Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Діагностичні можливості опитувальника «Стратегіальне поле психолога»





                Діана Романовська, аспірант Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПНУ, завідувач НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІППО Чернівецької області

УДК 159.922

 

Представлено авторський опитувальник самооціночного типу, який надає змогу оцінити стратегіальне поле психолога. Проаналізовано результати проведеного дослідження, згідно з якими визначаються переваги студентів-психологів і практичних психологів у виборі основних стратегій професійної діяльності.

Ключові слова: особистісні стратегії професійної діяльності психолога, стратегіальне поле студента-психолога.

 

Представлен авторский опросник самооценочного типа позволяет дать оценку стратегиального поля психолога. Проанализированы результаты проведенного исследования, согласно которым определяются предпочтения студентов-психологов и практических психологов в выборе определенных стратегий профессиональной деятельности.

Ключевые слова: личностные стратегии профессиональной деятельности психолога; стратегиальное поле психолога.         

 

Presented authorial self-appraisal type questionnaire, which allows to give the estimation of psychologist strategy area. In article analysed the results of the conducted research, according to which the preferences of students-psychologists and practical psychologists are determined in the choice of professional activity strategies.

Key words: strategy activity of the psychologist, psychologist strategy area.      

 

Актуальність. Наразі сучасні зарубіжні й вітчизняні вчені відмічають у своїх працях важливі фактори професіоналізму в огалузі психології, якими виступають, зокрема, рівень індивідуальної зрілості та готовності до професійної діяльності, відповідність сфери, яка обирається для реалізації професійної діяльності, індивідуально-психологічним властивостям молодих людей.

Щодо підготовки майбутніх психологів до особистісної діяльності, то зазначається, що вона не може проходити у вузькому річищі виключно професійної тематики. Для психолога більше, ніж для спеціаліста будь-якої іншої галузі, важливо вміло поєднувати цілі та цінності особистого життя з професійними, оскільки його діяльність перебуває в царині психологічних проблем людини. Як зазначає Н. С. Пряжников: «Професійна діяльність розуміється нами як одна з найважливіших умов реалізації та розвитку найкращих творчих можливостей людини. При цьому професія «психолог» відкриває для цього особливі можливості і перспективи і не використати їх - це найвищий прояв безглуздя» [1].

Бачення себе як майбутнього професіонала є показником зв'язку особистості з суспільством. Саме професія в більшості випадків вводить людину в те чи інше соціальне коло, визначає її місце проживання, умови життя й роботи і часто спрямовує її інтереси та подальший розвиток.

Нагадаємо також позицію Н. В. Чепелєвої, яка акцентує увагу на тому, що «існуюча система підготовки практичного психолога орієнтована передусім на опанування студентами певної системи теоретичних знань, формування спеціальних умінь і технік. Однак специфіка професії психолога полягає в тому, що провідним інструментом його роботи, крім тестів і спеціальних психологічних методик, є сама особистість фахівця: самооцінка, цінності; образ себе та оточуючих, сформовані раніше особистісні конструкти тощо» [2, с. 17].

Пропонуючи систему організації підготовки практикуючого психолога, яка включає три рівні (світоглядний, професійний і особистісний), вчена говорить про те, що метою особистісного рівня є формування в студента професійно значущих якостей особистості, гуманістичної спрямованості, «діалогічності» як центрального її компонента, здатності до професійної ідентифікації [3].

Із позицій індивідуального підходу в процесі професійної підготовки спеціалістів-психологів необхідно допомагати студентам осягти своє покликання, стати на шлях пізнання та вдосконалення своїх здібностей, набути якостей, важливих для майбутньої діяльності. Вибір сфери спеціалізації у професійній діяльності та майбутній напрямок самореалізації, безперечно, тісно пов'язані з проблемою наявності у свідомості молодої людини певної стратегії, яка вибудовує й підпорядковує собі всі основні цілі та життєві задуми.

Маючи на увазі діяльність психолога, яка з-поміж людинознавчих професій чи не найтісніше пов'язана з особистістю, зауважимо, що для майбутнього спеціаліста важливо не лише мати глибокі і ґрунтовні знання про людей, але й уміти співвідносити отримане у навчанні абстрактне, теоретичне знання з кожною конкретн ю особистістю, індивідуальністю, з якою йому доводиться працювати. Щодо цього доцільно навести міркування Є. О. Климова: «...особистість не побачиш, не торкнеш і не поведеш за руку. Особистість - складне, цілісне утворення, причому особливе - функціональне. Властивості особистості доводиться подумки уявляти як дещо ціле, та ще й зрозуміти це ціле, оперувати його складовими, оцінювати їх, вигадувати, проектувати ті якості і властивості, які є найбільш важливими» [4, с. 6-7].

Оскільки одним із найважливіших показників професіоналізму психолога виступає його стратегія професійної діяльності, спинимось на визначенні цього поняття. Аналізуючи погляди цілої низки сучасних вчених-психологів, зокрема О. С. Романової, В. О. Моляко, В. Н. Непопалова, Л. О. Орбан-Лембрик та ін., можна зазначити, що стратегія професійної діяльності - це цілеспрямоване формування індивідуального стилю, який є важливою складовою особистісної стратегії діяльності і зумовлюється психофізіологічними й особистісними факторами, тобто визначається системою особистісних властивостей. На сучасному етапі розвитку різних галузей психології здійснюється особливо інтенсивне формування особистісного стилю діяльності.

У цьому контексті доцільно також згадати про поняття «індивідуальний стиль діяльності», введене Е. А. Климовим у психологію праці, яке визначає індивідуальний стиль діяльності як стійку індивідуально-специфічну систему психологічних засобів, прийомів, навичок, методів, способів виконання тієї чи іншої діяльності. Індивідуальний стиль діяльності надає змогу людям з різними індивідуально-типологічними особливостями нервової системи, з різною структурою здібностей, темпераменту, характеру досягати однакової ефективності при виконанні однієї і тієї самої діяльності різними способами, компенсуючи при цьому індивідуальні особливості, що перешкоджають досягненню успіху [5].

Поряд із цим Л. В. Сохань відмічає, що залежно від того, за якою моделлю живе особистість, які техніки використовує в процесі проектування і здійснення свого життя, вона може бути віднесена до одного з таких трьох типів: стратег, тактик, ситуативіст. Кожен із цих типів має свої позитивні і негативні риси. Однак дослідження, зокрема проведені у межах біографічного методу, показали, що люди з масштабними задумами, тобто ті, хто належить до психологічного типу «стратег», відповідальніше ставляться до свого минулого й майбутнього, до життя загалом, швидше і точніше знаходять своє покликання [6].

Отже, враховуючи все вищеозначене та ґрунтуючись на позиціях учених-психологів, можна сформувати визначення поняття особистісної стратегії діяльності, яке визначається нами як підхід до організації процесу своєї трудової діяльності, а поняття стратегіального поля передбачає суто індивідуальний стиль у постановці цілей, вирішення як життєвих так і професійних проблем, загалом усього, що стосується життєвого світу кожної окремої особистості. Таким чином, особистісна стратегія діяльності та стратегіальне поле психолога будується, ґрунтуючись на властивих його особистості характерологічних якостях та системі ціннісних орієнтирів.

Тим часом, попри широке представлення розглядуваної теми в сучасній психологічній літературі, практичний аспект цієї проблеми залишається недостатньо розробленим. Відкритим залишається таке питання, як особливості сформованості основних стратегій професійної діяльності у студента-психолога та практичного психолога. Зробити акцент на особливостях стратегіального поля означених груп, охарактеризувати деякі аспекти професійних стратегій діяльності, які притаманні саме для них, залишається складним завданням. Наявний діагностичний інструментарій не дає можливості дослідити й оцінити домінуючі стратегії професійної діяльності практичного психолога.

Із викладеного вище випливає предмет нашого дослідження - специфіка психодіагностичного інструментарію, який дає змогу дослідити особливості домінуючих стратегій професійної діяльності практикуючого психолога та рівень їх сформованості.

Мета опитувальника - визначити домінуючі стратегії професійної діяльності (стратегіальне поле або стратегіальний набір) практикуючого психолога та рівень їх сформованості. Призначення опитувальника: оперативне оцінювання стратегіального поля спеціаліста - психолога.

Завдання опитувальника

1. Дослідити особистісні вибори-переваги стратегічної діяльності психолога.

2. Визначити рівні сформованості стратегій професійної діяльності психолога.

3. Сформувати стратегіальне поле ефективної діяльності психолога.

4. Визначити основні напрямки професійного саморозвитку особистості спеціаліста-психолога.

Процедура дослідження. Опитувальник допускає індивідуальне і групове дослідження без обмеження часу. Він побудований на базі методики суб'єктивного шкалування та самооцінювання, яка досліджує систему значень, категоріальну будову свідомості й особистісного досвіду людини. Методика шкалування - це оцінювання тих чи інших об'єктів за ступенем вираженості в них якості, котра задана словесною, числовою або графічною шкалою.

Опитувальник ґрунтований на системній класифікації основних стратегій діяльності психологів і має багатофункціональне використання для підвищення ефективності діяльності психологів. Автор розглядає 44 основні стратегії професійної діяльності психолога, які об'єднанні у чотири основні групи: 1) теоретико-орієнтаційні: класичні (психоаналітична, біхевіористична, гуманістична, психодраматична, психосинтетична, арттерапевтична, гештальттерапевтична, символдраматична, еклектична) та сучасні (соціальної терапії, творчої діяльності, активного соціально-психологічного навчання, життєвого саморуху, аксіопсихологічна, лінгвістична, формування життєвої перспективи, екофасилітативна, рольової терапії, генетично-орієнтована, духовно-орієнтована); 2) парадигмальні (розвитку психологічної культури, самовдосконалення, профілактична, просвітницька, діагностична, експертна, прогностична, дослідницька, розвивальна, реабілітаційна, корекційна, терапевтична, консультативна); 3) організаційно-методичні (репродуктивна, продуктивна, творча, універсальна, інтуїтивна); 4) технологічні (мотивування, розуміння, впливу, продуктивних змін, взаємодії, контрольно-оцінна).

Для його розроблення була використана запропонована В. В. Рибалко [7] тривимірна психологічна структура властивостей особистості, зокрема її діяльнісний вимір. Було визначено, що структура стратегії діяльності практичного

психолога містить такі компоненти: потребово-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, цілеутворюючий, операційно-результативний та емоційно-почуттєвий. Для визначення показника кожного з означених компонентів в опитувальнику було представлено одне з п'яти тверджень. Відповідно, він дає змогу виявити орієнтації спеціаліста-психолога на визначені (окремі) стратегії професійної діяльності, а також виявляє ступінь вираженості та переваги щодо основних стратегій у професійній діяльності психолога.

Оригінальна методика містить п'ять тверджень, досліджуваний має оцінити за семибальною шкалою ступінь прояву показників особистісної компетентності кожної стратегії професійної діяльності.

Інструкція. З метою поліпшення якості професійної підготовки майбутніх психологів до трудової діяльності просимо Вас заповнити даний опитувальник. Ознайомтесь, будь ласка, із списком (фіксованим за № 44) основних стратегій професійної діяльності психолога, які згруповані у чотири великі групи: теоретично-орієнтаційні, парадигмальні, організаційно-методичні та технологічні стратегії. Вам пропонуються п'ять тверджень, що стосуються Вашої професійної діяльності. Використовуючи запропоновану семибальну шкалу, визначте варіант відповіді для кожної запропонованої стратегії і поставте відповідні цифри у таблицю.

Твердження:

І. У своїй професійній діяльності я використовую запропоновану стратегію...

ІІ. Рівень моєї компетентності у використанні запропонованої стратегії визначається як...

ІІІ. Мені важливо вміти застосовувати (володіти) запропоновану(ою) стратегію(єю) у професійній діяльності...

ІV. Запропонована стратегія діяльності близька моїм професійним уподобанням (приваблює мене)...

V. Я вважаю, що доцільність цілеспрямованого формування в майбутніх психологів запропонованої стратегії діяльності можна визначити як...

Що більша сума балів показників сформованості тієї чи іншої стратегії, то більшого значення психолог надає саме цій стратегії професійної діяльності, і саме вона є домінуючою і бажаною при вирішенні трудових завдань.

Характеристика вибірки. У дослідженні взяло участь 300 осіб, з них 150 студентів-психологів V курсу навчання у ВНЗ та 150 практикуючих спеціалістів-сихологів.

Отримані результати. Використання авторського опитувальника для визначення ступеня прояву та переваг щодо основних стратегій у професійній діяльності психолога надав нам можливість отримати результати, що викладені далі.

Отже, за показниками переважаючих виборів стратегій діяльності було виявлено, що на 1-ше місце і практичні психологи (40%), і студенти (33%) ставлять парадигмальні стратегії професійної діяльності. Однак, якщо практичні психологи

обирають серед них на перші місця діагностичну і консультаційну, то студенти - консультаційну, самовдосконалення та діагностичну.

На 2-ге місце обидві групи досліджуваних обирають технологічні стратегії, віддаючи при цьому перевагу стратегії розуміння. На 3-тє місце обидві групи досліджуваних обирають організаційно-методичні стратегії. На 4-те місце - теоретично-орієнтаційні класичні, при цьому і студенти, і практичні психологи віддають перевагу арттерапевтичній стратегії. На 5-те місце ставлять теоретично-орієнтаійні сучасні стратегії, причому якщо студенти обирають стратегію формування життєвої перспективи Є. І. Головахи та О. О. Кроніка, то практичні психологи - стратегію активного соціально-психологічного навчання Т. С. Яценко.

Представлений опитувальник надав також змогу визначити показники самооцінювання компетентності використання стратегій діяльності. Так, за показниками переважаючих виборів стратегій діяльності було виявлено, що на 1-ше місце і практичні психологи (35%), і студенти (32%) ставлять парадигмальні стратегії професійної діяльності. Хоча практичні психологи відмічають ще й технологічні стратегії. Однак, якщо студенти обирають стратегію самовдосконалення та діагностичну, то практичні психологи - діагностичну, просвітницьку і профілактичну. Обрані стратегії характерні для навчальної діяльності студентів, які продовжують самовдосконалюватись й опрацьовують психо-діагностичні техніки, тоді як практичні психологи, окрім діагностичної, вважають себе більш компетентними у просвітницькій і профілактичній діяльності, активно реалізовуючи її у ході роботи. На 2-ге місце група студентів знову обирає технологічні стратегії, тоді як практичні психологи - організаційно-методичні. На 3-тє місце група студентів обирає організаційно-методичні, а практичні психологи - теоретико-орієнтаційні класичні. На 4-те місце група студентів обирає теоретико-орієнтаційні класичні стратегії, а практичні психологи - теоретико-орієнтаційні сучасні. На 5-те місце група студентів обирає теоретико-орієнтаційні сучасні стратегії.

Проведене дослідження надало можливість отримати також показники самооцінювання застосування стратегій діяльності. Отже, студенти ставлять на 1-ше місце парадигмальні стратегії діяльності (33%), тоді як практичні психологи знову ж обирають крім парадигмальних (31%), ще й технологічні стратегії (30%) професійної діяльності. На 2-ге місце студенти ставлять технологічні стратегії діяльності, тоді як практичні психологи - організаційно-методичні. На 3-тє місце студенти ставлять організаційно-методичні, тоді як практичні психологи - теоретико-орієнтаційні класичні стратегії. На 4-те місце студенти ставлять теоретико-орієнтаційні класичні стратегії, тоді як практичні психологи - теоретико-орієнтаційні сучасні. На останнє місце студенти ставлять теоретико-орієнтаційні сучасні стратегії.            

Отже, студентам-психологам доречно було б бути краще обізнаними й уміти володіти такими стратегіями діяльності, як теоретико-орієнтаційні (вітчизняні та сучасні). Отримані результати цікаві через те, що у класичних ВНЗ навчальна програма якраз передбачає насамперед ознайомлення й оволодіння навичками цих стратегій діяльності, на що спрямований цілий перелік навчальних предметів.

Нами також були визначені показники важливості оволодіння стратегіями діяльності. Тож, студенти ставлять на 1-ше місце парадигмальні стратегії діяльності (39%), тоді як практичні психологи знову ж обирають окрім парадигмальних (28%), ще й технологічні стратегії (33%) професійної діяльності, вважаючи саме їх найбільш значущими. На 2-ге місце студенти ставлять технологічні стратегії діяльності, тоді як практичні психологи - організаційно-методичні. На 3-тє місце студенти ставлять організаційно-методичні, тоді як практичні психологи - теоретико-орієнтаційні класичні стратегії. На 4-те місце студенти ставлять теоретико-орієнтаційні класичні стратегії, тоді як практичні психологи - теоретико-орієнтаційні сучасні. На 5-те місце студенти ставлять теоретико-орієнтаційні сучасні стратегії.

Отже, логічно, що низько оцінюючи себе в обізнаності теоретико-орієнтаційних стратегій професійної діяльності, студенти-майбутні психологи надають особливого значення оволодінню ними.

Проведене опитування надало нам змогу визначити показники важливості формування різних стратегій професійної діяльності у ВНЗ. Отже, обидві групи досліджуваних обрали на 1-ше місце парадигмальні стратегії професійної діяльності, причому студенти вважають більш значущою профілактичну стратегію (40%), тоді як практичні психологи - діагностичну (36%) та консультаційну (38%). На 2-ге місце студенти обирають технологічні стратегії, тоді як практичні психологи - технологічні й організаційно-методичні. На 3-тє місце студенти обирають організаційно-методичні. На 4-те місце студенти обирають теоретико-орієнтаційні сучасні стратегії, а практичні психологи - класичні. На 5-те місце студенти обирають теоретико-орієнтаційні класичні стратегії, а практичні психологи - сучасні.

Представлені результати демонструють важливість для навчання студентів-психологів психопрофілактичної стратегії професійної діяльності, тоді як практичні психологи віддають перевагу психодіагностичній і консультативній, очевидно частіше стикаючись саме з ними у ході особистої професійної діяльності.

Проведене дослідження надало нам також можливість окреслити стратегіальне поле студента - психолога та практичного психолога (табл. 1).

Результати дослідження показали, що оптимального рівня сформованості (рейтинговий бал у межах від 5 до 7 балів) не досягла жодна стратегія діяльності психолога. До стратегіального поля діяльності студентів-психологів і практичних психологів увійшли особистісні стратегії, які досягнули достатнього рівня сформованості, тобто їх рейтинговий бал визначено в межах від 3 до 4,9 бала. Оскільки у студентів-психологів на достатньому рівні сформовані тільки шість парадигмальних та 1 технологічна стратегія, до стратегіального поля діяльності ми включили також ті стратегії, які мають недостатній рівень сформованості (рейтинговий нижче 3 балів), але набрали найвищі рейтингові показники, тобто є в зоні найближчого професійного розвитку.

Висновки. Представлений психодіагностичний опитувальник сомооцінного типу надав нам можливість отримати показники переважаючих виборів стратегій діяльності студентів-психологів і практикуючих психологів (парадигмальні стратегії), самооцінювання компетентності використання стратегій діяльності (парадигмальні стратегії), показники самооцінювання застосування стратегій діяльності (студенти-психологи обирають парадигмальні стратегії, практичні психологи - парадигмальні й технологічні), показники важливості оволодіння стратегіями діяльності (студенти-психологи обирають парадигмальні стратегії, практичні психологи - парадигмальні й технологічні) та показники важливості формування різних стратегій професійної діяльності у ВНЗ (парадигмальні стратегії професійної діяльності, причому студенти вважають більш значущою профілактичну стратегію, тоді як практичні психологи - діагностичну й консультаційну). Отримані результати також склали основу для формування індивідуального стратегіального поля спеціаліста-психолога.



Номер сторінки у виданні: 117

Повернутися до списку новин