Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Досвід застосування психотренінгових методів у практиці психологічної допомоги безробітній молоді





Олег Рудюк, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології та психодіагностики Рівненського державного гуманітарного університету

УДК 159.9-057.19

 

Обґрунтувано можливість застосування психотренінгових методів у практиці психологічної допомоги безробітним як ефективного інструменту подолання неконструктивних способів переживання професійних криз.

Ключові слова: груповий тренінг, психологічна технологія, психологічна корекція, переживання, професійна криза, безробіття

 

Обоснована возможность использования психотренинговых методов в практике психологической помощи безработным как эффективного инструмента преодоления неконструктивных способов переживания профессиональных кризисов.

Ключевые слова: групповой тренинг, психологическая технология, психологическая коррекция, переживание, профессиональный кризис, безработица

 

The article gives reasons to application of psychological training methods in psychological counseling to the unemployed that proves to be an efficient instrument for dealing with unconstructive apprehensions of both professional crises.

Key words: group training, psychological technology, psychological correction, apprehensions, professional crisis, unemployment

 

Необхідність суміщення різних видів і форм зайнятості, вимушена трудова й професійна міграція, безробіття та інші феномени соціально-трудових трансформацій у своїй сукупності генерують для багатьох українців кризову психологічну реальність. Мова йде саме про психологічну реальність, оскільки ці кризові феномени розглядаються з позиції особистості, яка сприймає і осмислює їх, прагне протистояти труднощам і вибудовувати нові стосунки зі світом або упокорюється, або навіть руйнується при зіткненні з ними. Супроводжуючись при цьому втратою почуття визначеності і прозорості щодо власного майбутнього, депривацією базових потреб, професійною й соціальною маргіналізацією, вони стали сьогодні для багатьох джерелом гострого переживання особистісно-професійної кризи.

З огляду на це, наукова рефлексія кризових процесів, які відбуваються у площині відношень зайнятості, вимагає ґрунтовного психологічного осмислення та концептуальної розробки шерегу найбільш актуальних проблемних аспектів, пов’язаних передусім з кваліфікованим супроводом та ефективною психологічною допомогою особистості в процесі її адаптації до нових умов соціально-трудової динаміки. Такий супровід та адаптація особистості можуть бути успішно реалізовані за умов ефективної асиміляції психологічною практикою інноваційного технологічного й методичного базису сучасної психологічної науки. Власне обґрунтування необхідності і доцільності впровадження у практику психологічної допомоги безробітним деяких психотехнологічних засобів та методів і визначили мету дослідження.

Очевидно, що особистість, яка перебуває в ситуації кризи, потребує своєчасної і кваліфікованої психологічної підтримки. Така психологічна підтримка повинна бути професійною і здійснюватися на основі науково обґрунтованого підходу з використанням ефективних психотехнічних засобів.

Однією із важливих умов успішного подолання професійно зумовлених криз, на нашу думку, виступає активність особистості у напрямі оволодіння засобами активізації конструктивних способів вирішення життєвих проблем, навичками підвищення соціально-професійної аутокомпетентності і прийомами самоактуалізації особистісно-професійного потенціалу в процесі переживання професійних криз. Проте така суб’єктна професійно спрямована активність особистості може бути реалізована в процесі застосування спеціальних психологічно обґрунтованих технологій.

Узагальнюючи основні характеристики і особливості методів психологічного впливу в контексті психологічної корекції неконструктивних способів переживання професійних криз у безробітних, зазначимо, що найбільш адекватним інструментом ми вважаємо психотренінгові методи як такі, що відповідають змісту процесів самоактуалізації особистісно-професійного потенціалу безробітних в напрямі віднаходження нової ціннісно-професійної і суб’єктно-смислової основи для конструювання оптимального життєвого й професійного сценарію в ситуації професійного виключення.

Спираючись на праці Ю. Ємельянова, Л. Карамушки, С. Макшанова, Г. Марасанова, Л. Петровської, Т. Яценко та ін., а також узагальнюючи досвід використання групових форм активного психологічного впливу у вітчизняній практиці психологічної допомоги, ми вважаємо, що найбільш дієвою організаційною формою психологічної корекції неконструктивних способів переживання професійних криз у безробітних є груповий тренінг.

На підставі аналізу сучасного стану проблеми психологічного впливу провідним у контексті побудови системи розвитку конструктивних способів переживання професійних криз у безробітних ми обрали підхід, що ґрунтується на використанні групових психотренінгових методів.

Базуючись на роботах таких учених, як: І. Вачков, О. Донченко, Ю. Ємельянов, В. Захаров, Е. Зеєр, Г. Ісуріна, Л. Карамушка, С. Макшанов, Г. Марасанов, А. Маркова, К. Мілютіна, Л. Мітіна, А. Осіпова, Л. Петровська, Н. Пов’якель, Т. Яценко та ін., ми розробили соціально-психологічну програму, яка спрямована на розвиток конструктивних способів переживання професійних криз у молодих безробітних у процесі їх професійної перепідготовки.

В основі програми лежать три основні змістові модулі: інформаційно-пізнавальний, діагностичний та корекційно-розвивальний.

Інформаційно-пізнавальний модуль спрямований на постановку проблеми, формулювання цілей групового тренінгу, активізацію мотиваційно-смислової сфери та пізнавального інтересу учасників. Він складається з міні-лекцій, бесід, групових дискусій, вправ на аналіз власного досвіду в ситуації професійного виключення. Завдяки цьому модулю учасники отримають інформацію про зміст, структуру і фактори виникнення професійно зумовлених кризових явищ і ситуацій. Діагностичний модуль спрямований на вивчення особливостей і характеру власного переживання професійних криз у ситуації безробіття, а також інших учасників тренінгу. Також модуль дозволяє визначити соціальні і психологічні чинники, які детермінують професійні кризи. Завдяки цьому учасники тренінгу оволодіють інформацією про особливості виникнення, перебігу і переживання особистої критичної ситуації, пов’язаної з професійним виключенням.

Корекційно-розвивальний модуль спрямований на оволодіння учасниками тренінгу психологічними засобами активізації конструктивних способів переживання професійно зумовлених кризових явищ і ситуацій, а також навичками підвищення соціально-професійної аутокомпетентності і прийомами самоактуалізації особистісно-професійного потенціалу в процесі переживання професійних криз.

Реалізація мети та завдань психотренінгу в процесі занять передбачає використання елементів (прийомів, технік) різних форм психологічного впливу (І. Вачков [2], Ю. Ємельянов [4], Л. Петровська [6], О. Юрченко [9], Т. Яценко [12]): психорегуляції (методи емоційного напруження, соціально- психологічної трансформації, емоційного насичення, катарсису, діяльнісного переключення), психокорекції (методи соціально-психологічного тренінгу: сенситивності, дискусійний, психодраматичний; методи соціально-психологічного навчання з використанням сугестивних і психодинамічних можливостей гри), групової дискусії та ситуаційно-рольової гри.

Слід зазначити, що змістовою і методичною основою психотренінгової програми стали методи і психотехнічні прийоми, які активно використовуються вітчизняними психопрактиками при проведенні тренінгів особистісного й професійного зростання (Н. Пов’якель, О. Сидоренко); професійного самопізнання та самореалізації (Н. Литовченко); самосвідомості (Н. Ганджиєва, Н. Нікітіна, Н. Кислинська); акмеологічного і психологічного розвитку (І. Вачков, В. Захаров, О. Юрченко); особистісної самореалізації (Л. Коростильова); свободи і відкритості (Н. Сарджвеладзе).    

Базовими тренінговими методиками програми виступили спеціально дібрані комплекси прийомів і технік, що застосовуються у вітчизняній психологічній практиці у контексті психологічної підтримки і допомоги безробітним. Таким чином, відповідно до цілей і завдань нашої програми було адаптовано вправи і використані психотехнічні прийоми таких тренінгових програм: «Психокорекційного тренінгу для безробітних» (К. Мілютіна) [5]; «Тренінгу психологічної підтримки безробітних» (Г. Бойко) [1]; «Тренінгу рефлексивності» в контексті подолання професійно зумовлених криз (Е. Симанюк) [8]; «Тренінгу корекції стратегій подолання криз професійного становлення особистості» (А. Печеркіна) [8]; «Тренінгу подолання кризи професійного вибору» (О. Теліцина) [8]; «Навчального тренінгового курсу управління часом» (О. Винославська) [3]; «Тренінгу профілактики і корекції навченої безпорадності», «Тренінгу формування професійної ідентичності» (Е. Симанюк) [7]; «Тренінгу розвитку життєвих цілей» (М. Алієва, Т. Грішанович, Л. Лобанова, Н. Травнікова, Є. Трошихіна) [10]; психотехніки роботи з образами професійного минулого, теперішнього і майбутнього (Ф. Ісмагілова) [8].

Психотренінгова програма включає комплекс занять, об’єднаних у три змістові блоки: адаптаційний, рефлексивний та інтегративно-продуктивний.

Перший блок занять, адаптаційний, передбачає групову роботу з дослідження причин і факторів виникнення проблемних ситуацій у професійному житті людини та оволодіння елементарними прийомами виходу з проблемного простору. Засобами такого дослідження виступають: елементи групової дискусії; творчі, ситуаційно-рольові та імітаційні ігри; вербальні і невербальні техніки особистісного і професійного зростання, самопізнання та самореалізації. Важливими умовами і результатом психологічного впливу в межах цього блоку є:

— створення атмосфери психологічного комфорту, виникнення групової згуртованості, що сприятиме актуалізації процесів самопізнання і саморефлексії;

— усвідомлення особливостей індивідуальної ситуації професійного виключення, а також індивідуального способу реагування у проблемних ситуаціях професійного життя;

— актуалізація суб’єктної життєвої позиції і особистісних ресурсів для конструювання нового сценарію професійного розвитку;

— ознайомлення з ефективними психотехнічними прийомами і оволодіння навичками відпрацювання актуальних особистісних проблем у ситуації професійного виключення;

— відкриття в собі резервів позитивних змін і джерела розвитку конструктивних стратегій переживання професійно зумовлених криз.

Результати суб’єктивного аналізу індивідуальної ситуації професійного виключення у житті молодих безробітних дозволять констатувати кризовий характер її перебігу. Як показує практика, у результаті застосування методів поступового наближення більшість учасників психотренінгового процесу відмічає визначальну роль переживання професійно зумовлених критичних ситуацій і явищ як моменту, який у разі наявності або створення умов їх конструктивного вирішення може стати початком процесу їх професійного самовизначення і особистісної зрілості. Це у свою чергу спонукатиме безробітних до подальшого самоусвідомлення і рефлексії.

Другий блок занять, рефлексивний, спрямований на активізацію сфери самосвідомості, системи суб’єктивно-смислових відношень особистості безробітного. Засобами реалізації тут виступають: рефлексивні психотехніки, вербальні і невербальні техніки самопізнання та самореалізації, техніки позитивного мислення, творчі, ситуаційно-рольові та імітаційні ігри. Технології цього блоку спрямовані на:

— переосмислення уявлень про себе і про інших на підставі зворотного зв’язку від інших і саморефлексії;

— розширення репертуару прийомів рефлексивного самоусвідомлення і активізація процесів професійної і особистісної самоідентифікації;

— оволодіння навичками і прийомами конструктивного переживання ситуації професійної депривації;

— моделювання нової ситуації професійного самовизначення і програвання нового сценарію професійного розвитку.

Фактично в умовах запропонованого психотехнологічного алгоритму безробітний за допомогою механізмів рефлексивного пошуку розширюватиме зони актуалізації особистісної аутокомпетентності, внаслідок чого підсилюватиметься інтегрованість його особистісних структур, підвищуватиметься ступінь позитивності і конгруентності. Важливою умовою позитивних змін на цьому етапі стане рух у напрямі самоусвідомлення власних ідентифікацій і поступова дезактуалізація психологічних механізмів захисту. Безробітний поступово змінюватиме рефлексивну позицію з об’єкта психологічного впливу на позицію саморефлексуючого суб’єкта.

В межах третього блоку занять, інтегративно-продуктивного, у молодих безробітних формуватиметься відчуття інтегрованої суб’єктності. Новоутворенням цього етапу стане відчуття смислової інтегрованості і безконфліктності, а також оптимістичного оцінювання власної особистісної і професійної перспективи. Засобами реалізації цього блоку є техніки управління часом і розвитку часової перспективи і цілепокладання, цілеспрямованості і особистісно-професійної самовизначеності, техніки роботи з образами професійного минулого, теперішнього і майбутнього, творчі, ситуаційно-рольові та імітаційні ігри. Застосування методик третього блоку передбачає:

— узагальнення отриманого досвіду пізнання себе та інших учасників на основі нової цільової визначеності особистісної і професійної перспективи;

— інтеграція особистісної структури на основі смислової визначеності образів професійного минулого, теперішнього і майбутнього;

— закріплення і програвання нових конструктивних патернів вирішення критичних життєвих ситуацій;

— формування і реалізація конструктивної стратегії переживання життєвих і професійно зумовлених кризових явищ.

Саме на цьому етапі завдяки особливій внутрішній діяльності смислопородження (Ф. Василюк) відбуватиметься актуалізація і фіксація нових патернів смислової визначеності і перспективи безробітного. На основі нової ціннісно-професійної і суб’єктно-смислової визначеності буде забезпечено актуалізацію процесів професійного самовизначення і конструювання нового оптимального життєвого й професійного сценарію його розвитку.

Впровадження тренінгової програми здійснюватиметься на основі реалізації схеми послідовних кроків у рамках кожного тренінгового заняття: активізація фізичної і психоемоційної сфери учасників; мотивування до активної тренінгової роботи; підготовка до сприйняття, отримання та засвоєння нової інформації; практичне опанування та програвання технік, прийомів і підходів;

ретельне відпрацювання нових способів реагування і вирішення складних життєвих і професійних ситуацій; моделювання і апробація засвоєних способів конструктивного переживання професійних криз; їхнє самостійне закріплення і відпрацювання в реальному житті з обов’язковим звітом та обговоренням на початку кожної зустрічі. Кожне заняття ми розглядаємо як окремо завершену, послідовну ланку цілісної системи спрямованого психологічного впливу.

В основу структурної організації тренінгового заняття було покладено і використано схему, запропоновану В. Ямницьким при апробації технології розвитку життєтворчої активності особистості [11].

В структурі кожного тренінгового заняття ми виділили такі етапи: рефлексивний, підготовчо-розігрівальний, інформаційно-комунікаційний, практично-відтворювальний та узагальнюючий. Зміст рефлексивного етапу тренінгового заняття передбачає звіт кожного учасника про виконання домашнього завдання, відстеження позитивних змін у їхньому житті на підставі застосування попередньо засвоєних технологій, обговорення їх особливостей.

Підготовчо-розігрівальний етап тренінгового заняття забезпечить активізацію фізичної і психо-емоційної сфери учасників за допомогою спеціальних психогімнастичних вправ, підготовку до сприйняття нової інформації.

В рамках інформаційно-комунікаційного етапу тренінгового заняття здійснюватиметься повідомлення нової інформації і обговорення її зв’язку зі структурою вже відомої, демонстрація й пояснення практичних методів реалізації набутої інформації.

Зміст практично-відтворювального етапу тренінгового заняття передбачає опанування практичними методами, їх засвоєння і апробація в уявних ситуаціях життя, створення ефективних моделей і стратегій вирішення критичних життєвих ситуацій.

Останній, узагальнюючий, етап тренінгового заняття забезпечить узагальнення теоретичного і практичного матеріалу заняття, ознайомлення учасників з новим домашнім завданням у контексті практичної реалізації засвоєних умінь.

Повний курс психотренінгової програми розрахований на 40 годин (10 занять тривалістю 4 години кожне) в режимі одного заняття на тиждень. Періодичність і тривалість тренінгових занять зумовлена особливостями змісту програми та організацією і тривалістю процесу професійної перепідготовки і навчання безробітних у центрі зайнятості. Як свідчить практика, такий формат організації занять є оптимальним у досягненні мети психотренінгу.

Висновки. На підставі аналізу особливостей та форм психологічного впливу на особистість було визначено групові тренінгові методи як ефективні засоби психологічної допомоги безробітним у ситуації професійного виключення. Обґрунтовано доцільність розробки і впровадження в процес професійної перепідготовки безробітної молоді спеціальної тренінгової програми, яка забезпечить ефективну психологічну корекцію неконструктивних способів переживання професійних криз. Зміст такої психотренінгової програми повинен забезпечити розвиток процесів самоактуалізації особистісно-професійного потенціалу безробітної молоді в напрямі віднаходження нової ціннісно- професійної і суб’єктно-смислової основи для конструювання оптимального життєвого і професійного сценарію в ситуації професійного виключення. 



Номер сторінки у виданні: 312
Автор:

Повернутися до списку новин