Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Визначення рівня готовності майбутніх інженерів- педагогів до проходження виробничої практики

Тематика: ПЕДАГОГІКА




Наталія Литвинова, аспірантка кафедри машинознавства Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

Наталія Анан’єва, аспірантка кафедри машинознавства Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

УДК: 378

 

У статті аналізовано поняття «критерій» і «показник», визначено та обґрунтовано критерії та показники рівня сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю в процесі проходження виробничої практики.

Ключові слова: професійна компетентність, майбутні фахівці, критерій, показник, рівні

 

В статье анализируется понятие «критерий» и «показатель», определены и обоснованы критерии и показатели уровня сформированности профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов строительного профиля в процессе прохождения производственной практики.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, будущие специалисты, критерий, показатель, уровни

 

The article analyzed the concept of «criteria» and «parameters», and specified defined criteria and indicators of the level of formation of professional competence of engineers, teachers building profile in the production practice.

Key words: professional competence, future professionals, criteria, indicators, level

 

Головним завданням вищого навчального закладу є підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних, професійно компетентних фахівців, які прагнуть до постійного оновлення знань, творчого пошуку, а також володіють навичками наукового підходу до вирішення сучасних питань.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури (І. Гавриш, А. Каверіна, Р. Моісеєнко, А. Торубара) можна стверджувати, що готовність майбутніх фахівців до професійної діяльності містить у своєму складі спрямованість до діяльності (знання, вміння та навички, здобуті під час навчання) та профпридатність (комплекс певних функцій, якостей, особливостей, здібностей, які необхідні для професійної діяльності, та відсутність чинників, які негативно впливають на її трудовий процес).

Аналізуючи наукову літературу, можна відзначити, що спрямованість особистості до професійної діяльності здійснюється поетапно (Т. Шестакова, Н. Кардаш, А. Ліненко): мотивація до професії; формування теоретичних знань, а також практичне оволодіння уміннями та навичками під час навчання; закріплення знань, умінь і навичок у процесі професійної діяльності.

Мета статті: визначити та теоретично обґрунтувати критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю в процесі виробничої практики.

Існує декілька підходів до інтерпретації поняття «критерії». Н. Ничкало, Н. Молодченко, Л. Шевчук та інші зазначають це поняття як рівень, показник, ознака, параметр [6; 9].

У словнику-довіднику з професійної педагогіки термін «критерії» (від грец. criterion — засіб для судження) визначається як мірило, на основі якого відбувається оцінювання, класифікація або визначення процесу чи явища [8, с. 262].

Під поняттям «критерій» А. Галімов вважає певну якість, на основі якої здійснюється оцінювання, порівняння, де виявляється сформованість, та рівень прояву певних показників [2, с. 93].

В. Калінін вважає, що для того, щоб визначити рівень розвитку професійної компетентності, потрібно розробити критерії, які потребують таких вимог: об’єктивність, відображення даних, характерність предмету, якій досліджується; комплекс даних об’єкта дослідження, тобто ці дані повинні бути постійними та стійкими; узгодженість з навчально-виховним процесом та зручність під час використання.

У новому тлумачному словнику української мови поняття «показник» визначається як: ознака чого-небудь, доказ, свідчення; певні дані за результатами роботи, процесу; дані про досягнення в чому-небудь. Схоже визначення цього поняття подано у великому тлумачному словнику сучасної української мови.

Таким чином, ми можемо зазначити, що критерій у своєму розумінні є більш широким поняттям, ніж показник. Показник є компонентом критерію.

У педагогічній науці та практиці існує декілька підходів до класифікації критеріїв оцінювання професійної компетентності.

М. Катаєва оцінює професійну компетентність за такими критеріями для визначення рівня її розвитку: мотиваційний, ціннісно-мотиваційний (педагогічна спрямованість), когнітивний (педагогічне мислення), комунікативний, операційно-діяльнісний (сформованість загально-педагогічних вмінь), рефлексивний (експертна оцінка та самооцінка процесу загально-педагогічних вмінь) [5, с. 15].

В. Калінін виділяє такі критерії та показники рівнів розвитку професійної компетентності: ціннісний, когнітивний, стимулюючий, практичний, результативний [4, с. 9].

С. Демченко критерії та показники рівня розвитку професійної компетентності об’єднує за різними напрямами: мотиваційна, індивідуальна, інтелектуальна сфери викладача, емоційно-вольова; психолого-педагогічна підготовка.

С. Батишев розділяє критерії за генезисом формування вихідних якостей [1]:

— гносеологічні (світоглядна позиція, інтелектуальна насиченість професійного знання, рівень підготовленості до професійної діяльності);

— психологічні (зміст і рівень мотивації; рівень розвитку творчого професійного мислення, уяви та здібностей; рівень умінь використовувати методи мислення в процесі професійної діяльності; особливості самооцінки);

— аксіологічні (система ціннісних відносин особистості до різних сторін діяльності; соціальна спрямованість особистості, прагнення до творчого професіоналізму, саморозвитку та самовдосконалення, професійно-моральна активність).

На думку Т. Гудкової, професійна компетентність — це комплексне утворення, до складу якого входять такі критерії: когнітивний (використання знань для вирішення ситуацій, вибір правильного надання інформації, а також методів навчання), мотиваційно-ціннісний (вияв інтересу, спрямованість до пошуку потрібної інформації, вибір стилю спілкування, який потрібен для формування певних мотивацій), техніко-технологічний (вміння застосовувати актуальні технології у практичній діяльності), комунікативний (продуктивне спілкування та толерантне сприйняття), рефлексивний (аналіз власної поведінки, сформована оцінка власних дій у колективній роботі). Я. Сікора до структури професійної компетентності відносить: мотиваційно-ціннісний, діяльнісний, змістовний, особистісний та дослідницько-рефлексивний критерії.

Усі компоненти професійної компетентності мають певні критерії, до складу яких входить ряд показників. Під час дослідження рівнів сформованості критеріїв і показників ми можемо передбачити якість виконання певних професійних завдань майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю в процесі виробничої практики.

У нашому дослідженні ми виділяємо такі критерії оцінювання професійної компетентності:

— мотиваційний;

— когнітивний;

— діяльнісний.

До мотиваційного критерію входить особистісна спрямованість студентів, а також зацікавленість у професійному розвитку.

Показниками мотиваційного критерію виступають: сформованість професійних інтересів у фаховій галузі; позитивне ставлення до теоретичного та практичного навчання; спрямованість щодо активного засвоєння знань; зацікавленість у подальшому професійному розвитку.

Когнітивний критерій — наявність знань, умінь і навичок з фахових дисциплін, а також здатність їх використовувати на практиці; сформовані знання дозволяють застосовувати сучасні технології у професійній діяльності; отримані знання дозволяють розв’язувати завдання, а також досягати потрібного результату, якість знань професійної термінології.

Показниками когнітивного критерію виступають: уміння працювати з навчально-методичною та спеціальною документацією, успішність студентів, загальна кількість балів за час проходження виробничої практики, якість написання тестових завдань та модульних контрольних робіт.

Діяльнісний компонент — вміння користуватися потрібними інструментами та обладнанням для досягнення потрібного результату.

Показниками діяльнісного критерію виступають: успішність виконання виробничих завдань; успішність проходження виробничої практики.

Усі перераховані критерії будуть подані в педагогічній моделі розвитку професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю, а їх ефективність перевірена під час експериментального дослідження.

Формування професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю під час виробничої практики має у своєму складі ряд критеріїв, які дозволяють виявити рівні володіння ними професійною компетентністю.

Для того щоб визначити рівні розвитку професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю в процесі виробничої практики, зробимо аналіз психолого-педагогічної та нормативної літератури.

Науковці завжди намагалися визначити об’єктивні рівні сформованості (розвитку) певних якостей і властивостей, серед них М. Бирка, Л. Божович, О. Гребенюк, Т. Гудкова, С. Демченко, Н. Кузьміна, А. Леонтьєва, Я. Сікора, В. Шадріков та інші.

С. Демченко виділив три рівні розвитку професійної компетентності: високий (творчий), середній (репродуктивно-творчий), низький (інтуїтивно-репродуктивний) [3, с. 9].

Я. Сікора відносить до сформованості професійної компетентності майбутнього фахівця три рівні: алгоритмічний, евристичний та творчий.

М. Бирка розглядає чотири рівні розвитку професійної компетентності ситуативний (низький), репродуктивний (середній), системний (вище середнього) та концептуальний (високий), беручи за основу Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.1993 р. № 310 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України» [7].

Виходячи з аналізу досвіду вчених ми сформували власну точку зору щодо проблеми визначення рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю. Ми виділили три рівні сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю:

— низький;

— середній;

— високий.

Для визначення рівні сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю ми розробили такі діагностичні методики, які подані в табл. 1.

Низький рівень — характерними для нього є: слабка сформованість спеціальних знань, умінь та навичок, які не дозволяють повною мірою виконувати поставлені завдання. Студенти не вміють складати та користуватися навчально-методичною та спеціальною документацією, постійно виконують помилки та потребують сторонньої допомоги. Слабко сформована ієрархія у стосунках. Властиві: незацікавленість у оволодінні майбутньою професією; не розуміє, навіщо потрібен цей вид діяльності суспільству; неякісне виконання дій у професійній діяльності; спілкування з колективом за потреби; набуті знання, уміння та навички не дозволяють вирішувати професійні завдання. Відсутнє відчуття почуття професійної відповідальності.

Студентам середнього рівня характерні: достатня сформованість фахових знань, практичних умінь і навичок, які необхідні для виконання професійної діяльності. Сформовані уміння до з воляють складати та читати навчально-методичну та спеціальну документацію, не допускаючи значних помилок. Ієрархічні відносини сформовані на достатньому рівні. Також їм характерні: обізнаність у галузі будівельної індустрії; сформоване достатнє розуміння важливості професійної діяльності щодо її важливості в суспільстві, а також знання щодо фахових обов’язків; несе відповідальність за результати та якість професійної діяльності; на достатньому рівні розуміє ситуації, які відбуваються, а також здатен прийняти правильне рішення.

Високий рівень характеризується ґрунтовними фаховими знаннями, практичними уміннями та навичками, завдяки яким можна вільно виконувати практичні завдання фахової галузі на високому рівні. Виявляється: висока сформованість спеціальних умінь, які дозволяють вільно готувати, складати та читати фахову документацію. У студентів високо сформована система ієрархічних відносин. Характерні: глибокі знання в професійній галузі, а також сформоване повне розуміння важливості професійної діяльності в суспільстві; несе повну відповідальність за результати та якість фахової діяльності; розуміє важливість функціональних обов’язків; обізнаний у професійній діяльності та вільно може вирішувати проблемні ситуації які виникають, а також передбачати їх та змінювати.

Висновок. Проведене дослідження дозволило нам проаналізувати поняття «критерій» та «показник», а також з’ясувати сутність критеріїв та показників сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного; кожен з яких ми розглядаємо за трьома рівнями: низький, середній і високий.

 

Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Зазначені нами критерії і показники сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів будівельного профілю в процесі виробничої практики будуть обрані нами за основу проведення експериментального дослідження. Це дозволить нам з’ясувати рівні підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності.



Номер сторінки у виданні: 398

Повернутися до списку новин