Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА СТАНУ ЗДОРОВ’Я ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ





                Ольга Андрійчук, кандидат педагогічних наук, викладач Луцького базового медичного коледжу

УДК: 616 - 08

 

В статті піднімаються питання якості життя та стану здоров'я хворих на остеоартроз. Розглядаються складові якості життя, наведено результати анкетування за Стенфордською анкетою оцінки здоров'я. Зосереджено увагу щодо суб'єктивно - психологічної складової хвороби, її впливу на подальший перебіг захворювання.

Ключові слова: остеоартроз, якість життя, стан здоров'я, суб'єктивно-психологічна картина хвороби.

 

В статье затрагиваются вопросы качества жизни и состояния здоровья больных на остеоартроз. Рассматриваются составные качества жизни, приведены результаты анкетирования по Стенфордской анкете оценки здоровья. Сосредоточенно внимание относительно субъективно-психологической составной болезни, ее влиянии на последующий ход заболевания.

Ключевые слова: остеоартроз, качество жизни, состояние здоровья, субъективно-психологическая картина болезни.   

 

This article deals with the problems of quality of life and state of health osteoarthritis patients. The components of quality are examined here, the results of Stanford Health Questinnaire are given below. The attention is concentrated on subjective - psychological component of the disease, on its influence on the further progress of the disease. 

Key words: osteoarthritis, the quality of life, the state health, subjective-psychological picture of the disease. 

 

Вступ

Термін «якість життя» вперше вжив в 1963 році президент США Джон Кеннеді у новорічному посланні конгресу. З того часу у багатьох країнах створили групи, до яких входили представники уряду, бізнесу, громадських організацій і трудящих. Метою таких інституцій була боротьба за високу якість життя [1].

Одним із найбільш поширених захворювань, які впливають на якість життя та здоров'я, є остеоартроз. Так, за рентгенологічними даними (Поворознюк В. В., Креслив Е. А., Орлик Т. В.) остеоартроз є у 80% людей старше 75 років, а у 11% осіб старших 60 років відмічаються клінічні прояви хвороби.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з питань дослідження якості життя показав, що велика увага приділяється вивченню різних аспектів здоров'я населення загалом, розглядаються анкети та опитувальники щодо оцінки суглобового статусу, тяжкості хвороби, функціонального стану хворих на остеоартроз, але недостатньо висвітлено складові, які формують стан здоров'я.

Мета нашого дослідження: проаналізувати складові якості життя та стану здоров'я хворих на остеоартоз.

Виклад основного матеріалу

Питання щодо якості життя населення цікавить науковців тривалий час. За часів Джона Кеннеді вважалось, що якість життя характеризується такими показниками, як забезпеченість роботою, рівень одержуваного доходу, забезпеченість житлом, умови праці, доступність освіти і медичної допомоги, стан навколишнього середовища, рівень безпеки кожної людини, наявність вільного часу тощо.

За висновками ООН, поняття «якість життя» розкриває термін «рівень життя», як ступінь задоволення матеріальних, духовних та соціальних потреб людей. Разом з тим, був запропонований комбінований показник - індекс якості

життя, який характеризується такими складовими: медичне обслуговування, тривалість життя, рівень освіти, ступінь зайнятості населення, платоспроможність населення тощо.

Свій внесок у вивчення деяких аспектів якості життя населення внесли дослідники Ф. Кене, Дж. Кейнс, У. Петті, А. Сміт, А. Маршал, М. Навроцький, С. Подолинський Є. Слуцький, М. Туган-Барановський, С. Айвазян, Д. Богиня, П. Губенко, С. Дорогунцов, В. Пономаренко, В. Мандибура, Є. Суриков та ін. Велику увагу науковці приділяють вивченню соціальних та економічних питань складових якості життя населення [2, 3]; вивченню та вдосконаленню системи освіти в контексті підвищення якості життя населення України [4], де зазначається, що місія системи освіти - впливати на підвищення якості життя населення на основі сприяння самореалізації тих, хто навчається, в їхній життєдіяльності на майбутнє.

Ми згодні з дослідниками проблеми кількісної характеристики рівня життя населення у тому, що великий перелік показників, які визначають рівень життя населення, можна умовно розділити на три групи: показники здоров'я, показники кваліфікації, показники споживання населенням товарів і послуг [5, 6].

У нашій роботі ми розглядатимемо питання стану здоров'я як однієї з основних складових якості життя. За визначенням Всесвітньої організацієї охорони здоров'я, здоров'я - це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. Доведено, що 10% здоров'я залежить від медичної допомоги, 20% - від генетичного фонду популяції; 20% - від екологічної ситуації; 50% - від способу життя.

В Україні за останні 10 років відмічається зростання захворюваності та інвалідності населення, в тому числі із патологією суглобів. За оптимістичним варіантом прогнозу, до 2026 р. загальна чисельність населення України скоротиться до 43,3 млн. осіб, а за песимістичним - до 40,4. Прогнозуючи динаміку чисельності населення, Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ повідомив, що середньозважений показник населення України 2050 року становитиме приблизно 36,1 - 36,3 мільйона осіб.

За останні 15 років внаслідок депопуляції чисельність населення України скоротилася більш як на 5 млн. осіб. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009-2013 рр. У концепції зазначається, що на сьогодні кризовий стан здоров'я громадян зумовлений такими факторами:

- відсутнє суспільне усвідомлення цінності здоров'я нації та несформована ефективна система стимулювання населення до збереження свого здоров'я;

- незадовільний рівень компетентності, знань та вмінь керівників місцевих органів виконавчої влади і посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо ефективності ре алізації державної політики з охорони здоров'я населення в Україні. Відсутня система підготовки відповідних кадрів;

- обмежена рухова активність. Гіподинамія характерна для більшості людей працездатного та літнього віку і є причиною виникнення багатьох хвороб. Лише 13% українців мають необхідний фізіологічно обумовлений рівень рухової активності. Рухова активність - один із основних факторів збереження та зміцнення здоров'я;

- тютюнокуріння та вживання алкоголю; - нераціональне та незбалансоване харчування;

- травматизм.

Вищеперелічені фактори негативно впливають на роботу опорно_рухового апарату і сприяють розвитку остеоартрозу. Аналізуючи роботи науковців щодо оцінки стану здоров'я хворих на остеоартоз, ми з'ясували, що функціональний стан визначали за індексом Даугадоса (О. Дуло, Н. Бондарчук, В. Товт), функціональний клас за класифікацією Стейнброкера (І. Боєва, І. Здиховська, А. Дядик, А. Христуленко), тяжкість остеоартрозу за індексом Лекена (І. Аблікова, І. Боєва, І. Здиховська, Л. Єфременкова, Е. Якименко, А. Закатова, І. Головач та інші), суглобовий статус за опитувальником WOMAC (І. Боєва, І. Здиховська, Л. Мхітарян, Т. Гавриленко, Г. Проценко, Е. Давцев, А. Дядик та інші).

Для оцінки рівня здоров'я пацієнта із захворюваннями суглобів рекомендується застосовувати Стенфордську анкету оцінки здоров'я [7, с. 99]. Ми проводили вибіркове анкетування хворих на остеоартроз. Респондентам були запропоновані запитання, що допомагають оцінити стан здоров'я: «Чи здатні Ви в даний момент одягнутися, включаючи зав'язування шнурків і застібання ґудзиків; лягти в ліжко і встати; піднести повну чашку до рота; здійснювати прогулянки біля дому; вимити і витерти все тіло; нахилитися і підняти предмет з підлоги; відкрити і закрити кран; сісти в машину і вийти з неї». На кожне запитання хворі мали вибрати відповіді: виконую вільно, з незначним утрудненням, зі значним утрудненням, не можу виконати.

Аналізуючи відповіді 287 пацієнтів (203 жінки і 84 чоловіки) з діагнозом остеоартроз, ми виявили такі дані: серед опитаних жінок лише 50% (102 пацієнтки) можуть вільно одягнутися, 89% самостійно вільно лягати в ліжко і вставати; майже 90% опитаних жінок вільно підносять повну чашку до рота та можуть здійснювати прогулянки біля дому; 70% хворих жінок можуть вільно вимити і витерти все тіло; лише 45% - можуть нахилитися і підняти предмет з підлоги; 75% вільно відкривають і закривають кран і лише 42% жінок хворих на остеоартроз можуть вільно сісти в машину і вийти з неї.

Серед опитаних чоловіків 63 % (53 пацієнти) вільно одягаються, зав'язують шнурки і застібають ґудзики, 85% хворих вільно та самостійно можуть лягти в ліжко і встати, а також піднести повну чашку до рота, 70% здійснюють прогулянку біля дому, 62% можуть вимити та витерти все тіло, 48% пацієнтів можуть вільно нахилитись і підняти предмет з підлоги та сісти в машину і вийти з неї, 83% хворих на артроз чоловіків відкривають та закривають кран вільно.

При виникненні відхилень у стані здоров'я, пов'язаних з остеоартрозом, як правило, першими симптомами є біль у суглобі та крепітація, у хворих відмічаються симптоми тривожності, стресу, депресії, пов'язані із страхом неможливості виконувати повсякденну побутову та виробничу діяльність, можливість подальшого погіршення стану здоров'я та розвитку інвалідності. Таким чином, при оцінці стану здоров'я хворого на остеоартроз необхідно враховувати комплекс з об'єктивної та суб'єктивно-психологічної складових хвороби. Щодо об'єктивної складової, то тут існують ряд загальноприйнятих методик та інструментальних методів дослідження. Суб'єктивна психологічна складова хвороби - внутрішня картина хвороби, яку може уявити собі хворий, враховуючи

власні знання та відчуття, пов'язані зі своєю недугою. Побудова внутрішньої картини захворювання істотно залежить від загального культурного рівня хворого, його індивідуальних якостей та типу особистості.

Науковці виділяють цілий ряд рис людини, які є загрозливими та сприяють погіршенню показників стану здоров'я:

- рішучість, активність, честолюбність, схильність брати на себе надто багато обов'язків, надмірна працьовитість, підвищене почуття відповідальності, обов'язку, висока вимогливість до себе;

- сумлінність, педантичність, прямолінійність, безкомпромісність, хворобливе реагування на оцінку себе іншими людьми;

- зосередження уваги на негативних емоціях, намагання звинувачувати у всьому себе, стриманість, замкнутість, жорстке контролювання і пригнічення своїх емоцій;

- непристосованість до мінливих умов життя, нестійкість до неприємностей, невдач, агресії з боку інших, надмірна вразливість, тривожність, схильність в усьому поступатись іншим;

- нездатність реалізувати свої емоції, бажання, претензії, невміння глибоко осмислити своє становище [8, с. 223_226].

Сукупність індивідуальних характеристик особистості, інтелектуальної інтерпретації діагнозу хвороби, когнітивної оцінки важкості остеоартрозу та подальшого прогнозу може виявлятися різними рівнями побудови структури внутрішньої картини захворювання:

- на рівні відчуттів - болем;

- на емоційному рівні - різноманітними видами емоційного реагування;

- на раціонально-інформаційному рівні - розмірковуваннями та уявленнями про причини та наслідки хвороби;

- на мотиваційному - змінами поведінки і звичного способу життя [9, с. 293-294].

Остеоартроз належить до хронічних повільно прогресуючих захворювань суглобів, що вимагає від хворого формування адекватного ставлення до свого захворювання та нормальної, раціональної реакції на нього. Виділяють такі етапи у ставленні хворого до свого захворювання:

- домедичний (триває від моменту появи перших ознак хвороби до моменту першого звернення до лікаря);

- ламання життєвого стереотипу (коли хвороба змушує відмовитись від попереднього способу життя та істотно обмежує професійну, соціальну і особистісну активність);

- адаптація до хвороби (хворий уже пристосувався до хвороби, знижується почуття напруженості, невпевненості у майбутньому та безвиході);

- капітуляція (хворий змирився із долею, розуміє обмеженість можливостей медицини для його одужання, не шукає нових методів лікування);

              - формування компенсаторних механізмів пристосування до життя, установки на отримання якихось вигід від хвороби (рентні установки) [9, c. 295]. На нашу думку, для підвищення (підтримки наявного стану) здоров'я хворих на остеоартроз необхідно більше уваги приділяти реабілітаційному етапові. Основними його завданнями (П. Царфіс, В. Григор'єва) є: усунення причин прогресу захворювання; стимуляція обмінних процесів в уражених суглобах, відновлення пошкодженої хрящової тканини; активна терапія реактивного синовіту; відновлення функцій уражених суглобів. Крім того, необхідно дотримуватись раціонального режиму праці і відпочинку, регулювання маси тіла. Отже, досліджуючи питання якості життя пацієнтів з остеоартрозом, ми виявили, що більше половини опитаних пацієнтів мають відхилення у стані здоров'я, що позначається на якості їхнього життя, - не можуть вільно виконувати повсякденну побутову діяльність. На наявний стан здоров'я впливає комплекс факторів, до яких входить об'єктивний стан пацієнта і внутрішня психологічна картина хвороби. Вміла співпраця медичного персоналу і пацієнта на шляху долання недуги сприятиме покращенню стану здоров'я та якості життя.

У подальшому плануємо вивчення впливу світлових променів та кольору як засобу реаілітації, стимулювання та покращення стану здоров'я та якості життя хворих на остеоартроз.



Номер сторінки у виданні: 311

Повернутися до списку новин