Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Заголовок новини: як зробити його ефективним(на матеріалах інформаційних передач першої програми Національної радіокомпанії України)





 Майя Нагорняк, кандидат філологічних наук, доцент кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

УДК 654.19: 070.431.2] (477) (043)

 

Аналізуються заголовки новин, які містяться в інформаційних програмах першого каналу Національної радіокомпанії України; визначаються головні чинники, які впливають на ефективність заголовків новинного повідомлення.

Ключові слова: заголовок, новина, інформаційне повідомлення, ефективність заголовку, інформаційна програма, інформаційне мовлення, перша програма Національної радіокомпанії України (НРКУ).

 

Анализируются заголовки новостей, содержащихся в информационных программах первого канала Национальной радиокомпании Украины; определяются главные факторы, влияющие на эффективность заголовков новостного сообщения.

Ключевые слова: заголовок, новость, информационное сообщение, эффективность заголовка, информационная программа, первая программа Национальной радиокомпании Украины (НРКУ).

 

The heading complexes of reports of chronicles of the informative programs which sounded in first channel of National broadcasting company of Ukraine are analysed in the article; main factors which influence on efficiency of heading complex of chronicle report are determined.

Key words: heading complex, information report, efficiency of heading complex, informative program, informative broadcasting, first program of National broadcasting companyi of Ukraine (NRCU).

 

Процес об'єктивного та неупередженого інформування громадян про найважливіші події в різних сферах суспільного життя є надзвичайно важливим в умовах поглиблення демократичних процесів України. Нагальна необхідність володіти збалансованою інформацією серед людей, юридичних осіб, державних інституцій є однією з головних характеристик розвитку Української держави 90-х років ХХ ст. та перших десяти років ХХІ ст.

Після проголошення незалежності України провідну роль у наданні громадянам збалансованої інформації відіграла та відіграє Національна радіокомпанія України (НРКУ). Вона є найдоступнішим і найпотужнішим засобом масової комунікації України впродовж усього пострадянського періоду.

Основою концепції інформаційного мовлення НРКУ є таке: інформування громадян має здійснюватися на основі довірливого та дружнього спілкування, що переслідує мету встановити тісний зв'язок з аудиторією.

Але задля встановлення максимального рівня довіри під час спілкування зі слухацькою аудиторією, поліпшення сприймання інформаційних програм радіослухачами, формування стилю новин Національного радіо варто дослідити питання, якими є заголовки новин (інформаційних повідомлень), що лунають в ефірі першої програми НРКУ. Інакше кажучи, потрібно вивчити, що являє собою перше речення новини, якою мірою воно є сутнісно новим, інформативним, конструктивним. Тому метою цієї статті є проаналізувати заголовки новин інформаційних програм, які звучали в ефірі першого каналу Національної радіокомпанії України; визначити головні чинники, які впливають на ефективність заголовків новини; подати рекомендації щодо їхнього вдосконалення.

Зазначимо, що чимало уваги присвятили означеним питанням вітчизняні дослідники радіожурналістики - Віктор Миронченко, Володимир Олійник, Микола Прокопенко, Василь Лизанчук, Олесь Гоян, Юрій Єлісовенко, Віктор Набруско, Олена Зелінченко та деякі інші. Серед російських учених проблему ефективності хронікальних повідомлень в інформаційних програмах на радіо вивчали Енвер Багіров, Всеволод Ружников, Олександр Шерель, Георгій Кузнецов, Павло Гуревич, Владислав Смирнов, Сергій Корконосенко, Людмила Болотова та чимало інших. Американські та європейські дослідники - Стівен Мітчел, Ендрю Бойд, Квінсі Маккой - опосередковано здійснювали вивчення зазначеного питання.

Об'єктом дослідження є новини (інформаційні повідомлення) інформаційних програм, які лунали в ефірі першої програми Національної радіокомпанії України. Предметом дослідження виступає заголовок (перше речення або перша фраза) новини (інформаційного повідомлення) інформаційних передач першої програми НРКУ.

Внаслідок суспільно - політичних трансформацій кінця ХХ - початку ХХІ ст. інформаційне мовлення НРКУ зазнало суттєвих трансформацій. Серед них наголосимо на переході мовлення від агітації та пропаганди вигідних владі фактів до об'єктивної та чесної подачі інформації, в результаті чого стало можливим досягти принципу збалансованості.

Основною формою подачі інформації в новинних передачах на Національному радіо є новина (інформаційне повідомлення). Вона констатує суспільно вагомі події, подає відповіді на запитання: хто?, що?, де?, коли? З таких повідомлень радіослухачі дістають стислу інформацію про перебіг найпомітніших подій внутрішнього та зовнішнього життя України. Недарма відомий дослідник радіожурналістики Віктор Миронченко наголошує, що за допомогою новин здійснюється запис історичних подій у часовій послідовності, вони - невід'ємна складова частина літопису сучасності [3, 243]. Отже, закономірно постає запитання - як зробити так, щоб цей літопис сучасності провадився на гідному рівні, щоб новини та їхні заголовки були, насправді, ефективними та цікавими для пересічного радіослухача.

Цей тип коротких текстових повідомлень складається, здебільшого, з кількох рядків. Себто до заголовка новини входить лише одне - два коротких речення. Віктор Миронченко зауважує, що в таких рамках автор не має можливості розкрити причину появи нових фактів, широко висвітлити їх, належним чином оцінити та прокоментувати. Проте, за його словами, це не вада новинного повідомлення, а його природа [3, 244].

У подібних малих радійних формах знаходить своє відображення повне розмаїття тем. Ось кілька прикладів:

• Володимир Литвин просить Бюджетний комітет Парламенту розглянути пропозиції Кабінету Міністрів щодо основних напрямів бюджетної політики на 2010 рік. За словами Голови Верховної Ради, відповідні пропозиції Кабміну надійшли в парламент.

• Питання про можливе створення нової коаліції між блоком Юлії Тимошенко і Партією регіонів буде обговорюватися сьогодні ввечері під час засідання ради коаліції. Про це заявив голова фракції «НУ НС» Микола Мартиненко в кулуарах парламенту.

• США прагнуть мати з Китаєм такі ж тісні відносини, як і зі своїми європейськими союзниками. Про це заявив міністр фінансів США Тімоті Гейтнер під час візиту до Пекіна.

• ООН вважає можливим повернення міжнародних гуманітарних організацій до суданської провінції Дарфур. Заступник Генерального секретаря ООН Джон Голмс заявив, що суданська влада не заперечує проти роботи в Дарфурі гуманітарних місій.

Як бачимо, новини являють собою по суті заголовок і його стислу розшифровку (або підзаголовок).

У межах цієї статті проведений конвент - аналіз заголовків новин (інформаційних повідомлень) інформаційних передач, які вийшли в ефір на першій програмі Національної радіокомпанії України. Всього проаналізовано 130 таких повідомлень. Вони звучали в інформаційних випусках у другій половині травня 2009 року. Унаслідок конвент - аналізу авторка виявила таке.

По - перше, заголовки новин переважною більшістю не відображають сутнісно нове, вони містять загальні відомості, які ні про що не говорять слухачеві. Подібні заголовки радше нагадують протокольний звіт. Приміром, такий заголовок - «Євросоюз проводить сьогодні у Празі переговори між Європою, Близьким Сходом та Середньою Азією щодо співпраці в енергетичній галузі та транспортній сфері». Про що може дізнатися радіослухач, слухаючи подібне? Звісно, ні про що, адже щодня у світі відбувається сила - силенна зустрічей, переговорів, круглих столів такого штибу. Заголовок мав би містити принципово нову, сутнісну інформацію, яка подавала б відповіді на запитання - які саме питання співпраці в енергетичній та транспортній галузях розглядатимуться, які документи планується підписати, які очікуються заяви з боку представників Євросоюзу тощо. Подамо ще кілька прикладів беззмістовних заголовків новин повідомлення: «Віце - президент Сполучених Штатів Джо Байден вирушив з візитом до Балканських країн», «В Україні стартує інформаційний проект Євросоюзу «Діяльність засобів масової інформації: поширення присутності ЄС у регіоні, застосовування європейського інструменту сусідства та партнерства» та інші.

На думку авторки, причиною пустопорожніх заголовків є інертність радіожурналістів. Адже задля того, щоб уловити в інформації сутнісно нове, над нею необхідно ретельно попрацювати - кілька разів переглянути всі відомості з приводу певної події, які є, зіставити їх, проаналізувати, виокремити найголовніше, знайти важливі нюанси та подробиці і таке інше. У цьому зв'язку актуальною є думка російських журналістико - знавців Людмили Болотової, Георгія Кузнецова, Владислава Смирнова та Олександра Шереля про те, що хоч радіоповідомлення являє собою невеликий текст, ця мала форма вимагає ґрунтовної підготовки, уміння та досвіду журналіста. За їхніми словами, оскільки виражальні засоби радіожурналістики використовуються у цьому разі мінімально, особливого значення набувають тут мова, стиль та інтонація голосу, який звучить [6, 192].

По - друге, якраз мова і стиль заголовку в новинах НРКУ є доволі далекою від стандартів інформаційного радіомовлення. Згідно з ними, перше речення має бути максимально стислим, чітким і складатися не менше як із 8-10 слів. Проведений контентаналіз засвідчив, що 80 відсотків заголовків містять від 13 до 35 слів (!). Звертаємо увагу на своєрідного рекордсмена серед заголовків, речення якого складається із 35 слів (!): «За результатами саміту «Китай - ЄС», який має відбутися у Празі, сторони можуть підписати 4-5 документів, у тому числі угоду про створення в Пекіні Центру підтримки середнього та малого бізнесу ЄС на території Китаю». Вкотре можна запитати, що ж слухач запам'ятає із такого потоку слів?! Добре, якщо хоча б власну назву - Китай. Відредагувавши заголовок, отримуємо таке: «Угоду про створення Центру підтримки середнього та малого бізнесу планують підписати на саміті «Китай - ЄС».

Не можна не помітити, що серед 130 заголовків новин усе ж трапляються поодинокі випадки дотримання канонів інформаційного радіомовлення. Наведу їх: «Оспіваний львівський «старенький трамвай» відсвяткував своє 115 - річчя», «Автомобільні гіганти «Порше» та «Фольцваген» оголосили про своє об'єднання», «На Кубі зафіксовано перший випадок зараження людини вірусом грипу «А» та інші.

Тому, зважаючи на означене вище, радіожурналістам потрібно прагнути до стислості, компактності та лаконічності під час формулювання заголовків. Але при цьому, наголошує дослідник Василь Лизанчук, лаконізм не повинен спричиняти одноманітність викладу матеріалу. На думку вченого, потрібно завжди творчо підходити до підготовки новини. Це означає, що його потрібно будувати так, щоб не створювати передумов для варіантного розуміння, різнойменного тлумачення події [2, 240]. Солідарний із паном Лизанчуком американський дослідник Мітчел Стівенс. Він говорить, що речення - це головні складові сюжету, тож проявом відповідальності журналіста є дотримання у них зрозумілості й стислості. На думку вченого, характеристикою досвідченого журналіста новин є вміння викладати думку чітко та лаконічно [8, 70].

По - третє, у заголовках помітно накопичення непростих для вимови слів, складних синтаксичних конструкцій, які утруднюють сприймання інформації слухачами. Читаючи такі заголовки, не відразу й зрозумієш, про що мова. Тим часом Василь Лизанчук звертає увагу на те, що репортер покликаний подати факт так, щоб він зацікавив найбільшу кількість радіослухачів [2, 235]. Розглянемо такий приклад заголовка: «Народний Союз Наша Україна» має намір розглянути на з'їзді 27 червня питання про можливість виключення зі своїх лав деяких членів партії». Цей заголовок є сухим та офіційним. Як зробити так, щоб він набув радійного вигляду, себто, як полегшити сприймання його слухачами. Після редагування отримуємо такий варіант: «На з'їзді 27 червня «Народний Союз Наша Україна», ймовірно, виключить з партії окремих її членів». Як бачимо, заголовок скоротився практично вдвоє, став простішим, легшим, компактнішим для сприймання та запам'ятовування.

Кожна людина хоче бути поінформованою щодо подій, явищ, процесів, тенденцій країни, в якій вона живе. І це цілком природне прагнення людини та громадянина. Поінформованість більшість громадян вважають цінністю, престижністю, навіть елітністю, бо хто володіє інформацією, той володіє світом. Тому першочерговим завданням для репортерів радіо є створення таких новин і, зокрема, заголовків, які б з першого слова приваблювали слухацьку аудиторію.

Серед основних чинників, які впливають на ефективність заголовку новини, вирізняємо такі.

1. Заголовок мусить відображати сутнісно нове, в жодному разі не містити загальних відомостей. У радійній практиці напрацювалася така настанова - якщо нічого винести в заголовок хроніки, то й новини як такої немає.

2. Заголовок має бути точним, бездоказовим. Кожне висловлювання, ім'я, прізвище, дату, вік, адресу, посаду, цитату не можна перекручувати, прикрашати, довільно змінювати.

3. Заголовок має бути збалансованим. Таким він вважається у тому разі, якщо кореспондент висвітлює подію з урахуванням усіх фактів, що є дотичними до неї.

4. Мова та стиль заголовку повинні бути простими та легкими для сприймання пересічними громадянами. Слід за будь - яку ціну уникати складних синтаксичних конструкцій, непростих для вимови слів, не зловживати словами іншомовного походження, абревіатурами, розлогими власними назвами, віддієслівними іменниками тощо. Недопустимо, щоб кількість слів у заголовку доходила до 15-35.

5. Заголовок повинен відразу задовольняти людський інтерес. Тому завжди потрібно пам'ятати, яке велике смислове навантаження несе в собі перше речення новини. У заголовок потрібно виносити найвагоміше, найцікавіше в повідомленні. І це найвагоміше та найцікавіше слід сформулювати таким чином, щоб перше речення було коротким і компактним, наче постріл. Лише в такому випадку слухач зацікавиться новиною.

6. Надзвичайно велике значення має інтонаційно - тембральна забарвленість голосу, з якою читають заголовок хронікального повідомлення. Як відомо, темп вимови (начитування) новинного повідомлення має бути пришвидшеним. Учений Юрій Єлісовенко наголошує, що для інформаційного мовлення характерний достатньо напружений ритм, хоча, звичайно, зумовлений не тільки просодикою, а й семантичними та синтаксичними зв'язками в тексті.

Тут ритмічний діапазон не є широким. За словами пана Єлісовенка, якщо його уявити у вигляді 10 - ти бальної шкали, то початкові (1-2) та

кінцеві (9-10) з нього майже повністю вилучено. Крім того, зауважує дослідник, перевага надається низьким чоловічим і жіночим голосам з оксамитовим тембром та виразною силою голосу [1, 49]. Як зазначає Роман Черкашин, мовні інтонації виконують важливі функції: логічні і граматичні, образні, емоційні, стилістичні, естетичні. До речі, цей дослідник напрочуд вдало підмітив, що жива, правдива «музика» мови, її ритмомелодика стає могутнім знаряддям інтелектуального, емоційного, вольового впливу на слухача [9, 36-37]. Тож під час читання заголовка важливо, щоб інтонації були внутрішньо - виправданими, відповідали змісту новини, відрізнялися ледь помітним висхідним тоном, адже перше речення є своєрідною візитною карткою будь - якого повідомлення [9, 37].

            Проаналізувавши заголовки новин інформаційних програм, які звучали в ефірі першого каналу Національної радіокомпанії України та визначивши головні чинники, які впливають на їхню ефективність, авторка дійшла таких висновків.

По - перше, на більшості українських радіостанцій та, зокрема, на Національному радіо склався стереотип, що в заголовок хронікального повідомлення вкладають не сутнісно головну думку, а фрази на кшталт «сьогодні у Києві відбулася пресконференція ...», «сьогодні відбулося засідання...» тощо. Така практика сама по собі є неправильною, адже факт проходження якоїсь події ще не є приводом для новини, важливо інше - що нового є в повідомленні, які нові відомості воно містить. Ці стандарти інформаційного телерадіомовлення напрацьовані журналістами в усьому світі та давно довели свою ефективність на практиці.

По - друге, не менш пильної уваги потребує й робота над мовою та стилем заголовку новини в інформаційних передачах НРКУ. Задля цього варто було б організувати спеціальні тренінги, на яких піддавати ретельному аналізові найбільш вдалі та найменш вдалі заголовки новин. Вважаю, що було б непогано розробити тести, в яких репортерам потрібно обрати найоптимальніший з мовно - стилістичної точки зору заголовок новини із кількох запропонованих варіантів

По - третє, слід також надзвичайно уважно поставитися до роботи над інтонаційною ясністю розгортання думки в хронікальних повідомленнях. Така голосова підготовка має здійснюватися в навчальному процесі майбутніх журналістів, починаючи з перших тренувальних текстів - скоромовок, приказок, чистомовок, уривків віршів та прозових творів і далі тривати на всіх етапах роботи над текстом журналістських творів. Недопустимо, що програму новин на Національному радіо проводять ведучі з дитячими голосами або коли таким фахівцям не вистачає дихання після прочитаного словосполучення, а то й слова. Найгіршим є те, що серед журналістів редакції новин та й узагалі в журналістських колах утверджується думка, що вкрай недбале читання повідомлень є нормою діяльності ведучих, кореспондентів, репортерів.

За умови дотримання означених вище рекомендацій цілком реально зробити так, щоб заголовки новин інформаційних програм НРКУ стали ефективними.



Номер сторінки у виданні: 177

Повернутися до списку новин