Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Трудова міграція з України: системно-теоретичний вимір





                Тетяна Старинська, аспірантка кафедри політології Донецького національного університету

               УДК 331.556

 

У статті автор вперше пропонує розглянути явище трудової міграції крізь призму системного підходу. Обрана методологія подає міграцію як складну композицію, що складається з норм, моделей поведінки, взаємозв'язків, стереотипів та функціонує під впливом зовнішніх/внутрішніх чинників. Використання автором логіки Д. Істона та К. Дойча дозволяє виокремити фактори та умови, котрі впливаючи на міграцію, дійсно, сприятимуть управлінню міграційними стратегіями.

Ключові слова: трудова міграція, система, зовнішні/внутрішні фактори.

 

В статье автор впервые предлагает рассмотреть явление трудовой миграции сквозь призму системного подхода. Избранная методология представляет миграцию как сложную композицию, которая состоит из норм, моделей поведения, взаимосвязей, стереотипов и функционирует под влиянием внешних/внутренних факторов. Использование автором логики Д. Истона и К. Дойча позволяет выделить факторы и условия, которые действительно влияя на миграцию, содействуют управлению миграционными стратегиями.

Ключевые слова: трудовая миграция, система, внешние/внутренние факторы.

 

In this article the author for the first time proposed to contemplate the phenomenon of labour migration in the range of systems approach. Selected methodology represents migration as complex composition, which consist of standards, patterns of behaviour, interactions, stereotypes and it functions under the influence of external/internal factors. Using D. Easton's and C. Doych's logic by author permits to separate the factors and conditions, which really having influence on migration, will contribute the control of migratory strategies.

Key words: labour migration, system, external/internal factors.

 

             Трудова міграція - це міжтериторіальний процес, який формується під впливом різноманітних факторів й для значної кількості індивідів може бути багатократною подією протягом життя. Це історичне явище, але його масштаби й темпи в кожній країні різні. Неефективність трансформаційного проекту в Україні створює сприятливі умови для міграції й підсилює її. Мільйони наших співвітчизників щороку поповнюють ринки праці іноземних держав. Існуюча міграція населення істотно впливає на стан розвитку суспільства й несе у собі політичну, економічну, демографічну загрозу безпеці країни. Байдуже ставлення владних структур до міграційних зрушень, яке спостерігається в Україні, може призвести до їх безконтрольного й спонтанного еволюціонування, що деструктивно впливатиме на соціальну інфраструктуру й інші аспекти життя. Очевидно, для того, щоб ефективно управляти трудовою еміграцією, її потрібно розуміти й досліджувати у багатьох контекстах.

              Відповідні проблеми справедливо привертають до себе увагу вчених та дослідників. Вивченням динамічності та інтенсивності цього суспільного явища під впливом зовнішнього середовища, в контексті загальних тенденцій розвитку міграційних процесів займались: І. В. Івахнюк [1], В. А. Іонцев [2], О. А. Малиновська [3], І. М. Прибиткова [5], Л. Л. Рибаковський [8], І. Ю. Римаренко [7], С. Б. Чехович [10], М. О. Шульга [11], Т. Н. Юдіна [12]. Вони аналізували соціально-економічні, історико-правові, політичні аспекти переміщень людей у просторі, залучаючи статистичні й соціологічні дані, законодавчі матеріали. Однак, системна теорія у версіях її розробників: Д. Істона й У. Мітчела, Г. Спіро, К. Дойча, Г. Алмонда - для вивчення трудової еміграції практично не застосовувалася.

             Мета дослідження - здійснити аналіз складових детермінант трудової міграції на підставі використання системного підходу.

Об'єктом виступають процеси міграції трудових ресурсів як чинники функціонування сучасного світу.

              Предметом є комплекс системно пов'язаних факторів (зовнішніх й внутрішніх), що впливають на формування, стан та перспективи розвитку міграційних тенденцій.

              Задля досягнення поставленої мети визначені наступні завдання: виділити особливості складної системи розвитку суспільства, зокрема, трудової міграції та її змістовних одиниць; встановити умови (соціальні, економічні, політичні, правові та інші), що спричиняють динамічні переміщення населення.

             Необхідність комплексного та всебічного вивчення проблеми обумовлена складним та багатоаспектним її характером.

             Трудова міграція як система складається з сукупності взаємопов'язаних елементів, зовнішніх та внутрішніх зв'язків, які впливають на розуміння її функціонування. Вона не є ізольованою, а взаємодіє з навколишнім середовищем (відкрита), отримуючи ресурси у вигляді капіталу, сировини, енергії, інформації, людей, обладнання, які з часом перетворюються в її внутрішні елементи. Частина ресурсів перероблюється в дії, рішення, переконання, послуги, що потім передаються в зовнішнє середовище.

              Згідно з положеннями теорії Д. Істона, система має свій вхід інформації, на який зовні надходять імпульси у вигляді вимог та підтримки. Вихід здійснюється в якості рішень та дій [4, с. 104].

           Відповідно, міграцію можна розглядати як феномен, який активно реагує на команди, що надходять із навколишнього середовища. Вони визначають поведінку трудових мігрантів, які на виході активізують міграційні стратегії чи відмовляються від них.

           Вимоги можуть бути специфічними, нескладними за змістом, відображати незадоволення певними діями або явищами. Наприклад, наявність в Україні безробіття, корупції, маніпуляцій з курсом валют, махінацій у банківській сфері, політичної нестабільності стимулює потребу посилення боротьби з цими негативними явищами. Імпульси- вимоги пов'язані з наступними характеристиками: розподілом благ та послуг (заробітної платні, умов праці, освіти, охорони здоров'я); регулюванням поведінки (безпеки в економічній, політичній, соціальній системах); розвитком комунікацій та отриманням інформації (повним, вільним, однаковим для всіх доступом). Підтримка - це сума змінних, що пов'язують трудових мігрантів із зовнішнім середовищем. ЇЇ форми різноманітні: фінансова допомога (виплата податків); дотримання законів та директив; активна участь у політичному житті; увага, лояльне ставлення до офіційної інформації та дій влади.

           Імпульси-вимоги та імпульси-підтримки, які формуються на вході, перероблюються мігрантами в сигнали виходу, що забезпечує засоби мобілізації суспільних ресурсів на досягнення цілей, координацію зусиль й виконання визначених завдань. Прийняті рішення та дії можуть відповідати наступним сценаріям: від'їзд на заробітки за кордон на невизначений термін; повернення на батьківщину; перебування в іноземній країні тощо. Змальована система динамічна, оскільки зворотній зв'язок дозволяє отримати інформацію про можливі та реальні відхилення від зазначених цілей та вносити зміни в процес їх реалізації.

 

            Головними характеристиками вітчизняної трудової міграції українців як системи є:

- Мікро середовище. Нестійке, постійно піддається трансформації (зміні кількісного та якісного складу мігрантів).

- Макро середовище. Впливає на активність мігрантів (політико-правова, соціально-економічна нестабільність в Україні).

 

Містить, зокрема, такі показники: політичну невизначеність, конфронтацію, чвари, напругу у відносинах між гілками влади; недотримання «правил гри» у всіх ешелонах влади; політичні репресії; відсутність стратегічного курсу розвитку держави; зменшення довіри до правових інститутів; зниження темпів виробництва; низький рівень внутрішнього валового продукту на душу населення; зростання структурного безробіття на національному ринку праці; утримання реальної заробітної платні на рівні, нижчому від вартості робочої сили; інфляцію; збільшення заборгованостей у виплаті соціальних платежів; декомпозиція - значний розрив між рівнем зарплат і цінами на споживчі товари тощо.

            Головною рушійною силою переміщень населення є особистісне прагнення до самоствердження індивіда, який намагається, зокрема, з використанням каналів міграції, знайти кращі умови для власного існування. Очевидно, такий складний та нестабільний стан справ в Україні активізує наших співвітчизників до від'їзду на заробітки за кордон, а тих, хто вже перебуває там - не повертатися додому.

Згідно з теорією К. Дойча, процес управління суспільством складається з чотирьох послідовно розташованих блоків, що формують єдиний інформаційно-комунікативний простір. У першому блоці міститься значна кількість приймаючих елементів, до яких надходять безперервні потоки інформації про стан, динаміку, зміни із зовнішнього та внутрішнього середовищ: державних та суспільних, офіційних та неофіційних, відкритих та закритих джерел. Тут відбувається відбір необхідних даних та їх кодування. У другому - здійснюється порівняння отриманої інформації з домінуючими в державі цінностями, традиціями й нормами та її відбір, накопичення, зберігання відповідно до визначених цілей. Варіанти можливого розвитку процесів і викликані ними зміни передаються у центр прийняття рішень. Готові рішення реалізуються виконавцями у четвертому блоці [9, с. 233].

           Спираючись на логіку К. Дойча, трудову міграцію можна розглядати як процес управління та координації зусиль задля досягнення визначеної мети. Її функціонування залежатиме від кількості та якості отриманої інформації, стану комунікаційних складових. В Україні простежується заплутаність, відсутність правдивої офіційної зовнішньої та внутрішньої інформації (про здатність вирішення нових та старих проблем; адекватність дій органів владних структур згідно до умов, що змінюються). Така ситуація частково компенсується швидким поширенням чуток або недостовірних даних, що не сприяє адекватній та ефективній комунікації в суспільстві. Вся сукупність існуючого інформаційного навантаження впливає на прийняття рішення мігрувати (не мігрувати). Виконавець (трудовий мігрант) не лише реалізує рішення через дію, але й інформує навколишнє середовище про результати та стан його виконання, тобто дає сигнал зворотного зв'язку.

 

Виокремлюють наступні системні елементи трудової міграції (підсистеми):

               1. Інституційна підсистема - це сукупність державних інститутів, що презентують різні за значущістю інтереси. Вони безпосередньо впливають на темпи, склад й інші характеристики міграції. Це, передусім, Державний комітет з питань національностей і міграції України (займається проблемами депортованих й тих, хто шукає притулку); Міністерство праці та соціальної політики (вивчає особливості трудової міграції); Міністерство внутрішніх справ, правоохоронні органи (акцентують увагу на нелегальній міграції); Президент, Кабінет Міністрів, Верховна Рада України (впливають на регулювання економічних, політичних, соціальних й міграційних процесів).

2. Нормативна підсистема - комплекс норм, законів, указів, тобто наявна правова база, що визначає правила поведінки індивідів й регулює міграційні процеси (наприклад, закон "Про правила виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України"; Конституція України). Окрім формальних, йдеться і про неформальні правила, які можуть не лише фіксуватися, а й передаватися з покоління в покоління як традиції, звичаї, символи.

               3. Інформаційно-комунікативна підсистема - різні форми комунікативної взаємодії та обміну інформацією між учасниками просторових переміщень, структурами системи.

                4. Культурно-ідеологічна підсистема - це пріоритетні цінності, стандарти поведінки, переконання, ідеали, стереотипи сприйняття й розуміння трудової міграції. Зокрема, остання може асоціюватися з такими негативними явищами, як поширення наркотиків, організована злочинність, порушення прав людини тощо. Крім того, в суспільстві побутує вороже сприйняття жіночої міграції, що базується на традиційно прийнятих нормах поведінки в родині й соціальній сфері. Отже, існують наступні стереотипи в цій царині: жінки не є самостійними й активними учасниками міграційних процесів; праця, що виконується ними, залишається «другосортною», непрестижною, неформальною, тіньовою й не відповідає моральним нормам (наприклад, негативна зайнятість: стриптизерки, учасниці еротичних шоу-програм); жіноча міграція вважається «зоною» підвищеного ризику, масових правопорушень й криміналізації.

              Усі визначені підсистеми взаємодіють одна з одною, забезпечуючи життєдіяльність та цілісність системи загалом. Порушення функціонування в одній частині призводить до виникнення труднощів в інших її складових.

                 Трудова міграція наділена й певними системними ознаками:

               - Цілісність: зміни будь-якого компонента системи здійснюють вплив на всі її інші складові, що призводить до зміни системи в цілому; будь-які зміни системи відображаються на всіх її елементах (наприклад, прийняття законів (міграційного, соціально-економічного спрямування) та впровадження їх в дію може змінити ставлення населення до міграції, її кількісні та якісні показники); перетворення структурних одиниць, що входять у систему, відповідно до її природи. Відносно останньої тези мається на увазі ситуація, коли державні рішення щодо правового регулювання міграційних процесів й формування відповідної політики здебільшого йшли за подіями, були реакцією на них. Наприклад, у перші роки незалежності України увага зосереджувалася на наданні допомоги біженцям й сприянні репатріації, у тому числі поверненню і облаштуванню раніше депортованих. Це було обумовлено складною міграційною ситуацією початку 90-х років, коли значна частина іммігрантів мала вимушено залишила місця попереднього проживання через збройні конфлікти, міжетнічну напруженість у деяких пострадянських країнах.

                 - Ієрархічність: система може бути розглянута як складова більш високого рівня, а кожний її елемент, своєю чергою, - як самостійна система (наприклад, українська трудова міграція у контексті загальносвітових переміщень); кожний компонент системи може бути одночасно й елементом (підсистемою) цієї системи, й сам включати у себе іншу систему.

                 - Структурованість: зв'язки та відносини елементів трудової міграції впорядковуються в певну структуру, яка й визначає її поведінку.

                 -  Множинність: дозволяє використовувати різні методологічні підходи для змалювання окремих відображень елементів та системи в цілому.

        

                Наприкінці варто зауважити наступне. Використання й аналіз системної методології в дослідженні трудової еміграції пояснюється тим, що на будь-який процес, зокрема й на міграційний, впливають імпульси, поштовхи, що йдуть із зовнішнього середовища. Ці збуджуючі фактори можуть як збільшити чи зменшити, так і стабілізувати темпи переміщень. Обраний підхід дозволяє розглянути міграцію як складну композицію, певну систему, що складається із норм, моделей поведінки, взаємозв'язків, законів, стереотипів, цінностей і функціонує під їх впливом. Такий погляд на існуючу ситуацію дозволяє чітко виокремити фактори, умови (політичні, правові, соціальні, економічні), які реально впливають на міграцію. Відповідно, це сприятиме розробці певних рекомендацій щодо управління активними міграційними стратегіями. При цьому потрібно постійно пам'ятати, що будь-яка існуюча система досить нестабільна й мінлива. Тому зміна окремих її елементів може призвести до оновлення й конфігурації дослідження



Номер сторінки у виданні: 139

Повернутися до списку новин