Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Вибір кольору як засіб психодіагностики та психокорекції емоційного стану особистості





Олександра Хлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри медичної психології та психодіагностики Cхідноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

УДК 159. 923.2

 

У статті досліджуються особливості практичного застосування проективного підходу в професійній діяльності практичного психолога. Наведено результати емпіричного дослідження емоційного стану особистості в екстремальних професійних умовах.

Ключові словапрофесійна діяльність, психодіагностика, психокорекція, проективні методи, емоційний стан

 

В статье исследуются особенности практического применение проективного подхода в профессиональной деятельности практического психолога. Представлены результаты эмпирического исследования эмоционального состояния личности в экстремальных профессиональных условиях.

Ключевые слова: профессиональная деятельность, психодиагностика, психокоррекция, проективные методы, эмоциональное состояние

 

Practical application of the projective approach to psychologist professional practice is the subject of research in the article. The results of an empirical study of emotional state of a personality in professional extreme conditions are represented.

Key words: professional activities, psychodiagnostics, psychological correction, projective techniques, emotional state

 

У прикладних психологічних дослідженнях особистості широко використовуються проективні методи в багатьох галузях психологічної практики. Проективні методики є спеціальною технологією психологічного експериментального дослідження тих особливостей особистості, які найменш доступні безпосередньому спостереженню або опитуванню. Як психодіагностичний та психокорекційний інструмент розрізняють такі групи проективних методик: конститутивні, конструктивні, інтерпретаційні, катартичні, експресивні, імпресивні, адитивні [6]. Всі перераховані методики об’єднані здатністю відображати, як на екрані, найбільш істотні аспекти особистості в їхній взаємозалежності і цілісності функціонування. Ці методики характеризуються також спільністю формальної побудови і схожістю в стратегії проективного експерименту: поведінці психолога-дослідника, підборі стимульного матеріалу, постановці діагностичних завдань. Прийнято говорити про такі характерні ознаки проективних методик:

1) невизначеність стимульного матеріалу або інструкції до завдання, що дозволяє досліджуваному володіти відносною свободою у виборі відповіді або стратегії поведінки;

2) атмосфера доброзичливості і повна відсутність оцінюючого ставлення з боку експериментатора (цей момент, а також те, що досліджуваний зазвичай не знає, що в його відповідях діагностично значуще, приводять до максимальної проекції особистості, що не обмежується соціальними нормами і оцінками);

3) не просте вимірюання тієї або іншої психічної функції, а визначення свого роду модусу особистості в її взаємовідносинах з соціальним оточенням [1].

Основні вектори нашого попереднього наукового пошуку були спрямовані на те, щоб вивчити теоретичні основи і особливості проективного підходу в професійній діяльності практичного психолога, зокрема, виявити основні психологічні тенденції використання проективних методів у сучасній практичній психології. В цій статті ми представимо аналіз результатів вивчення різних емоційних станів особистості за допомогою вибору кольору в екстремальних професійних умовах.

Сучасні дослідження показали, що кожна емоція у людини асоціюється з певним кольоровим тоном та насиченістю. За даними дослідження Ч. Ізмайлова, якщо уявити кольоровий тон у вигляді безперервного континууму, то більшість людських емоцій розміщуються на такій кольоровій гамі: синій, фіолетовий і малиновий, червоний, рожевий і жовтий. Найменше емоційних проявів у кольоровій гамі від зеленого до темно-зеленого кольору, а ще менше в кольоровій гамі від зеленожовтого до салатового кольору [4].

За даними наукових пошуків О. Орєхової, соціальні емоції та кольорова гама асоціацій залежить від того, наскільки деференційованою є емоційна сфера особистості [5].

Спостереження зарубіжних учених (Г. Флірінг, К. Ауер) показали, що у кожної людини своє особливе ставлення до кольору. У більшості людей є визначені симпатії до одних кольорів та антипатії до інших, тобто у кожної людини є своя шкала улюблених кольорів. Особистісну кольорову шкалу можна розглядати як вираження індивідуальності. При зміні емоційного стану людини змінюється й оцінка кольору. Шкала улюблених кольорів людини змінюється впродовж життя. Ці дослідники допускають, що кольоровим парам притаманний як загальний, так і особистісний характер надання переваг. Використання окремих кольорів вказує на рівень енергетичного забезпечення психічних процесів, на характер розподілу сил та їх динаміку і, як наслідок, «оптимальний» чи «негативний» розвиток особистості. Колір абсолютної переваги дозволяє зробити ескіз характеру людини та її психотипу. Заперечення кольору означає наявність страхів та конфліктів у тій сфері, яку символізує певний колір.

Не менш складною є теорія функціональної психології М.Люшера, що створена на основі багатьох досліджень, проведених за допомогою розробленого ним кольорового тесту. В основі тесту Люшера покладено передбачення про те, що вибір кольору відображає спрямованість досліджуваного, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси його особистості. Зарубіжні психологи застосовують іноді тест Люшера з метою профорієнтації, при підборі кадрів, комплектуванні виробничих колек тивів, у етнічних, геронтологічних дослідженнях, при рекомендаціях з вибору шлюбних партнерів.

А. Іваницький, Л. Собчик, Ю. Полякова вважають, що вивчення кольорової перцепції як психологічного та фізіологічного процесів досить важливе, оскільки кольорове бачення пов’язане як із сприйняттям кожного конкретного кольору крізь призму опосередкованого суб’єктивного досвіду та набору стійких особистісних характеристик, так і з реакціями «старого мозку», тобто тієї ділянки мозку, яка є диригентом у складному оркестрі автономних систем організму. Особливо показовим у цьому плані є переплетіння психологічних аспектів актуального стану людини із симптоматико-парасимпатичними характеристиками, пов’язаними із функціями гіпофізу [7].

У сучасній психології розроблена низка концепцій емоційної готовності особового складу підрозділів МНС до дій в екстремальних умовах та методологічних підходів до її вивчення. Це загальнотеоретичні праці В. Дутова, А. Саманова, М. Кришталь, Ю. Трофімова, А. Черкашина, М. Мар’їн, М. Леві. Психологічному вивченню професійної діяльності пожежників (рятувальників) присвячені праці В. Дутова, В. Вареника, А. Самонова та інших. Проте виділимо невирішені частини вищеокресленої загальної проблеми дослідження.

Проблема емоційної готовності особового складу підрозділів МНС до дій в екстремальних умовах на сьогоднішній день залишається малодослідженою. Одним із шляхів підвищення ефективності емоційної готовності фахівців-рятувальників МНС України є розроблення і впровадження системи ергономічного забезпечення їхньої діяльності. Емоційна готовність фахівця оперативно-рятувальної служби (ОРС) багатопрофільна, має багато рівнів, динамічна. У процесі своєї діяльності він постійно взаємодіє з людьми, що йому підпорядковуються і яким він підпорядковується, а також з тими, від кого залежить успішне виконання завдань з гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварії або стихійного лиха; постійно має справу з технічними засобами пожежогасіння, рятування і відповідною документацією. Тому ми обрали для аналізу тему психологічного вивчення особливостей емоційних станів у працівників пожежних команд.

Завданням дослідження було:

1) здійснити теоретичний аналіз основних аспектів професійної діяльності пожежників (рятувальників) в сучасних умовах соціального середовища;

2) здійснити теоретичний аналіз емоційних станів відповідних фахівців;

3) підібрати програму виявлення особливостей їх емоційної сфери;

4) провести обстеження актуального емоційного стану цієї категорії фахівців;

5) показати доцільність використання проективних методів у відповідній психологічній роботі.

Ми підібрали таку програму емпіричного обстеження: тест емоційно-кольорових аналогій А. Лутошкіна, колірний тест відносин (КТВ) А. Еткінда, методика «Вибір кольору» М. Люшера, напівструктуроване інтерв’ю. Для вибірки було сформовано групу на базі Нововолинського відділу ГУМНС України у Волинській області. Кількість досліджуваних становила 56 осіб; серед них 28 досліджуваних з трудовим стажем менше 5 років та 28 досліджуваних зі стажем роботи понад 5 років.

На першому етапі роботи була проведена діагностика емоційної сфери пожежників. На другому етапі на основі отриманих результатів складено систему психокорекції виявлених негативних емоційних станів. Метою таких занять було: зниження тривожності, покращення виробничих взаємостосунків, подолання психологічних перешкод.

Представимо результати діагностичного дослідження. Виконуючи тест М. Люшера, 57,12% досліджуваних із трудовим стажем менше 5 років надали перевагу зеленому кольору, 14,29% вибірки—червоному кольору, 14,29% — жовтому кольору, 14,29% досліджуваних на першу позицію поставили синій колір. За Люшером, вибір зеленого кольору інтерпретується як прагнення до самостійних рішень, до подолання перешкод у діяльності. Зелений колір свідчить про пасивно-оборонну позицію, захисну агресію, практичність і твердість суджень, раціоналізм, почуття суперництва, потребу у самоствердженні. Також досліджуваним із трудовим стажем менше 5 років притаманна невисока тривожність, прагнення до визнання, до лідерства, самостійність при прийнятті рішень, серйозне ставлення до обов’язків, інтерес до точних дій та операцій, бажання проявитись, підвищена увага до реакцій оточуючих стосовно своєї поведінки, акуратність, значущість соціального престижу, впертість при відстоюванні власної позиції, які пом’якшуються установкою на уникнення конфліктів і здатністю до самоконтролю.

Дещо по-іншому виглядає кольорова доріжка у досліджуваних із трудовим стажем більше 5 років. У досліджуваних із трудовим стажем більше 5 років домінували червоний та коричневий кольори, між якими встановлено кореляційний зв’язок, що становить rs=0,82 при p=0,012052. Їм, на відміну від попередніх досліджуваних, характерна потреба в активній діяльності, а також негативне налаштування, смуток через невдачі та небажання залишатися в такій ситуації. Ця ситуація створює перешкоди на шляху реалізації їхніх професійних намірів, зростання особистісного престижу. Такий дискомфорт викликає підвищену тривожність, актуалізує потребу у відпочинку.

У цій групі є досліджувані, які надали перевагу коричневому та чорному кольорам, що інтерпретується Люшером як негативне ставлення до життя і позначається знаком тривоги: «!», «!!», «!!!». Психологічний або фізіологічний стрес, що викликає тривогу, має своє місце й у разі розташування досліджуваним основного кольору на 5–6 місцях кольорового ряду. У середньому інтенсивність тривоги у пожежників із трудовим стажем менше 5 років становить 2,04!, у пожежників із трудовим стажем більше 5 років — 5,07!.

При виконанні наступної методики (тест емоційно-кольорових аналогій А. Лутошкіна) досліджуваним пропонувалося підібрати колір для позначення певних соціальних та естетичних емоцій. Виявлено, що для позначення своїх емоційних станів досліджувані пожежники використовували різну кількість із запропонованих восьми кольорів. Відносна кількість досліджуваних, які не використали всіх кольорів для позначення понять серед пожежників із трудовим стажем менше 5 років становила 20%; серед пожежників із трудовим стажем понад 5 років — 44,40%. Аналіз результатів дослідження показав досить істотну різницю у переживаннях соціальних та естетичних емоцій із різним досвідом роботи досліджуваних.

Для досліджуваних із трудовим стажем менше 5 років найціннішими емоціями є переживання щастя та захоплення. Між дружбою та щастям існує прямий кореляційний зв’язок rs =0,54, а також між щастям та захопленням він становить rs =0,53. Цікавим виявилось те, що на третьому по значимості місці у досліджуваних із досвідом роботи менше 5 років стоїть категорія »сварка», що вказує на конфліктність досліджуваних у міжособистісних стосунках. Тестування кольором виявило у досліджуваних з досвідом роботи понад 5 років переживання таких негативних емоцій, як «злість» (р =0,026), «сварка», «нудьга» (р =0,018), «захоплення» (р =0,66). Між категоріями «горе» та «образа» існує прямий кореляційний зв’язок (rs =0,31), а також між категоріями «горе» та «злість» (rs =0,36). Ряд позитивних емоцій оцінюються ними як менш значимі категорії.

Таким чином, підібрана нами програма виявлення основних емоційних станів особистості засобами відповідних проективних методик та проведення обстеження пожежників дозволяє використати ці здобутки в роботі інших психологів та сформувати методичні рекомендації з психологічної допомоги працівникам екстремальних професій.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Аналіз отриманих результатів на цьому етапі реалізації програми дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1) знання та розуміння психологами особливостей проективного підходу в сучасній практичній психології забезпечує його ефективне використання;

2) найбільш популярними проективними методиками психодіагностики працівників екстремальних професій виявилися тестові завдання на вибір кольору;

3) використання цих методів роботи дало змогу вивчити сферу емоційних станів, соціальних та естетичних емоцій тощо;

4) виявлення негативних емоційних станів стало основою розроблення системи психокорекції, метою якої було: зниження тривожності, покращення виробничих взаємостосунків, подолання психологічних перешкод;

5) доцільно використовувати проективні методи у відповідній психологічній роботі як з метою психодіагностики, так і з метою психокорекції.

Це дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Воно може бути продовжене в напрямі вивчення особливостей використання проективного підходу в психокорекційній діяльності психолога, розробки методичних рекомендацій з використання конкретних технік та специфіки роботи з ними у сфері психологічної допомоги: індивідуальній консультативній та груповій тренінговій діяльності.



Номер сторінки у виданні: 154

Повернутися до списку новин