Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Медико-соціальні аспекти репродуктивного здоров’я молоді, в тому числі сучасного студентства





Любов Фощенко, старший викладач кафедри валеології та безпеки життєдіяльності Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

УДК 613 : 612 . 6 – 057. 87

 

У статті в межах медико-соціального підходу висвітлені актуальні питання визначення та оцінки основних показників репродуктивного здоровяважливого чинника здоровя молоді, в тому числі сучасного студентства, як цінності, повязаної з формуванням духовності та моральної вихованості людини, здорового способу та стилю життя, його якості, фізичної культури, майбутніх батьків, спеціалістів, потенціалу нації. У дослідженні наведені та проаналізовані основні обласні та республіканські показники медичної статистики діяльності лікувально-профілактичних закладів, які надають перинатальні послуги жінкам фертильного віку, представлені результати опитування та анкетування серед студентів університету, що дало змогу сформувати їх орієнтацію щодо шлюбу, сімї, розлучення, народження дитини, штучного переривання вагітності, фобій щодо репродуктивного здоровя як студентів так і студенток. Зроблені висновки сформовані.

Ключові слова: здоров’я, здоровий образ життя, професійне здоров’я, фізична культура

 

В статье в пределах медико-социального подхода высветлены актуальные вопросы определения и оценки основных показателей репродуктивного здоровья — важного фактора здоровья молодежи, в том числе современного студенчества как ценности, повязанной с формированием духовности и моральной воспитанности молодого человека, здорового способа и стиля жизни, его качества, физической культуры будущих родителей, специалистов, потенциала нации. В исследовании приведены и проанализированы областные и общегосударственные показатели медицинской статистики деятельности лечебно-профилактических заведений, предоставляющих перинатальные услуги женщинам фертильного возраста, проанализированы результаты опроса и анкетирования среди студентов университета, что дало возможность сформировать их ориентацию касательно брака, семьи, развода, рождения ребенка, штучного прерывания беременности, фобий касающихся репродуктивного здоровья как студентов, так и студенток. Сформированы выводы.

Ключевые слова: здоровье, здоровий образ жизни, проффесиональное здоровье, фізическая культура

 

Urgent current problems concerning the determination and evaluation of vital signs of the reproductive health as the key indicator of modern young people and students’ health and as the value related to young people’s spirituality and ethic manners as well as the healthy way and style of living, quality, physical education of perspective parents, professionals and the nation potential are examined within the framework of the medical and social approach in the article. Local and national statistical key figures of medical and preventive treatment facilities giving perinatal services for women of the fertile age are given and considered with their analysis in the research study as well as the Qdate and results of the questionnaire survey among the university students are studied. This enabled to form the students’ attitude to the marriage, family, divorce, birth, abortion and phobias as to the reproductive health of both college boys and girls. The conclusions are made.

Key words: health, healthy way of life, professional health, physical culture

 

Оцінка різних аспектів здоровя як якісної цінності людини та суспільства, вивчення складних взаємозвязків між його чинниками, збереження здоровя є завданням державного рівня, показником добробуту держави. Хоча поняття «здоров’я» розглядається в сучасній медико-соціальній науці як складний інтегральний, багатоплановий та багатоаспектний феномен, бути чи не бути здоровому — це насамперед залежить від самої людини: від її активності чи пасивності, індивідуальних властивостей, темпераменту, характеру, звичок, ставлення до інших людей.

Вивчення поняття «здоров’я» уможливлює пошук відповіді на споконвічні питання «що?», а аналіз поняття «здоров’язбережувальна компетентність», яке є похідним від терміну «здоров’я», може сприяти розумінню змісту відповіді на питання «як?».

Знання про різні аспекти здоров’я людини мають об’єктивно відображати сутнісні характеристики здоров’я окремих людей, груп, спільнот, населення в цілому та мати системну і доказову форму. Попри всім відоме визначення цього явища, запропонованою ВООЗ ще в 1948 році, яке розглядає здоров’я лише як стан, не відображає її сутності. Хоча саме таке визначення було продуктивним більш як 60 років тому, на основі чого медициною було здійснено багато кроків для досягнення вищого рівня здоров’я людства, сьогодні є потреба в розгляді здоров’я з інших позицій. Додатковий аналіз його характеристик виокремлює індуктивну низку ознак, через які феномен здоров’я розкривається як процес формування, збереження, зміцнення, використання, відновлення і передачі фізичної, психічної, соціальної і духовної складових людини, групи людей, спільноти та суспільства загалом. Так, зокрема, за онтологічним критерієм здоров’я є необхідною умовою буття людини, що проявляється через оздоровчу стратегію функціонування організму людини і виявляється в оздоровчому імперативі.

Взагалі, визначення сутності здоров’я пов’язані з суб’єктністю, що слід розглядати як генетично закладену здатність індивіда сприймати та віддзеркалювати культурно-історичний контекст та суспільні завдання виховання завдяки пошуку і віднайденню сенсу життя та суб’єктної позиції особистості. Відтак суспільство передає сукупність загальнолюдських цінностей нащадкам, що й виступають певним мірилом міжособових стосунків, культури, політики, соціально-економічних відносин. Тобто зазначені цінності засвоюються молоддю, приймаються й реалізуються в житті.

Виходячи з надзвичайно загрозливої демографічної ситуації в Україні, дуже хвилює питання здоровя молоді також з медико-соціальної позиції. Згідно з прогнозами ООН до 2050 року депопуляційні процеси в Україні призведуть до зниження чисельності населення країни до 20 млн, тобто більше ніж на 42%. 3а статистичними даними МООЗ України, за п’ять останніх років чисельність дитячого населення країни скоротилась на 15%. Наведене свідчить, що ситуація щодо здатності відтворення трудового потенціалу і, відповідно, можливого сталого розвитку нашої держави, є вкрай небезпечною. Крім того, за даними наукових досліджень, кожна п’ята дитина з’являється на світ з тими чи іншими відхиленнями в стані здоров’я, лише одна дитина з десяти здорова при досягненні повноліття. В подальшому одна молода мама з десяти народжує здорову дитину. Про це з тривогою говорять і лікарі, й керівники органів влади, це турбує батьків, педагогів і громадських діячів. Згідно з Концепцією Державної програми «Здорова дитина» на 2008–2017 pp. визначено, що незадовільний стан здоров’я у дитячому віці призводить до порушень здоров’я протягом усього життя людини, створює соціальні та фінансові проблеми, негативно впливає на рівень соціального-економічного розвитку країни.

Слід зазначити, що у працях, присвячених вивченню особливостей здоров’я молоді [4; 5; 8] завважується, що проблеми репродуктивного здоров’я нині набуло апогею актуальності для всієї країни.

Отже, метою статті є проведення теоретичного та експериментального аналізу проблеми здоров’я молоді країни, в т.ч. Волинської області, передусім репродуктивного здоров’я як важливого чинника здоров’я нації.

У багатьох культурах світу фертильність (плодючість) є центральним моментом сексу й народження дітей відіграє надзвичайно важливу роль. На жаль, в Україні негативним чинником є те, що народжуваність не є соціальною цінністю, і досить часто народження дитини пов’язане з потребою батьків вирішити власні матеріальні проблеми (можливо, у зв’язку з підвищенням соціальних виплат) та недостатнім рівнем статевого виховання.

Дані анкетування 1320 жінок та 1019 дівчат-підлітків [4; 5] показали наявність «ризикованої» репродуктивної поведінки і вибір аборту як основного методу регуляції народжуваності (83% незапланованих вагітностей закінчується абортом), зростання частоти (у 1,5 раза за останні сім років), високий рівень абортів у жінок юного віку (61,9% підліткових вагітностей закінчується абортом, з них 25,4% у пізньому терміні). Також серед факторів ризику щодо абортів і погіршення репродуктивного здоров’я називаються дошлюбні статеві зв’язки (у 91%), ранній статевий дебют (у 69%), зміна статевих партнерів (у 68%), низький рівень статевої культури (98% респондентів вважають недостатнім свій рівень статевого виховання), матеріальні труднощі (у 30%).

За аналізом медичної статистики показників діяльності акушерсько-гінекологічних закладів Волинської області, в регіоні нараховується 264150 жінок фертильного віку (до 49 років), що становить 42,8% від загальної кількості жінок, в т.ч. підліткового віку 19962 (3,6%). В області зареєстровано пологів: у 2010 р. — 15228, у 2011 р. — 14912, у 2012 р. — 15711. Питома вага ускладнень вагітності та пологів становила: 2010 р. — 27,7%, у 2011 р. – 31,2% (по Україні — 31,6%).

Показники перинатальної смертності в області (на першому тижні від народження та народжених мертвими) становлять: у 2010 та 2011 pp. відповідно 8,25 та 9,24 (по Україні – 10,2 та 10,5).

В області статистика показників штучного переривання вагітності (абортів) показує, що показник на 1 тис. населення серед підлітків 15–17 рр.:

– 2010 р.— 1,98;

– 2011 р. — 1,6;

– 2012 р. — 1,51 (по Україні — 2,9).

Жінки 18–24 рр.:

– 2010 р. — 19,7;

– 2011 р. — 18,2;

– 2012 р. — 15,6 (поУкраїні — 21,2).

Загальний показник абортивного втручання на 1 тис. жінок фертильного віку складає:

– 2010 p. — 13,2;

– 2011 p. — 12,5;

– 2012 p. — 10,8 (по Україні 2011 p. — 13,5).

Показники жіночого безпліддя в області на 100 тис. становлять:

– у 2010 р. — 704,0;

– у 2011 р. — 713,0;

– у 2012 р. — 518,4.

Вищевказані репродуктивні показники вказують на серйозні проблеми жіночого та малюкового здоров’я як в області, так і в державі, адже за кожною цифрою статистики стоїть людське життя, здоров’я та доля сім’ї, майбутнє держави.

Одним із критеріїв репродуктивного здоров’я є спосіб або стиль життя молоді. Відтак спосіб та якість життя молоді (критерії оцінки якості життя) є сукупністю типових видів життєдіяльності спільноти, що розглядається у єдності із умовами життя, що й визначають її. Спосіб або стиль життя дозволяє поєднати загальні сфери життєдіяльності індивіда, а саме побут, працю, харчування, шлюбні та національні стосунки, фізичне виховання, культуру і освіту. Стиль життя спільноти або окремого індивіда віддзеркалює ціннісні орієнтування, особливості й мотивацію вчинків і поведінки

в цілому, що зумовлюються складом, рівнем та якістю життя.

Сьогодні можна упевнено говорити про кризу, що охоплює інститут родини, сімї. Так, у молодіжній віковій групі найбільш чітко виявляються глибинні зміни й протиріччя між традиційними цінностями й сучасними орієнтуваннями в системі шлюбно-сімейних відношень, у сфері репродуктивних установок й поведінці. В цілому до позитивних змін можна віднести демократизацію в системі сімейних відношень, розширення форм демографічної поведінки, модернізацію сфер життєдіяльності родини, внутрішньо-сімейну зайнятість та інші. Негативними аспектами є зниження кількості реєстрованих шлюбів, зменшення народжуваності й збільшення неповних сімей, де дитину виховує один із батьків, найчастіше матір. Найбільше знижується оформлення шлюбів саме серед молоді. В останні роки інтенсивно поширюється перереєстрований чи «неформальний шлюб». Отже, поряд із тим, що студенти, за результатами нашого опитування, вважають важливим реєстрування шлюбу (72%), дедалі більше поширюються вільні відношення (13,4%). Цікаво, що більшість студенток (53%) вважають, що розлучення — це нормальне явище. Більше того, 32% студенток зазначають, що дитину можна виховати, не вступаючи у шлюб.

Саме з цим явищем пов’язана, на наш погляд, особливість репродуктивної поведінки — зростання кількості позашлюбних народжень. Утім кількість позашлюбних народжень у сільській місцевості вище, ніж у місті. Цікаво, що з кількості дітей, що народжуються поза шлюбом, а потім реєструються за сумісним бажанням батьків у 2010 році — 38%, 2011 — 40,2%, що свідчить про поширеність громадянських шлюбів.

В цілому збільшення чисельності дітей, що народжуються поза шлюбом, зростання кількості розлучені, створюють умови задля збільшення «материнських родин», переважно у молодому віці. Це призводить до втрати міцності інституту сім’ї і як наслідок — поширення проблем, що торкаються усіх сторін життєдіяльності молодих громадян країни.

Занепокоєння викликає й той факт, що певна частина молодих людей зорієнтована на бездітність, це аргументується тим, що найбільших успіхів у досягненні високого економічного й професійного статусу досягають саме сім'ї, де немає дітей. Жінки серед основних причин небажання мати дітей найчастіше вказують високий ризик пологів, народження хворої дитини й можливе безпліддя одного з подружжя (34, 46,4 й 21,7%).

За даними нашого опитування (студентів й студенток), лише 67% респондентів вважають, що кожна жінка повинна стати матір’ю. Отже, зниження мотивації до народження дітей є суттєвою загрозою втрати соціального смислу й значущості материнства й материнської поведінки у сучасного покоління молодих жінок. Також це можна оцінювати як несформовану з дитинства соціальну якість, що у новому поколінні спричинить ще більш негативні наслідки. Ситуація з жахливим збільшенням кількості «соціальних сиріт» — дітей без батьків, є підтвердженням цієї тенденції.

Й далі, важливим чинником, що впливає на особливості демографічної поведінки молоді, стали наслідки сексуальної революції. Дедалі більш суттєвими стають такі її прояви, як майже повна розкритість сексуальної сфери, упрозорення подвійного стандарту у статевій моралі (особливо серед дівчат), толерантність до дошлюбних статевих зв'язків, комерціалізація сексу, прийняті як нормальні розмаїті сексуальні зв'язки, толерантне ставлення до гомосексуальності. Ці явища фактично стали атрибутом молодіжної субкультур.

Саме тому представники православної церкви, а також філософи, соціологи, медики, психологи, спеціалісти фізичної культури вважають, що у збереженні й укріпленні здоровя молоді визначальними є духовність і моральність (мислення, багатий внутрішній світ), а також самостійність (віра у себе, власні сили, здатність довіряти власним почуттям). Повноцінна активна життєдіяльність — це, передусім, гармонія душі, тіла, розуму, тому моральне виховання (релігійне), естетичне, фізичне й інтелектуальне повинні поєднуватись. Отже, в процесі соціалізації важливо формувати здоровий спосіб життя, що сприяє становленню зрілої особистості.

Висновки. Наостанок слід зазначити, що збереження й укріплення репродуктивного здоров’я молоді та сучасного студентства є актуальною проблемою соціальної політики держави. Потребує значного удосконалення якість надання перинатальних послуг, в тому числі гінекологічних, акушерських, неонатальних, педіатричних. Дуже актуальною є необхідність розвитку мережі відповідних лікувально-профілактичних закладів так званих «дружніх» до молоді. Спрямованість щодо розвитку й самореалізації людини також визначає зміст фізичної культури, її ціннісні орієнтування, а саме – духовне, душевне, фізичне здоров’я. Отже, здоров’я повинно виступати значущою цінністю для людини, родини, суспільства і держави.

Особливості стану репродуктивного здоров’я молоді є специфічним мірилом моральності нації, її ставлення до власного майбутнього. Збереження і укріплення репродуктивного здоров’я молоді ми пов’язуємо із формуванням здорового образу життя, його якості, духовності й морального виховання, починаючи із родини, школи, й акцентуючи увагу на вищому навчальному закладі — етапі становлення майбутніх батьків, потенціалу держави.



Номер сторінки у виданні: 278

Повернутися до списку новин