Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ОСОБЛИВОСТІ ЧОЛОВІЧОЇ І ЖІНОЧОЇ ГОМОГЕНДЕРНОЇ СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ





                Олена Козачук, аспірантка кафедри практичної психології та психотерапії Рівненського державного гуманітарного університету

УДК 159.922.1:613.885

 

Чоловіки та жінки із гомогендерною сексуальною орієнтацією живуть у суспільстві, що в своїй основі має гетеросексуальну культуру, тому вони починають відчувати себе часткою меншості. Самокорекція власної сексуальності через заперечення своїх потреб негативно позначається на психіці індивіда, оскільки переживається ним як стрес. Здатність самоідентифікації в якості особи із гомогендерною сексуальною орієнтацією, а також готовність прийняти свої сексуальні особливості мають величезне значення для нормальної психологічної регуляції, формування комфортної сексуальної ідентичності та побудови гармонійних партнерських стосунків.

Ключові слова: сексуальна орієнтація, сексуальна ідентичність, гей, лесбіянка, гомогендерна сексуальна орієнтація, гомосексуальне партнерство.

 

Мужчины и женщины с гомогендерной сексуальной ориентацией живут в обществе, что в своей основе имеет гетеросексуальную культуру, потому они начинают чувствовать себя частью меньшинства. Самокоррекция собственной сексуальности через отрицание своих потребностей негативно отображается на психике индивида, поскольку переживается как стресс. Способность самоидентификации в качестве личности с гомогендерной сексуальной ориентацией, а также готовность принять свои сексуальные особенности имеют большое значение для нормальной психологической регуляции, формирования комфортной сексуальной идентичности и построения гармоничных партнерских отношений.

Ключевые слова: сексуальная ориентация, сексуальная идентичность, гей, лесбиянка, гомогендерная сексуальная ориентация, гомосексуальное партнерство.

 

The homogeneous sexual orientation's men and women lives in the society, based on heterosexual culture, so they begin to feel their selves as the minority part. The own sexual self correction as own wants objection negatively reflect on individual psychics because it outlive by him stress. The self identification as the homogeneous sexual orientation person and readiness to accept own sexual specialties have the huge achievement for the normal psychological regulation realizations forming the comfort sexual identification and the constructing harmonious partnership.

Key words: the sexual orientation, the sexual identification, the gay, the lesbian, the homogeneous sexual orientation, the homosexual partnership.

 

Неодмінною умовою реалізації сексуальної функції будь - якого індивіда є прийняття ним власних уподобань, гармонійна інтеграція власної сексуальності у концепцію - Я такою, якою вона є. Невміння виразити свою сексуальність, знайти шляхи узгодження сексуальних уподобань із власною статевою свідомістю і самосвідомістю призводить до невротизації особистості, розвитку патопсихологічних рис. Це дуже важливо як для чоловіків, так і для жінок із гомосексуальними орієнтаціями[1, c. 317].

Метою статті є: здійснити теоретичний аналіз психологічних особливостей чоловічої та жіночої гомогендерної сексуальної орієнтації.

Завданням є: дослідити сучасний стан проблеми гомогендерної сексуальної орієнтації у психології та визначити особливості чоловічої і жіночої гомогендерної сексуальної ідентичності.

Проблема дослідження: специфіка партнерських відносин осіб із гомогендерною сексуальною ідентичністю.

Сексуальна орієнтація - це схильність людини до переживання сексуальних або еротичних почуттів, думок, фантазій певного змісту із характерними для них формами поведінки. Сексуальна ідентичність - стійкий набір характеристик, до яких людина звертається, намагаючись визначити свою сексуальну орієнтацію. Гомогендерна сексуальна орієнтація - емоцій на або сексуальна спрямованість на осіб тотожної статі. Геї - гомосексуальні особи чоловічої та жіночої статі. Лесбіянки - гомосексуальні особи жіночої статі. Гомосексуальне партнерство (союз, подружжя) - неформальні зв'язки двох геїв або лесбіянок, об'єднаних почуттям любові, морального обов'язку [4, c. 107].

Існують певні точки зору про людей із гомогендерною сексуальною орієнтацією, а саме: більшiсть геїв обирають жіночі ролі, а більшість лесбіянок - чоловічі; гомосексуалістів завжди легко розпізнати, оскільки їхні манери вдягатися та поводитися дуже відрізняються від інших.

На думку сексологів, більшість гомосексуальних індивідів (понад 90%) важко ідентифікувати й відрізнити від людей із гетеросексуальними орієнтаціями.

За деякими даними, геї, як правило, частіше змінюють статевих партнерів, ніж лесбіянки та чоловіки із гетеросексуальною орієнтацією. Крім того, геї виявляють схильність до анонімних та випадкових сексуальних контактів, які взагалі не розповсюджені серед лесбіянок. За результатами ряду досліджень, геї усвідомлюють свою гомогендерну орієнтацію, як правило, раніше, ніж лесбіянки. Нерідко це відбувається у дитячому або підлітковому віці. У зв'язку із цим процес формування сексуальної ідентичності у чоловіків починається раніше, ніж у жінок. Сексуальні фантазії про інших чоловіків часто з'являються у геїв у більш ранньому віці. До того ж, чоловіки частіше, ніж жінки, формують гомогендерну сексуальну ідентичність під впливом сексуальної стимуляції, хоча при цьому можуть пристосуватися до типово чоловічої сексуальної ролі, поведінки, манери одягатися.

Для більшості лесбіянок внутрішнє прийняття власної сексуальної ідентичності пов'язане із романтичними гомогендерними відносинами. Крім того, лесбіянки, як правило, мають попередній досвід гетеросексуальних відносин, які вважають менш задовільними, ніж наступні сексуальні контакти із жінками.

Лесбіянки рідше формують гомогендерну ідентичность під впливом сексуальної стимуляції. Як правило, розвиток цього процесу пов'язаний із тим, що жінка закохується в іншу жінку. На ранніх стадіях формування сексуальної ідентичності жінки частіше відмовляються від пасивності, яка зумовлена вихованням та пов'язана із традиційною жіночою роллю [2, с. 186].

У деяких випадках гомогендерна сексуальна ідентичність починає формування під впливом групи феміністок та відповідної філософії. Крім того, завдяки контактам із групою феміністок жінка може відчувати ніжні почуття до іншої жінки і таким чином реалізувати неусвідомлені раніше переживання. Іноді чуттєві фантазії про інших жінок виникають лише після того, як жінка отримала перший гомогендерний сексуальний досвід, який дав їй задоволення. Тому комплекс переживань, пов'язаних із сексуальною орієнтацією лесбіянок, не завжди повною мірою відповідає шкалі А. Кінзі, критерієм для якої служить передусім поведінка [3, с. 304].

Геї і лесбіянки мають свою внутрішню класифікацію, залежно від якої можна спостерігати характерні особливості у поведінці і зовнішньому вигляді.

Геї часто поділяють себе на активних, пасивних і універсалів, залежно від ролі у сексуальних зносинах. У чоловіків пасивна гомосексуальна роль часто поєднується із фемінними рисами в поведінці, манері одягатися і говорити. Активні чоловіки - гомосексуалісти частіше мають більш мужній вигляд [4, с. 107].

Серед лесбіянок виділяють: фем, буч, дайки та ін. Фем виглядають і поводять себе дуже жіночно (шпильки, користуються косметикою, слідкують за останніми новинками моди) і зустрічаються із буч.

Буч (від англ. «butch») - маскулінна жінка. Тип, який найчастіше виявляється серед лесбіянок - спортсменок, жінок, що займаються важкою фізичною роботою. У лесбійській субкультурі термін «буч» окреслює певний визначений набір фізичних, соціальних і поведінкових характеристик.

Іноді бучи говорять про себе у чоловічому роді. Це лише ще один специфічний нюанс субкультури. Ні про які приховані транссексуальні наміри жінки він не говорить.

У повсякденному житті буч надають перевагу спортивному, зручному одягу, не користуються косметикою, не носять шпильки, часто надають перевагу коротким зачіскам, підкреслюють у зовнішньому вигляді «чоловічий» стиль.

Жінок, що відмовились обирати крайні ступені статевих ролей «фем - буч», називають «кікі», або «дайк».

На сучасному етапі розвитку лесбійської субкультури, відносини «фем - буч» із чітким розподілом ролей і обов'язків, властиві, в основному, молодим лесбіянкам. Проведені дослідження виявили, що чим доросліша лесбійська пара, тим менше поділ на «чоловіка» і «дружину» - тим більш гармонійно - рівноправні відносини. Сучасні лесбіянки все менше прагнуть будувати відносини за зразком гетеросексуальних [3, с. 304].

Можна виділити певні особливості сексуальної поведінки осіб із гомогендерною сексуальною ідентичністю. У геїв - це ослаблення статевих потягів та адекватних ерекцій, у лесбіянок - дискомфорт при інтромісії та гетеросексуальному контакті. Більш ранній прояв гомосексуальних орієнтацій обох статей характерний для передчасного, прискореного психосексуального розвитку дитини [2, с. 187].

Існує думка, що сексуальна поведінка геїв та лесбіянок не пов'язана зі стабільними, психологічно близькими стосунками у парі, а навпаки - має характер лише випадкових сексуальних зносин. Тим часом, як геї, так і лесбіянки стикаються з такими ж етико - психологічними проблемами, як і гетеросексуальні пари і у своїй більшості також орієнтовані на тривалі інтимні стосунки. Причини їхніх сексуальних розладів так само пов'язані з пригніченням сексуального бажання та збудженням психогенними чинниками, вони, як і гетеросексуальні подружжя, переймаються проблемами вірності, обов'язку, сексуального партнерства.

Як і частина гетеросексуальних індивідів, певна частина геїв та лесбіянок орієнтована на секс без зобов'язань. Тому виникають традиційні місця зібрань таких гомосексуалістів. У великих містах це, як правило, бари, сауни, у містечках - певні міські «п'ятачки», закутки у парках, місця на залізницях. Крім того, традиційним місцем зустрічі таких людей стають публічні туалети, де практикуються знеособлені сексуальні контакти. Пропозиції та відповідні угоди можуть набувати навіть невербального характеру, а саме - спілкування обмежується передачею інформації певними інформативними символами, як, наприклад, облизуванням язиком губ, ритмічним постукуванням об стінку, демонстрацією певних деталей одягу, наприклад, носовичка, ґудзика тощо. Сексуальні контакти за таких угод, як правило, є миттєвими, безсловесними та «безшумними». Видами сексуальної активності може бути фелаціо або анальні зносини, які в умовах поспіху та можливих рейдів міліції здійснюються стоячи. Із загрозою СНІДу подібні контакти геїв значно зменшилися на Заході і лише частково - у посткомуністичних країнах [1, с. 320].

Поширеним стереотипом є установка, що гомосексуалісти приймають у процесі сексуальної близькості лише одну роль, активну або пасивну, маскулінну або фемінну. Сексуальні контакти геїв та лесбіянок відбуваються по - різному і, як правило, зі зміною сексуальних позицій та ролей. Геї віддають перевагу анальному сексу, а також орально - генітальним контактам, зокрема фелаціо. Багато геїв пестять тіло один одного, цілують соски грудей, займаються взаємною мастурбацією.

Для лесбіянок характерні також мастурбація, мануальна стимуляція грудей, кунілінгус та трібадізм. Ще в дослідженнях А. Кінзі було помічено, що лесбіянки набагато частіше переживають оргазм протягом статевих зносин, ніж жінки у гетеросексуальних контактах. Це пояснюється, насамперед, ширшим використанням петингу, який є найкращим збудником жіночої сексуальності. У жінок різноманітніші сексуальні забави, ширший «діапазон допустимості» у взаємному стимулюванні статевих органів, чого,як правило, не практикують гетеросексуальні пари. Для урізноманітнення статевого життя деякі пари лесбіянок використовують також окремі пристрої для стимуляції піхви на зразок штучного члена, проте частота їх використання не більша, ніж у гетеросексуальних парах.

Сексуальна активність та спілкування гомосексуальних особистостей залежать від місця їхнього проживання. Якщо у великих містах гомосексуальні контакти стимулюються розмаїттям публічних місць для зустрічей і знайомств, то в маленьких вони залишаються на рівні еротичних фантазій, мрій, які часто лякають і невротизують. Серед лесбійських пар більшість знайомиться на роботі, мають спільні навчальні або професійні інтереси. Особливо багато лесбійських коханок може бути у жіночих спортивних командах, групах шейпінгу тощо. Проте сексуальні контакти у цьому разі, як і відкриття власної гомосексуальності, є ні чим іншим, як транзиторними формами вияву юнацької гіперсексуальності або бісексуальності. Вони заміщують гетеросексуальні зв'язки, які через певні обставини - зайнятість дівчат, їхню відмежованість від соціуму, а також високий рівень домагань щодо інтелектуального, культурного рівня партнера тощо - не повністю задовольняються у певний період [1, с. 319].

Помилково вважати, що характер гомосексуальних стосунків геїв та лесбіянок опосередковується лише сексуальною функцією. Статевий потяг - це водночас і поєднання різних соціальних інтересів та бажань. Він, як і в гетеросексуальних парах, підпорядкований проявам вищих почуттів - любові, приязні, самовіддачі.

Американські психологи поділяють гомосексуальні стосунки на такі типи:

1. Близькі пари, які становлять 10% геїв та 28% лесбіянок. У стосунках близької пари партнери обмежуються лише задоволенням сексуальних потреб; вони щасливі сексуальними стосунками і власними гомосексуальними орієнтаціями.

2. Відкриті пари. Такий тип стосунків характерний для 18% чоловіків і 17% жінок. Відкрита пара будує стосунки на постійному сексуальному партнерстві. Проте час від часу в однієї із сторін з'являється хтось інший, що мало впливає на стабільність союзу.

3. Функціональні парихарактеризуються значним індивідуалізмом у контактах поза основними партнерськими стосунками. Такими є союзи 15% геїв та 10% лесбіянок, що, як правило, задоволені своїми стосунками, можливостями незалежної поведінки та встановленням нових зв'язків із чоловіками або жінками.

4. Дисфункціональні пари становлять 12% - від пар чоловіків і 10% - жінок. У таких союзах сексуальна функція не завжди задовольняється повною мірою, оскільки партнери відчувають постійний дискомфорт через домінуючі власні гомосексуальні орієнтації.

5. Асексуальні пари утворюють 16% чоловіків і 11% жінок. У таких парах геї та лесбіянки відчувають свою самотність як через сексуальну невдоволеність, так і через непривабливість особистості одне одного. Як правило, пари такого типу нічого не роблять для зміни свого становища.

Наведена типологія стосунків геїв та лесбіянок нічим не відрізняється від характеру співжиття пересічних гетеросексуальних пар.

Є гомосексуальні пари, що, по - перше, є досить відкритими у виявленні свого Я один одним, по - друге - спрямовані на підтримку Я у різних сферах спілкування, по - третє, є такими, де обмін думками, судженнями відбувається постійно, по - четверте, є адекватними соціальній ситуації спілкування. Такі гомосексуальні пари, як правило, досягають високого рівня довіри, взаємної відкритості, розуміння, подібності поглядів, спільності символів вербальної та невербальної комунікації, легкості спілкування та його психотерапевтичності.

Нестабільність сексуальних зв'язків гомосексуальних пар залежить від критичного ставлення до суджень та планів свого партнера, приховування певних фактів із біографії та гетеросексуальних взаємин. Слабкість сексуальних контактів зумовлюється також невмінням конструктивно розв'язувати непорозуміння та суперечки, виявом ригідних, консервативних установок на виконання маскулінних та фемінних ролей.

За дослідженням зарубіжних психологівклініцистів, геї, на відміну від лесбіянок, гостріше переживають свою неадекватність щодо загальноприйнятих стандартів статевої рольової та сексуальної поведінки та сексуальної поведінки і саме у розмаїтті гомосексуальних контактів шукають, насамперед, співзвучність двох індивідуальностей [1, с. 320].

Отже, порівняння ієрархії життєвих цінностей гомосексуальних пар з ієрархією цінностей молодих гетеросексуальних пар показує, що як перші, так і другі на перше місце висувають емоційно - терапевтичне спілкування, інтимно - сексуальні взаємини та ідентифікацію з особистістю партнера. Як для перших, так і для других важливими є зовнішня привабливість партнера та малозначущою - соціальна сфера його самореалізації. І, нарешті, порівнюючи стабільність гомосексуальних та гетеросексуальних пар за ступенем задоволення в них соціогенних потреб особистості, можна дійти висновку, що як у благополучних гетеросексуальних парах, так і в парах гомосексуальних життєві цінності виявляються більш узгодженими, ніж у кризових.

Психологам - клініцистам, які вивчають проблеми людської сексуальності, відомі випадки, коли гомосексуальні особистості, як жінки, так і чоловіки, приховуючи свої орієнтації, примушували себе вступати у гетеросексуальні зв'язки. Гомосексуалізм - серйозна психологічна проблема. Усвідомлення своєї психосексуальної незвичності зазвичай переживається дуже хворобливо, обмежує можливість психологічного саморозкриття, нерідко стає причиною депресії. Потреба у психологічній безпеці примушує деякі пари лесбіянок і геїв утримуватись від виявлення своїх відносин у соціумі. У той же ж час для чоловіків і жінок із гомогендерною сексуальною орієнтацією дуже мало зразків «успішних» взаємовідносин, на які вони могли б орієнтуватись у побудові власних стосунків.



Номер сторінки у виданні: 193

Повернутися до списку новин