Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Особливості психологічної освіти студентів-словесників як умова формування їхнього професійного становлення





Інна Ногачевська, викладач кафедри загальної психології та психодіагностики Рівненського державного гуманітарного університету

УДК [159.9:37]: 373.5.011.3 — 051

 

У статті йдеться про усвідомлення студентами-філологами власної професійної підготовки. Окреслюється проблема удосконалення фахової освіти через спецкурси, тренінги, що формують додаткові уміння, необхідні для розуміння художнього (поетичного)тексту.

Ключові слова: розуміння, поетичний текст, студент-філолог

 

В статье рассматривается осознание студентами-филологами собственной профессиональной подготовки. Выделяется проблема усовершенствования специального образования с помощью спецкурсов, тренингов, путем формирования дополнительных умений, необходимых для понимания художественного (поэтического) текста.

Ключевые слова: понимание, поэтический текст, студент-филолог

 

The article deals with languages’ students’ awareness of their future professional training. It looks into the issue of updating specialists’ education by means of special courses, trainings that build up additional skills required for fiction (poetic) text comprehension.

Key words: comprehension, poetic text, languages’ student

 

У сучасному освітньому просторі постала проблема у постійно діючій психологічній допомозі молодим фахівцям у самореалізації, пошуку себе як самодостатньої особистості. Для успішного здійснення професійно-трудової діяльності майбутньому спеціалісту необхідна фахова підготовка, яка сьогодні є вкрай важливою, а саме — формування професійної компетентності та відповідний рівень психологічної готовності суб’єкта до трудової самореалізації, що є важливою умовою його успішної інтеграції в освітній простір сьогодення. Розв’язання цієї проблеми передбачає створення цілеспрямованої психологічної допомоги студентам у вивченні власного потенціалу.

Нас цікавить процес професійного становлення саме студентів-філологів, оскільки їхня психологічна освіта має спрямовуватись на розвиток професійної самостійності, мобільності та здатності до успішної самореалізації. Вчитель-словесник — це носій знань особливої галузі, носій культурних традицій та цінностей. Для нього професійно значущими вміннями є глибоке знання мовної системи, володіння мовленнєвою культурою. В процесі навчальної діяльності студентів-словесників головним джерелом знань для них є різножанрові тексти, тому вважаємо, що їхня психологічна освіта має концентруватись на вивченні психологічних засад процесу розуміння художнього тексту загалом та поетичного зокрема.

Робота з текстом займає значне місце у лінгвістичній підготовці, а розгляд поетичного тексту, на нашу думку, є надзвичайно важливим завданням професійного становлення лінгвіста. Майбутній учитель повинен не лише сам розуміти поезію, але й навчити такому розумінню школярів, розвивати в них чуття глибинного усвідомлення смислу поетичного тексту. Організація навчальної діяльності повинна здійснюватись таким чином, щоб вона приносила радість пізнання, естетичне та моральне задоволення, сприяла розвитку продуктивності та критичності мислення, а поетичні твори сприятимуть цьому в більшій мірі.

Як зазначав Г. Костюк, успіх розуміння залежить, від життєвого досвіду. Розуміння залежить від переконань, що вже склалися в особистості, від її поглядів на явища тієї галузі об’єктивної дійсності, в якій їй найбільше доводиться працювати [4, с. 289–290].

Проблема розуміння є однією з актуальних, оскільки сам феномен розуміння на сьогодні залишається маловивченим, хоча і одним із привабливих для дослідників. В останні роки дослідженню цієї проблематики присвячені роботи Н. Чепелєвої, Т. Ілляшенко, В. Іванової., А. Верещагіної, Н. Мат вєєвої, С. Діхтяренко, Г. Фазилзянової, Т. Кравчини та ін.

Один із сучасних дослідників В. Знаков у роботі «Розуміння у пізнанні і спілкуванні» сприймає проблему розуміння як окремий психологічний напрям — «психологію розуміння» — і вважає, що він потребує подальших міждисциплінарних досліджень [3]. У своєму дослідженні він орієнтується на праці Б. Ананьєва, С. Рубінштейна та результати їхніх досліджень.

Поряд із В. Знаковим важливими для дослідження проблеми розуміння є думки А. Брудного, який висвітлює гносеологічний, діяльнісний, інтерактивний погляд на усвідомлення проблеми розуміння [1].

У дисертаційному дослідженні«Психологія читання навчальної та наукової літератури в системі професійної підготовки студентів» Н. Чепелєва вказує на те, що власне читання є специфічним видом комунікативно-пізнавальної діяльності, яка характеризується взаємодією читача з текстом. Розуміння тексту як центрального елементу читання, з одного боку, підпорядковане загальним цілям та мотивам читання, а з другого — визначає його результати: інформаційно-пізнавальний, який характеризується розширенням та поповненням знань студентів, поглибленням розуміння ними майбутньої професійної діяльності; мотиваційно-особистісний, суть якого полягає у формуванні у студентів особистісного ставлення до проблем, що викладаються в тексті, ширше — в становленні професійної направленості студентів; практичний результат, що забезпечує ефективну організацію навчальної та навчально-професійної діяльності [5, с. 8–9].

Особливої уваги потребують дослідження присвячені розумінню саме поетичного тексту. Так, Л. Булаховський, Г. Винокур, С. Єрмоленко, Б. Ларін вказують, що характерні особливості сучасної поезії вимагають від читача певного рівня обізнаності, ерудиції, літературної компетентності.

Т. Щербан зазначає, що поезія дає змогу митцеві впливати на читача за допомогою різноманітних засобів: і відтворенням зорових картин, і безпосереднім висловленням важливої думки, ідеї, і змалюванням психічного стану, і використанням символів, і підбором звуків. Мова поезії діє на людей у різних аспектах: ідея — на розум, почуття — на душу (психіку), образ — на уяву, музика — на слух [6, с. 148].

До ряду проблем, які при дослідженні розуміння тексту залишаються непоміченими, належить зустріч читача з неординарним текстом, який тим чи іншим чином відхиляється від звичних очікувань та стереотипів. О. Гвоздєва досліджувала особливості розуміння поетичних текстів, які сприймаються читачем як «нестандартні». Її думки ґрунтувались на тому, що нетрадиційність форми та змісту такого тексту, особливості його логіко-композиційних, графічних, стилістичних, ритмічних та інших елементів спонукають читача до активного пошуку «відгадки» смислу тексту, що дозволяє йому найбільш чітко прослідкувати процес формування проекції тексту завдяки необхідності свідомо аналізувати правильність оцінки того, що він намагається зрозуміти [2].

Аналіз науково-методичної літератури дає підстави зробити висновок про те, що проблема розуміння поетичного тексту досліджувалась у різноманітних аспектах. У результаті таких досліджень розв’язувалися різноаспектні завдання.

У цій статті ми поставили за мету підтвердити актуальність дослідження проблеми розуміння поетичних текстів у професійній підготовці майбутніх учителів-словесників.

Основними завданнями було: емпірично з’ясувати актуальність проблеми розуміння художніх текстів студентами-філологами; окреслити типові труднощі у розумінні творів студентами; окреслити коло читацьких інтересів студентів-філологів; проаналізувати особливості усвідомлення студентами змісту поняття «розуміння поетичного тексту»; вивчити погляди студентів на шляхи вдосконалення процесу розуміння поетичного тексту.

Проблема психологічної освіти студентів-філологів у процесі університетської підготовки, безсумнівно, є важливим завданням та потребує особливої уваги. Першим кроком на шляху до вирішення цієї проблеми є діагностика ставлення студентської молоді до проблеми розуміння поетичних текстів.

Метою нашого дослідження було оцінити актуальність дослідження психологічних особливостей розуміння сучасних поетичних текстів майбутніми вчителями-філологами на основі анкетування, з’ясувати загальну картину обізнаності студентів з сучасною поезією; виявити причини тих чи інших оціночних суджень; дізнатись, чи існує у студентів бажання удосконалювати процес розуміння сучасної поезії для власного професійного становлення; проаналізувати особливості усвідомлення студентами змісту поняття «розуміння поетичного тексту».

У дослідженні взяли участь 170 студентів філологічних факультетів Рівненського державного гуманітарного університету (з них студентів першого, другого курсів — 100 осіб, третього, четвертого курсів — 70 осіб). Всі студенти на час проведення дослідження закінчили вивчення загальних курсів з психології, мовознавства та вступу до літературознавства.

Студентам було запропоновано відповісти на запитання анкети. В інструкції пропонувалось обрати варіант відповіді, який максимально відповідає уподобанням, або дати власну відповідь на запропоновані запитання.

Запитання, що стосувалося причин труднощів розуміння поетичних творів, передбачало кілька варіантів відповідей. На думку студентів, складність розуміння залежить: а) від низького рівня загальної культури читача (31,5–30,8%); б) від перенасичення окремих поетичних творів художніми засобами: невмотивованими порівняннями, незрозумілими новотворами (21,1–23%); в) від недостатнього лексичного запасу читача (25,8–18,3%); г) від тематики поетичних творів (12–13%) та їхнього змісту (4–1,9%). Інші причини нерозуміння (небажання глибоко осмислювати літературу, інтелектуальні лінощі; низький рівень асоціацій, уяви; динамізм та проблемність сучасного соціуму, що створює дефіцит часу для розуміння) — були малозначущими. Зустрічались думки, що поезія, як і проза, втрачають свою актуальність через швидкі темпи розвитку засобів масової інформації, новітніх технологій.

Нас цікавило питання, наскільки, на думку студентів, розуміння поетичних творів залежить від їхньої тематики та форми. Так, на залежність розуміння від форми вказують 54% студентів молодших та 50% — старших курсів. Вважають, що розуміння не залежить від форми 42–44% опитаних. Значно вищими є показники, що констатують залежність розуміння поезії від її тематики (84–74,3%).

Найбільшою популярністю у студентів-філологів користуються твори інтимної лірики (39,1–44,6%), гумористичні, сатиричні твори (19,5–26,4%) та твори морально-етичного спрямування (11–12,4%). Пейзажною лірикою цікавляться 9,1–9,9% респондентів, творами про історичне минуле України — 14,3–4,1% студентів філологічних факультетів.

Серед поетичних текстів, які найбільше зацікавлюють читачів та спонукають повернутись до прочитаного неодноразово, називалися поезії Л. Костенко (13,1–7,3%), Л. Українки (8–10%), І. Франка (1,5–5,5%), Т. Шевченка (8,8–1,8%), І. Котляревського (5,8–0,9%), А. Ахматової (1,5–6,4%), М. Цвєтаєвої (0,7–2,7%), О. Блока (0,7–5,5%) та ін. Варто відзначити широку палітру індивідуальних читацьких інтересів, яку представляють: О. Пчілка, Г. Сковорода, В. Сосюра, Б. Пастернак, Р. Рождественський, О. Олесь, П. Тичина, О. Хаям, Б. Окуджава, С. Єсенін, М. Рильський, Є. Маланюк та ін.

Важливими для нашого дослідження є питання, у яких студенти різнобічно висвітлюють проблему розуміння поетичного тексту. На запитання «Поезія яких авторів (якого періоду), на вашу думку, є найлегшою для розуміння? Чому?» респонденти відзначили поезію вищеназваних авторів — загалом це твори ХІХ–ХХ століть різних літературних напрямів та течій (романтизму, модернізму, реалізму, епохи Відродження та бароко).

У відповідях висловлені думки про сучасну поезію, яка доступна за своєю тематикою та проблематикою, близька читачеві. Окремі студенти вважають, що кожен поет має як легкі, так і складні для сприйняття твори. Складність розуміння зумовлюється насиченістю художніми засобами, а легкість — простотою викладу задуму автора. Зустрічаються також міркування студентів про те, що поезія будь-якого автора може бути легкою для розуміння за умови ширшого пізнання суті прочитаного.

На запитання: «У чому полягає складність розуміння поезії?» студентам не пропонувалися варіанти відповідей, метою було виявити індивідуальні труднощі розуміння поезії. Характерною для відповідей на це питання є значна кількість відмов (28–31%). Вважаємо, що такі дані непрямо свідчать про відсутність у студентів теоретичних знань стосовно сприйняття та розуміння поетичних текстів. Ця теза підтверджується тим, що для 17–18% респондентів складність розуміння поезії полягає у перенасиченні поетичних творів «незрозумілими» художніми засобами (епітетами, метафорами, гіперболами, тропами), застарілими, іншомовними, незрозумілими словами, неологізмами (новотворами). Решта відповідей засвідчили, що труднощі розуміння змісту твору залежать від його підтексту (2–7%), теми (5–4%), форми (2–6%), ідеї (4–4,3%), рівня культури читача (1–7%), від недостатніх знань з літературознавства (3–4,3%). Ці відповіді доповнюються індивідуальними варіантами, що становлять понад 40%.

Отож, здійснена нами констатація суб’єктивних труднощів, що виникають при розумінні студентами віршованих текстів, дає підстави зробити висновок, що знання про способи розуміння поезії є актуальними для вищої школи у професійній підготовці вчителя-філолога.

У наступному питанні ми намагались з’ясувати, як студенти ставляться до поезії, яка складно піддається розумінню. Зважаючи на виділені студентами суб’єктивні чинники розуміння поетичних текстів, складна сучасна поезія не подобається 52–61% студентів, однак 44–31% філологів цікавляться нею.

Ключовим завданням для студентів було визначити поняття«розуміння поетичного тексту». При поясненні дефініції частина опитаних користувалися літературознавчими термінами на зразок: «розкрити тему, ідею твору», «розуміння змісту, мети, теми, форми твору…», «зрозуміти підтекст…», «…вміння розуміти закладений у поезії смисл», «це розуміння образів», «…аналіз художніх особливостей», «це розуміння усіх слів, які використовує автор» та ін. Спостерігається й інша тенденція: визначення поняття «розуміння…» через суб’єктивно-психологічне бачення змісту поезії, наприклад: «сприйняття та аналіз твору», «це можливість осмислювати та переосмислювати твір, робити висновки», «це те, наскільки добре він (твір) запам’ятовується, сприймається», «зрозуміти, …які почуття хотів висловити автор…», «сприйняття не лише розумом, а й душею», «розуміння послання автора і співвіднесення з власним, глибинним трактуванням поетичних рядків» та ін. Аналізуючи наведені вище висловлювання, можна стверджувати, що кожне з них містить у собі інтуїтивне відчуття категорії розуміння, однак чітке концептуальне пояснення її відсутнє.

Показовою є значна кількість відмов тлумачити згадане поняття (24–30%). Дані про те, що майже третина студентів не можуть розкрити зміст поняття«розуміння…», приводить до висновку, що слід здійснити додаткові роз’яснення поняття «розуміння поетичного тексту» зокрема.

Зважаючи на те, що поняття розуміння поетичних творів розглядається студентами-філологами як явище суб’єктивне, яке може здійснюватись на рівні тексту, воно потребує різноаспектного роз’яснення студентам у ході їхньої фахової підготовки.

Проведене нами анкетування дало можливість з’ясувати, як майбутніми філологами усвідомлюється необхідність удосконалення власної професійної підготовки щодо психологічних особливостей розуміння поезії як важливої складової сучасного літературного процесу. Це вказує на продуктивний рівень розвитку студентів в аспекті їхньої навчально-професійної діяльності. У відповідях на запитання студенти актуалізували набуті філологічні знання, власний життєвий досвід, спостерігалась висока особистісна активність (у більшості студентських відповідей мінімальна кількість відмов).

Отож, за результатами вищезазначеного опитування, можна стверджувати, що викладання літератури у вищих навчальних закладах не забезпечує достатнього формування у студентів психологічних умінь. Це дає нам підстави виокремити проблему вдосконалення способів розуміння поетичних творів у вищій школі. На нашу думку, розуміння майбутніми педагогами сучасного поетичного тексту залежить від індивідуальних властивостей особистості, складності твору та сформованих прийомів роботи з текстами — все це може бути вдосконалене спеціально розробленою програмою тренінгу. Тому важливою є розробка спеціальних методик, запровадження спецкурсів та спецсемінарів, які сприятимуть поглибленню розуміння поетичних творів.

Саме на психологічну допомогу у формуванні професійної та читацької компетентності майбутнього вчителя спрямований розроблений нами тренінг розуміння поезії. У такій формі навчання та розвитку в першу чергу привертає увагу можливість впливу на інтелектуальну, поведінкову, мотиваційну сфери особистості, створюються умови для отримання нового досвіду у вирішенні навчальних ситуацій, професійних проблем.

Основними завданнями тренінгу розуміння поетичного тексту є: сприяння вивченню якісних і структурних характеристик психічних процесів, що мають значення для розуміння поетичних текстів; вироблення у студентів уміння аналізувати психологічні особливості розуміння літератури; ознайомлення студентів із методами та прийомами удосконалення процесів сприйняття та розуміння текстів у навчальній діяльності; створення умов для закріплення наукових знань із психології розуміння тексту з метою подальшого застосування в майбутній професійній діяльності вчителя.

Важливим результатом тренінгової роботи є вироблення у студентів вмінь вільно та осмислено використовувати термінологічний апарат психології розуміння; усвідомлювати особливості поетичних творів; бачити в різних елементах тексту втілення його загальної ідеї, змістового та мовного багатства; розкривати внутрішній смисл поетичного твору на стадії інтерпретації; розуміти смисл як зміст слова в контексті мовленнєвої ситуації (актуальний смисл слова), і саме з цих позицій розглядати емотивний смисл у тексті; застосовувати в практичній діяльності основні методи та прийоми розуміння тексту.

Загальним критерієм оцінки ефективності засвоєних знань, сформованих умінь і навичок у результаті тренінгових занять є результативність їхнього застосування в процесі власного навчання, у майбутній професійній діяльності та формування нового типу вчителя, який володіє педагогічною компетентністю.

Висновки. Специфіка та проблематика психологічних особливостей взаємодії з текстовим матеріалом є особливо актуальною при дослідженні студентів філологічних факультетів.

Формування компетентного філолога-фахівця має супроводжуватись цілеспрямованим впровадженням системи спецкурсів, спецсемінарів, тренінгів розуміння художнього тексту, та поетичного, зокрема.

Ефективність комплексної програми психологічної освіти філолога забезпечується активізацією пізнавальної діяльності студентів, розвитком когнітивної сфери, їхньої читацької компетентності, реалізується необхідністю оволодіння студентами різноманітними прийомами розуміння тексту. Вважаємо, що у запропонований нами спосіб може забезпечуватись психологічна допомога майбутньому спеціалісту.



Номер сторінки у виданні: 350

Повернутися до списку новин