Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Психолого - педагогічні засади комплексної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами





         Петух Ольга Володимирівна, директор Рівненського навчально-реабілітаційного центру „Особлива дитина"
         УДК 376.337.64

 

         У роботі розкривається сутність психолого-педагогічних засад здійснення комплексної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами в умовах оновленого освітньо-реабілітаційного простору.
        Вперше висвітлюється пріоритетний принцип та психолого-педагогічні аспекти комплексної реабілітації. Обґрунтовуються показники ефективності процесу комплексної реабілітації та цілеспроможність освітньо-реабілітаційної системи.
     
Ключові слова: діагностика, корекція, профілактика, організаційно-психологічне поєднання програм, корекційно-медико-психологічний супровід, показники ефективності комплексної реабілітації, цілеспроможність освітньо-реабілітаційної системи.

 

        В работе излагается сущность психолого-педагогических оснований осуществления комплексной реабилитации детей с особыми образовательными потребностями. Впервые раскрывается приоритетный принцип и психолого-педагогические аспекты комплексной реабилитации. Отслеживаются показатели эффективности процесса комплексной реабилитации и целенаправленности образовательно-реабилитационной системы.
      
Ключевые слова: диагностика, коррекция, профилактика, организационно-психологическая совокупность программ, коррекционно-медико-психологическое сопровождение, показатели эффективности комплексной реабилитации, целенаправленность образовательно-реабилитационной системы.

 

        The essence of psychological and pedagogical bases of achieving complex reabilitation children with special educational needs in new circumstances of educative and rehabilitative space is described in this article .It focuses on priority principle and psychology-pedagogical aspects of the comlex reabilitation. The indexes of the effectiveness of complex rehabilitation process and opportunity of realizing educative educative and reabilitative system are validated in this work.
       
Key words: diagnostics, correction, prevention, a combination of organizational and psychological programs, corrective, medical and psychological accompany, the success of educative and reabilitative system.


        У період перебудови соціального, політичного та економічного устроїв українського суспільства створилася нова соціально-психологічна ситуація перевірки життя „вартості" кожної людини як творця власної долі. Діти з особливими освітніми потребами опинилися перед особистісним вибором: „Як жити далі в нових соціально-економічних умовах?"
       Означена проблема ще не була предметом спеціального наукового вивчення. Однак багато науковців вказували на її нагальну актуальність. Особливо вагомими для нас є ідеї: Амонашвілі Ш.О. - про систему гуманістично-особистісного підходу до дітей в освітньому процесі; Поташника М.М. - про управління розвитком освітнього закладу; Скорик О.Є. - про технологію проектування, навчальні та соціальні проекти; Базарного В. П. - про здоров'язберігаюче навчання, яке полягає у вертикуляції пози в процесі навчанні, розширенні просторової активності в режимі уроку та зорово-рухової траєкторії; Лисенкової С.М. - про коментоване керування та диференційоване навчання; Пасічник Я.А. - про моделювання на уроках математики,
       Однак проблема комплексного підходу до корекційно-навчально-виховного процесу ще недостатньо вивчена.
        Вище зазначені обставини занепокоїли і визначили шляхи розвитку Рівненського навчально-реабілітаційного центру „Особлива дитина" в нову функціональну якість: комплексна реабілітація, соціальна адаптація та інтеграція дітей з особливими освітніми потребами в українське суспільство (вересень, 2004 р.). Питання комплексної реабілітації висвітлюється в Листі Міністерства освіти і науки України від 04.08.2009 р. №1/9-515 „Організаційно-методичні засади здійснення комплексної реабілітації учнів (вихованців) у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах", науково-методичному збірнику „Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство"(2000 р.). Оскільки проблема інтеграції дітей з особливими потребами в суспільство є актуальною для освіти України, Рівненський навчально-реабілітаційний центр запропонував свою програму включення дитини з особливими освітніми потребами в суспільство. За п'ять років реалізації завдань з комплексної реабілітації ми стали Лауреатом конкурсу „100 кращих шкіл України" у номінації „Школа здоров'я" (2006 р.); Лауреатом Міжнародного Академічного Рейтингу популярності „Золота Фортуна" (2007 р.); переможцем в обласному конкурсі-ярмарку педагогічної творчості у номінації „Спеціальна освіта" (І місце) (2009 р.). Повний курс реабілітації та соціальної адаптації в загальноосвітні навчальні заклади, ПТУ, вечірню школу пройшло 49 вихованців.
        Метою нашої статті є наукове обґрунтування основних методологічних положень дослідження згаданої проблеми. Відтак її завданнями стали: а)аналіз висновків і результатів наукових досліджень із проблеми; б)формулювання власного наукового підходу до її вивчення;
в)узагальнення досвіду практичної діяльності навчально-виховного закладу.
Особливу цінність для вивчення проблеми комплексної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами є такі методологічні позиції відомих науковців: Виготський Л.С. „Психологія розвитку людини"; Штайнер Рудольф „Вальдорфська педагогіка"; Синьов В.М , Матвєєва М.П, Хохліна О.П. „Психологія розумово відсталої людини"
        В умовах динамічного оновлення усіх державницьких інституцій найновішим каталізатором розвитку суспільства постає злиття основних інноваційних галузей. Така конвергенція набуває істотного застосування в освіті, а саме: вона дає змогу обійти шкільні системи, якщо вони „зациклились" на застарілих моделях.
        Міркуючи над такими проблемами відомий науковець Дон Тапскотт висловлює альтернативні положення щодо ієрархії усіх освітніх форм, наголошуючи на тому, що „...в новій економіці матимуть успіх ті люди, компанії та нації, які прислухатимуться до дітей"[7;3]. Створити найефективнішу модель реабілітаційно-освітнього простору - це, насамперед, знайти найкращі ідеї, що були втілені в життя, а далі застосувати ті, що найбільше відповідають потребам.
        Проте психолого-педагогічні засади комплексної реабілітації, які б базувалися на інтергативному підході до організації реабілітаційного процесу в умовах спеціального навчально-виховного закладу, що поєднує як традиційні так і інноваційні, вітчизняні й світові здобутки психології, педагогіки і дефектології ми намагаємося обґрунтувати вперше.
       Головне гіпотетичне припущення нашого дослідження, що водночас знаходило і практичне упровадження, набувало логічного спрямування у тому, що обравши соціальне питання як основне педагогічне спрямування, а не лише як медичне питання, ми зосередили зусилля на розбудові освітньо-реабілітаційної системи як особливої психолого-педагогічної системи, спрямованої на розв'язання завдання комплексної реабілітації та соціальної адаптації хворої дитини. Сутність даної системи полягає у залученні всіх центрів компетентності (мовна, математична, фізична, міжособистісна, внутріособистісна, природнича) та відчуттів за допомогою музики, ритму, малюнків, почуттів, емоцій, дій, надаючи перевагу методам, які ми використовуємо в ранньому дитинстві. В центрі уваги є розвиток академічних, фізичних та мистецьких здібностей для формування індивідуальних вмінь і навичок, які згодом вихованці зможуть самостійно застосувати у своїй практичній діяльності.
      Таким чином модель комплексної психолого-педагогічної реабілітації, що практично втілюється в Рівненському навчально-реабілітаційному центрі „Особлива дитина" набуває такого вигляду.
        Пріоритетним принципом комплексної реабілітації постає організаційно-психологічне поєднання програм медичної, психологічної та соціально-педагогічної реабілітацій, що окреслює основні напрямки діяльності закладу, а саме:
         • Лікувально-оздоровчий (невролог, педіатр, фізіотерапевт, ортопед, масажист, психолог, дефектолог, логопед, вчитель-реабілітолог);
        • Рання корекція (театр фізичного розвитку і здоров'я, ліплення, образотворче виховання, формування елементарних математичних умінь, конструювання, розвиток мовлення, ритміка, музичне виховання);
        • Комплексний корекційно-відновлювальний, навчально-виховний процес (обов'язкові індивідуальні, групові, факультативні навчальні заняття);
        • Позакласна, позашкільна виховна діяльність (мовно-літературна, хоровий спів, декоративно-ужиткове мистецтво, корекційні студії, ритміка, спортивні секції);
       • Розвиток трудових навичок майбутньої професії (ознайомлення дітей з працею дорослих, з різними видами трудової діяльності, спрямованість до набуття навичок майбутньої професії: комп'ютерний набір, швейна справа, столярна справа, робота з бісером, вишивка, куховарство, квітникарство, декоративно-паркове садівництво);
      • „Школа життєвої компетентності" (сімейне виховання, співпраця з психологами, реабілітологами, логопедами, дефектологами, юристом).
        Кожна з програм медичної, психологічної та соціально-педагогічної реабілітації здійснюється засобами і методами діагностики, корекції та профілактики (див.табл. №1):

        Комплексне застосування різноманітних діагностичних, корекційних та профілактичних методів має подвійний ефект, тобто ефективність взаємопов'язаних реабілітаційних впливів значно перевищує ефективність тих самих впливів у разі їх окремого застосування.
        У процесі підготовки до психолого-медико-педагогічних консиліумів нами проводились дослідження відповідно до індивідуальних корекційно-медико-психологічних карток (загальні відомості про учня, стан здоров'я, дані про сім'ю та особливості сімейного виховання, соціально-побутові умови, психологічне обстеження, педагогічне обстеження, особливості адаптації у шкільному середовищі, особистісний розвиток, соціальний статус у класному колективі, соціальна адаптація та реабілітація через участь у класних, загально-шкільних заходах, особливі освітні потреби, професійна самовизначеність учня) та були розроблені заходи з реалізації індивідуально-корекційної роботи на кожного учня окремо за навчальними, виховними, психологічними, соціальними завданнями.
       Таке комплексне оцінювання потенційних можливостей розвитку дитини та визначення адекватних умов навчання, виховання, допрофесійної підготовки забезпечує психолого-педагогічну реабілітацію на базі динамічного функціонального зв'язку між збереженими елементами особистості та медико-педагогічним впливом.
        Відповідно до психолого-педагогічних засад комплексної реабілітації, які ми розробили на базі центру, реалізується мета не тільки відновлення фізичного здоров'я, а й становлення особистісного та соціального статусу вихованців. Результати досліджень подано у зведеній таблиці №2.

       Показники комплексної реабілітації Рівненського навчально-реабілітаційного центру „Особлива дитина" та соціальної адаптації вихованців
         Таким чином, за 5 років здобули повний курс реабілітацій та соціальної адаптації в загальноосвітній навчальний заклад, ПТУ, вечірню школу 49 вихованців.
         Отже, узагальнюючи вищенаведене маємо змогу зробити такі висновки:
1.Показниками ефективності процесу комплексної реабілітації вихованців є:

 

Малюнок 1. Показниками ефективності процесу комплексної реабілітації

         Компетентності:
         а) мовна: наявність певних адаптаційних навичок, усвідомлене ставлення до рідної мови, розвиненість комунікативної та емоційно-вольової сфери у життєвому просторі, особистості;
        б) математична: наявність вмінь оперувати арифметичними термінами, проводити рахунок, вимірювання, обчислення, виконувати різноманітні операції з числовими величинами, розв'язувати задачі;
         в) фізична: спроможність задіяти компенсаторні можливості організму, активізувати наявні фізіологічні резерви для вирішення проблем власного саморозвитку;
         г) міжособистісна: набуття необхідного соціального досвіду, навичок групових взаємин, оволодівання засобами спілкування, розвиненість механізмів регуляції ролевої поведінки; культура життя людини (відповідність загальнолюдським цінностям і нормам).
         д) внутріособистісна: набуття навичок саморегулювання почуттів та депресивних станів, засвоєння засобів гармонізації внутрішніх душевних конфліктів, що сприяють подоланню вікових та особистісних криз; усвідомлення системи пріоритетів життєвих цінностей, культивування гуманістично спрямованих ціннісних орієнтацій; міра відповідального ставлення особистості до життя, здатність до самоорганізації життєвого процесу і власного саморозвитку в цілому;
         е )природнича: наявність знань, що відображають закони і закономірності природи, та місце в ній людини;
         є) соціальна: здатність до оптимістичного сприйняття життя та орієнтації на успіх, до свідомого професійного самовизначення згідно зі своїми особистісними можливостями, здібностями та інтересами; уміння будувати життя за своїм власним проектом; висока соціальна активність особистості, компетентність у побудові свого життєвого шляху, відповідальність за власну долю та вчинки;
       2.Цілеспрямованість освітньо-реабілітаційної системи здійснюється за рахунок планомірного впровадження таких інноваційних технологій:
        • театр фізичного розвитку і оздоровлення дітей за методикою М.М. Єфименко (дошкільне відділення);
        • казкотерапія (дошкільне відділення);
        • метод Бобатів К і Б., Peto, В. Шерборн (реабілітаційне відділення);
        • гармонійний розвиток особистості за методикою О.О. Лопатіної, М.В. Скрепцової (трудове навчання );
        • нетрадиційний логопедичний масаж за методикою О.В. Новикової (шкільне відділення);
        • методи навчання та формування шкільних навичок у дітей-аутистів (шкільне відділення);
        • медико-педагогічна технологія „ПіснеЗнайко" (шкільне відділення);
        • здоров'язберігаюча технологія В.П. Базарного (шкільне відділення);
        • корекційно-розвивальна технологія (арт-терапія) (шкільне відділення);
        • моральна рефлексія в духовному становленні особистості (шкільне відділення);
       В основу інноваційних технологій покладено здоров'язберігаючий принцип та особистісно-діяльнісний підхід: навчання шляхом „діяльності".
        Всі корекційно-навчально-виховні програми сприяють розвиткові індивідуальності, розширюють ступені свободи, створюють умови для самостійності, відповідальності, волевиявлення дитини і тим самим сприяють розвитку її як суб'єкта діяльності та спілкування. Освітній процес передбачає створення на уроках корекційно-розвивального середовища, яке спонукає до реалізації особистісних можливостей, внутрішньої активності.
       Зміст корекційно-розвивальної роботи під час уроку комплексної психолого-педагогічні реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами (на матеріалах Рівненського навчально-реабілітаційного центру „Особлива дитина")

        З метою збереження здоров'я та корекції вад фізичного розвитку впроваджуються методи Бобат-терапії, В. Шерборн, Кніла, Peto. Під час уроків для дітей з обмеженою руховою діяльністю використовуються корекційні столики та парти.
        В позаурочний час з метою підготовки до спеціальної олімпіади (за програмою рухової активності „МАТР") проводяться рекреаційні ігри, які покращують емоційно-вольовий стан дітей, сприяють дисциплінованості, розвитку фізичних та спортивних якостей. Кожна гра, естафета, завдання спрямовані на психофізичний розвиток дитини. Дитина має можливість пізнавати свої моторні здібності, рухатися вільно й весело, самостійно вирішувати завдання, пов'язані з рухом, накопичувати досвід спілкування з однолітками. Спортивні змагання - найбільш коректний метод оцінки навичок, визначення прогресу та стимулювання особистісного росту.
       Невід'ємною частиною удосконалення фізичних, соціальних, психологічних, інтелектуальних і духовних якостей та можливостей кожної дитини є ведення сторінок „Книги рекордів" закладу. Рекорди підбираються індивідуально в залежності від фази фізичного розвитку дитини.
        3.Значну роль в корекційніо-навчально-виховній роботі відіграють інтегровані програми, наприклад: поєднання фізичного виховання з логоритмікою, психогімнастикою на уроках ритміки, які тісно пов'язані з навчанням на уроках фізкультури, особливо лікувальної (ЛФК).
       4.Програма батьківського всеобучу „Школа життєвої компетентності" направлена на допомогу батькам усвідомити своє призначення та відповідальність за виховання неповносправної дитини; на підвищення педагогічної культури батьків, поширення і популяризацію кращого досвіду сімейного виховання. Вона складається з чотирьох теоретично-практичних блоків: Здоров'я (медична служба, вчитель-реабілітолог, логопеди, вчитель фізкультури); Любові (вихователі дошкільного відділення, психолог, вихователь ГПД); Мудрості (адміністрація, класоводи, вчителі-предметники); Праці (вчителі трудового навчання, керівники гуртків).

          Ми можемо з упевненістю сказати, що за відносно короткий період часу учасникам програми вдалося створити осередок демократії в нашому закладі, модель освіти для всіх дітей та батьків з особливими освітніми потребами завдяки основним принципам: індивідуалізованому підходові до навчання і виховання дітей, активному залученню сімей та громадськості до освітнього реабілітаційного процесу.


Номер сторінки у виданні: 251
Автор:

Повернутися до списку новин