Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Розвиток шкіл Цинцендорфа на сучасному етапі





        Завальнюк Вікторія Володимирівна,  аспірантка кафедри педагогіки  Міжнародного економіко-гуманітарного  університету ім. акад. С. Дем'янчука, м. Рівне

        УДК 37:261.5

 

        У статті досліджується зміст навчально-виховного процесу у загальноосвітніх школах, заснованих Братською громадою Цинцендорфа у Німеччині, на сучасному етапі, а також відзначаються позитивні аспекти педагогічної концепції Н.-Л. Цинцендорфа та можливості впровадження її положень у наш час.

          Ключові слова: школи Цинцендорфа, Братська громада, навчально-виховний процес, заклади соціально-педагогічної роботи, творчий потенціал учнів, образ вчителя.

 

           В статье исследуется содержание  учебно-воспитательного процесса в общеобразовательных школах, основанных Братской общиной Цинцендорфа в Германии, на современном этапе, а также отмечаются положительные аспекты педагогической концепции Н.-Л. Цинцендорфа и возможности внедрения её положений в наше время.

        Ключевые слова: школы Цинцендорфа, Братская община, учебно-воспитательный процесс, учреждения социально-педагогической работы, творческий потенциал учеников, образ учителя.

 

         This article deals with the content of educational and upbringing process at the general establishments, created by Zinzendorf's Brothers Community in Germany, at the present stage. The positive aspects of Zinzendorf pedagogical conception and the possibilities of introduction of its positions in our days are also presented in this research work.

         Key words: Zinzendorf's schools, Brothers community, educational and upbringing process, the establishments of social and pedagogical work, pupil's creative potential, image of a teacher.

 

          Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. У Національній доктрині розвитку освіти проголошено основними складовими державної політики щодо розвитку освіти „формування національних та загальнонаціональних цінностей, інтеграцію національної освіти до європейського та світового освітніх просторів", що є також співзвучним з основними положеннями конференцій міністрів освіти європейських країн, проведених на початку третього тисячоліття (Прага, 2001 (Чехія), Берлін, 2003 (Німеччина), Берґен, 2005 (Норвегія), Лондон, 2007 (Велика Британія), Леувен, 2009 (Бельгія). Отже, інтеграція України до європейського освітнього простору та світової спільноти детермінує необхідність наукового опрацювання кращих надбань світової культури на підґрунті розуміння загальнолюдських цінностей та намагання виховати високоморальних та духовно зрілих громадян, здатних до жертовної та відданої праці на благо країни, та таких, що усвідомлюють відповідальність за долю Вітчизни перед прийдешніми поколіннями.

Серед видатних німецьких педагогів доби Просвітництва, які обстоювали ідеї морально-етичного виховання у школі, одне з чільних місць займає Н. Цинцендорф, здобутком діяльності якого було відродження духовної та культурної спадщини моравських братів та заснування комплексу навчально-виховних інституцій, які відповідали вимогам сучасності та мали значний вплив на подальший розвиток освіти у Європі та світі. У школах Цинцендорфа акцентували на морально-етичному та духовному вихованні, надавали ґрунтовні знання з фундаментальних навчальних дисциплін, намагалися виховати духовно багату особистість, гідного громадянина, висококваліфікованого фахівця та доброгопорядного сім'янина. Сьогодні школи, засновані Цинцендорфом, - це навчально-виховні заклади, що відповідають вимогам сучасності, є надзвичайно престижними, надають ґрунтовну освіту та сприяють формуванню сильної, самосвідомої, гармонійно розвинутої особистості.

         Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Протягом століть до освітньо-педагогічної спадщини Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа зверталося чимало дослідників. Про функціонування навчально-виховних закладів на сучасному етапі дізнаємося із протоколів конференцій шкіл та соціально-реабілітаційних центрів, публікацій у часописах Братської громади. Серед останніх праць слід відмітити дослідження П. Цімерлінґа (P. Zimmerling), Р. Ранфт (R. Ranft), Г.-М. Венцеля (H.-M. Wenzel), К. Турмана (K. Turmann), П. Краузе (P. Krause), Л. Штайнле (L. Steinle), Т. Шнайдер (T. Schneider), Ф. Ґінтера (F. Ginter), С. Ґюнтер (C. Günter).

         Формулювання цілей статті (постановка завдання). Завданням нашої роботи є дослідження функціонування навчально-педагогічних інституцій Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа на сучасному етапі та можливостей впровадження положень його педагогічної концепції.

        Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Вагомим внеском Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа у розвиток педагогіки стало заснування християнського соціально-педагогічного центру, основна діяльність якого була направлена на поширення засад християнського віровчення, здійснення просвітницької діяльності, організацію побуту та повсякденного життя мешканців заснованих поселень. Ніколаус-Людвіг Цинцендорф, продовжуючи пієтичну традицію виховання Ф. Шпенера та А. Франке, основним завданням школи вважав впровадження у навчально-виховний процес шкіл християнського виховання та надання молоді ґрунтовних знань. Організація навчально-виховного процесу за Цинцендорфом мала відбуватися з максимальним урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня та мала на меті допомогти дитині пізнати себе, світ, розкрити таланти та обдарування для того, щоб дитина у подальшому могла самостійно обрати свій життєвий шлях. Школа повинна була допомогти дитині досягти самостійності, навчити мислити, аналізувати, робити висновки та приймати адекватні рішення.

         З огляду на це, основними здобутками педагогічної концепції Цинцендорфа вважаємо: 

-  плекання та примноження християнських традицій, введення до навчально-виховного процесу шкіл елементів християнського віровчення;

- застосування гуманістичних принципів виховання (індивідуальність виховання, принципи природовідповідності, розвитку внутрішнього потенціалу дитини, комплексний підхід у вихованні, принцип особистісного спілкування, поєднання у виховному процесі вимогливості та поваги до вихованця);

            -    утворення взірцевого образу вчителя шкіл: педагогічні працівники шкіл Цинцендорфа були свідомими віруючими і свою роботу з дітьми трактували як служіння Богу.

       Слід відзначити також завдання, які ставилися перед вчителями шкіл: налагодження дружніх стосунків з дитиною та приведення її до Христа; праця над власним характером; професійне удосконалення; пізнання Бога та духовних істин. Вчителі повинні були мати такі риси характеру, як: правдивість, лагідність, толерантність, скромність, простодушність, вірність, ввічливість, готовність послужити іншим, щирість, гуманність та принциповість.

        Актуальними у наш час вважаємо також виховні завдання, що ставилися протягом століть перед школами Цинцендорфа:

        -        формування в учнів свідомої християнської позиції та християнського світогляду;

        -        створення умов для зростання підростаючого покоління у чесності, любові, повазі до християнської спільноти;

        -        плекання сімейних, загальнолюдських та християнських традицій;

        -        розвиток внутрішніх обдарувань і талантів дітей для використання їх у подальшому житті на користь суспільства.

      Євангельський Братський Союз Німеччини, що був заснований графом Н. Цинцендорфом на поч. XVIII ст., на сьогодні є потужним центром соціально-реабілітаційної та освітньо-педагогічної роботи. Хоча до складу громади у Німеччині входять близько 19 тисяч осіб, у педагогічних та соціальних закладах Братського Союзу працевлаштовані понад 7500 осіб, половина з яких до Братської громади не належить [1, c. 8].

       У Німеччині на сучасному етапі нараховують 14 центрів діяльності Братської громади, які розташовані у таких містах: Бад Боль (Bad Boll), Берлін/Центр (Berlin/Mitte), Берлін/Нойкьольн (Berlin/Neuköln), Дрезден (Dresden), Гернгут (Herrnhut), Еберсдорф (Ebersdorf), Ґнадау (Gnadau), Кляйнвелька (Kleinwelka), Кьонігсфельд (Königsfeld), Нойдітендорф (Neudietendorf), Нойгнаденфельд (Neugnadenfeld), Нойвід (Neuwied), Ніскі (Niesky), Цвікау (Zwickau).

       Серед закладів, що займаються освітньо-педагогічною та соціально-реабілітаційною роботою, найбільш  потужними є такі: дитячі садки (Гернгут (Herrnhut), Кьонігсфельд (Königsfeld), Нойгнаденфельд (Neugnadenfeld), Нойвід (Neuwied), Гнадау (Gnadau); соціально-реабілітаційні центри (Гернгут (Herrnhut), Кляйнвелька (Kleinwelka), Гобурґ (Hohburg) та будинки престарілих (Гернгут (Herrnhut), Гнадау (Gnadau), Кьонігсфельд (Königsfeld), Нойвід (Neuwied); загальноосвітні школи (Гернгут (Herrnhut), Гнадау (Gnadau), Кьонігсфельд (Königsfeld), Тоссенс (Tossens). Крім освітньо-педагогічних та соціально-реабілітаційних закладів, при Братському Союзі Німеччини успішно функціонують виробничі підприємства, кілька друкарень та книгарень, Братська громада є власником численних земельних та лісних ресурсів, які використовують для ведення господарства та відпочинку [1, c. 8-9].

       Школи Цинцендорфа (Zinzendorfschulen) - сьогодні визнані на державному рівні приватні навчально-виховні заклади, вони доступні для усіх категорій громадян, і їхнім завданням є надання ґрунтовної фундаментальної освіти. З огляду на це школи мають суспільно-політичний вплив, відповідальність і завдання. Цілі та зміст навчально-виховного процесу шкіл Цинцендорфа підпорядковані основним концептуальним положенням розвитку освіти Німеччини і підлягають контролю з боку держави. Проте методи навчання школи визначають самостійно. Дух і стиль процесу виховання визначаються належністю цих навчально-виховних закладів до Євангельської Братської громади, яка є засновником та найбільшим спонсором шкіл. При кожній школі функціонують інтернати для проживання учнів з інших місцевостей та з-за кордону, що підкреслює інтернаціональну спрямованість шкіл Цинцендорфа. За порядком проживання в інтернатах стежать вихователі, які проживають разом із вихованцями. Соціально-педагогічна функція педагогів полягає у якомога меншому застосуванні наказів, заборон та контролю, тобто  вихователі повинні бути партнерами та друзями учнів [2, c. 12].

        Школи Братської громади не залежать від певних політичних, ідеологічних та світоглядних напрямків, проте мають чітко виявлене євангельське спрямування. В цих освітніх закладах дотримуються християнського способу життя, поведінки і виховання, хоча навчатися тут можуть також і діти, батьки яких не належать до християнських громад. Освітні заклади Цинцендорфа є християнськими школами, що виражається в участі учнів у християнських шкільних Богослужіннях, використанні під час навчально-виховного процесу молитов, духовних псалмів, лозунгів Цинцендорфа, біблійних оповідань, проведенні тематичних християнських спілкувань, бесід, святкувань. Усі заходи школи, зокрема спортивні, проводять із застосуванням молитви та християнської символіки. Важливим завданням школи є прищеплення учням загальнохристиянських чеснот та норм християнської моралі. Так, у школах часто проводять заходи, метою яких є зміцнення школярів у християнській вірі: християнські роздуми, дитячі Богослужіння, свята Біблії, театральні постановки на християнську тематику. „Християнські роздуми" відбуваються один раз на тиждень для усієї школи щопонеділка зранку повинні нести благословення школярам на наступний тиждень. Захід проводять не вчителі шкіл, а інші „до школи близькі особи" [4]. Шкільні Богослужіння влаштовують з приводу різноманітних свят, як-от: початок чи кінець навчального року та календарні релігійні свята. Крім учнів, участь у таких Богослужіннях беруть батьки, спонсори, випускники. Один раз на рік шкільне Богослужіння організовують учні, задіяні у музичних виступах та підготовці тематичних доповідей. Заняття з релігії є для усіх учнів обов'язковими, проте на таких заняттях не обговорюють питання, що можуть викликати протиріччя або зачепити інтереси певної конфесії. Такі заняття ґрунтуються на переданні загальнохристиянських та загальнолюдських цінностей, вивченні основ християнської етики, формуванні в учнів демократичних поглядів та толерантної поведінки. 

Завдання навчально-виховного процесу таких шкіл полягає у стимулюванні школярів до самостійного мислення та вчинків, щирого виявлення почуттів та креативності у навчанні та праці. Навчання в обох школах зорієнтоване також на виховання соціальної відповідальності, тут закладають базис для вироблення умінь конструктивної критики та творення власної об'єктивної світоглядної позиції. У школах Цинцендорфа кожну дитину сприймають як індивідуальність і школи не ставлять за мету перевиховання учнів і досягнення певного виховного ідеалу. З огляду на це у школи Цинцендорфа приймають на навчання також тих учнів, які мали проблеми з успішністю або поведінкою в інших навчальних закладах, а також мають психічні та фізичні вади. Проте для надання якісного догляду та уваги кількість таких дітей у школах є обмеженою.

Школа Цинцендорфа тісно співпрацюють з різними організаціями та об'єднаннями, що знаходяться у їхній місцевості. Так, діти відвідують церковні общини, допомагають у домі для людей похилого віку, навчаються основ пожежного мистецтва шляхом участі у добровільній спілці пожежників, працюють у ремісницьких майстернях та підприємствах. У рамках екологічного виховання інтенсивно використовують прилеглий до шкіл природний ландшафт. Великого значення надають у школах Цинцендорфа естетичному та музичному вихованню учнів, прищепленню любові до тваринного світу.

У школах Цинцендорфа не реалізовують реформи заради реформ, а вивчають та критично переосмислюють нові досягнення педагогічної науки крізь призму власних методів та принципів навчання для творчого використання їх у навчально-виховному процесі. Вчителі та шкільний персонал намагаються створити вільну атмосферу під час навчання, позбавити учнів „шкільного страху", що традиційно є обов'язковою передумовою досягнення успіху у навчально-виховному процесі. На противагу останньому педагоги шкіл Цинцендорфа вирішальними факторами у цьому процесі визнають індивідуальний підхід у вихованні та дружні стосунки між учителями та вихованцями, адже лише у такій атмосфері можна досягнути необхідного балансу між власною відповідальністю та послухом, пристосуванням та спонтанністю.

           Вчителі мають представляти собою взірець християнського життя, і саме у цьому, на думку піклувальної ради з питань освіти Євангельського Братського Союзу, полягає можливість отримання прийняття і визнання від учнів. Школи Цинцендорфа як частина всесвітньої організації Братської громади (Unitas Fratrum) є підґрунтям для формування інтернаціональної толерантності, поваги до інших народів та інтерактивної комунікації. Часто гостями у школі є учні та вчителі з різних країн та континентів.

           Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. У результаті аналізу, зробленого в ході дослідження функціонування шкіл Цинцендорфа на сучасному етапі, найбільш позитивними аспектами в організації навчально-виховного процесу шкіл вважаємо:

        -        застосування індивідуального підходу у вихованні;

        -        плекання толерантного типу вчителя і вихователя, формування образу вчителя-друга;

        -        прищеплення учням загальнохристиянських чеснот та норм християнської моралі;

       -        тісний зв'язок з релігійними громадами, співпрацю з ними через участь учнів у Богослужіннях, проведення служителями Церкви занять з вивчення Біблії, використання на заняттях молитов, виконання духовних псалмів та вивчення духовної музики;

        -        роботу з дітьми, що мають психічні та фізичні вади;

        -        створення умов для розвитку творчого потенціалу учнів та, як наслідок, серйозно продуману програма з організації дозвілля;

        -    здійснення регулярних поїздок за кордон до шкіл-побратимів;

        -        співпрацю з місцевими соціальними фондами та об'єднаннями, залучення учнів до проходження соціальної практики, що сприяє вихованню толерантності у школярів та подоланню психологічних бар'єрів у ставленні до хворих, престарілих та нужденних.



Номер сторінки у виданні: 247

Повернутися до списку новин