Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Соціально - політичний маркетинг як технологія оптимізації діяльності органів державного управління





               Олег Агарков, кандидат соціологічних наук, завідувач кафедри соціальної роботи Запорізького національного технічного університету

УДК 316.354-057.212

 

У статті розглядаються механізми використання маркетингових підходів, методів і процедур у діяльності органів державного управління. Визначається роль соціально-політичного маркетингу в оптимізації й раціоналізації діяльності органів державного управління, підвищенні їх результативності.

Ключові слова: державне управління, маркетинговий підхід, соціальна сфера, соціально-політичний маркетинг.

 

В статье рассматриваются механизмы использования маркетинговых подходов, методов и процедур в деятельности органов государственного управления. Определяется роль социально-политического маркетинга в оптимизации и рационализации деятельности органов государственного управления, повышении их результативности.

Ключевые слова: государственное управление, маркетинговый подход, социальная сфера, социально-политический маркетинг. 

 

In the article the mechanisms of the use of marketing approaches, methods and procedures are examined in activity of organs of state administration. The role of the socio-political marketing is determined in optimization and rationalization of activity of organs of state administration, increase of their effectiveness.

Key words: state administration, marketing approach, social sphere, socio-political marketing. 

 

Якісні зрушення в сучасному українському суспільстві викликали трансформацію багатьох базових соціальних інститутів (економічних, політичних, соціокультурних), а також зміни в соціальній структурі, суспільній свідомості, поширених моделях поведінки та найсуттєвіших соціальних відносинах, зокрема у відносинах між носіями влади та суспільством. У такій ситуації підсилюється роль соціальних наук, зокрема соціології і політології, щодо пошуку та осмислення оптимальних політичних і управлінських рішень, розроблення ефективних технологій їх реалізації, соціального конструювання нової реальності.

Докорінні соціальні перетворення вимагають переосмислення концептуального і методологічного апарату сучасних соціально-політичних наук. Особливої актуальності набуває використання соціально-політичного маркетингу в якості соціально-політичної та практичної концепції і, водночас, політичної та соціокультурної діяльності. Головною метою такої діяльності в умовах нових соціальних відносин може стати оптимізація взаємодії між суб'єктами соціально-політичної дії, у тому числі між органами державного управління та різними соціальними спільнотами. Соціально-політичний маркетинг як один із перспективних практичних напрямів може сприяти оптимізації, раціоналізації, підвищенню ефективності діяльності органів державного управління завдяки впровадженню маркетингових методів і процедур в управлінську практику.

Розроблення концепції соціально-політичного маркетингу, як прикладного знання, стає можливим у межах соціології управління, що бере свій початок із праць Г. Ганта, Ф. Гілберта, Ф. Тейлора, А. Файоля, Р. Шелтона. В них вирішуються проблеми організації праці, здійснюється пошук методів підвищення її ефективності, відокремлюється управлінська праця від інших форм діяльності. Значний внесок у розвиток соціології управління належить теорії соціальної дії та раціональності, теорії «ідеальної бюрократії» М. Вебера.                                                          

Соціально-політичний маркетинг як специфічне соціологічне знання активно розвивається в останнє десятиріччя завдяки використанню досягнень соціального менеджменту, політології та соціальної психології. Велику роль в осмисленні його змісту відіграють роботи таких різних дослідників, як Т. Амблер, Х. Арендт, Г. Болл, Д. Болдуїн, П. Данлєві, Д. Дьюї, Дж. Еванс, Д. Істон, Ф. Котлер, Дж. Кемпбелл, Г. Ласуелл, М. Мак-Дональд, Б. Рассел, Л. Роджер, Б. Шелдон, П. Бурд'є, Г. Шилер і багатьох інших.

Соціально-політичний маркетинг як галузь знання і специфічний вид діяльності активно застосовується в періоди проведення виборчих кампаній. Цей аспект проблеми всебічно розроблявся П. Лазарсфельдом, С. Ліпсетом (теорія вибору на базі партійної ідентифікації), Е. Даунсом, М. Флоріне (теорія «економічного голосування»), Й. Шумпетером (теорія «суб'єктивного редукціонизму») та іншими вченими.

Дослідженню окремих аспектів політичного маркетингу присвячені праці сучасних російських учених, а саме: А. Ковлера, Є. Морозової, С. Фаєра, а також Г. Ділігенського, С. Пліцової (політичний ринок), О. Малаканової, А. Соловйова (соціально-політичні комунікації), Д. Гончарова, Є. Онуфрієва, М. Хомської (політична участь), Т. Лебедєвої Т. Ляпіної (політична реклама), А. Жмирікова, З. Зотової (соціально-політичне сегментування), О. Кудінова, Г. Шипілова (моделі проведення виборчих кампаній), І. Подколзіної, В. Тихомірова (політичні ризики), Г. Атаманчука (раціоналізація діяльності управлінських органів) та ін.

В українській соціологічній і політичній науках питання маркетингу в тих чи інших аспектах досліджуються у працях В. Бебика, О. Вишняка, Є. Головахи, О. Донченко, О. Князєвої, В. Королька, Н. Костенко, О. Куценко, Н. Лисиці, С. Макеєва, Н. Паніної, А. Петрова, В. Пилипенка, Г. Почепцова, В. Полохало, Л. Хижняк, В. Хмелька та інших. Широкий спектр проблематики маркетингових досліджень у політичній сфері представлено у працях В. Полторака.

Останнім часом плідно розвивається наука державного управління (В. Князєв, В. Нижник, О. Оболенський, М. Пухтинський, І. Розпутенко, В. Скуратівський, В. Тронь та інші), що сприяє більш змістовному аналізу досліджуваної проблеми.

Разом з тим, незважаючи на істотні науково-дослідні досягнення в галузі теорії соціального управління, політичного маркетингу, державного управління, не до кінця розробленими й обґрунтованими як у вітчизняній науці, так і у світовій практиці залишаються механізми використання маркетингових підходів, методів і процедур у діяльності органів державного управління.

Отже, соціально-політичний маркетинг в сучасному суспільстві не тільки являє собою управлінську технологію в соціальній і некомерційній сферах, але й включає сферу державного управління (як маркетинг на макрорівні - рівні суспільства і держави загалом). Для визначення місця та ролі соціально-політичного маркетингу в системі державного управління розглянемо поняття і функції державного управління.

Як зазначає В. Цвєтков, «державне управління можна розглядати як діяльність органів і установ усіх гілок державної влади, що спрямована на визначення цілей розвитку, розроблення та здійснення регулюючих, організуючих і координуючих впливів на всі сфери суспільства для задоволення потреб громадян, які постійно змінюються, і досягнення поставленої суспільної мети розвитку» [8, с. 13].

Інший український науковець О. Оболенський виокремлює наступні ознаки державного управління:

- у процесі його формуються й реалізуються завдання, функції, інтереси держави та її суб'єктів і конституційні громадянські права, забезпечуються законні інтереси громадян;

- функції управління виконуються спеціальними суб'єктами, котрі формуються переважно державою;

- ці суб'єкти діють за дорученням держави;

- вони наділені необхідними повноваженнями державно-владного характеру;

- вони діють у межах компетенції, визначеної для них у відповідних правових актах;

- більшість варіантів управлінських зв'язків опосередковуються також іншими нормативними актами [4].

Утім, як зазначає В. Авер'янов, у вітчизняній і зарубіжній літературі не сформувалося сталого та загальновизнаного визначення державного управління [3]. Така ж сама думка висловлюється Г. Райтом [5].

Розглядаючи державне управління як основний різновид соціального управління, В. Цвєтков визначає такі найхарактерніші ознаки державного управління:

1) державне управління - це передусім соціальне, політичне явище;

2) державне управління і державні органи, що здійснюють його функції, є складовою єдиного механізму державної влади;

3) державне управління - це процес реалізації державної влади, її зовнішнє, матеріалізоване вираження і поза ним не існує. Зміст влади найяскравіше виявляється в державному управлінні [6].

Г. Атаманчук, розглядаючи категорію «управління» в контексті державного управління, висловлює думку щодо доцільності визначення управління через термін «вплив», який вказує на головне в управлінні - «момент впливу на спосіб мислення, поведінку та діяльність людей» [2].

Більш продуктивним, зазначає В. Авер'янов, є розгляд управління як специфічного виду суспільної діяльності, визначення його характерних рис і ознак, не обмежуючись юридичною оцінкою [3]. Представники загальносоціологічних наукових напрямів визначають управління як систематично здійснюваний цілеспрямований вплив людей на суспільну систему загалом або на її окремі ланки на підставі пізнання та використання властивих системі об'єктивних закономірностей і тенденцій в інтересах забезпечення її оптимального функціонування та розвитку, досягнення поставленої мети.

Цією дефініцією, з погляду системного підходу, визначається головне призначення державного управління - забезпечення функціонування та розвитку суспільства з метою досягнення певної мети.

Отже, державне управління - це цілеспрямований організаційний і регулюючий вплив держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи і громадянина з метою досягнення цілей і реалізації

функцій держави, відображених у конституції та законодавчих актах, шляхом запровадження державної політики, виробленої політичною системою та законодавчо закріпленої, через діяльність органів державної влади, наділених необхідною компетенцією.

Наразі у науковій літературі деякі автори роблять акцент на необхідності ширшого використання маркетингу для удосконалення державного управління.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства, коли докорінно змінюються роль і соціальні функції держави загалом й органів державного управління зокрема, виникає потреба в застосовуванні якісно інших управлінських

методів і стратегій дій органів державного управління та функціональних обов'язків державних службовців. Сьогодні однією з найважливіших функцій для управлінських структур, особливо на регіональному рівні, є обслуговуюча функція,

тобто надання соціальних послуг населенню. Прикладною соціальною науковою сферою, що може сприяти виконанню означеної функції, є соціально-політичний маркетинг. Як соціальний процес, він виступає ефективним механізмом оптимізації соціальної взаємодії у сфері відносин «влада-народ», а як прикладна науково-практична теорія дає змогу виявити реальні можливості побудови та розвитку соціального діалогу між суб'єктами надання і споживання послуг у межах окремого соціально-політичного простору, забезпечити раціоналізацію діяльності органів державного управління, підвищення її результативності.

Отже, можна визначити соціально-політичний маркетинг у державно-управлінській діяльності як цілеспрямовану діяльність з вироблення та реалізації взаємовигідного обміну між органами державного управління (суб'єктом управління) і населенням (споживачем управлінських послуг, представленим різними соціальними спільнотами) на підставі наявних ресурсів і зумовлених ними соціальних інтересів, з метою забезпечення динамічного упорядкування процесів соціально-політичної взаємодії.

Для визначення особливостей діяльності органів державного управління соціальною сферою було проведено соціологічне дослідження серед соціальних працівників і держслужбовців м. Запоріжжя і Запорізької області. Вибірка включала 450 респондентів.                                                                                                                                                   

 

 

Рис. 1 - Оцінка діяльності органів державного управління соціальною сферою                                             

Основними параметрами дослідження виступили:

1) оцінка діяльності органів управління соціальною сферою;

2) найважливіші напрями діяльності держслужбовців;

3) фактори низької ефективності діяльності органів управління соціальною сферою.

Оцінку діяльності органів управління соціальною сферою показано на рис. 1.

Як видно з діаграми, держслужбовці оцінюють власну діяльність позитивно (що пов'язано з так званим ефектом соціальної бажаності і концепцією інгрупового фаворитизму); водночас, ставлячи себе на місце пересічного громадянина, їхня оцінка переважає як негативна, що свідчить про розбіжність в об'єктивності оцінювання діяльності органів держуправління. Даний факт вказує на необхідність розроблення адекватних критеріїв оцінювання діяльності системи державного управління для подальшого впровадження механізмів соціально-політичного маркетингу.

Найважливіші напрями діяльності держслужбовців зображено на рис. 2. Так, серед основних напрямів респонденти визначають перш за все вирішення соціальних проблем населення і, що важливо, вивчення реальних потреб громадян з метою оптимізації діяльності органів державного управління. Ще одним із важливих напрямів визначається потреба в інформуванні населення про державну політику в соціальній сфері, що в сучасний період реформування набуває значущості й актуальності і може реалізуватися завдяки технології соціально-політичного маркетингу. Ще одним з напрямків діяльності держслужбовці вважають за значущістю залучення до прийняття рішень бізнес-структур і населення. Це висвітлює дуже актуальну проблему в сучасному українському соціумі, а саме: становлення і розвиток громадянського суспільства, формування громадянської самосвідомості і визнання власного права брати участь в державному управлінні через законодавчу ініціативу.

Фактори низької ефективності діяльності органів управління соціальною сферою. Серед основних факторів низької ефективності діяльності органів дежуправління респонденти визначають саме соціально-політичні чинники (недосконалість законодавства, політична нестабільність у суспільстві, недостатнє фінансування). Ще одним із значущих факторів є скоординованість взаємодії як між різними державними органами і структурами, так і між держорганами, бізнес-структурами та інститутами громадянського суспільства.

Отже, результати дослідження вказують на такі групи факторів оптимізації діяльності органів державного управління, що може бути здійснено за допомогою технології соціально-політичного маркетингу:

- ефективний інформаційний менеджмент (систематичне інформування про зміни в соціальній політиці держави; створення позитивного іміджу органів державного управління);

- ефективна і налагоджена взаємодія органів державного управління, бізнес-структур та місцевої громади і громадських організацій;

- розроблення й упровадження чіткої моделі державної соціальної політики;

Рис. 2 - Найважливіші напрями діяльності держслужбовців (можна було вибрати декілька варіантів)

Рис. 3 - Фактори низької ефективності діяльності органів управління соціальною сферою (можна було вибрати декілька варіантів)

 

- систематична дослідницька діяльність з сегментування соціального простору та формування специфічних диференційованих і концентрованих форм маркетингової взаємодії;

- вивчення якості наданих органами державного управління послуг і забезпечення каналів зворотного зв'язку з населенням;

- розроблення соціальних моделей реалізації державних програм у межах окремих територій на підставі принципів соціального партнерства.

Отже, підвищення раціональності державного управлінського впливу, розвиток активних комунікаційних структур державних служб із населенням стає можливим завдяки запровадженню соціально-політичного маркетингу як технології оптимізації взаємодій у сфері відносин «влада-народ».

Як перспективні доцільно також визначити такі напрямки напрямки досліджень як суб'єкти соціально-політичного маркетингу і об'єкти соціально-політичного маркетингу.



Номер сторінки у виданні: 59

Повернутися до списку новин