Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Соціально-психологічні відмінності молоді з різним рівнем досвіду участі в масових політичних заходах





Світлана Невмержицька, аспірантка інституту соціальної та політичної психології НАПУ

УДК 159.947.5

 

У статті проаналізовано та узагальнено соціально-психологічні особливості молоді з різним досвідом участі в масових політичних заходах. Зроблено акцент на емоційному компоненті участі, завдяки якому особистість учасника має змогу полегшити навантаження на психіку.

Ключові словамасовий політичний захід, психічне навантаження, терапевтичні чинники участі

 

В статье проанализированы и обобщены социально-психологические особенности молодежи с разным опытом участия в массовых политических мероприятиях. Сделан акцент на эмоциональном компоненте участия, благодаря которому личность участника имеет возможность облегчить нагрузку на психику.

Ключевые словамассовое политическое мероприятие, психическая нагрузка, терапевтические факторы участия

 

The article analyses and summarizes the social-psychological characteristics of young students with on the emotional component of the participation, through which the personality of the participant has the ability to ease psychological stress through the participation in mass political events.

Key words: mass political event, psychological stress, factors of participation, sociotherapy

 

Становлення демократичності в сучасній Україні відбувається паралельно з широким розвитком громадянської ініціативи людей, їхньою активною участю в політичному житті країни. Політичні партії, ЗМІ, суспільні організації сприяють формуванню соціально-політичних установок, які підштовхують людей у русло політичної поведінки. Окремі особистості діють під впливом установок, та результати соціологічних досліджень стверджують, що відсоток таких особистостей невисокий. Також існує значний відсоток особистостей, яких взагалі не цікавлять політичні події. Тож постає питання, від чого залежить рівень зацікавленості молоді політичними подіями, які якості та особистісні чинники поведінки особистості сприяють активній політичній позиції; чи існують, окрім суто політичних мотивів активної участі в політичному житті (та участі в масових політичних заходах зокрема), особистісні підсвідомі мотиви, які також стають рушійною силою політично активної поведінки.

Тож метою статті є узагальнення проведеного теоретичного та емпіричного аналізу дослідження особистісних якостей та чинників поведінки в контексті участі молоді в масових політичних заходах з метою виявлення соціально-психологічних відмінностей, що визначають готовність особистості до участі в масових політичних заходах.

Активним учасником політичного процесу є студентська молодь віком від 18 до 23 років, тому роль випробуваних полягла саме на неї. Вивчаючи чинники участі молоді в масових політичних заходах (мітингах, акціях протесту, Помаранчевій революції тощо), в дослідженні, що проводилося у формі масового опитування та анкетування, маємо результати, які підтверджують суб’єктивне сприймання політики особистістю, розуміння нею власної ролі в політичному житті. Це розуміння дало підставу для вирізнення різних рівнів участі (жодного разу, один-два рази, кілька разів та багато разів). Знову ж постало питання, що спонукає молодь ставати постійними учасниками масових політичних заходів. Для отримання відповіді на поставлене питання, шляхом використання підібраного та розробленого діагностичного матеріалу (який склав дві анкети, спрямовані на уточнення чинників участі, та 8 методик, які визначають особливості особистості), було виявлено систему цінностей, за якими молодь іде на масовий політичний захід, та виділено особистісні якості учасників масових політичних заходів.

Вказані етапи дослідження проводилися в Кіровоградському державному педагогічному та Кіровоградському національному технічному університетах серед студентів ІІІ–V курсів, віком 18–23 роки та охопили загалом 697 студентів. В рамках цієї статті будуть проаналізовані соціально-психологічні особливості груп студентів, що брали участь у масових політичних заходах багато разів (9,2% від загальної кількості випробуваних), та група, що жодного разу участі в заходах не брала (25,6%).

Гендерні відмінності груп з показником високого рівня статистичного значення р0,0001 свідчать, що чоловіки багатократно брали участь в масових політичних заходах в чотири рази частіше за жінок, а жодного разу не відвідували подібні заходи переважно жінки. Зазначена тенденція по-

яснюється впливом стереотипів, що для участі в будь-яких політичних процесах необхідні незалежність, домінування, стійкість — риси, що притаманні переважно чоловічій статі.

Виявлені на перших етапах дослідження чотири групи чинників, які сприяють участі молоді в масових політичних заходах, властиві двом групам, що аналізуються, в різній мірі [1, с. 219]. Так, на ціннісні чинники частіше вказують ті, хто має досвід участі в заходах (р 0,001), таким чином, зазначаючи активний інтерес до суспільних подій, відчуваючи власний внесок у громадянські справи.

Значна кількість респондентів керувалася задоволенням власне особистісних потреб. Як свідчать результати, кожен учасник заходів мотивується, окрім політичного та громадянського самоствердження, ще й можливістю психічного розвантаження, вивільнення негативних емоцій, бажанням пропустити через себе «сильні відчуття». Можливість отримати емоційну розрядку задовольняється через вилив накопиченої енергії. Бажання відпочинку та можливість відволіктися від проблем задовольняється отриманням позитивних емоцій, заряду бадьорості, піднесеним настроєм та приємним спілкуванням. Терапевтичні чинники в три рази частіше обирають у групі, представники якої брали участь багато разів, що підтверджується, при порівнянні груп, високим рівнем статистичного значення. Ті, хто мав досвід участі, стверджують, що їх може спонукати серед інших можливість отримати емоційну розрядку, бажання відчути сильні почуття, і, навпаки, не маючи досвіду участі, студенти відкидають ці чинники як можливий (р0,001).

Прагматичні чинники участі молоді в масових політичних заходах розкриваються через цікавість до події, що привернула увагу багатьох людей, можливістю заробити та можливістю зав’язати нові знайомства. Цікавість як чинник (р 0,001) у тих, хто брав участь у масових політичних заходах, багато разів зазначена як можливий, а в тих, хто не мав досвіду — як такий, що не спонукатиме до участі (рис. 1).

 

Чинник з ситуативної групи «заповнення вільного часу» приписують собі частіше ті, хто не має досвіду участі (р 0,05). Отже, всі чинники участі, виявлені під час дослідження, у відсотковому значенні домінують у тих, хто має досвід участі. Молодь без досвіду частіше за інших погоджується стати учасником заходу, щоб заповнити вільний час.  Вивчення та аналіз особистісних показників молоді, яка брала участь в дослідженні, при порівнянні дали результати з високим рівнем статистичного значення в таких показниках. У групі з досвідом участі не спостерігається жодного випадку низького рівня настановлення на процес дій, як сукупності стійких мотивів діяльності, що характеризуються інтересами, переконаннями та схиль ностями особистості і не залежить від ситуації. У тих, хто не був учасником жодного разу, переважає середній рівень (р 0,001). Настановлення на результат дій демонструє протилежні дані: у тих, хто не брав участі в заходах, виявляється високий та середній рівні (р 0,05).

Активна безпосередня участь у масових політичних заходах, як і будь-яка інша діяльність, не залишає байдужим учасника, тому передбачає потребу у певних враженнях та відчуттях. Пошук нових відчуттів займає суттєве місце в системі потреб особистості, оскільки стимулює емоції, розвиває творчий потенціал. У всіх респондентів з групи багатократної участі виявляється середній та високий рівні потреби у відчуттях, у протилежній групі переважає середній та низький рівні прояву цього показника (р0,001). Подібні спостереження виявляються і з показником прийняття інших 0,001). Будучи в оточенні «собі подібних» під час участі, особистість близько контактує та спілкується з великою кількістю людей, тому необхідно мати достатній рівень прийняття інших, щоб діяльність була успішною, емоційно не навантаженою. Важливим чинником участі може виступати готовність до міжособистісного спілкування. Згідно з М. Шнайдером, люди з високим комунікативним контролем, добре обізнані, де і як поводитись, вміють керувати вираженням своїх емоцій. Разом з цим вони відчувають труднощі в здатності самовираження, не люблять ситуацій, які не можна прогнозувати. Навпаки ж, особистості з низьким рівнем комунікативного контролю — безпосередні та відкриті для спілкування, хоча можуть сприйматися оточуючими як занадто нав’язливі та прямолінійні. Високий рівень комунікативного контролю в нашому дослідженні виявляється в два рази частіше в групі студентів, які жодного разу не брали участі (р 0,005).

Емоційні бар’єри спілкування тих респондентів, які брали участь у заходах, перебувають переважно на рівні ускладненої взаємодії, тоді як в тих, що не мали досвіду участі в політичних заходах, домінують деякі емоційні проблеми (р 0,001). Високий рівень невміння керувати емоціями та їхнього неадекватного прояву спостерігається частіше в тій групі, в якій представники брали участь у заходах (р 0,001). У домінуванні негативних емоцій 0,05) високий рівень також частіше зустрічається в представників групи, що брали участь в заходах. Не бажають зближуватися з іншими частіше ті, хто не брав участі в масових заходах (р 0,005). Рівень фрустрації, як загальної скутості, що заважає спонтанному розвитку особистості і проявлення його почуттєвих, емоційних та інтелектуальних можливостей, в групі колишніх учасників переважно середній, тоді як у протилежній групі — низький (р 0,005) (рис. 2).

 

Отже, в групах з різною частотою участі в масових політичних заходах, відрізняється пріоритетність чинників, які можуть стати рушійною силою для участі. Студентська молодь без досвіду участі зазначає, що рушійною силою для їхньої участі потенційно можуть стати ціннісні чинники. На таку відповідь їх підштовхує сама специфіка заходу.

Результати використаних методик (що мають достатній рівень статистичного значення), проведених на різних групах молоді та проаналізованих вище, піддано факторному аналізу, висновки якого дали можливість говорити про пріоритетність чинників участі для кожної з груп. Результатом факторного аналізу став перехід від великої кількості вихідних змінних до суттєво меншої кількості нових змінних (факторів). Обґрунтуванням вибору цього методу став загалом нормальний розподіл результатів тестових вимірювань випробуваних, що було встановлено за допомогою статистичного критерію Колмогорова-Смирнова з математичного статистичного пакета аналізу даних SPSS 17 [2, с. 261].

Факторний аналіз мотивів та особистісних показників груп молоді, що брала участь у масових політичних заходах та не мала такого досвіду, проведено з використанням моделі головних компонент, за допомогою якої вираховуються власні вектори (фактори), а власні значення характеризують дисперсію за факторами.

Відповідність критерію інваріантності й інтерпретованості допомагає виділити психологічну структуру відмінностей між групами, диференціює теоретично значущі когнітивні аспекти соціально-психологічних характеристик особистості, яка проявляє інтерес до участі в масових політичних заходах. Інтерпретуючи фактори, були залучені тільки ті індикатори, навантаження яких було більше за |0,4|. Саме на такий критерій рівня значущості вказують К. Іберла, Д. Леонтьєв [3, с. 284].

В результаті аналізу особливостей групи молоді, яка брала участь у заходах, було виділено п’ятифакторну модель та отримано п’ятивимірний інваріативний підпростір загальних факторів з сумарною дисперсією 57,93%. Ідентифікація факторів через вихідні змінні за результатами обробки виділила перший фактор, з навантаженням 16,7%, який було визначено як «терапевтичні мотиви», містить мотиви переважно терапевтичної та прагматичної груп. Вміст показників фактора розкриває важливість для учасників масових політичних заходів саме терапевтичних мотивів (,753). Домінування негативних емоцій (,572) сприяє реалізації можливості отримати емоційну розрядку (,684) під час участі, відчути від цього сильні відчуття (,654). Важливим чинником участі є цікавість до подібних заходів (,599), наявність вільного часу для участі (,540) та потенційна можливість зав’язати нові знайомства (,405). Другий фактор з навантаженням 14,31% отримав назву «Ціннісні мотиви участі» та вмістив у собі показники, які свідчать про бажання своєю участю в масовому політичному заході проявити політичні переконання (,638), підтримати політичну силу, прихильником якої є учасник, вимагати дотримання порушених громадянських прав та свобод (,559), відстоювання яких задовольняє потребу у відчуттях (,467). Участь у подібному заході є можливістю проявити накопичені емоції (,436), що в повсякденному житті є соціально недопустимим (підтвердження накопичених емоцій є показник «емоційні бар’єри (,554)). Третій фактор містить два показники:

невміння керувати емоціями (,520) та небажання зближуватися з іншими (-,493), аналіз яких підтверджується соціальними теоріями, які стверджують, що особистість у певних умовах (у нашому випадку в оточенні інших учасників масового заходу) звільнюється від відчуття своєї індивідуальності, відбувається зниження інтелекту та орієнтація почуттів і думок індивідів в одному напрямі внаслідок механізмів навіювання, наслідування та зараження [4; 5; 6], що призводить до неможливості керувати емоціями.

Аналізуючи фактори, отримані з групи молоді, яка жодного разу не брала участь у масових політичних заходах, ми отримали також п’ятифакторну модель з сумарною дисперсією 52,813%, перший фактор якої названо «Ціннісні мотиви участі» через вміст у ньому ціннісних мотивів (,876), вияв політичних переконань (,841) та відстоювання громадянських свобод (,799). Домінування вказаної групи мотивів обумовлено специфікою самого заходу. Не маючи досвіду участі в заходах, особистість передбачає, що її можуть спонукати саме вказані мотиви. Другий фактор (12,37%) умістив мотиви переважно терапевтичної групи (,906): можливість отримати емоційну розрядку (,843), бажання сильних почуттів (,577) та мотив «заповнення вільного часу» (,609). Таке поєднання мотивів у факторі підтверджує підсвідоме розуміння особистістю можливості заходів вказаного типу чинити терапевтичний ефект від участі. Третій фактор із навантаженням 10,28% поєднав прагматичні мотиви (,810): можливість зав’язати знайомства (,747) та цікавість (,724).

Проаналізувавши та порівнявши по три фактори з найбільшим навантаженням обох груп, маємо висновки, які допомагають зрозуміти різницю в мотивації та в особливостях особистостей, які склали обидві протилежні групи. Першочерговим у групі з досвідом участі є можливість через участь у масовому політичному заході реалізувати накопичені невідредаговані емоції, тим самим отримати емоційне розвантаження. Подібний ефект можливий за умови активної безпосередньої участі (відстоювання громадянських свобод у процесі участі задовольняють потребу у відчуттях, які виникають під час голосного скандування лозунгів, вимог тощо). Маючи досвід участі та передбачаючи опи саний ефект, особистість може прагнути неодноразово ставати учасником масових політичних заходів, тим самим підсвідомо намагатиметься звільнятися від емоційного навантаження. Високі рівні неадекватного прояву емоцій, потреби у відчуттях, невміння керувати емоціями та наявність фрустрації на тлі переважно високого рівня настановлення на процес дій та прийняття інших людей підтверджує, що багатократною участю в заходах особистості не лише висловлюють підтримку певній політичній силі чи громадянському руху, але й переслідують особистіснокорисні цілі.

Особистості, які жодного разу не брали участі в масових політичних заходах, роблять акцент спершу на ціннісних чинниках, які передбачають притаманність політичних переконань, необхідність відстояти порушені свободи, а потім уже зазначають терапевтичну можливість політичних заходів й відмічають можливість розширення кола знайомих та цікавість подіями, які відбуваються під час заходу. Отже, не маючи досвіду участі, особистість передбачає, що під час політичного заходу учасник вирішує перш за все ідейно-політичні питання, потім внутрішньо-психологічні й особистісно-корисні, тоді як учасники заходів зазначають пріоритет психологічно-корисних чинників, а потім уже ідейно-політичних.

Відповідаючи на питання, які соціально-психологічні відмінності визначають готовність до участі в масових політичних заходах, маємо висновки, що одного ціннісного спрямування, або ж прагнення покращити суспільно-політичне становище, як бачимо з даних тих студентів, які мали досвід участі, недостатньо для активної участі. Додатковою та разом з тим необхідною умовою виступає емоційно-психологічне напруження особистості учасника, яке під час участі має здатність послаблюватися завдяки закономірностям поведінки особистості в масі (наприклад, емоційне очищення від одних емоцій відбувається за допомогою появи інших (Фрейдовський катарсис)), емоційна розрядка настає внаслідок звільнення від відчуття власної індивідуальності. Деякі емоційні проблеми, такі як невміння керувати емоціями, неадекватний їх прояв, спонукають підсвідомо шукати місце, де можливо знайти шляхи їхнього розв’язання. Такі висновки підтверджуються високим рівнем настановлення на процес дій. Масовий політичний захід є саме таким місцем, де емоційні вияви є допустимими. Важливим виявляється й такий показник, як готовність зближуватися з іншими, тобто бути в оточенні незнайомих людей.

Серед молоді, яка взяла участь у дослідженні, четверта частина не мала досвіду участі в масових політичних заходах. Їх відрізняє від попередньої групи перш за все нижчий рівень прояву емоційних проблем, неготовність зближатись з оточуючими. Стосовно самих політичних заходів, вони підтримують ідею необхідності захисту порушених прав та свобод через подібні заходи, проте активності не проявляють. На відміну від тих, хто має досвід участі, представників цієї групи цікавить прагматичний бік участі.

Отже, виявлені соціально-психологічні відмінності молоді з різним рівнем досвіду участі в масових політичних заходах будуть корисними для вивчення політичної поведінки молоді, соціально-політичних установок, які підштовхують людей в русло політичної поведінки, з одного боку, та для детального вивчення можливості масових заходів чинити соціотерапевтичний вплив на особистість учасника — з іншого.



Номер сторінки у виданні: 65

Повернутися до списку новин