Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Інформаційні технології як засіб реалізації інноваційних процесів при підготовці сучасного фахівця з аварійно-рятовальних робіт





Юрій Рак, доктор технічних наук, професор Львівського державного університету безпеки життєдіяльності

УДК.004+330.47+005.8

 

Показано, що впровадження інформаційних технологій і проектного підходу в організації навчального процесу в системі професійної освіти дозволить здійснювати підготовку фахів

Ключові слова: інформаційні технології, аварійно – рятувальна робота, інноваційні процеси, проектний підхід, офіс управління проектами і програмами

 

Показано, что внедрение информационных технологий и проектного подхода в организации учебного процесса в системе профессионального образования позволит осуществлять подготовку специалиста по аварийно"спасательным работам на уровне требований мировых стандартов.

Ключевые слова: информационные технологии, аварийно – спасательная работа, инновационные процессы, проектный подход, офис управления проектами и программами.

 

It is shown that the introduction of information technologies and project approach in the organization of academic activity in the system of professional education will allow to train the specialist in search"andrescue jobs on the level of world standards.

Key words: information technologies, searchand – rescue jobs, innovative processes, project approach, office of project and program management.

 

Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій, зокрема річне зростання ринку в цій галузі (приблизно на 17,0%) та неухильне розширення компютерної мережі Інтернет, зумовили радикальні зміни в цих сферах життя людини, і, як результат, розвиток глобального інформаційного суспільства.

Глобальна інформатизація світового суспільства, виникнення нових виробництв та технологій спонукали розвиток світових тенденцій у плані збільшення кількості і масштабності небезпечних явищ, аварій і катастроф техногенного та природного характеру, які часто пов’язані між собою, дедалі збільшується, особливо у місцях із високою концентрацією населення та виробництва. Стійка тенденція зростання кількості надзвичайних ситуацій, незважаючи на науково - технічний прогрес і зростання економіки, та важкість їхніх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу.

Особливо це стосується сучасної ситуації, що склалася на Україні, на території якої розташована значна кількість великих потенційно небезпечних об’єктів, зокрема: АЕС, тепло- і гідроелектростанції, великі хімічні та промислові виробництва, сховища, потужні транспортні магістралі, газо- і нафтопроводи, на яких імовірність виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження зростає у зв’язку із структурними змінами в економіці, зупинки ряду виробництв, що зумовили порушення господарських зв’язків і збої в технологічних ланцюжках та високим рівнем зношеності основних виробничих засобів, що досягає по ряду галузей 80–100%. Те саме стосується ситуації з екологічною безпекою, яка не зводиться тільки до проблем забруднення повітря, води, ґрунту, а є наслідком розвитку економіки та активізацією господарської діяльності людини, що призводить до глобальних порушень біогеохімічного круговороту в результаті руйнування природних екосистем і, як наслідок, порушення стійкості навколишнього середовища, підвищення сейсмічності, виникнення щосезонних підтоплень, опускань поверхні Землі тощо.

Техногенна та екологічна небезпеки накладають обмеження на політику в економічній, соціальній, демографічній і політичній сферах, отже, знижують її результативність, що не сприяє сталому розвитку держави та обумовлює необхідність вживання заходів по захисту від них населення і територій.

Сьогодні планування і реалізація цих заходів вимагають, перш за все, виявлення цих небезпек і погроз, визначення їхнього характеру, ступеня ризику для конкретних територій, що дозволить сконцентрувати зусилля на найбільш небезпечних напрямах. Потрібно зазначити, що при вирішенні проблем захисту від наслідків надзвичайних ситуацій потрібно залучати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів, враховувати взаємодію всіх небезпечних факторів та взаємну залежність заходів безпеки, з метою максимального зниження масштабів втрат та збитків, тобто застосовувати системний підхід.

Системність реалізації вище вказаних заходів можлива за умови постійного інноваційного розвитку професійної освіти на онові глобальної інформатизації освіти. Інформатизація освіти це процес соціально - педагогічних перетворень, заснований на впровадженні інформаційних засобів та технологій в навчально виховний процес. Саме інформатизація освіти забезпечує, на основі використання ЕОМ, виконання завдань оперативного відбору та опрацювання інформаційних потоків у режимі реального часу. Таким чином виникає реальна необхідність у підготовці сучасного фахівця з аварійно рятувальних робіт, здатного оперативно і якісно виконувати завдання з підготовки, організації та ліквідації надзвичайної ситуації природного та техногенного характеру.

Мета статті — аналіз та роль інформаційних технологій у процесі інноваційного розвитку освіти під час підготовки сучасного фахівця – рятувальника з аварійно – рятувальних робіт.

Перехідний період на зламі тисячоліть формує інноваційний погляд на підготовку сучасного фахівця - рятувальника, здатного інтегруватися з міжнародними підрозділами профільного типу і бути конкурентоспроможним. Він вимагає нових підходів щодо формування навчальних планів та наукової роботи на базі відомчих вищих навчальних закладів (ВНЗ) Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

Аналіз історичних даних розвитку методик підготовки фахівця – рятувальника за різний період часу вказав на необхідність розроблення універсальної моделі, яка повинна у собі поєднати: гуманістичну складову + поглиблення знань. Причому складова «поглиблення знань» включає в себе практичну і теоретико методологічну частини.

Сучасна тенденція розвитку вищої освіти характеризується яскраво вираженими регіональними ознаками з поширенням інноваційного руху теоретико – експериментально – рекламного характеру на місцевому рівні, що вимагає посилення міжнародних зв’язків у контексті партнерства та реалізації різноманітних освітянських проектів. Така тенденція вимагає інтенсифікації розвитку педагогічного менеджменту як необхідну умову вирішення проблеми сучасної школи.

Такий стан сучасної освіти зачіпає, в першу чергу, ВНЗ відомчих міністерств, які ведуть підготовку фахівців особливого складу, здатних реалізувати себе в екстремальних ситуаціях та ще й у любій точці планети Земля. Функціонування ВНЗ такого типу вимагає тісної взаємодії роботодавців, органів влади та самоврядування, міжнародних громадських організацій та організаціями при ООН і НАТО тощо. Лише така структура взаємодії дозволить забезпечити діяльність ВНЗ профільного типу стосовно випуску конкурентоспроможних спеціалістів та наукових кадрів, які б користувались попитом як в Україні, так і за її межами.

Складний екологічний стан світового суспільства створив передумови щодо формування оперативно – рятувальних підрозділів різного призначення і швидкої реорганізації та ще й інтеграцію з міжнародними службами та загонами рятування подібного призначення.

Такий стан справ вимагає формування корегованих навчальних планів, наукової роботи та науково професійної підготовки викладацького складу відомчих ВНЗ МНС України.

Корегування навчальних планів та модифікація науково – дослідницької діяльності відомчих ВНЗ повинні функціонувати в контексті «Загальнодержавної програми попередження та ліквідації негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України на період до 2025 року» (Постанова Верховної Ради «Про розроблення Загальнодержавної програми попередження та ліквідації негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України на період до 2025 року» від 02.03.2010 №1925 – VI), причому науково - педагогічний персонал ВНЗ МНС України повинен взяти найактивнішу участь у розробленні такої Програми.

Інтеграція України у світовий науковий і культурний простір та адаптація до швидкозмінних екологічних, науково – технічних, технологічних та екологічних перетворень в умовах глобальної інформатизації світового суспільства потребують подальшого розвитку навчальних закладів МНС України всіх рівнів акредитації, як єдиного (за профілями підготовки пожежного – рятувальника, фахівця з аварійно – рятувальних робіт тощо) найпотужнішого освітянського навчально – наукового виробничого центру нашої держави.

Таким чином, відомчі ВНЗ МНС України повинні здійснювати підготовку сучасного фахівця з аварійно – рятувальних робіт, здатного володіти якостями, які можуть конкурувати на світовому ринку праці і бути спроможними швидко адаптуватися до його потреб, особливо в умовах взаємодії прикордонних та транскордонних чи міждержавних рятувальних загонів.

Реалізація підготовки такого типу фахівця вимагає активізацію наукової, науково – дослідницької і впроваджувальної діяльності колективу відомчого ВНЗ в умовах поглибленої та всебічної інтенсифікації процесу переходу від промислового розвитку суспільства до глобально–інформаційного, а також всебічне забезпечення соціальних потреб усіх часників навчально – науково - виробничого та виховного процесу.

Враховуючи підвищені вимоги до підготовки фахівця - рятувальника, а також сучасний екологічний стан світового суспільства, необхідно у профільних ВНЗ створити всі передумови для інтенсифікації наукової діяльності, постійної модернізації структури навчального закладу, постійний розвиток матеріально - технічної бази, що як результат забезпечить доступ кожного учасника навчального процесу до існуючих інформаційно – аналітичних систем (ІАС) та тих, що проектуються заново. Такий підхід у підготовці фахівця – рятувальника дозволить отримати навички не тільки суто вузькопрофесійного характеру (при виконанні завдань ліквідації пожежі чи надзвичайної ситуації), але й оперувати системами автоматизованого відбору та обробки інформації в режимі реального часу, що дозволить більш правильно приймати рішення при виконанні завдань організаційного чи попереджувального характеру керівним складом.

Забезпечення доступу всіх учасників навчального процесу до сучасних ІАС і зокрема Урядової інформаційно – аналітичної системи з питань НС (УІАС НС) як на рівні користування, так її модернізації дозволяє створити передумови щодо створення на базі того чи того ВНЗ профільного типу Науково – навчально – консультаційного центру, надавши статус автономії і звільнивши від оподаткування з залученням 100% коштів від оренди на потреби центру.

Інновація у навчальному процесі. Інновації у навчальному процесі необхідно здійснювати на основі формування нових і модернізації існуючих підходів до реалізації оптимальних схем забезпечення мобільності особи, учасника навчального процесу, гнучкості у системі підготовки фахівця рятувальника з метою оперативної адаптації до швидкозмінних вимог часу, ринку праці, екологічного стану суспільства, нових концептуальних засад шляхом удосконалення багатоступеневої системи їхньої підготовки відповідно до українського законодавства, Болонської декларації та світових інтеграційних процесів і здійснити такі заходи.

1. Розробити та затвердити державні освітні стандарти для всіх спеціальностей відомчих ВНЗ МНС України з урахуванням специфіки підготовки фахівця – рятувальника та існуючих вимог з постійним розширенням їх переліку.

2. Виконати корегування навчальних планів у контексті світових вимог з упровадженням факультативних курсів за вибором студентів/курсантів і здійснювати підготовку фахівців всіх рівнів за принципом: «Вчимо того, що вимагає життя, а не того, що знаємо».

3. Активізувати роботу відділу моніторингу з метою реалізації плановості у підготовці кадрів усіх рівнів кваліфікації з можливістю прогнозу їхнього працевлаштування на ринку праці.

4. Один раз на рік проводити конференції, присвячені підготовці фахівця рятувальника сучасного типу за участю представників головних управлінь МНС України та головних спеціалістів ближнього і дальнього зарубіжжя. 5. Безперервно здійснювати профорієнтаційну роботу із усіма учасниками освітнього простору (навчальні заклади всіх рівнів акредитації) в межах регіону, України та за її межами, використовуючи при цьому інтернет – технології та телекомунікаційні системи, а також Colorsystem оперативної візуалізації інформації на «твердих» носіях (включаючи паперовий носій).

Інновація у науковій діяльності. Інноваційні процеси у науковій діяльності повинні створити передумови щодо забезпечення ефективності функціонування науки за принципом — цілеспрямованість, практична і наукова обґрунтованість, а це у свою чергу вимагає:

1) залучення всіх можливих форм діяльності (бюджет, програми, проекти, цільові кошти фірм тощо), спрямованих на фінансування наукових досліджень відомчих ВНЗ з метою відновлення та отримання нових наукових здобутків кафедр, факультетів, активізація діяльності студентсько/курсантських наукових формувань та розширення напрямів наукових досліджень;

2) проведення фундаментальних наукових досліджень у першу чергу для вирішення питань з модернізації та подальшого розроблення нових автоматизованих інформаційно – аналітичних систем (АІАС), розроблення методик оцінки та прогнозу ризиків від надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, розроблення систем оперативного введення та виведення інформаційних потоків від швидкоплинних процесів тощо, спрямування їх на виявлення принципово нових закономірностей у складних інформаційно – технологічних процесах та системах, причому наукові результати повинні визначати пріоритети у світовій науці;

3) забезпечення високого рівня прикладних наукових досліджень надання їм проектно – орієтованого підходу, приділивши в першу чергу увагу дослідженню та створенню інноваційних технологій та процесів, здатних реалізувати освітні проекти щодо забезпечення якості і конкуренто проможності професійної освіти для підготовки сучасного компетентного фахівця з аварійно – рятувальних робіт;

4) активізація міжкафедральних, міжуніверситетських науково – дослідних лабораторій та створення центральних науково – дослідних лабораторій (наприклад: у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності створена центральна науково – дослідна лабораторія офісного типу з назвою «Інтелектуальне моделювання безпечного майбутнього», що сприяє підвищенню ефективності функціонування науково – дослідних робіт у лабораторіях кафедрального типу) і надання їм статусу проектноорієнтованої організації, створивши на її базі Офіс управління науково – дослідними проектами, програмами та портфелями проектів. Такий підхід забезпечить умови підвищення якості наукових досліджень та актуальності робіт інноваційного спрямування і формування нових наукових шкіл, а також створення Системи інтеграції ВНЗ МНС України зі світовими (відповідно до профілю діяльності) навчально – науковими установами;

5) створення у ВНЗ таких центральних лабораторій забезпечить усі умови для підготовки сучасного фахівця з аварійно – рятувальних робіт, а також розроблення і впровадження інформаційних технологій щодо управління портфелями освітніх проектів для оцінки якості, цінності, конкурентоспроможності засобів масової комунікації або інтернет – технології в рекламуванні безпечного майбутнього та автоматизованого відбору і візуалізації інформації від швидкоплинних процесів при виникненні пожежі чи надзвичайної ситуації в режимі реального часу;

6) створення всіх умов для проведення міжуніверситетських, міжнародних конференцій, семінарів, круглих столів тощо з одночасним випуском фахових тематичних збірників наукових праць та наукових журналів для відображення фундаментальних та прикладних наукових досліджень і наданням у них принципово нових наукових результатів;

7) розширення кількості спеціальностей із захисту та створення нових спеціалізованих рад, зокрема, з розроблення теорії та методики професійної освіти, що забезпечить підготовку кадрів вищої кваліфікації для структурних підрозділів МНС України на базі ВНЗ профільного типу;

8) розширення і поглиблення співпраці із закордонними університетами та ВНЗ через укладання комплексних угод про співпрацю та з урахуванням регіональності характеру освіти, підвищення ефективності міжнародних навчальних та наукових обмінних програм;

9) цільове поєднання студентами навчання і науково – дослідницької роботи та активізація роботи школи молодих учених і подальший розвиток студентського обміну в рамках міжуніверситетської співпраці, включаючи стажування у закордонних навчальних закладах профільного типу;

10) розширення участі вчених в міжнародних асоціаціях профільного типу та розширення співпраці з міжнародними освітянськими (TEMPUS, DAAD) та науковими (INCO, INTAS, COBAS) програмами і проектами і программами науково – технічної допомоги (TACIS, USAID, USIA, CIDA тощо), а також в рамках бюджетного фінансування з боку МОН і МНС України. Реалізація вказаних вище завдань можлива за умов постійної модернізації навчальних структурних підрозділів, склад та робота яких повинна відповідати сучасним вимогам і користуватися підвищеним інтересом суспільства. Причому підготовка сучасних компетентних фахівців з аварійно - рятувальних робіт та організація професійної освіти має формуватися на збалансованості таких складових: забезпечення рівноваги навчально – ринкових та дослідницько – проектувальних освітніх систем, що мінімізує ризик у розподілі засобів навчання та практичної реалізації такого навчального процесу. Реалізація такого інноваційного процесу можлива за умов надання освітнім закладам статусу проектнокерованої організації з подальшим розробленням механізмів проектної реалізації навчально – наукових ресурсів та створенні на їхній базі Офісу управління освітянськими проектами. Модель організації науково педагогічної діяльності Офісного типу для підготовки сучасного фахівця з аварійно рятувальних робіт представлена на рис.

 

 

Висновок. Запропоновано модель організації науково педагогічної діяльності Офісного типу та системний підхід щодо забезпечення умов підготовки сучасного фахівця з аварійно рятувальних робіт на базі навчальних закладів, що є структурними підрозділами МНС України. Запропоновано інновації у навчальному та науково дослідному процесі для забезпечення підготовки сучасного компетентного фахівця з аварійно рятувальних робіт конкурентоспроможного на світовому ринку праці.

Доведено, що лише проектний підхід та створення офісу управління освітянськими проектами забезпечить стан збалансованості всіх процесів у ході підготовки сучасного рятувальника.



Номер сторінки у виданні: 215
Автор:

Повернутися до списку новин