’я, у першу чергу, залежить від них самих. Групу екстерналів склали ті, хто не вважає таку турботу необхідністю.

Результати статистичного аналізу не виявили розбіжностей між групами.

Отримані дані свідчать про те, що більше половини учнів як 7-х— 8-х класів, так і 10-х — 11-х, вважають здоров’я випадковим фактором, і не готові прийняти на себе відповідальність за власне здоров’я.

Дані, наведені в таблиці 3, можуть бути цікавими для аналізу результатів попередньої табл.

 

Статистичний аналіз не виявив достовірних відмінностей між групами учнів, що брали учать у дослідженні.

Звертає на себе увагу факт, що як екстернали, так і інтернали схильні здебільшого піклуватися лише про фізичну складову здоров’я. Тоді як лише окремі учні включають у комплекс заходів щодо підтримки здоров’я й такі якості, як контроль своїх емоцій, позитивне сприйняття реальності, підвищення самооцінки й упевненості в собі, розвиток навичок міжособистісного спілкування, культивують оптимістичне ставлення до життя та ін.

Відповіді на питання «Я оцінюю стан свого здоров’я як...» представлені в табл. 4.

 

Статистичний аналіз не виявив достовірних відмінностей у показниках оцінки власного здоров’я.

Більшість випробуваних (97 й 98%) оцінюють стан свого здоров’я як відмінне і гарне. Лише 3% у групі 7-х — 8-х класів й 2% в 10-х — 11-х класах вказують у своїх відповідях на проблеми, пов’язані зі здоров’ям. Звертає на себе увагу той факт, що випробувані, оцінюючи здоров’я, спираються лише на фізичну його складову.

Порівняння результатів самооцінки здоров’я учнями й об’єктивних його показників вказало на розбіжність завищеної оцінки власного здоров’я й реального його стану.

За даними медичної служби ХГУ «НУА», до першої групи здоров’я належать лише 5% учнів 7-х — 8-х класів та 4% учнів 10-х — 11-х класів. Другу групу здоров’я становлять 56 і 63% учнів відповідно, і третя група здоров’я налічує 39% учнів 7-х — 8-х класів та 33% групи 10-х — 11-х класів.

Основу класифікації, що використовується медичною службою ХГУ «НУА», становлять такі характеристики окремих груп здоров’я:

Перша група здоров’я.

Хронічні захворювання мають функціональний характер, загострення рідкісні. Можливе самозцілення або повернення до здоров’я без застосування медикаментозних засобів. Ремісії тривалі, повноцінні. Гострі стани рідкісні, психічна сфера не порушена.

Друга група здоров’я.

Хронічні захворювання мають стійкий, але зворотний характер. Загострення бувають часто, з поступовим зниженням частоти у міру наближення до третього рівня здоров’я. Ремісії повноцінні, відносно довгі. Стійкі, але зворотні психічні порушення, що супроводжують загострення хронічної хвороби, або мають самостійний характер. Соціальна адаптація не порушена.

Третя група здоров’я.

Хронічні захворювання мають стійкий, загалом незворотний характер. Повна ремісія відсутня, спостерігається чергування фізичної та психічної патології. Гострі стани відсутні. Психічна патологія стійка, має самостійний характер, з можливою тимчасовою втратою соціальної адаптації [4].

Результати аналізу відповідей випробуваних на питання анкети «Що для вас є найважливішим у житті?» представлені в табл. 5.

 

Незалежно від віку досліджуваних у ціннісних орієнтирах першу позицію займають родина, близькі люди (55 й 51% відповідно). Здоров’я перебуває на другій позиції в рейтингу цінностей у 35% учнів 7-х — 8-х класів та 42% досліджуваних 10-х — 11-х класів.

Достовірні відмінності між показниками не виявлені.

При порівнянні показників успішності в навчальній діяльності та показників об’єктивної оцінки фізичного здоров’я досліджуваних виявлено, що учні, що належать до різних груп здоров’я, не відрізняються між собою за показниками успішності. Високий середній бал табеля мають досліджувані, що належать як до першої групи здоров’я, так і до третьої. І навпаки, здорові учні, як і відносно здорові, можуть мати низькі показники успішності.

Отримані в ході дослідження результати дозволяють сформулювати такі висновки.

1. Достовірні відмінності в ступені виразності ставлення до здоров’я як до цілісного феномена не визначено. Під цілісністю здоров’я мається на увазі взаємодія та взаємозалежність основних його складових: фізичної, психологічної та духовно-моральної. У більшості досліджуваних (67% учнів 7-х — 8-х класів; 65% учнів 10-х — 11-х класів). Близько третини опитуваних у своїх відповідях використовують лише характеристики фізичного здоров’я, не розглядаючи його як складову єдиного цілого. Окремі учні, що брали участь в дослідженні, виділяють тільки характеристики духовно-морального або психологічного здоров’я (1–2% у різних групах).

2. За локалізацією контролю відносно свого здоров’я до групи інтерналів увійшли школярі, які вважають, що стан здоров’я, у першу чергу, залежить від них самих. Групу екстерналів становили ті, хто не вважає турботу про стан свого здоров’я необхідністю. Більше 53% учнів 7-х — 8-х класів і більше 51% учнів 10-х — 11-х класів беруть на себе відповідальність за стан свого здоров’я, але приблизно половина учнів схильні до перенесення відповідальності за своє здоров’я на різні зовнішні фактори (екологічні, спадкоємні, санітарно-гігієнічні тощо).

3. Статистичний аналіз не виявив достовірних відмінностей між групами досліджуваних щодо піклування про стан свого здоров’я. Більшість учнів, піклуючись про своє здоров’я, звертають увагу на фізичну його складову: 96,3 й 95,9% у групах 7-х — 8-х та 10-х — 11-х класів відповідно. Лише окремі учні (3,7 й 4,1%) включають у комплекс заходів з підтримки здоров’я й такі якості та здібності, що спрямовані на зміцнення психологічних та духовно-моральних його складових.

4. Статистичний аналіз не виявив достовірних відмінностей у показниках оцінки власного здоров’я групами досліджуваних. При порівнянні результатів самооцінки здоров’я учнів й об’єктивних його показників (за даними медичних карт випробуваних), визначена розбіжність між завищеною оцінкою власного здоров’я школярами та реальним його станом.

5. Достовірні розбіжності між показниками ціннісних орієнтирів у групах не виявлені. Для досліджуваних кожного віку головною цінністю є родина та близькі люди. На другому місці рейтингу цінностей — здоров’я. Третє місце рейтингу посідає міжособистісне спілкування.

6. Випробувані обох груп демонструють успішність або неуспішність у навчальній діяльності незалежно від стану фізичного здоров’я та ставлення до нього.

Підсумовуючи результати роботи в цілому, можна зазначити таке:

1) ставлення підлітків до власного здоров’я і особливості сприйняття ними здорового способу життя мають фрагментарний характер і не орієнтовані на необхідність втілення в життя системи дій, спрямованих на підтримку здоров’я та формування усвідомленої потреби в здоровому способі життя;

2) більшість учнів, що взяли участь у дослідженні, ставлять таку цінність як «здоров’я» на другу позицію в рейтингу пріоритетних цінностей, однак уявлення щодо нього мають досить розмитий характер;

3) близько половини підлітків усвідомлюють відповідальність за стан власного здоров’я, але й вони здатні його підтримувати тільки виконанням загальноприйнятих дій і правил дотримання гігієнічних норм і підтримки фізичного здоров’я;

4) учні, що належать до різних груп фізичного здоров’я, не відрізняються між собою за показниками успішності в навчальній діяльності. Це дозволяє припустити, що порушення показників здоров’я в межах 1–3 медичних груп переважно не спричиняють помітною зниження показників навчальної діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всієї глибини проблеми й має пілотажний характер, окреслюючи перспективи подальшої дослідницької діяльності.

На наш погляд, перспективним буде продовжити роботу за наступними напрямами:

– реалізація психопрофілактичних програм з формування здорового способу життя;

– проведення тренінгів з розвитку рефлексії відносно власного здоров’я;

– обговорення необхідності включення спецкурсу «Психологія здоров’я» для підлітків у навчальний план.



Номер сторінки у виданні: 216

Повернутися до списку новин