Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Методично-виховні уміння майбутніх кураторів вищих технічних навчальних закладів в контексті збереження психічного здоров’я студентів





Світлана Якубовська, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри українознавства, педагогіки і психології Національного університету водного господарства та природокористування

УДК 37.015.3

 

В статті розглянуто проблему формування методично-виховних умінь майбутніх кураторів вищих технічних навчальних закладів як складову створення комфортного освітнього середовища для збереження психічного здоров’я майбутніх фахівців.

Ключові слова: психічне здоров’я, методично-виховні уміння, куратор академічної групи, позитивний соціально-психологічний клімат, педагогічно-комунікативна компетенція

 

В статье рассмотрена проблема формирования методически-воспитательных умений будущих кураторов высших технических учебных заведений как составляющую создания комфортной образовательной среды для сохранения психического здоровья будущих специалистов.

Ключевые слова: психическое здоровье, методически-воспитательные умения, куратор академической группы, положительный социально-психологический климат, педагогически-коммуникативная компетенція

 

The paper considers the role of methodological and pedagogical skills of future curators of higher technical education in creating a comfortable learning environment as part of future mental health professionals.

Key words: psychical health, methodically-educator abilities, counsel of academic group, positive sociallypsychological climate, pedagogical-communicative competense

 

Проблема збереження психічного здоров’я сучасного студента ВНЗ на сьогодні є актуальною. Адже психічне здоров’я є передусім балансом різноманітних психічних якостей і процесів. Саме від стану психіки залежить, як студент сприймає, відчуває , думає, говорить, діє. Саме психічне здоров’я визначає можливості учасника навчального процесу реалізувати себе у житті й професії [7, с. 20].

Вивчення проблеми збереження психічного здоров’я студентів відображено у працях Світлани Шмалєй [7]. Проблеми підготовки майбутніх кураторів академічних груп до виховної роботи зі студентами, формування сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі, місця й ролі куратора в навчально-виховному процесі вищого технічного навчального закладу розглянуто у працях В. Ортинського [5], Н. Красносільської [4], С. Каплюк [3], І. Гетьман [1], Н. Желябіної [2]. Наукові праці, присвячені проблемам психології особистості студента, особистості викладача вищого навчального закладу, психології студентської групи, репрезентують вчені Л. Подоляк [6], В. Юрченко[6].

Вирішенню проблеми створення комфортного освітнього середовища для збереження психічного здоров’я студентів, на нашу думку, сприятиме оволодіння магістрами технічного ВНЗ відповідними методично-виховними уміннями в процесі формування професійно-педагогічної компетенції, зокрема роботи куратора академічної групи.

Мета цієї публікації – визначити роль методично-виховних умінь майбутніх кураторів вищих технічних навчальних закладів у створенні комфортного освітнього середовища для збереження психічного здоров’я студентів.

На думку С. Шмалєй [7, с. 21], створення комфортного освітнього середовища для студентів заохочує та спонукає майбутніх фахівців до взаємодії, взаємної довіри. Адже психічне здоров’я майбутнього фахівця залежить від людяних, гуманних стосунків учасників навчально-виховного процесу. Тому, на нашу думку, у створенні комфортного освітнього середовища як складової збереження психічного здоров’я студентів велику роль відіграє робота куратора академічної групи.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є оволодіння магістрами — майбутніми кураторами — необхідними методично-виховними уміннями в процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу, а саме: розумно використовувати методи виховання; розвивати соціально значущі якості; підтримувати свій високий моральний і громадський імідж; втілювати у студентське середовище норми і принципи загальнолюдської культури; вміти співпереживати і співчувати; бути толерантним, вимогливим і доброзичливим; здійснювати індивідуально-виховний вплив на кожного студента, враховуючи особливості та спрямованість його особистості; поєднувати вимоги до студентів з турботою про них і повагою до їхньої особистої гідності; пропагувати здоровий спосіб життя, невживання студентами алкоголю і наркотичних речовин, негативне ставлення до куріння та інших шкідливих звичок; спрямувати студентів на набуття соціального досвіду. Методично-виховні уміння, безумовно, мають поєднуватися з комунікативною компетентністю науково-педагогічного працівника, що виявляється в його здатності здійснювати педагогічне спілкування під час навчально-виховного процесу. Адже для науково-педагогічного працівника з високою культурою спілкування характерними є: оптимальність вимог; педагогічний оптимізм; емоційний відгук; формування колективних форм стосунків, взаємин у колективі в процесі навчання і виховання; створення атмосфери доброзичливості [5, с. 457]. Педагогічно грамотне спілкування знімає у вихованців негативну емоційну напругу (страх, невпевненість); воно має викликати радість, бажання спільної діяльності. Оптимальне педагогічне спілкування – це спілкування, яке створює найкращі умови для розвитку мотивації студента, творчого характеру діяльності, для формування його особистості, забезпечує сприятливий психологічний клімат, попереджує створення психологічних бар'єрів, дозволяє максимально використовувати у навчальному процесі особистісні та професійні якості викладача [2, с. 16].

За таких підходів виховна робота куратора має будуватися з урахуванням інтересів і можливостей студентів.

Н. Красносільська [4] пропонує технологію делегування магістрам обов’язків куратора академічної групи, яка містить такі складові, як теоретичну, методичну і нормативно-інструктивну.

Такий підхід набуває системно-контекстового змісту тому, що в системі підготовки майбутнього куратора реалізують принципи зв'язку теорії і практики, фундаментального й практично зорієнтованого, абстрактного й конкретного, на засадах наступності, послідовності, системності.

Теоретичними положеннями, які стають засадами для процесу підготовки майбутніх кураторів академічних груп до виховної роботи зі студентами, є такі: виховний процес детермінують як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники; виховний процес у вищому навчальному закладі — це діалектична єдність потенціалу виховного процесу у вищому навчальному закладі й підготовки педагога як носія суспільних змін та об'єктивно існуючих вимог до куратора і досвіду виконання обов'язків куратора молодими викладачами. Під час підготовки майбутніх кураторів академічних груп до виховної роботи зі студентами важливо враховувати, що у вихованні діяльність і спілкування неподільні; сила впливу куратора на «внутрішній світ» студента є прямо пропорційна моральній, інтелектуальній, емоціональній і вольовій діяльностям [4].

Методичними основами процесу підготовки майбутніх кураторів академічних груп до виховної роботи зі студентами є соціокультурні особливості навчального середовища, які впливають на ефективність процесу підготовки майбутніх кураторів студентських академічних груп до виховної роботи; підготовка майбутніх кураторів студентських академічних груп до виховної роботи, яка має ґрунтуватись на цілях педагогічного процесу, корпоративній філософії, корпоративній відповідальності та традиціях ВНЗ; результативність підготовки майбутніх кураторів студентських академічних груп до виховної роботи, яка залежить від суб'єктивних і об'єктивних факторів: знань, умінь і навичок та соціального досвіду студентів, набутого в суспільній діяльності.

Професійно-педагогічна компетентність майбутніх кураторів формується на різних стадіях, а саме: вступ до спеціальності; становлення професійного світобачення; входження у професійне співтовариство [4].

На жаль, для магістрів технічних вищих навчальних закладів психолого-педагогічна підготовка обмежена невеликою кількістю годин, тому для оволодіння основами продуктивної виховної діяльності, ознайомлення з типовою моделлю організації навчально-виховних заходів, розуміння сутності виховного процесу, його специфіки, засвоєння апробованих моделей кураторської діяльності, моделювання окремих етапів діяльності куратора студентам для виконання індивідуально-творчих завдань, завдань пошукового характеру, з позааудиторної роботи з педагогіки вищої школи необ хідно багато працювати самостійно. Якісне навчально-методичне забезпечення самостійної роботи з психолого-педагогічних дисциплін забезпечить належний рівень самостійного засвоєння навчального матеріалу, оволодіння відповідними уміннями і навичками.

Для створення сприятливого, комфортного освітнього середовища для студентів майбутні куратори у своїй професійній діяльності повинні враховувати психологічні особливості студентського віку, знати найбільш кризові його ситуації (криза професійного вибору, криза залежності від батьківської родини, криза інтимно-сексуальних стосунків, кризові ситуації в навчально-професійній діяльності), розуміти роль вищого навчального закладу у соціалізації студента, яка значною мірою залежить від успішності адаптації студента до умов нового культурно-освітнього середовища.

Куратор має пам’ятати, що в період адаптації особливої уваги потребують першокурсники, адже для них цей період пов'язаний із руйнуванням раніше сформованих стереотипів, що може породжувати труднощі як у навчанні (порівняно зі школою низька успішність), так і в спілкуванні [6, с. 50]. Також ураховувати, що адаптація може набувати таких форм, як формальна, соціально-психологічна, дидактична, особистісно-психологічна, а до основних чинників, що впливають на процес адаптації студентів, належать: емоційний стан та емоційна стабільність особистості, рівень самооцінки, вольова активність, комунікативні уміння і ступінь інтеграції образу «Я» [6, с. 61]. Тому саме куратор, спостерігаючи за своїми підопічними, має допомогти студентам уникнути в цей період деструктивного стану.

Студентська група є елементом педагогічної системи. Функції управління вона здійснює через зворотний зв'язок: викладач — група, група — викладач (куратор) [6, с. 102]. Тому ще однією складовою створення сприятливого освітнього середовища для збереження психічного здоров’я студента є розуміння майбутніми кураторами ролі позитивного соціально-психологічного клімату в студентському колективі.

С. Каплюк [3, с. 425] зазначає, що соціально-психологічного клімат у студентській групі впливає не лише на ефективність навчальної діяльності, мотивацію навчання, а й на психічний стан учасників усього навчально-виховного процесу, і виділяє такі основні групи факторів, які визначають стан соціально-психологічного клімату, впливаючи на успішність, потяг до навчання, а також психічне здоров’я студентів академічної групи:

1. Функціональні фактори (умови навчання; забезпеченість навчання всіма необхідними засобами; режим навчання та дозвілля, чіткість розподілу функцій між студентами; функціональна визначеність структури діяльності кожного учасника, чіткість його обов'язків, прав та відповідальності; ставлення викладачів до організації навчальної діяльності студентів тощо).

2. Економічні фактори (система оплати навчання; своєчасність отримання стипендії).

3. Управлінські фактори (стиль і методи управління колективом; ставлення викладачів до студентів; згуртованість викладацького складу; послідовність в оцінці та способів впливу на студентів; дистанція між викладачами та студентами; етика взаємодії викладацької та навчальної ланки тощо).

4. Психологічні фактори (характеристика стилю міжособистісних стосунків між студентами; ступінь соціально-психологічної сумісності; рівень конфліктності; рівень згуртованості, стан взаємодії між підрозділами; групова точка зору, норми та традиції поведінки; орієнтація на спільні цілі роботи, характер сприйняття та оцінки студентами один одного тощо).

5. Фактори успішності характеристики групи (чисельність академічної групи; забезпечення адаптації та входження в колектив; перспектива підвищення успішності з різних предметів; обґрунтованість підбору груп у ВНЗ та інше) [3, с. 427].

Суть сприятливого соціально-психологічної природи в студентській групі полягає в тому, що прогрес психолого-педагогічного навчання і виховання, який протікає в позитивній атмосфері, створює сприятливі умови не тільки для подальшого розвитку і закріплення якостей, яких вони набули до вступу у вищий навчальний заклад (ВНЗ), а й розвитку і формування нових професійно важливих якостей, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок, сприяє збереженню психічного здоров’я студентів. Сприятливий соціально-психологічний клімат — це стрижень цілісного формування всебічно розвинутої особистості, від сформованості якого залежить, як саме і яким чином вирішуватимуться колективом взагалі, і кожним студентом, зокрема, професійно-педагогічні завдання. Для створення і підтримання сприятливого СПК у студентській групі куратору необхідно працювати над розвитком тих загальнолюдських компетенцій, які формуються у студентів під час навчання в бакалавраті в процесі вивчення гуманітарних дисциплін, а саме: оволодіння студентами психологічними знаннями, методами й методиками побудови спілкування й взаємодій з людьми (студентами) в різних умовах їхньої життєдіяльності та вмілого застосування набутих знань у реальних педагогічних і життєвих ситуаціях, у пізнанні себе як особистості та інших людей, в оволодінні способами не тільки формування, розвитку й вдосконалення інших людей, а й саморозвитку та самовдосконалення, у формуванні світогляду, спрямованості майбутнього спеціаліста на активно-дієву роботу та суспільства в цілому [3, с. 428].

Взаємини «студент-викладач» мають ґрунтуватися на сутності студентського життя, всього його розмаїття та приязні у спілкуванні, «відкиданні авторитарності педагога, куратора» [7, с. 21]. Адже кураторство – одна з форм роботи зі студентами і, як будь-яка діяльність, безпосередньо залежить від того враження, яке створюється і підтримується у студентів про куратора.

І. Гетьман виділяє такі найбільш важливі складові іміджу куратора у вищому навчальному закладі [1]:

— професіоналізм — безумовна вимога, без якої неможливо бути фахівцем у будь-якій галузі. Тому дуже важливим є постійне професійне зростання куратора, підвищення рівня його майстерності;

— компетентність — важлива складова, що є динамічною, вимагає швидкої реакції на умови, що змінюються, і обставини кураторської діяльності викладача.

Гуманітарна освіченість. Куратор у вищій школі є провідником гуманістичних цінностей, тому суспільству необхідний викладач, що має уявлення про все багатство людської культури і сам здатний на самовдосконалення.

Куратор повинен бути психотехнологом. Психотехнологія — наука про практичне використання психологічної техніки управління людьми в процесі спілкування з ними. Вона включає вибір оптимальної моделі поведінки в тій або іншій ситуації спілкування, способи організації спілкування тощо.

Куратор у вищій школі — носій еталонного спілкування, яке реалізується через вербальні і невербальні засоби.

Важливу роль у створенні іміджу грають ефекти фасцинації і аттракції. Фасцинація (чарівність, чарівливість) — словесна дія на людей, за якої досягається мінімізація втрати інформації. Можна говорити монотонно або інтенсивно й енергійно. Кожна з манер викличе різний ефект у слухачів. Для куратора особливо важливо опанувати мистецтвом публічного виступу, використовувати елементи фасцинації.

Аттракція (залучення, тяжіння) — зовні фіксоване емоційне ставлення людини до партнера у вигляді прояву до нього симпатії або готовності до спілкування. Аттракція є процесом виникнення позитивного емоційного ставлення до іншої людини [1].

Отже, імідж викладача-куратора також впливає на формування сприятливого освітнього середовища.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, методично-виховні вміння куратора академічної групи вищого технічного навчального закладу мають велике значення у створенні сприятливого освітнього середовища, яке є основою збереження психічного здоров’я студентів.

Для створення сприятливого, комфортного освітнього середовища для студентів з метою збереження їхнього психічного здоров’я майбутні куратори вищого технічного навчального закладу повинні володіти методично-виховними уміннями, спираючись на знання психологічних особливостей студентського віку, процесу соціалізації студента, особливостей адаптації студентів (особливо першокурсників) до умов нового культурно-освітнього середовища, ознак сприятливого соціально-психологічного клімату у студентській групі, правил педагогічного спілкування та складових іміджу куратора академічної групи.

Викладачі вищої школи, які готують майбутніх науково-педагогічних працівників для вищих технічних навчальних закладів, у зв’язку з недостатньою кількістю годин з дисциплін психолого-педагогічного циклу, відсутності педагогічної практики, повинні створити для майбутніх кураторів якісне навчально-методичне забезпечення для змістовної самостійної роботи майбутніх викладачів ВНЗ.



Номер сторінки у виданні: 267

Повернутися до списку новин