Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Психологічні особливості життєвих цінностей старшокласників сільських та міських шкіл





Левус Надія, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка

Леськів Оксана, студентка гуманітарно-природничого факультету Інституту післядипломної освіти при Львівському національному університеті імені Івана Франка

УДК 316.752+159.923.32

 

В статті розглядаються питання, пов’язані з життєвими цінностями старшокласників сільських та міських шкіл. Проаналізовано поняття «цінність» у психологічній науці. Розкрито зміст і структуру цінностей та ціннісних орієнтацій. Виявлено основні види життєвих цінностей та ціннісних орієнтацій старшокласників. Емпірично досліджено специфіку та відмінності життєвих цінностей старшокласників сільських та міських шкіл.

Ключові слова: старшокласники, Я-концепція, цінність, життєві цінності, ціннісні орієнтації

 

В статье рассматриваются вопросы, связанные с жизненными ценностями старшеклассников сельских и городских школ. Проанализировано понятие «ценность» в психологической науке. Раскрыто содержание и структуру ценностей и ценностных ориентаций. Выявлены основные виды жизненных ценностей и ценностных ориентаций старшеклассников. Эмпирически исследована специфика и различия жизненных ценностей старшеклассников сельских и городских школ.

Ключевые слова: старшеклассники, Я-концепция, ценность, жизненные ценности, ценностные ориентации

 

The article reviews issues related to the social values seniors in rural and urban schools. Analyzed the concept of value in psychological science. Determines the content and structure of values and value orientations. The basic types of values and value orientations seniors. Empirical research specific differences and values in life seniors in rural and urban schools.

Key words: high school, self-concept, values, life values, values

 

Якість життя українського суспільства значною мірою залежить від повноцінного розвитку, духовного багатства, моральної чистоти, гармонійного розвитку, соціальної активності, психічного здоровя учнівської молоді. Розвиток кожної особистості пов’язаний із особливостями розвитку того суспільства, в якому вона перебуває. Будь-які зміни суспільства (його розквіт чи занепад) значно відображаються на становленні особистості. Зокрема зміни суспільства відображаються і на становленні цінностей юнаків та юнок.

Цінності кожної людини — це цілий світ: складний, динамічний, суперечливий. Кожна людина ставиться до факторів свого буття диференційовано. Вона оцінює факти свого життя за їхньою значущістю, реалізує ціннісне ставлення до світу.

Підходи до розуміння цінностей як психологічного феномену є надзвичайно різноманітними, це ж стосується і їхньої класифікації. Залежно від того, які види потреб вони задовольнятимуть, яку роль виконуватимуть, у якій сфері застосовуватимуться, вони можуть бути надзвичайно різні. Так, за об’єктом засвоєння цінності поділяються на: матеріальні, морально-духовні; за метою засвоєння — егоїстичні, альтруїстичні; за рівнем узагальненості — конкретні, абстрактні; за способом вияву — ситуативні, стійкі; за роллю в діяльності людини — термінальні, інструментальні та ін. [1].

Разом з тим життєві цінності, якими послуговуються жителі міста і села, теж, очевидно, різнитимуться між собою. Проте, на відміну від означених вище, такі цінності рідко досліджуються у психологічній науці, що й зумовило перспективність нашої розвідки. Тому, метою нашого дослідження є теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити відмінності в цінностях старшокласників, які навчаються в сільських та міських школах.

Поняття «цінність» стало предметом значних теоретичних досліджень у 60–70-ті роки XX століття у філософії, психології, соціології, педагогіки, естетики та ін. Вагомий внесок у розвиток психології цінностей внесли такі вчені: А. Маслоу, Г. Олпорт, М. Рокич, У. Томас, Д. Франкен, Ш. Шварц, Б. Ананьєв, Ф. Знанецький, А. Лазурський, Д. Леонтьєв, І. Пригожин, С. Рубінштейн. Життєві цінності у психології розглядаються як сукупність найважливіших якостей внутрішньої структури особистості, які є для неї особливо значущими.

Життєві цінності — це ідеї, ідеали, цілі, до яких прагне людина і суспільство [10]. Ціннісні орієнтації — це ті стани, явища і процеси в навколишньому житті, які стають орієнтиром для людини, спрямовують формування її цілей, а також способи їх досягнення [2]. Дослідження суспільно-історичного характеру цінностей яскраво описані в роботах класиків соціальної традиції. Так, О. Бондарчук розглядав цінності як процес циклічної зміни різних типів культурних систем, таким чином підпорядкувавши теорію соціального розвитку цінностям як головній рушійній силі в суспільстві [3, с. 29].

На думку А. Маслоу, вибір людських вищих цінностей визначений самою її природою, а не божественним началом, або чимось іншим, що перебуває за межами людської сутності. На його думку, за наявності вільного вибору людина сама інстинктивно вибирає істину, а не брехню; добро, а не зло. Такі вищі цінності життя, як істина, добро, краса, справедливість, досконалість А. Маслоу називає метапотребами [5].

Г. Олпорт вважає, що джерелом більшості цінностей особистості є мораль суспільства, він виокремлює ряд ціннісних орієнтацій, не продиктованих моральними нормами — наприклад: ерудиція, спілкування. Моральні норми й цінності, у його баченні, формуються й підтримуються за допомогою зовнішнього підкріплення. Вони є скоріше засобами, умовами досягнення внутрішніх цінностей, які є цілями особистості. В описі зрілої особистості Г. Олпорт підкреслював важливість об’єднуючої філософії життя. Він стверджує, що така філософія побудована на цінностях, тобто переконаності людини в тому, що для неї важливо в житті, а що ні. Г. Олпорт був переконаний, що сенс життя для людини визначається її цінностями. Цінності різною мірою наявні у всіх людей, вони є стрижнями людського життя. Жодна людина не обмежується якоюсь однією ціннісною орієнтацією, скоріше у різних людей спостерігаються різні комбінації цінностей. Найвищою цінністю для соціального типу є любов людей, політичного — влада. А представники релігійного типу найбільше зацікавлені в розумінні світу як єдиного цілого [6].

Що таке справжні цінності і як вони впливають на якість життя, досліджував Д. Франкен. Він поставив за мету: «З’ясувати, які моральні цінності є найважливішими для здоров’я і життєвого успіху; встановити, чи існує зв’язок між ними і показниками якості життя». Дослідження тривало 10 років. Опитування проводили дев’ять професорів провідних університетів США. У ньому взяли участь 1800 осіб із чотирьох країн світу. До загального переліку було внесено 342 моральні цінності, якість життя оцінювалася за 300 параметрами [8].

У результаті статистичного опрацювання анкет було визначено 13 цінностей, які найбільше впливають на якість життя:

1. Любов, дружба (соціальність замість ізольованості).

2. Оптимізм (життєрадісність замість зневіри).

3. Миролюбність (співпраця замість конфліктності).

4. Толерантність (повага замість нетерпимості).

5. Чуйність (симпатія замість байдужості).

6. Довіра (відчуття безпеки замість підозрілості).

7. Душевна щедрість (альтруїзм замість егоїзму).

8. Гідність (асертивність замість агресивності й пасивності).

9. Самоконтроль (володіння собою замість імпульсивності).

10. Самоповага (упевненість замість почуття мізерності).

11. Спілкування (комунікативність замість сором’язливості).

12. Впливовість (лідерство замість підпорядкування).

13. Автономність (незалежність замість залежності) [8].

Також було доведено, що люди, які сповідують загальнолюдські цінності, мають вищу якість життя за багатьма показниками:

1) краще, ніж у середньому, здоров’я;

2) менш стресове життя;

3) більшу впевненість у собі;

4) стабільніше подружнє життя;

5) більшу за середню впливовість; вищий рівень фінансового добробуту; відчуття самоповаги і сенсу життя [8].

І навпаки, ігнорування вищих цінностей пов’язане з проблемами, стресами, ризиком вживання психоактивних речовин, симптомами різних захворювань, руйнуванням стосунків, відчуттям безпорадності й страху перед майбутнім.

За результатами дослідження, Д. Франкен зробив висновки про необхідність запровадження освітніх програм із формуванням характеру, що базуються на розвитку життєвих навичок. Життєві навички допомагають керуватися загальнолюдськими цінностями у різних ситуаціях, налаштовують на усвідомлення своїх прав і обов’язків, розуміння прав інших людей і повагу до них, виховують гідність, миролюбність, справедливість, колективізм, почуття відповідальність, впевненість у власних силах, толерантність [8].

На думку Ш. Шварца, цінності відображають три універсальні потреби людського існування: біологічні потреби, в скоординованих соціальних діях, а також все, що необхідно для виживання і функціонування групи. Усі цінності Ш. Шварц класифікує за мотиваційними цілями. Він вважає, що всі цінності пов’язані між собою і розташовані по колу. Чим ближче вони одна до одної, тим більша кореляція між ними. Якщо вони навпроти одна до одної — то вони є протилежними. З кінця 80-х років XX століття ним була організована Міжнародна програма порівняльного (крос-культурного) вивчення цінностей, з якою працювали в 60 країнах світу, а в дослідженні взяли участь близько 100 тисяч осіб. Ш. Шварц об’єднав цінності в десять різноманітних блоків мотивації, які він розуміє як основні типи і блоки цінностей. Автор стверджує, що цінності — це існуючі за межами ситуації завдання, які служать інтересам індивідів або груп і представляють одну з десяти мотивацій або типів цінностей. Усім типам цінностей Ш. Шварц дав визначення, які ґрунтуються на їхній головній цілі і визначив їхній зміст на основі своїх досліджень: самоспрямованість; стимулювання; гедонізм; досягнення; безпека; влада; комфортність; традиції; доброзичливість; універсалізм. Таким чином, індивідуальні цінності за Ш. Шварцом — це стійкі мотиви, цілі, яких люди прагнуть досягти у своєму житті. При оцінці подій, інших людей і способів їхньої взаємодії люди виходять з власної системи цінностей. Кожна людина обирає для себе цінності з багатьох соціальних, побутових і культурних систем цінностей, з якими стикається в житті [10].

На початку 60-х років XX століття М. Рокич запропонував першу надійну методику дослідження цінностей. Вона виявилася тим шляхом, який пояснив поведінку людей з різних культур, прошарків суспільства і соціальних груп. Цінність М. Рокич визначає як стійке переконання в тому, що певний спосіб поведінки чи кінцева мета існування має потенційне значення з особистого або соціального погляду, на відміну від протилежного чи зворотного способу поведінки або кінцевої мети існування [9].

Отже, М. Рокич прояснює, що цінності — це не якась власність окремих людей. Вони спрацьовують на широкому соціальному й культурному рівні, виступаючи когнітивними репрезентаціями не тільки індивідуальних потреб, але й установлених соціальних вимог. Вони також є об’єднаними наслідками як соціальних, так і психологічних сил, що діють на людину — соціальних, тому що суспільство і його інституції соціалізують людину для суспільної користі, засвоєння прийнятих у суспільстві концепцій бажаного. Психологічних, тому що індивідуальні спонуки вимагають пізнавального вираження, виправдання в соціально бажаних термінах [9].

Культура, як і суспільство, ґрунтується на системі цінностей. З раннього дитинства кожна дитина опановує рідну мову і засвоює культуру, до якої належить. Це відбувається в процесі спілкування з близькими людьми, у родинному колі, за допомогою вербальних і невербальних способів спілкування. Цінності особистості становлять ядро культури і розкривають її внутрішній світ.

Потреба у визначенні особистісних цінностей, пріоритетів і сенсу життя виникає у кожної людини. Це одна з найважливіших потреб особистості. В юнацькому віці ця необхідність відчувається особливо гостро. Особливості становлення особистості залежать від економічного і культурного рівня розвитку суспільства, в якому зростає індивід, від того, який історичний етап цього розвитку він застав. Розвиток особистості та формування її життєвих цінностей визначається також і тим, що очікують від неї сім’я і суспільство, які цінності та ідеали їй пропонують, які завдання стоять перед нею у різні вікові періоди [7].

За довгу історію існування людського суспільства вироблені основні загальнолюдські цінності і норми моральної поведінки. У суспільстві завжди цінувалися і цінуються доброта, вірність, чесність, взаємодопомога і відкидаються цинізм, обман, жадібність, марнославство, злочин. У сучасному суспільстві основними загальнолюдськими цінностями є сім’я, здоров’я, освіта, робота. Загальнолюдські цінності пов’язані з особистими цінностями людини, які можна умовно розділити на матеріальні й духовні (моральні). Реалізація всіх цих цінностей необхідна для самоствердження, визнання особистості, особливо в юнацькому віці.

 Емпіричне дослідження проводилось на базі сільської та міської шкіл Львівської області. Кількість досліджуваних становить 90 осіб. Вік учнів — 16 років (10-ті класи), серед них: 45 хлопців та 45 дівчат.

Для проведення емпіричного дослідження ми використали такі психодіагностичні методики: методика дослідження цінностей Ш. Шварца; опитувальник САТ Е. Шострома; методика «Я-концепції» Е. Пірса, Д. Харріса; методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла — 16PF (N=105). Інтерпретація результатів дослідження була проведена за допомогою таких методів статистичного опрацювання даних, як порівняльний, кореляційний та факторний аналіз.

Порівняння між групами досліджуваних проводилось за допомогою t-критерію Стьюдента, виявлено відмінності в групах старшокласників сільських та міських шкіл за методикою дослідження цінностей Ш. Шварца за такими шкалами: «Мета життя», «Бути відданим», «Бути впливовим». На рис. 1 ми бачимо істотну відмінність (статистично достовірну при р

 

Отже, учні-старшокласники сільської місцевості прагнуть бути більш відданими, ніж старшокласники міської школи. Тобто вони більш вірні своїм друзям, вони є більш великодушні, доброзичливі, спрямовані на забезпечення добробуту близьких у щоденному спілкуванні, прагнуть позитивної взаємодії. Надають перевагу духовним, а не матеріальним цінностям. Мета життя старшокласників сільської місцевості: платити добром за зло; бути стриманими, бути скромними, охороняти навколишнє середовище. Вони прагнуть розуміння, прийняття, толерантності, захисту всіх людей та збереження природи.

Старшокласники міської школи прагнуть досягнути соціального статусу або престижу, контролю або домінування над людьми. Тобто бути впливовими. Вони прагнуть піклуватися про власну репутацію в суспільстві, впливати на людей і хід подій. Надають перевагу матеріальним, а не духовним цінностям. Також їм притаманні індивідуалістичні цінності.

Таким чином, за допомогою порівняльного аналізу виявлено специфіку життєвих цінностей старшокласників сільських та міських шкіл. Учні сільських шкіл надають перевагу духовним цінностям, вони стримані, скромні, дотримуються традицій та звичаїв, прийнятих у їхніх родинах. Для учнів міських шкіл пріоритетні матеріальні та індивідуальні цінності, вони прагнуть свободи, незалежності, соціального схвалення.

Кореляційний аналіз дав можливість простежити взаємозв’язки та взаємозалежності між показниками проведених тестів та опитувальників. Це дало змогу прослідкувати певну структуру та з’ясувати психологічні особливості життєвих цінностей старшокласників сільських та міських шкіл.

Розглянемо результати кореляційного аналізу старшокласників міської школи (рис. 2). Влада у них взаємопов’язана із радикалізмом, сміливістю, розвиненою уявою, чуйністю, упевненістю в собі та зовнішністю.

 

Розглянемо кореляційний аналіз даних старшокласників сільської школи (рис. 3). Традиція у них взаємопов’язана із щастям і задоволенням, синергічністю, прийняттям агресії, спілкуванням, високим інтелектом та упевненістю в собі. Учні сільських шкіл прагнуть дотримуватись традицій та звичаїв, прийнятих у їхніх родинах, виявляють повагу до батьків та старших, доброзичливі, спрямовані на забезпечення добробуту близьких у щоденному спілкуванні, прагнуть позитивної взаємодії. Вони виявляють кмітливість, ерудованість. Здатні до встановлення глибоких і тісних контактів.

 

Таким чином, кореляційний аналіз дав змогу підтвердити наше припущення, що старшокласники міських шкіл прагнуть незалежності, свободи, контролю та впливу над оточенням. Учні сільських шкіл стримані, скромні, дотримуються традицій та звичаїв, прийнятих у їхніх родинах.

Факторний аналіз дозволив прослідкувати відмінності у структурі життєвих цінностей старшокласників сільських та міських шкіл. За методом «Кам’яного осипу» Р. Кеттелла на основі власних значень у кожній групі було виділено 5 факторів. Отже, для групи досліджуваних старшокласників сільських шкіл ми побудували 5-факторну модель, яка пояснює 63,800% від загальної дисперсії даних. Решта дисперсій зумовлена випадковими впливами, які у цій моделі не розглядаються. Факторні навантаження представлено у таблиці, поданій нижче (табл. 1.).

 

Перший фактор умовно можна назвати «Природність емоційних проявів». До І фактора входять такі показники: підтримка, сензитивність Я, спонтанність, прийняття агресії, стимуляція. Досліджувані не бояться поводити себе стримано; прагнуть до змін; розуміють і відчувають свої потреби і почуття; приймають свою агресію; незалежні у своїх вчинках. Таким чином, природність емоційних проявів виявилась доволі вагомим фактором для всієї групи досліджуваних.

Другий за вагомістю фактор умовно можна назвати «Соціально орієнтовані цінності». До ІІ фактора увійшли такі показники: досягнення, конформізм, традиція, доброта. Досліджувані прагнуть особистого успіху, досягнення, щоб отримати схвалення; дотримуються правил, традицій, звичаїв; доброзичливі, позитивні; прагнуть позитивної взаємодії.

Третій за вагомістю фактор — «Адаптивність». Сюди входять такі показники: гнучкість поведінки, природність людини, синергічність, контактність. Досліджувані взаємодіють з оточуючими людьми, гнучкі в реалізації цінностей; позитивно ставляться до людей; здатні до встановлення глибоких і тісних контактів.

Четвертий фактор умовно можна назвати «Незалежність і домінування». Сюди входять: самостійність, влада, безпека. Отже, досліджувані прагнуть досягнути соціального статусу або престижу, прагнуть до соціального визнання; прагнуть контролю над оточенням і над самим собою; характерною рисою є високий рівень самоповаги; прагнуть гармонії і стабільності суспільства, безпеки для себе та близьких.

П’ятий фактор умовно можна назвати «Цінність власних переконань. Сюди входять ціннісні орієнтації, самоповага, самоприйняття, пізнавальні потреби. У досліджуваних високий рівень самоставлення; цінують свої достоїнства; сприймають себе такими, якими вони є, незалежно від оцінки своїх достоїнств.

Отже, старшокласники сільської школи розуміють і відчувають свої потреби і почуття, не бояться поводити себе спонтанно, прагнуть до змін. Поряд з цим вони орієнтовані на дотримання традицій та звичаїв. Гнучкі в реалізації цінностей; позитивно ставляться до людей; прагнуть до встановлення тісних та глибоких контактів.

Для групи досліджуваних старшокласників міської школи побудовано 5-факторну модель, яка пояснює 65,42% від загальної дисперсії (табл. 2.).

 

Перший фактор умовно можна назвати «Життєві цінності», оскільки він охоплює всі показники методики цінностей Ш. Шварца. Досліджувані прагнуть особистого успіху, щоб отримати схвалення; прагнуть контролю над оточенням і над самими собою; прагнуть незалежності, автономії, свободи; сміливі, схильні до ризику; прагнуть досягнути соціального статусу, гармонії і стабільності суспільства, безпеки для себе та близьких; дотримуються правил; дотримуються традицій та звичаїв; прагнуть захистити добробут усіх людей та бережуть природу; доброзичливі, позитивні, прагнуть позитивної взаємодії. Таким чином, життєві цінності виявились досить вагомим фактором для старшокласників міської школи.

Другий за вагомістю фактор — «Цінність власних переконань». Сюди входять: підтримка, ціннісні орієнтації, природа людини, синергічність, креативність. У досліджуваних високий рівень самоставлення; позитивне ставлення до людей; цілісність сприймання світу; вони незалежні у своїх вчинках; у них виражена творча спрямованість.

Третій фактор — «Безпосередність прояву емоцій та почуттів». Позитивний знак факторного навантаження вказує на прямий зв’язок у шкалах спонтанності та самоповаги. Досліджувані цінують свої достоїнства, не бояться поводити себе спонтанно і безпосередні у прояві емоцій.

Четвертий фактор умовно можна назвати «Неадаптивність». Негативний знак факторного навантаження вказує на обернений зв’язок у таких шкалах: компетентність у часі, гнучкість поведінки, контактність; та на прямий зв’язок у такій шкалі як: прийняття агресії. Отже, досліджувані приймають свою агресію, але вони нездатні до встановлення глибоких і тісних контактів; негнучкі в реалізації цінностей.

П’ятий фактор умовно можна назвати «Орієнтація на пізнання». До нього увійшли: сенситивність Я, пізнавальні потреби і обернений зв’язок у такій цінності — гедонізм. Досліджувані розуміють і відчувають свої потреби і почуття, прагнуть набути знань про навколишній світ, але не прагнуть чуттєвого задоволення, комфорту та насолоди від життя.

Отже, старшокласники міської школи прагнуть особистого успіху щоб отримати схвалення; прагнуть контролю над оточенням і над самими собою; прагнуть незалежності, свободи; прагнуть досягнути соціального статусу, гармонії і стабільності суспільства. Прагнуть набути знань про навколишній світ.

Висновки та перспективи. Таким чином, застосовані методи математичної статистики дали змогу виявити, що життєві цінності впливають на формування Я-концепції у старшокласників. Отже, в учнів старших класів формується структура самосвідомості, яка дає змогу оцінювати свої здібності, особистісні якості та займатися самовдосконаленням. Для старшокласників провідним центром розвитку стає особистісне самовизначення, а центром життєвої ситуації, навколо якого починають обертатись уся їх діяльність та інтереси, вибір життєвого шляху.

Отже, старшокласники сільської школи надають перевагу духовним цінностям, а не матеріальним. Усвідомлюючи велике значення духовних цінностей, вони активно утверджують їх у повсякденному житті — у ставленні до себе та інших людей, виявляючи такі особисті риси як доброта, справедливість, співчуття та доброзичливість, толерантність і повага до інших людей і готовність допомагати їм, почуття власної гідності та сумління, жага пізнання світу та самопізнання, прагнення до прекрасного та здатність насолоджуватися ним, прагнення до саморозвитку і самовдосконалення. Прагнуть дотримуватись традицій та звичаїв, прийнятих у їхніх родинах. Разом з тим вони гнучкі в реалізації цінностей, позитивно ставляться до людей, здатні до встановлення глибоких і тісних контактів. Характерною рисою є високий рівень самоповаги. Прагнуть гармонії і стабільності суспільства, безпеки для себе та близьких.

Старшокласники міської школи більше надають перевагу матеріальним цінностям, аніж духовним. Вони прагнуть особистого успіху щоб отримати схвалення; прагнуть свободи. Також вони бажають досягнути соціального статусу або престижу, контролю або домінування над людьми. Тобто прагнуть бути впливовими. Старшокласники дбають про власну репутацію в суспільстві; цінують своє «добре ім’я». Цінність влади у них базується на авторитеті та багатстві. Вони цінують свої достоїнства, не бояться поводити себе спонтанно, безпосередні у прояві емоцій. Старшокласники міської школи схильні концентруватися на можливих невдачах та вимагають відповідальності за помилки від оточуючих. Часто прагнуть до змін, схильні до ризику, шукають пригод.

Як бачимо, формування власної шкали цінностей у старшокласників може викликати багато тривожних і драматичних переживань. Ось чому так важливо, в якому оточенні вони виховуються. Якщо щасливі хвилини в родині пов’язані лише з придбанням і накопиченням, дитині важко стати щасливою у майбутньому. Якщо в сім’ї переважають духовні цінності, наприклад: взаємопідтримка, доброта, чесність, радість від спілкування один з одним, потреба віддавати, а не брати, — то навряд чи така дитина в майбутньому відчує себе самотньою і знедоленою.



Номер сторінки у виданні: 363

Повернутися до списку новин