Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Конвертація соціального капіталу на прикладі Димитровського міського відділення ВГО «Громадський контроль»





                Максим Забєля, аспірант кафедри політології Донецького Національного університету

УДК: 239: 330.14(477)

 

З перших років незалежності в України активно йде процес утворення різноманітних громадських об'єднань. Поле, де вони діють, характеризується вираженою стратифікацією суспільства, поширенням тенденцій до соціальної нерівності. Ці процеси призводять до появи великої кількості об'єднань, що ставлять за мету артикуляцію інтересів різних груп. У статті розглянутий досвід конвертації соціального капіталу Димитровського міського відділення Всеукраїнської громадської

організації «Громадський контроль».

Ключові слова: громадські об'єднання; конвертаційні стратегії; соціальний, політичний капітал, «Громадський контроль».

 

С первых лет независимости в Украине активно идет процесс создания общественных объединений. Поле, где они действуют, характеризуется выраженной стратификацией общества, тенденциями к социальному неравенству. Эти процессы приводят к появлению большого количества объединений, которые ставят перед собой целью артикуляцию интересов разных групп. Общественные объединения также могут оказывать помощь структурам власти в реализации поставленных перед ними функций управления. Они привлекают внимание широких масс населения к острым общественным проблемам, иногда предлагают способы их решения и требуют действий от структур власти. В статье рассмотрен опыт Димитровского городского отделения Всеукраинской общественной организации «Громадський контроль».

Ключевые слова: общественные объединения; конвертационные стратегии; социальный, политический капитал, «Громадський контроль».

 

From the first years of the declaration of the Ukrainian independence the process of the creation of public associations is growing actively. The field they operate is characterised by the expressed stratification of a society, tendencies to the social inequality. These processes lead to the appearance of the considerable quantity of the associations which have the aim to articulate (express, represent) the interests of different groups.This article deals with the experience of con! verting of the social capital of Dimitrov city branch of Vseukrainsky public organisation «Gromadsky control».

Keywords: public associations; converting strategies; social, political capital, «Gromadsky control».

 

З набуттям незалежності перед українським суспільством відкрилися нові можливості для соціального становлення. На шляху до побудови розвинутого громадянського суспільства провідну роль відіграють громадські об'єднання, які відображають широке розмаїття інтересів та уподобань сучасних українців. На прикладі вивчення суспільних зв'язків Італії Роберт Патнам [6] переконливо довів, що наявність розгалуженої мережі соціальних, громадських організацій сприяє демократизації, перешкоджає розвиткові клановості правлячої верхівки. На жаль, сьогоденню українського соціуму не вдалося уникнути останнього.

Саме різноманітні громадські об'єднання можуть стати тією провідною ланкою, яка при наявності дієвої та природної ініціативи з боку мас здобуде необхідні важелі впливу на провладні та політичні процеси. Питання конкретного механізму набуття необхідних важелів впливу є досить суперечливим. На думку автора, запорукою реального громадського впливу на існуючі в країні органи влади може стати процес конвертації соціального капіталу, набутого громадськими об'єднаннями в процесі їх активної діяльності, в адміністративну, економічну та політичну форми капіталу.

Під час роботи над статтею автор переважно спирався на наукові доробки з вивчення феномену соціального капіталу, який розглянуто в працях П. Бурдьє [2], Дж. Коулмена [4], Р. Патнема [6], Ф. Фукуями [8].

Аналіз соціологічних досліджень і публікацій підтверджує, що українські науковці також приділяють все більше уваги проблемі соціального капіталу. Зокрема, В. Степаненко [7] проаналізував концепції соціального капіталу в умовах посткомуністичного суспільства і показав його зв'язок з формуванням громадянського суспільства в Україні. М. Лесечко та А. Чемерис [5] аналізують соціальний капітал з позицій державного управління та відносин держави з носіями соціального капіталу; Е. Гугнін та В. Чепак [3] визначають соціальний капітал як одну з форм капіталу, що, будучи багатофункціональним, сприяє задоволенню інтересів індивіда і водночас обслуговує суспільні та групові інтереси.

Свій внесок в обґрунтування поняття «соціальний капітал» зробили також українські дослідники Ю. Привалов, О. Рогожин, Ю. Саєнко, Н. Черниш, А. Колодій, В. Хмелько, О. Демків.

Незважаючи на те, що в різні часи до проблематики громадських об'єднань та утворюваного ними соціального капіталу зверталося досить багато дослідників, все ж слід наголосити на певній «мозаїчності» розроблених теорій, що дають можливість продовжувати та поглиблювати наукові пошуки в цьому напрямі.

А. Бова [2] визначив складові соціального капіталу, рівень членства в громадських і політичних організаціях, рівень суспільної довіри до формальних і неформальних мереж. У наукових працях цього дослідника проаналізована тенденція до зменшення соціального капіталу в Україні і як її особливість вказано на зниження довіри до органів державної влади, падіння громадської активності на фоні збільшення довіри до сім'ї, родичів, колег, церкви і, відповідно, активізацію діяльності саме в родинній та церковній сферах.

На думку автора статті, подібні тенденції на макрорівні українського суспільства зберігаються й сьогодні, але разом з тим на тлі зростання кризових явищ в економіці, все більшої політизації мас значення, можливості та перспективи реальної громадської ініціативи розуміє все більша кількість громадян.

Саме на місцевому рівні перед громадськими організаціями, створеними відповідно до викликів часу за нагальною потребою у вирішенні конкретних побутових, комунальних, екологічних проблем, відкриваються широкі можливості для набуття соціального капіталу та його подальшої конвертації. Під цю тенденцію однак не підпадає численна армія громадських об'єднань, яка існує тільки на папері і у юридично оформлених свідоцтвах та виникає за ініціативою громадських діячів, охочих до грантівських та благодійних коштів, що спрямовуються іноземними фундаціями на «розвиток» української демократії.

З огляду на це, автор на прикладі діяльності Димитровського міського відділення Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль» намагається оцінити можливості до вдалої конвертації соціального капіталу, набутого суспільно активним, ефективно працюючим громадським об'єднанням.

Отже, особливу роль у функціонуванні громадянської держави відіграє місцеве самоврядування. Незважаючи на певні зрушення в принципах обрання складу місцевих органів влади, що нещодавно відбулися в країні, їх постійний і основний кадровий потенціал (апарат виконкомів), структура і форми діяльності залишилися без суттєвих змін. У такій формі, без широкої підтримки своїх дій з боку громадян більшість апаратів органів місцевого самоврядування залишаються, певною мірою, заповідниками бюрократизму, важкодосяжними для громадського контролю.

Змінити ситуацію на місцях намагаються представники таких громадських структур, як органи самоорганізації населення. За найбільш широким уявленням до них належать селищні, сільські, вуличні, квартальні комітети, різноманітні громадські ради при установах культури і охорони здоров'я, ради громадськості мікрорайонів, ради громадських пунктів охорони порядку, загони добровільного сприяння працівникам міліції тощо.

В основі утворення та функціонування органів самоорганізації громадян лежать демократичні принципи: законності, виборності, змінюваності, підзвітності зборам (зібранню) громадян, гласності, участі населення в їх роботі. Відомий політолог Е. Остром [8], провівши численні практичні дослідження, довела, що саме утворення, сформовані за принципом самоорганізації, вирішують багато питань громадської власності навіть там, де безсилі державні установи. У 2002 році за ініціативою групи активістів, що об'єдналися у громадську організацію заради захисту власних прав, широкого діалогу з органами місцевої ради, соціальними установами та державними підприємствами, у м. Димитрові Донецької області було створене Димитровське міське відділення Всеукраїнського громадської організації «Громадський контроль».

Протягом 3 - х років актив організації доводив, що здатен до реалізації найрізноманітніших соціальних проектів та акцій, а його діяльність сприяє відчутному соціально - економічному розвитку міста. Серед низки розв'язаних «Громадським контролем» питань головним можна вважати напрацювання дієвої структури активістів, що на громадських засадах допомагали місцевим органам влади та комунальним підприємствам у поліпшенні справ у різноманітних сферах життєдіяльності міста, перш за все - в комунальній.

Завдяки підвищенню рівня громадської свідомості мешканців Димитрова, досягнутого активістами «Громадського контролю», протягом 2002-2005 років на ремонти житлово - комунального фонду Димитрова додатково було залучено близько 2 млн. грн. Це не тільки сприяло поліпшенню стану комунальних мереж, а й пробудило у багатьох мешканців Димитрова віру у силу громадської ініціативи.

Працюючи як громадська організація, «Громадський контроль» реалізував низку соціально важливих проектів, серед яких «Чисте місто», «Екокомфорт», «Не залишайтеся байдужими!», взяв участь у створенні нового паркового комплексу в мікрорайоні «Світлий».

Все це сприяло підвищенню рівня громадського впливу організації та його активістів, керівництва в цілому, підвищило рівень громадської довіри, а відповідно й соціального капіталу. Тому, у червні - липні 2005 році Димитровська міська рада та члени її виконкому одноголосно затвердили своїм рішенням створення на базі міського відділення Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль» органів самоорганізації населення з керуючою структурою - Координаційним комітетом самоорганізації населення (ККСН).

Починаючи з цього періоду, використовуючи напрацьовані соціальні зв'язки «Громадського контролю», ККСН розпочав активну діяльність на території міста Димитрова. Для виконання статутних завдань було створено 6 громадських комітетів мікрорайонів та 7 квартальних комітетів, які об'єднали близько 300 соціально ініціативних жителів міста, котрі взяли на себе обов'язки старших будинків та вулиць. По суті, з певними змінами, враховуючи вимоги часу, «Громадський контроль» реанімував існуючу ще за радянських часів систему самоврядного управління.

Свою громадську діяльність ККСН розпочав з проведення загальних зборів мешканців багатоквартирних будинків. Їх мета - пошук соціального компромісу між нагальними потребами мешканців міста та фінансовими, матеріально - технічними можливостями місцевого бюджету і комунальних підприємств.

Керівництво ККСН спрямувало власні зусилля на пробудження інтересу мешканців Димитрова до соціальної ініціативи, яка привернула їхню увагу до вирішення гострих питань, пов'язаних з ремонтом багатоквартирних будівель, благоустроєм міста, створенням нових рекреаційних зон відпочинку та організацією об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

В результаті цієї діяльності було додатково залучено кошти від мешканців міста, що суттєво полегшило фінансове навантаження на місцевий бюджет, дало змогу профінансувати інші напрями соціально - економічного розвитку Димитрова. Члени ККСН вдало використали й делеговані їм повноваження інспекторів з благоустрою міста. Вони мають змогу притягти винних до адміністративної відповідальності, наклавши відповідні до законодавства штрафні санкції.

Функціями контролю члени органів самоорганізації населення користуються також у транспортній системі міста. Вони систематично перевіряють якість надання транспортних послуг з пасажирських автоперевезень, що в Димитрові, за відсутності громадського транспорту, надають суб'єкти підприємницької діяльності.

Але активісти «Громадського контролю» у складі ККСН отримали не тільки контролюючі та владні функції, а й доступ до фінансового та економічного капіталу місцевого бюджету. Так у 2008 та 2009 роках на здійснення статутної діяльності ККСН з бюджету Димитровської міської ради було направлено по 62 тис. грн., а у 2010 - 136 тис. грн. Така ж сума передбачена у бюджеті міста й на 2011 рік. Ці кошти спрямовуються на заробітну платню 9,5 штатних одиниць, закупівлю необхідного майна, інші витрати. Члени ККСН також мають право безкоштовного проїзду у транспорті та певні преференції при сплаті комунальних послуг. ККСН не забороняється вести власну фінансову діяльність, отримуючи додаткові кошти на заохочення активістів органів самоорганізації населення, реалізацію соціально значущих для міста проектів.

Враховуючи, що члени ККСН, які водночас є й активістами «Громадського контролю» та постійно працюють на місцях, рівень громадської довіри до них суттєво збільшився.

Переконливо свідчить про це й той факт, що за підсумками місцевих виборів 2010 року двоє з активістів ККСН, що є членами «Громадського контролю», стали депутатами Димитровської міської ради, а голова організації В.А. Сирота у боротьбі за крісло Димитровського міського голови посів 3 - тє місце. Таким чином, можна стверджувати, що групі активістів «Громадського контролю» вдалося вдалопримножити набутий соціальний капітал, конвертувавши його в економічну, адміністративну та політичну форми на рівні місцевої влади у м. Димитрові.

Якщо ж ширше поглянути на результати діяльності Димитровського міського відділення «Громадського контролю», то можна зазначити й те, що активісти цього громадського об'єдання зрушили з місця закляклий механізм бюрократичного апарату та, отримавши певні важелі впливу на життя у місті через створені органи самоорганізації населення, перейшли до активних дій.

Цей приклад, на думку автора, є свідченням того, що громадські об'єднання, які створені при реальній потребі мас у вираженні своїх інтересів, можуть у подальшому відігравати все більш важливу роль у суспільно - політичному житті країни та виступити своєрідною з'єднувальною ланкою між функціонуванням державних органів і населенням.

Не можна заперечити того факту, що громадські об'єднання допомагають владним структурам у виконанні функцій управління. Вони привертають увагу широких мас населення до гострих проблем, іноді пропонують засоби їх вирішення, вимагають цього від владних структур.

Нерідко громадські об'єднання являють собою здорову альтернативу негативним процесам, виступають за розв'язання соціальних, гуманітарних, національних, екологічних проблем, розгортають рух за здоровий спосіб життя. Виконуючи свої функції, вони сприяють розвиткові громадської активності та ініціативи широких мас людей. При цьому громадські об'єднання здатні ефективно використовувати напрацьований досвід та соціальні зв'язки, конвертуючи набуті репутаційний та соціальний чинники у політичний, економічний та адміністративний капітали.



Номер сторінки у виданні: 115

Повернутися до списку новин