Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Воєнно - іміджева політика держави як засіб формування позитивного образу збройних сил





                Володимир Данілов, здобувач Центру перспективних соціальних досліджень Національної академії наук та Міністерства праці та соціальної політики України

УДК 338

 

У статті обговорюються питання формування позитивного іміджу армії. Розглядається зміст поняття «воєнно-іміджева політика» держави та її складових елементів. Здійснюється аналіз механізмів реалізації воєнно-іміджевої політики держави.

 Ключові слова: імідж, імідж збройних сил, воєнно-іміджева політика.

 

В статье рассматриваются вопросы формирования позитивного имиджа армии. Изучается содержание понятия «военно-имиджевая политика» государства и элементов, ее составляющих. Осуществлен анализ механизмов реализации военно-имиджевой политики государства.

 Ключевые слова: имидж, имидж вооруженных сил, военно-имиджевая политика. 

 

In the article the questions of formation of positive image of army are considered. The concept maintenance «military image policy» of the state and its making elements are studied. The analysis of mechanisms of realisation military image politicians of the state is carried out.  

Key words: image, image of armed forces, military image policy.    

 

Історія свідчить, що кожна держава намагається закріпити в свідомості населення держави та інших народів вигідні для себе уявлення про власні збройні сили. Під час бойових дій конфліктуючі сторони перебільшують силу своєї армії, презентуючи її як непереможну, водночас зображуючи негативний образ протилежної армії як приреченої на поразку. Цей образ, що цілеспрямовано формується в суспільній свідомості, й називається іміджем [1, с. 62].                                      

Значення ефективного іміджу армії для держави полягає в тому, що він впливає на стан воєннополітичної безпеки держави; відіграє важливу роль у створенні якісної контрактної армії; оптимізує взаємовідносини між армією та цивільним населенням; впливає на масову свідомість, формуючи позитивну думку відносно своєї армії та її підтримку широких верств населення; коригує настрої суспільства, зокрема насаджуючи почуття захищеності і стабільності; впливає на створення зовнішнього іміджу держави під час виконання міжнародних миротворчих місій.

Крім того, образні уявлення про збройні сили, які завжди відігравали важливу роль у воєнному протистоянні, на сьогоднішній день стають одними з головних об'єктів психологічної боротьби.

Імідж збройних сил, сформований у масовій свідомості, неминуче набуває політичного аспекту. Насмперед тому, що армія, будучи державним інститутом, у всі часи постійно перебувала в зоні політичних інтересів та цілей різноманітних політичних гравців. Сучасна історія війн та військових конфліктів красномовно доводить, що без ретельно спланованої та чітко організованої роботи щодо формування позитивного іміджу збройних сил неможливий успіх у будьякій військовій операції [1, с. 65].

Практичним механізмом формування та втілення позитивного іміджу збройних сил держави є відповідна політика органів державної влади. Для ефективної реалізації такої політики органи державної влади повинні співпрацювати із засобами масової інформації, громадськими рухами та організаціями, місцевими органами самоврядування, різними соціальними групами населення. Зокрема, С. Мєльков (Росія) пропонує таке визначення політики: «Воєнно-іміджева політика - це комплекс заходів державного і суспільного характеру, спрямованих на формування у суспільній думці, у керівництва держави і власне військовослужбовців сучасного образу Збройних Сил» [2, с. 79].

На наш погляд, воєнно-іміджева політика - це комплекс державних і громадських заходів, спрямованих на формування в суспільній думці, в очах міжнародного співтовариства та свідомості військовослужбовців позитивного образу армії, в якому несуперечливо (адекватно) поєднані бажані та реальні аспекти функціонування армійського організму. Тобто формування позитивного іміджу армії держави має бути однією з важливих складових політичного, ідеологічного, інформаційно-комунікативного, економічного, культурного та інших напрямів розвитку країни. Цей імідж має відповідати реальному статусу армії в системі державних органів, інакше відбудеться окозамилювання. Отже, для створення реального позитивного іміджу армії необхідним є високий рівень її розвитку, комплектації, технічного забезпечення та соціальної захищеності військовослужбовців.

Метою воєнно-іміджевої політики держави є формування в суспільстві розуміння необхідності та виправданості процесу утримання збройних сил, а також роз'яснення воєнної політики, яка здійснюється державою (президентом, урядом, парламентом).

Основними складовими воєнно-іміджевої політики мають бути:

1. Аналіз внутрішньої обстановки у державі та на міжнародній арені. Метою такого аналізу є визначення поточного стану розвитку держави, її взаємодії з базовими сферами суспільного життя, визначення та оцінка стану цивільновійськових відносин. Сюди ж належить аналіз тенденцій (напрямів) розвитку суспільної свідомості та громадської думки.

Завданнями аналізу (моніторингу) воєнно-іміджевої політики є сприйняття різними соціальними групами ролі і місця армії в суспільному житті, якості цивільно-військових відносин, виявлення тенденцій розвитку суспільних сфер, які є дотичними до військової сфери.

Моніторинг інформаційно-комунікативного поля організовується з метою вивчення реальних процесів, які відбуваються при формуванні іміджу збройних сил. Він має дати відповідь на питання, яким є реальний образ армії в очах громадськості.

2. Вивчення цільової аудиторії, що включає в себе: а) розподіл цільової аудиторії на відповідні сегменти, яким потрібні будуть різні «конструкції» іміджу та форми його втілення; б) вивчення цільових аудиторій на підставі соціально-демографічних характеристик: статі, освіти, віку, сфери діяльності, національності, релігійних уподобань, рівня доходів і матеріального становища; в) визначення психографічних параметрів відповідної цільової аудиторії: життєва позиція, домінуючі мотиви поведінки, система цінностей, спосіб життя, риси характеру. Психографічний портрет допомагає розробити максимально ефективну рекламну і PR-концепцію, сформулювати слоган; г) дослідження цільової аудиторії за географічними та економічними характеристиками: місце проживання, кількість населення, розвиток промисловості; д) вивчення ставлення відповідної цільової аудиторії до збройних сил, обізнаності про армію, реакції на події в ЗС; е) визначення медіаканалів, яким віддають свою перевагу відповідні цільові аудиторії (радіо, телебачення, преса, Інтернет). Такі дані нададуть можливість оптимізувати затрати на рекламу і повідомлення, а також підвищити її ефективність, використовуючи оптимальні медіаносії.

3. На базі зібраної аналітичної інформації, відповідного політичного курсу та пріоритетів держави відбувається «конструювання» позитивного образу збройних сил. На цьому етапі моделюється відповідний позитивний імідж армії, який буде «вживлюватись» у масову свідомість. Під час «конструювання» іміджу армії визначаються основні характеристики, які відображатимуть найбільш важливі, яскраві та вражаючі її риси: а) зовнішня та внутрішня символіка (атрибутика); б) призначення (захист суверенітету та цілісності держави); в) історія і традиції (славетні сторінки, перемоги, традиції); г) фінансове, матеріальне становище та соціальний захист військовослужбовців (розміри видатків на оборону, забезпеченість новітніми зразками озброєнь та військової техніки, рівень заробітної плати та соціальна захищеність військовослужбовців); д) морально-психологічний стан військ (високі духовні цінності та морально-бойові характеристики, справедливість, дисципліна та внутрішній порядок); е) образ керівника збройними силами і його команди (мудрий, виважений тощо); є) образ військовослужбовців (підтягнуті, фізично розвинені, професійно підготовлені); ж) відносини в колективі (відсутність «дідівщини», субординація, взаємостосунки відповідно до статутів); з) повсякденна діяльність військ (бойова та мобілізаційна готовність, бойова підготовка, тренування, досягнення у навчаннях і маневрах). Слід зауважити, що конструювання іміджу армії відбувається з урахуванням тенденцій розвитку суспільної думки та свідомості. Якщо в масовій свідомості відбуваються зміни, які можуть негативно позначитися на іміджі збройних сил, це повинно відобразитися і на «конструкції» образу, тобто коригуватися відповідно до ситуації.

4. Створення в структурі збройних сил PR-служби. Формування позитивного іміджу армії не є одномоментною справою і вимагає довготривалої роботи та значних ресурсів [3]. У державі й армії, крім ЗМІ, потрібні спеціальні структури, які б ставили своєю метою покращення позитивного образу збройних сил, воєнно-політичного керівництва держави і професійно цим займалися [2]. Саме тому у структурі збройних сил чи міністерства оборони необхідний орган (служба або управління), який би професійно займався створенням позитивного іміджу армії. На нашу думку, таким органом має бути служба зв'язків з громадськістю (паблік рілейшнз) збройних сил. Аналогічний орган має бути створений у державі з тим, щоб він вів таку роботу на загальнонаціональному та міжнародному рівнях.

Специфіка служб «паблік рілейшнз» в органах державної влади і управління визначається не тільки своєрідністю технологій. Вирішальна відмінність задається політикою, яку реалізовує влада: якщо ця політика здійснюється в інтересах більшості, то й сам механізм гармонізації інтересів діє ефективно. У цьому разі зв'язки з громадськістю стають важливим компонентом управління взагалі і адміністративного управління зокрема. Вони природно вписуються в систему управлінських дій [4].

5. Формування одного із напрямів інформаційної політики держави, який повинен спрямовуватись на надання об'єктивної інформації про збройні сили, відображати їх діяльність і повсякденне життя, насичувати інформаційне поле держави позитивною та цікавою інформацією з метою поліпшення ставлення громадськості до армії.

6. Рекламування збройних сил та військовослужби (рекламування військової служби за контрактом). Широкомасштабна і цілеспрямована реклама дає змогу залучати в армію необхідну кількість освічених, фізично розвинутих молодих людей, що створює можливість підтримувати високий рівень професійності особового складу. За допомогою реклами військової служби вирішуються завдання популяризації армійського життя та інформування населення про армійську службу, її особливості і переваги [2]. Реклама армії сприяє представленню збройних сил як соціальної сфери, де особа зможе реалізувати власний потенціал, розкрити свої можливості та виявити здібності, отримати життєвий досвід і матеріальне забезпечення, здобути освіту та престижну професію [5, с. 68].

7. Використання потенціалу інформаційно-пропагандистського забезпечення збройних сил для формування «внутрішнього» іміджу армії та культури особового складу. «Внутрішньокорпоративний» імідж армії та культура військовослужбовців є важливою складовою іміджу збройних сил загалом. Високий рівень культури військовослужбовців, сумлінне ставлення до своїх посадових обов'язків та військової служби впливають на позитивне сприйняття армії громадськістю. І це не дивно: одним із важливих чинників формування певного образу в свідомості людини є особистий досвід спілкування з тією чи іншою організацією.

Останнім часом питання щодо формування позитивного іміджу Збройних Сил України стає актуальним в ракурсі військового реформування. Як правило, всі практичні пропозиції зводяться до підвищення фінансування військової діяльності і життя військовослужбовців, а також до організації військово-патріотичного виховання громадян країни. Безумовно, це необхідні кроки на шляху формування позитивного іміджу армії, проте досвід багатьох країн світу свідчить, що самі по собі ні гроші, ні ідеологічні конструкції і маніпуляції з суспільною думкою в демократичному суспільстві не дадуть очікуваного ефекту.

В економічно розвинутих країнах органи влади та військові відомства йдуть шляхом посилення діяльності спеціалізованих військових органів (прес-служб, піар-структур та ін.) в інформаційному просторі. Крім того, так зване патріотичне виховання більшою мірою формується за рахунок опрацювання й активної реалізації широкомасштабної брендової стратегії.

Отже, перспективним напрямом воєнно-іміджевої політики може стати створення низки брендів Збройних Сил України.

Так, С. Мєльков вирізняє п'ять принципів формування брендової стратегії, покликаних підвищити привабливість збройних сил та військової служби [6, с. 186]:

1. Розвиток військового відомства має бути тісно пов'язано з розвитком його бренду. Тобто необхідний чіткий план розвитку армії та її бренду, а не підтримання збройних сил у звичному стані.

2. Бренд Міністерства оборони повинен мати індивідуальні характеристики. При цьому філософія такого бренду має бути прозорою та зрозумілою як для військовослужбовців, так і для цивільного населення.

3. Постійна візуалізація образу брендів збройних сил. Необхідне посилення взаємодії військового відомства та його відповідних служб із різними ЗМІ. Метою такої взаємодії є збільшення кількості позитивної інформації про армію та її повсякденне життя.

4. Залучення цивільного населення до роботи по створенню брендів збройних сил. Мається на увазі те, що вирішення проблем оборони без широкого і багатоаспектного залучення суспільства і громадян є приреченим на провал.

5. Реалізація стратегії.

Отже, військовому відомству життєво необхідні декілька власних ефективних брендів, тобто Міністерству оборони в основу власної іміджевої діяльності слід покласти втілення у масову свідомість матеріалізованих, зрозумілих, знайомих, пов'язаних з військовою службою і армією образів, в яких у концентрованому вигляді яскраво поєднуються найкращі якості збройних сил та військової служби.

Як приклад формування брендів для армії, варто розглянути тези С. Мєлькова, який запропонував низку брендових позицій для Збройних Сил Російської Федерації [6, с. 188]. Отже, це:

- танк Т-90 (слоган: «Надійно, як із танка»);

- цивільний міністр оборони (слоган: «Чесно та ефективно, як міністр оборони»);

- відкрита суспільству армія (слоган: «Рідна армія, доступна служба»);

- професійна армія (слоган: «Професійно та надійно»);                                                 

- ефективна армія (слоган: «Будь-які завдання щодо захисту виконаємо»);

- літак СУ-27 (слоган: «Швидко і точно, як на СУ-27»).

Як видно, розроблення та реалізація ефективної брендової концепції є важливою складовою воєнно-іміджевої політики та стратегії формування привабливого образу збройних сил.

Таким чином, сучасна воєнна політика не може бути вдалою без ефективної воєнно-іміджевої політики, яка, в свою чергу, має бути постійною, науково обґрунтованою роботою, комплексом послідовних інформаційно-агітаційних заходів, у яких зацікавлено керівництво як держави, так і Збройних Сил. Ці заходи мають плануватись у масштабі держави, погоджуватися зі всіма її суб'єктами та учасниками.

При конструктивному підході можливо досягти успіху та сформувати широку підтримку українського війська, яка засновуватиметься на розумінні суті армії, її політичної та соціальної ролі в суспільстві. Позитивний образ збройних сил є складовою системи забезпечення воєнної, а на її базі - національної безпеки держави.



Номер сторінки у виданні: 83

Повернутися до списку новин