Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Психічне здоров’я спортсменів як проблема психології здоров’я

Тематика: ПСИХОЛОГІЯ




Анна Альошичева, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри педагогіки та психології Харківської державної академії фізичної культури

УДК 159.93+371.381

 

У статті здійснено аналіз залежності рівня психічного здоров’я спортсменів від рівня їх спортивної кваліфікації. Використання методики емоційного вигоряння дало змогу отримати дані, що переконують у зростанні ступеня прояву емоційного вигоряння паралельно зі зростанням спортивної кваліфікації спортсменів. Висока нервово-психічна напруга і відповідальність за власні виступи у крупномасштабних змаганнях викликають прояв симптомів емоційного дефіциту, загострення переживань психотравмуючих обставин, психовегетативні та психосоматичні порушення. Підвищення спортивної кваліфікації супроводжується погіршенням психічного здоров’я спортсменів, що негативно впливає і на їхнє соматичне (фізичне) здоров’я.

Ключові слова: спортсмени різної кваліфікації, психічне здоров’я, емоційне вигоряння, фізичне здоров’я

 

В статье осуществлен анализ зависимости уровня психического здоровья спортсменов от уровня их спортивной квалификации. Использование методики эмоционального выгорания позволило получить данные, убеждающие в росте степени проявления эмоционального выгорания параллельно с ростом спортивной квалификации спортсменов. Высокое нервно-психическое напряжение и ответственность за собственные выступления в крупномасштабных соревнованиях вызывают проявление симптомов эмоционального дефицита, обострение переживаний психотравмирующих событий, психовегетативные и психосоматические нарушения. Повышение спортивной квалификации сопровождается ухудшением психического здоровья спортсменов, негативно влияет и на их соматическое (физическое) здоровье.

Ключевые слова: спортсмены различной квалификации, психическое здоровье, эмоциональное выгорание, физическое здоровье

 

The article analyzes the dependency level of mental health of athletes on their level of athletic skill. Using the technique of emotional burnout allowed to retrieve data that convince the growth degree of manifestation of emotional burnout in parallel with the growth of athletic training athletes. High mental stress and responsibility for his performances in large-scale events cause the display symptoms of emotional deficits, worsening feelings of stressful circumstances, psycho-vegetative and psychosomatic disorders. Improving athletic training accompanied by a deterioration of mental health of athletes, which negatively affects their somatic (physical) health.

Key words: athletes of different skills, mental health, emotional burnout, physical health

 

Психічне здоров’я спортсмена є одним із важливих чинників, що забезпечують йому можливість за однакового рівня підготовленості з суперником отримати перемогу. Мобілізаційна роль психічного здоров’я є найважливішою для успішного виступу спортсменів на змаганнях. Разом з тим існують дані про негативний вплив спортивної діяльності, особливо у спорті вищих досягнень і професійному, на психологічну сферу і психічне здоров’я спортсменів.

Актуальність проблеми психічного здоров’я спортсменів визначається також необхідністю його збереження і підтримки в осіб жіночої статі, які ще не стали матерями. Наявність добрих показників психічного здоров’я не тільки упродовж періоду виступів спортсменів, а й після закінчення спортивної кар’єри теж є не менш важливою проблемою для суспільства.

У зв’язку з цим широкомасштабне дослідження психічного здоров’я спортсменів є актуальною і практично значимою проблемою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літератури свідчить про те, що існують публікації, в яких в тій або іншій мірі вирішувались питання психічного здоров’я спортсменів. Хоча слід зауважити, що більшою мірою у цих роботах висвітлювались результати досліджень ролі, змісту та особливостей проведення психологічної підготовки спортсменів [1; 6].

Деякі автори вважають, що психічне здоров’я у спортсменів має більш високий рівень, ніж у людей, які не займаються спортом [7; 8].

Указаними та іншими авторами розглядались питання щодо психологічної готовності спортсменів до змагань, методи та умови стресостійкості [4], психології спорту вищих досягнень [2], зміни у психіці спортсменів в екстремальних ситуаціях спортивної діяльності [3].

Водночас досліджень, в яких би вирішувалась проблема збереження психічного здоров’я спортсменів в умовах блискавично зростаючих вимог до них у сучасному спорті, майже не існує. В деяких роботах автори підкреслюють необхідність вирішення цієї проблеми, її значення для суспільства [2; 5]. Але, на жаль, далі гасел та закликів справа у цьому напрямі не пішла.

Враховуючи зазначене вище, мета цього дослідження: виявити стан психічного здоров’я у спортсменів залежно від їхньої кваліфікації.

Організація та методи дослідження. У цьому дослідженні взяли участь 60 спортсменів-одноборців, які займались боротьбою дзюдо і рукопашним боєм. З них було сформовано дві групи: початківці (n=30) — спортивного розряду або з третім розрядом — і висококваліфіковані (n=30) — першорозрядники і майстри спорту та майстри спорту міжнародного класу.

Для аналізу стану їхнього психічного здоров’я використовувались методика психічного вигоряння В. Бойко, методика діагностики психічного здоров’я Г. Нікіфорова і математична обробка кількісних даних.

Результати дослідження та їх обговорення. Розуміючи, що психічне здоров’я спортсмена є інтегральним показником і його компонентами є декілька чинників, одним із домінуючих і визначаючих його стабільність ми вважаємо емоційну стійкість. Тому у нашому дослідженні застосована методика її тестування і методика емоційного вигоряння, що дозволяє визначити рівень психологічного захисту спортсмена від стресогенної дії екстремальних умов спортивної діяльності. Дані, одержані в ре зультаті діагностики емоційного вигоряння, представлені у табл. 1.

Аналіз даних, представлених у табл. 1, свідчить, що оцінки симптомів фази напруги у спортсменів обох груп були високими. Однак у висококваліфікованих спортсменів вони у 1,5–2 рази більші. Найменший ступінь вираженості симптому «незадоволеність собою» у початківців — 6,85 балів, а у висококваліфікованих — 9,40 балів.

Домінуючими симптомами фази напруги були «переживання психотравмуючих обставин» та «тривога й депресія». У початківців вони оцінені у 11,33 та 9,82 бала, а у висококваліфікованих — у 16,86 та 16,43 бала. Високий рівень вираженості цих симптомів у майстрів спорту означає, що у них велика вірогідність травмування психіки, тому що зростання вираженості цих симптомів зменшує психологічну резистентність спортсмена, в результаті чого він стає менш стійким до стресогенної дії екстремальних ситуацій.

У висококваліфікованих спортсменів згадані симптоми оцінюються як повністю складені. І хоча вони, безумовно, є більш адаптованими до перенесення фізичних навантажень, ніж початківці, але на змагальному етапі їхньої спортивної діяльності (особливо у крупномасштабних виступах) психоемоційне напруження дуже високе, і воно є одним із психотравмуючих чинників, що негативно впливають на їхнє психічне здоров’я.

Сумарна оцінка всієї фази напруги свідчить про те, що у спортсменів з високим рівнем майстерності спостерігається значна економія особистих емоцій як фактора, за рахунок якого вони намагаються попередити травми психіки. Однак високий рівень нервово-психічної напруги демонструє повну сформованість цієї фази.

Чинники, що визначаються у рамках фази резистенції більш виражені, ніж у фазі напруги, хоча мінімальну оцінку у групі початківців отримано за симптомом «редукція» професійних обов’язків — 9,58 бала. Водночас у висококваліфікованих спортсменів найменшу оцінку зареєстровано за симптомом «розширення сфери економії емоцій». Це ще один факт, що підтверджує необхідність економити емоції як процесу, який викликає негативні зміни у психіці спортсменів.

 

А що стосується ступеня прояву у цих спортсменів «редукції професійних обов’язків», то у них цей симптом є одним із домінуючих і проявляється на рівні 17,66 бала. Хоча максимальну оцінку (18,26 бала) одержано за симптомом «неадекватне вибірково-емоційне реагування».

Відносно усієї фази резистенції можна відмітити, що її показники значно більші, ніж у фазі напруги. Оцінки цієї фази в обох досліджених групах спортсменів високі, що означає наявність нервово-психічного напруження в обох групах, хоча у висококваліфікованих спортсменів воно значно більше (на 16,48 балів).

Однак найбільш суттєві відмінності між спортсменами досліджених груп отримані після аналізу оцінок симптомів третьої фази. Так, у групі початківців особиста відстороненість має найменшу оцінку (8,43 бала), а у групі висококваліфікованих спортсменів вона вдвічі вища (16,56 бала). Тобто відстороненість від перешкоджаючих спортивній діяльності факторів у них значно більша, ніж у початківців.

Особливістю фази виснаження є домінування у висококваліфікованих спортсменів такого симптому як психосоматичні та психовегетативні порушення. Якщо у новачків за цим симптомом отримано 9,42 бала, то у висококваліфікованих 23,61 бала, тобто на 14,19 бала більше. Цей факт слід розглядати як доказ наявності у цих спортсменів значних негативних змін у психіці і як підтвердження погіршення їхнього психічного здоров’я.

Характеризуючи в цілому фазу виснаження можна відмітити, що у висококваліфікованих спортсменів вона супроводжується високим рівнем емоційного дефіциту або великим ступенем емоційного вигоряння. Досить підкреслити, що всі симптоми цієї фази у них повністю склались, а сама фаза теж є цілком сформованою. Причому найбільшою мірою на емоційний стан, а значить, і на ступінь витрати їхніх енергетичних ресурсів, впливає зростання, паралельно з відповідальністю за свої виступи і кваліфікацією, психосоматичних і психовегетативних порушень. Крім того, враховуючи нерозривний зв’язок між психікою і соматикою, слід пам’ятати, що негативні соматичні зміни, як правило, супроводжуються однонаправленими психологічними. Інакше кажучи, високий рівень емоційного вигоряння, що спостерігається у висококваліфікованих спортсменів, є одним із значних важелів, що зрушують рівновагу і гармонію у психіці спортсменів у негативний бік.

А оскільки ці чинники розглядаються як ключові у збереженні психічного здоров’я людини, то ми з деякою мірою впевненості, можемо стверджувати про погіршення психічного здоров’я зі зростанням спортивної майстерності й кваліфікації спортсменів. Ця думка підтверджується даними, одержаними безпосередньо після діагностики фізичного і психічного здоров’я досліджених спортсменів (табл. 2).

 

Отримані дані свідчать про наявність відмінностей у стані фізичного й психічного здоров’я досліджених спортсменів. Так, фізичне здоров’я має більші показники у висококваліфікованих спортсменів. Водночас психічне здоров’я у них гірше порівняно з початківцями. Тобто зростання спортивної кваліфікації спортсменів, безумовно, супроводжується збільшенням не тільки фізичних навантажень, а й нервово-психічних. Крім того, у цієї категорії спортсменів зростає й кількість великомасштабних змагань, хвилювання за виступ у яких викликають значні напруження, а усвідомлення індивідуальної відповідальності їх ще більшою мірою підвищує.

Висновки. Висококваліфіковані спортсмени порівняно з початківцями характеризуються наявністю сформованих симптомів емоційного вигоряння, високим ступенем емоційного дефіциту й значними психовегетативними й психосоматичними порушеннями.

Підвищення спортивної кваліфікації може супроводжуватись погіршенням психічного здоров’я спортсменів, що у свою чергу негативно впливає на їх соматичне здоров’я.

Для розробки науково обґрунтованих рекомендацій з метою поліпшення і збереження психічного здоров’я спортсменів необхідно провести широкомасштабне дослідження впливу чинників спортивної діяльності на спортсменів, які займаються різними видами спорту й мають різну кваліфікацію

Перспективою подальших досліджень може бути пошук шляхів та методів профілактики й підтримки психічного здоров’я різної кваліфікації спортсменів, які займаються різними видами спорту.



Номер сторінки у виданні: 226

Повернутися до списку новин