Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Копінг-ресурси професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги

Тематика: ПСИХОЛОГІЯ




Вікторія Грандт, кандидат психологічних наук, викладач кафедри практичної психології Запорізького національного університету

УДК 159. 923 : 616 / 057

 

У статті розкрито сутність копінг-ресурсів як певних структурних особистісно-поведінкових властивостей, які визначають професійну надійність в умовах екстремальних ситуацій. Розроблено теоретичну та емпіричну модель копінг-ресурсів професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги. Викладено результати експериментально-діагностичного аналізу копінг-ресурсів збереження професійного здоров’я представників швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Ключові слова: професійне здоров’я, здоров’я, копінг, копінг-ресурси, копінг-стратегії, лікар швидкої та невідкладної медичної допомоги

 

В статье раскрыто содержание копинг-ресурсов как определенных структурных личностно-поведенческих свойств, которые определяют профессиональную надежность в условиях экстремальных ситуаций. Разработана теоретическая и эмпирическая модель копинг-ресурсов профессионального здоровья врачей скорой и неотложной медицинской помощи. Изложены результаты экспериментально-диагностического анализа копинг-ресурсов сохранения профессионального здоровья врачей скорой и неотложной медицинской помощи.

Ключевые слова: профессиональное здоровье, здоровье, копинг, копинг-ресурсы, копинг-стратегии, врач скорой и неотложной медицинской помощи

 

The article reveals the essence of the coping-resources as а specific structural personal and behavioral properties that define the professional reliability in extreme situations. A theoretical and empirical model of the coping-resources, professional health of the emergency physician. The results of experimental and diagnostic analysis of coping-resources as factors in the preservation of professional health of the emergency physician.

Key words: professional health, health, coping, coping-resources, coping-strategies, emergency physician

 

Вивченню проблеми професійного здоров’я завжди приділялася велика увага. Науковці різних напрямів робили спроби вивчення професійного здоров’я, визначення його сутності з метою вироблення навичок керування та економного використання здоров’я протягом усього життя та знаходження засобів для його збереження та покращення. Збереженню професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги необхідно приділяти більше уваги, що пов’язано з тим, що їхня професійна діяльність виконується в екстремальних умовах праці, ці умови ставлять підвищені вимоги до професіонала і є причиною помилок та зривів у роботі, що несприятливо впливає на працездатність, і як наслідок на професійне здоров’я фахівця. Здатність протистояти труднощам задля ефективного виконання професійних обов’язків, особливо в екстремальних умовах, тісно пов’язана з усвідомленням фахівцем власних можливостей та ресурсів, які в психологічній літературі визначають як копінг-ресурси.

Проблема збереження професійного здоров’я особистості в екстремальних умовах належить до вельми значущих як у суто науковому, так і в практичному плані. Підтвердженням цьому є дослідження відомих вітчизняних та зарубіжних психологів (С. Безносов, Р. Березовська, І. Корнієнко, Р. Лазарус, Р. Мосс, А. Налчаджан, С. Олдвин, Ю. Постилякова, О. Саннікова, С. Фолькман, Ч. Холахан та ін.), у яких конкретизовані різноманітні аспекти впливу адаптаційних процесів на професійне здоров’я людини. Однак на тлі існуючих доробок сьогодні бракує наукових розвідок, присвячених проблемі копінг-ресурсів професійного здоров’я особистості. Попри велику кількість досліджень природи та механізмів копінг-поведінки, -стратегій та -стилів, серед яких праці І. Ващенко, Н. Водоп’янової, Л. Дьоміної, І. Корнієнка, Т. Крюкової, К. Муздибаєва, С. Нартової-Боча вер, Н. Родіної, М. Фетіскіна, можна простежити певну прогалину щодо вивчення таких ресурсних ознак особистості, у яких сконцентровані сенсорні, когнітивні, емоційні та комунікативні ресурси, що визначають результативність професійної діяльності.

Отже, метою статті є теоретичне та емпіричне обґрунтування копінг-ресурсів професійного здоров’я лікарів швидкої медичної допомоги.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

– провести теоретичний аналіз проблеми;

– побудувати теоретичну модель копінг-ресурсів професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги;

– емпірично встановити структурні компоненти копінг-ресурсів професійного здоров’я та їхній взаємозв’язок у прояві особистісно-поведінкових властивостей лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги;

– обґрунтувати специфічні ознаки та закономірності прояву копінг-ресурсів як чинника збереження професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Копінг-ресурси та професійне здоров’я є двома взаємопов’язаними феноменами, особливо якщо професійна діяльність супроводжується стресовими умовами праці. Так, лікарю швидкої та невідкладної медичної допомоги необхідно звернути увагу на те, що йому потрібно володіти широким спектром знань, умінь та навичок задля надання невідкладної медичної допомоги людині будь-якого віку з будь-яким порушенням функціонування організму, тобто, виходячи на роботу, лікар швидкої допомоги ніколи не знає, скільки виїздів йому необхідно буде зробити за зміну, з якою кількістю пацієнтів і з якими клінічними випадками йому доведеться працювати [1]. У представників цих професій також існує загроза зараження і ризик втрати власного здоров’я, а іноді й життя.

Такі умови праці можуть призвести до ризику появи синдрому емоційного вигорання, професійної деформації, чи будь-якого іншого порушення професійного здоров’я. Здатність протистояти труднощам задля ефективного виконання професійних обов’язків тісно пов’язана з усвідомленням фахівцем власних можливостей та ресурсів, які в психологічній літературі визначають як копінг-ресурси.

Здійснений теоретичний аналіз дав змогу визначити копінг-ресурси як сукупність внутрішніх та зовнішніх ресурсів, завдяки яким людина обирає способи реагування, найбільш прийнятні для неї та ситуації. У такому ракурсі копінг-ресурси професійного здоров’я можна розглядати як внутрішні та зовнішні ресурси організму, які допомагають фахівцю зберігати та в разі необхідності відновлювати професійне здоров’я.

Теоретичний аналіз проблеми дає підстави висновувати про те, що на сьогодні відсутня єдина теорія копінг-ресурсів професійного здоров’я фахівців екстрених служб, в тому числі лікарів швидкої медичної допомоги.

Запропонована теоретична модель копінг-ресурсів професійного здоров’я лікарів швидкої медичної допомоги є варіантом відтворення теоретико-методологічних конструктів, які цілісно пояснюють архітектоніку структурно-функціональної організації цього психологічного феномена.

В основі конструювання цієї моделі було покладено системний підхід, основними ознаками якого є цілісність, взаємодія елементів, зв’язки та відношення, котрі детермінують структуру системи. Так, виділено структурні компоненти професійного здоров’я особистості (соматопсихічне, соціально-психологічне та морально етичне здоров’я фахівця), конкретизовано чотири групи факторів (фізичні, психологічні, соціальні та духовні), які у свою чергу поділяються на зовнішні та внутрішні. Кожен із факторів впливу може мати як позитивно, так і негативно спрямований вектор. Копінг-ресурси у їхній зовнішній та внутрішній конфігурації людини є ознакою подолання негативних факторів. При цьому базовими умовами збереження, і в разі необхідності — відновлення, професійного здоров’я фахівців екстрених служб є інтернальні (фізичні, соціально-психологічні та духовні) та екстернальні (соціальні та матеріальні) копінг-ресурси [2; 3; 4]. Вони допомагають фахівцю утримувати тиск негативних факторів і долати стресові ситуації, які супроводжують його професійну діяльність. Кількісні та якісні показники копінг-ресурсів змістовно визначають використовувані фахівцем копінг-механізми, копінг-стратегії та копінг-поведінку (рис.1).

 

Отже, копінг-ресурси професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги — це багатокомпонентна та багаторівнева система, в якій усі компоненти взаємопов’язані та взаємовпливають один на одного. Але необхідно звернути увагу на те, що це лише теоретична модель, яку створено шляхом теоретичного аналізу проблеми.

Тому, на нашу думку, необхідно шляхом емпіричного дослідження виявити копінг-ресурси, які можуть допомогти зберігати і в разі необхідності відновлювати професійне здоров’я лікарів швидкої медичної допомоги.

Програма емпіричного дослідження реалізовувалась у три етапи: збір емпіричного матеріалу, проведення констатувального експерименту (аналіз та інтерпретація результатів),  побудова емпіричної моделі професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги.

В емпіричному дослідженні взяло участь 108 лікарів швидкої.

На першому етапі протягом 2009–2010 років проводилася організаційно-підготовча робота: вивчалися теоретичні, методологічні та методичні аспекти проблеми копінг-ресурсів професійного здоров’я особистості; визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розроблено програму дослідження, де використовувалися такі методи, як теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, спостереження, діагностичні стандартизовані та проективні методики; визначено базу для проведення експериментального дослідження (комунальна установа «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» (м. Запоріжжя), комунальний заклад «Луцька швидка медична допомога» (м. Луцьк).

Другим етапом емпіричного дослідження було вивчення змісту копінг-ресурсів і професійного здоров’я особистості, діагностика фізичних, соціально-психологічних та духовних копінг-ресурсів, а також професійного здоров’я: соматопсихічного, соціально-психологічного та морально-етичного здоров’я представників екстрених служб.

Третім етапом дослідження було експериментально-діагностичне вивчення копінг-ресурсів професійного здоров’я через структуру особистісно-поведінкових властивостей лікарів швидкої медичної допомоги, які визначають професійну надійність в умовах екстремальних ситуацій.

Таким чином, представлене процедурно-методичне забезпечення експериментальної програми дослідження дає змогу здійснити комплексну перевірку можливих каузальних гіпотез щодо ключових змінних вивчення копінг-ресурсів професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги і дати обґрунтовану оцінку валідності застосованих психологічних засобів роботи з цим феноменом.

Отримані результати засвідчують, що більшість лікарів швидкої медичної допомоги продемонстрували середні показники за всіма шкалами опитувальника копінг-стратегій Р. Лазаруса. Це підтверджує відсутність домінуючого вираження певної копінг-стратегії, за винятком лише однієї, — «самоконтроль», яка характеризується як зусилля з регулювання своїх почуттів і дій, і за якою високі показники розвинутості цієї копінг-стратегії показали майже третина (30,2 %) респондентів. Більша частина лікарів швидкої — 81% — використовує змішані копінг-стратегії, тобто вони вирішують проблемні ситуації за допомогою декількох стратегій опанування залежно від ситуації та обставин, в яких вони опиняються. Також необхідно зазначити, що 9% респондентів не мають жодної яскраво вираженої стратегії опанування. Майже 10% респондентів мають лише одну стратегію опанування, з них 70% респондентів планують вирішення проблеми, 17% лікарів швидкої використовують копінг-стратегію «самоконтроль», у 9% — переважає копінг-стратегія дистанціювання, 4% — використовують позитивну переоцінку. Отже, лікарі швидкої медичної допомоги прагнуть використовувати більш конструктивні шляхи адаптації щодо важких ситуацій, пов’язаних з їхньою зміною і отриманням позитивного досвіду.

З метою надання комплексного характеру досліджуваному психологічному явищу, а відповідно й зменшення кількості вихідних даних було застосовано факторно-аналітичний підхід, що ґрунтується на врахуванні взаємозв’язків між окремими психологічними показниками.

Проведений факторний аналіз емпіричних даних дав змогу виокремити основні фактори, які визначають особливості професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги: «адаптаційні здібності» (22,71%), «готовність до ризику» (7,66 %), «толерантність» (6,27 %), «стриманість» (5,13 %), «відповідальність» (4,28 %), «прагнення до експериментування» (4,14 %), «контроль» (3,23 %), «планування» (3,10 %), сумарний показник дисперсії становить 56,533 %.

Проведене дослідження з вивчення копінг-ресурсів професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги продемонструвало виявлення специфічних ознак та психологічних закономірностей досліджуваного феномена. У результаті проведення факторного аналізу було виділено основні особистісно-поведінкові властивості лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги, які у своїй структурній організації (фізичні, соціально-психологічні, морально-нормативні) відображають структурно-функціональний зміст прояву їх професійного здоров’я (соматопсихічне, соціально-психологічне та морально-етичне) (рис. 2).

 

Так, результати дослідження показують, що структурні компоненти копінг-ресурсів лікарів швидкої є досить динамічними властивостями, які пов’язані з особливостями процесу особис тісного становлення, який відображає зміну особистісно-поведінкових та інтерперсональних характеристик. Крім того, копінг-ресурси професійного здоров’я опосередковані системою особистісно-професійних цінностей суб’єкта.

Виділені структурні компоненти копінг-ресурсів лікарів швидкої як функціональні атрибути не ізольовані один від одного, а функціонують як єдина цілісність, адже кожен із виділених компонентів виконує специфічну функцію, як-от: 1 — фізичні копінг-ресурси — адаптаційну; 2 — соціально-психологічні копінг-ресурси — ідентифікаційну; 3 — морально-нормативні копінг-ресурси — інтегра тивну. Кожна з цих функцій відображає структурно-функціональний зміст професійного здоров’я — відповідно соматопсихічне, соціально-психологічне та морально-етичне здоров’я.

Представлена характеристика структурних компонентів та функціональних ознак виділених копінг-ресурсів (фізичні, соціально-психологічні, морально-нормативні) лікарів швидкої дала змогу окреслити фактори, які визначають пониження виникнення і переживання стресових ситуацій. Відповідно виділено три фактори збереження професійного здоров’я:

1) психофізіологічний фактор (є базовим і характеризує фізичні копінг-ресурси), визначається високим рівнем загальної нервово-психічної активності (гарний настрій, відсутність втоми, відсутність порушення циклу «сон-активність»), емоційною стійкістю, високою експресивністю;

2) особистісно-рольовий фактор (характеризує соціально-психологічні копінг-ресурси), визначається комунікабельністю, соціальною сміливістю, практичністю, середнім значенням конформізму та підозрілості; відсутністю рольової конфліктності та невизначеності, високою мотивацією до саморозвитку та професійного зростання;

3) організаційно-статусний фактор (характеризує морально-нормативні ресурси), визначається адекватною самооцінкою, соціальним інтересом, прагненням до людей, моральною нормативністю, високим контролем над собою, вмінням планувати дії та оцінювати результати діяльності, самостійністю, високим рівнем саморегуляції.

Зазначені фактори збереження професійного здоров’я лікарів швидкої потрібно розглядати у тісній взаємодії між собою, тим самим демонструючи їхні особистісно-поведінкові комплекси, які визначають професійну надійність.

Висновки й перспективи подальшого дослідження. В межах розробки диференційованого підходу щодо зміцнення професійного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги можемо запропонувати такі можливі напрями організації роботи: 1) створення автоматизованих діагностико-консультаційних систем із зміцнення фізичного стану і психосоматичного здоров’я співробітників, які забезпечують формування індивідуальних оздоровчих рекомендацій; 2) удосконалення методів діагностики змін стану психосоматичного здоров’я лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги і факторів ризику порушень нервово-психічного статусу; 3) розроблення спеціальних тренінгових програм, які дають змогу здійснювати персоніфікацію методів психічного самозахисту лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Ми й надалі досліджуватимемо проблему копінг-ресурсів професійного здоров’я особистості і плануємо розробити концептуально-методичну модель профілактичних заходів щодо підтримки професійного здоров’я фахівців.



Номер сторінки у виданні: 239

Повернутися до списку новин