Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Мотиви вступу до шлюбу у сучасної молоді





        Ольга Шевельдіна, асистент кафедри прикладної психології Слов'янського державного педагогічного університету;

Аліна Хорунжа, студентка психологічного факультету Слов'янського державного педагогічного університету

УДК 159.947.5-053.6:316.361

 

У статті розглянуті теоретичні аспекти проблеми мотиваційної сфери особистості. Також висвітлені проблеми цінностей і ціннісних орієнтацій сучасної молоді. Аналіз проведений на матеріалі активно обговорюваної в теперішній час  роблеми мотивів вступу до шлюбу у сучасної молоді.

Ключові слова: мотив, мотивація, цінність, ціннісні орієнтації.   


               
В статье рассмотрены теоретические аспекты проблемы мотивационной  феры личности. Также анализируются проблемы ценностей и ценностных ориентаций современной молодежи. Анализ проводится на материале активно обсуждаемой в  астоящее время проблемы мотивов вступления  брак у современной молодежи.

Ключевые слова: мотив, мотивация, ценность,ценностные ориентации.              

 

In article theoretical aspects of a problem of motivational sphere of the person are considered. Also problems of values and valuable orientations of modern youth are considered. The analysis is conducted on a material to problem of motives of the introduction actively discussed now in marriage at modern youth.

Key words: motive, motivation, value, valuable orientations. 

          

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Молодість часто називають віком кохання. Для неї характерне сполучення психологічних, фізіологічних, соціальних та інших факторів, сприятливих для вибору супутника життя та створення сім'ї. У цей період більшість людей уперше одружуються, це вік найбільшої статевої активності, час, коли організм жінки краще всього пристосований до народження першої дитини.

Сучасна молодь приступає до реалізації свого життєвого задуму, вона повна сил та енергії, бажання здійснити свої цілі та ідеали. В молодості найбільш доступні найскладніші види професійної діяльності, найбільш повно й інтенсивно проходить спілкування, найбільш легко встановлюються та розвиваються стосунки дружби та кохання.

Саме через наявність наведених фактів ми зацікавились мотивами вступу до шлюбу сучасної молоді та ціннісними орієнтаціями, які вони переслідують, наважившись на такий серйозний і відповідальний крок в своєму житті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання означеної проблеми і на які спирається автор. Формування психологічної готовності до сімейного життя - багатоаспектна проблема, яку пов'язують зі зрілістю особистості, розвитком свідомості та самосвідомості індивіда. Відомо, що самосвідомість у підлітковому та ранньому юнацькому віці структурується навколо статевого розвитку особистості (Л. Божович, М. Боришевський, І. Кон) [1, с. 75]. Саме рівень розвитку статевої свідомості та самосвідомості визначає потреби, ціннісні орієнтації, мотиви лінії поведінки як статевої істоти. Головну роль у виборі молодою людиною лінії поведінки у сфері міжстатевих стосунків відіграє розвиток її статевої самосвідомості.

Різноманітні аспекти готовності молоді до сімейного життя стали предметом вивчення сексологів, психологів, педагогів. Медико-психологічні аспекти вступу до шлюбу є найбільш поширеними і представленими в науковій літературі. Цій проблемі присвячені дослідження Л. Богдановича, І. Горпінченка, Д. Тсаєва, В. Кагана, Д. Колесова, І. Юнди та ін. [2, с. 13]. Морально-педагогічні проблеми готовності молоді до сімейного життя розглядались В. Бойко, Є. Ільїною, М. Стельмаховичем, В. Сухамлинським, В. Чудгновським та ін. [3, с. 91]. Формування статевої свідомості, ідентичності та їх ролі у психологічній готовності до шлюбу досліджували О. Васютинський, Т. Говорун, І. Кон, Л. Мороз та ін. Зміст та форми статевого виховання висвітлені у працях М. Боришевського, Т. Говорун, Д. Ісаєва, В. Кагана, І. Кона [4, с. 23]. Соціально-педагогічні, етичні питання підготовки молоді до сімейного життя, а також компетентності психологічної готовності до створення сім'ї розкривались у працях Т. Афанасьєва, М. Алексєєвої, Т. Буленко, Т. Гурко, І. Дубровіної, Д. Немировського, В. Кравця [5, с. 43].

Виділення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Наша стаття присвячена аналізу проблеми мотивів вступу до шлюбу в сучасної молоді. 

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою нашого дослідження стало вивчення особливостей мотивації вступу до шлюбу сучасної молоді.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтованням отриманих наукових результатів. Розглядаючи мотивацію шлюбу, вчені мають на увазі усвідомлювані молодіжні спонукання до вступу в шлюб. Це відповідає існуючому в психології розумінню мотивів як того, «що спонукає діяльність людини, заради чого вона здійснюється». Відповідні опитування серед шлюбних мотивів виявили в загальному збігу думок юнаків та дівчат з поглядами людей, які одружені. Всі мотиви можна поділити на дві групи: 1) морально-емоційного пробудження і 2) матеріальні стимули.

У першій групі пробуджуючих причин найчастіше трапляється кохання. У науковій та науково-популярній літературі склався своєрідний стереотип: громогласне твердження про масовість і поширеність шлюбу за коханням. Проникнувши до свідомості, цей стереотип став нормативною моделлю поведінки молоді.

Але, попри переважання любовної мотивації при укладанні шлюбу, друге місто за нею стійко посідає «спільність інтересів, поглядів». За допомогою одне одного, в конфліктних ситуаціях, молодята переборюють психологічні труднощі. А також молодь вчиться поступатися, терпіти недоліки близького, розуміти, що інша людина не може бути твоєю копією і твоєю власністю і що поза загальними інтересами та поглядами в неї завжди будуть свої, несхожі, і це неминуче. У кожного свої смаки, схильності, характер. Кожен приносить з собою у знов створену сім'ю прийняті в його батьківському домі традиції, стиль спілкування. І навіть у дуже люблячого, дуже близького духовно подружжя можливі розбіжності смаків та поглядів.

Також до групи спонукальних причин вступу до шлюбу входить зовнішня привабливість. Бо не секрет, що обираючи людей привабливих, ми просто припускаємо, що вони будуть кращими коханцями, що вони більш вдачливі та веселі, ніж ті, хто має непримітну зовнішність [6, с. 34].

Слід зазначити, що на мотивацію вступу до шлюбу суттєво впливають ціннісні орієнтації. Ціннісна орієнтація відіграє важливу роль у регуляції поведінки та є компонентом мотиваційно-потребнісної сфери особистості.

Проблема цінностей та ціннісних орієнтацій посідає одне з головних місць у дослідженнях детермінації поведінки.

Фахівці позначають поняттям «ціннісні орієнтації» елементи мотиваційної структури особистості, на базі якої остання здійснює вибір мети, мотиву конкретної діяльності з урахуванням особливостей сформованої ситуації [7, с. 178].

Центральним утворюючим поняттям у вивченні ціннісних орієнтацій особистості є поняття «цінність». Проблема цінностей існує з давніх часів, однак, як відмічає Д. А. Леонтьєв, дотепер немає однозначного розуміння поняття «цінність». «Цінність - поняття, за допомогою якого характеризується соціально-історичне значення для суспільства й особистісний зміст для індивідів визначених явищ дійсності. Цінності слугують важливим фактором соціальної регуляції поведінки особистості та взаємин людей» [8, с. 45].

Наразі в дослідженні ціннісних орієнтацій у зарубіжній соціальній психології та соціології спостерігаються дві основні тенденції. З одного боку, мають місце спроби побудови узагальнених теорій побудови та функціонування ціннісних регуляторів поведінки особистості. Більш чітко ця тенденція виявляється в працях М. Рокича. З іншого боку, дослідження ціннісних орієнтацій набуло, по суті, прикладного характеру у тому сенсі, що блок ціннісних орієнтацій став майже обов'язковим компонентом кожної більш широкої соціально-психологічної та соціологічної дослідницької програми. Особливо чітко це виявляється в дослідженнях проблеми молоді й освіти [5, с. 65].

Таким чином, проаналізувавши літературу, ми бачимо, що молодість - це саме той час, коли юнаки та дівчата починають серйозно задумуватись над тим, щоб будувати серйозні стосунки, вступати до шлюбу, та, відділившись від батьків та їхньої опіки, створювати свою власну сім'ю. Адже саме сім'я, на думку вчених, є тією первиною моделлю, яка впливає на формування в дітей еталонів чоловічих і жіночих якостей, поведінкових моделей, дає можливість безпосереднього пізнання сімейно-побутових стосунків чоловіків і жінок, їхніх ролей, функцій, прав та обов'язків як подружжя, як батьків, як громадян [5, с. 32].

Тож, зацікавившись вищезазначеним, метою нашого дослідження стало вивчення особливостей мотивації вступу до шлюбу сучасної молоді.

Наше експериментальне дослідження було проведено на базі Слов'янського державного педагогічного університету зі студентами ІІІ курсу психологічного факультету. Експериментальну вибірку сновили юнаки та дівчата кількістю двадцять п'ять чоловік.

Для проведення дослідження нами були використані такі методики:

1. Анкета, що була проведена з метою виявлення провідних мотивів при вступі до шлюбу сучасної молоді;

2. Методика «Визначення життєвих цінностей особистості» (П. Н. Іванов, Е. Ф. Колобов), яка була проведена з метою виявлення життєвих цілей - цінностей людини;

3. Методика «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» (С. С. Бубнова), яку ми використовували з метою вивчення реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності.

Завдання нашого експериментального дослідження полягало у перевірці припущення, за якими мотиви вступу до шлюбу тісно пов'язані з життєвими орієнтаціями та цінностями сучасної молоді.

Дані, отримані в результаті анкетування, ми відобразили графічно на рис. 1.

             Аналізуючи отримані дані, ми враховували перші три вибори досліджуваних. Таким чином, провідними мотивами за результатами першого вибору є: кохання (44%); за результатами другого вибору - створення власної сім'ї (36%). Це дає можливість говорити про те, що випробовувані вважають себе вже досить самостійними, дорослими, сформованими як особистість людьми для того, щоб створити свою власну родину. Але водночас вони легко можуть піддаватися почуттям, тож до питання про створення сім'ї необхідно підходити вельми серйозно. Також вони вважають, що сім'ю треба створювати за почуттям кохання, бо воно є основою щасливого сімейного життя, міцного шлюбу, взаємоповаги та взаєморозуміння між подружям. За показниками третього вибору домінують такі мотиви, як «хочу дітей» (24%), матеріальні блага (24%) та, також, кохання (24%).  

 

                 Умовні скорочення:

1 - хочу дітей; 2 - матеріальні блага; 3 - боязнь самотності; 4 - важкі стосунки з батьками; 5 - кохання; 6 - сексуальний партнер; 7 - довгий час разом; 8 - підвищення по службі; 9 - останній шанс; 10 - фіктивний шлюб; 11 - ініціатива батьків; 12 - уникнення батьківської опіки; 13 - бажання самостійності; 14 - соціальне зараження; 15 - рання вагітність; 16 - створення власної сім'ї                           

Виходячи з отриманих даних можна говорити про усвідомленість випробуваних стосовно такого важливого, а особливо в житті кожної жінки, кроку, як народження дитини, який обов'язково має здійснюватись обдумано та за згодою двох сторін.

Разом з цим випробувані звертають увагу і та матеріальне становище свого обранця (чи обраниці), що в наш час є актуальним і вже нікого не дивує, а, навпаки, майже кожен до цього прагне. Респонденти хочуть мати високооплачувану роботу та добитися якомога кращого становища в суспільстві.

Із запропонованих 16 мотивів є й такі, які не були обрані жодним випробовуваним. Це і останній шанс (0%); ініціатива батьків (0%); важкі відносини з батьками (0%); фіктивний шлюб (0%); уникнення батьківської опіки (0%) і рання вагітність (0%).

Це готорить про те, що в цьому віці шлюб - далеко не останній шанс якомога краще влаштувати своє життя, і що в молоді все ще попереду. У цей час їм дуже важливо навчатися та здобувати професію, і це є головним. За цими причинами мотивом створення сім'ї не може бути й ініціатива батьків, які все це добре розуміють і не можуть тиснути на дітей. У такому віці у більшості дітей спостерігаються важкі стосунки з батьками, але, попри це, вони все ще прив'язані до родинного гнізда та своїх батьків, які опікують та піклуються про своїх чад. Ранню вагітність респонденти не вважають приводом виходити заміж. Сучасна молодь вважає, що дитину можна виховати та «підняти» самостійно.

Дані, отримані в результаті проведеного дослідження за методикою «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» (С. С. Бубнова), ми зобразили графічно на рис. 2.                                                                                                                                            

Умовні позначення:

1 - приємне проведення часу; 2 - високе матеріальне благополуччя; 3 - пошук та насолода прекрасним; 4 - допомога та милосердя до інших; 5 - кохання; 6 - пізнавання нового у світі, людині, природі; 7 - високий соціальний статус та управління людьми; 8 - визнання та повага, вплив на оточуючих; 9 - соціальна активність; 10 - спілкування; 11 - здоров'я   

Аналізуючи отримані дані, ми, як і в першій методиці, враховували перші три вибори. Тож, можна сказати, що домінуючими орієнтаціями серед запропонованих за результатами першого вибору є кохання (20%) і здоров'я (32%); за результатами другого вибору - також кохання (44%) і здоров'я (16%); за результатами третього вибору - матеріальне благополуччя (16%), кохання (16%), суспільна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві (16%) та також здоров'я (16%). Отримані у ході проведення експерименту результати свідчать про те, що сучасна молодь вважає: кохання - це визначне почуття у житті, і шлюб треба укладати за коханням. Це почуття в молоді застосовне не тільки до іншої статі, а й до маленьких дітей, рідних та близьких людей, а ще деякі молоді люди вважають що для них важливіше кохати самому, ніж бути коханим.

Також для них є важливим матеріальне благополуччя. Сучасна молодь вважає, що гроші надають більше можливостей для реалізації своїх планів і задумів. Здоров'я у випробуваних становить велику цінність, вони бажають здоров'я і собі і своєму близькому оточенню, бо розуміють, що без наявності здоров'я неможлива жодна повноцінна і функціональна діяльність.

Поміж запропонованих ціннісних орієнтацій є й така, яка не була обрана жодним із досліджуваних - це спілкування (0%). Означене говорить про те, що учні не вважають, що постійне спілкування з друзями є визначальним у цьому віці,

вони не мають великої потреби у спілкуванні, адже для них існують вищеперелічені речі, які виступають набагато важливішими орієнтаціями, ніж це. Але не можна не зазначити, що це є дуже дивним для досліджуваних даного віку,

адже, певно, неможливо планувати створення сім'ї і при цьому нехтувати міжособистісними контактами.

Наступним етапом нашого дослідження було проведення дослідження методикою «Визначення життєвих цінностей особистості», результати якої ми подали графічно на  рис. 3.                                                                                                                                                        

Умовні позначення:

1 - свобода, демократія в суспільстві; 2 - безпека та захист; 3 - служіння людям; 4 - влада та вплив; 5 - відомість; 6 - автономність; 7 - матеріальний успіх; 8 - багатство духовної культури; 9 - особистісний ріст; 10 - здоров'я; 11 - прив'язаність та кохання; 12 - привабливість; 13 - почуття задоволення; 14 - міжособистісні контакти; 15 - багате духовно-релігійне життя                                                    

Аналіз отриманих даних ми здійснювали за тим самим принципом, що й у попередніх двох методиках. Тож, за результатами першого вибору найбільш переважає така життєва цінність, як здоров'я (40%). Це говорить про значущість для студентів їхнього власного здоров'я, а також про те, що вони турбуються про своїх близьких, особливо за бабусь і дідусів, які вже здають свої позиції щодо здоров'я та власного самопочуття. За результатами другого вибору переважають кохання (32%) та матеріальний успіх (16%) і третього вибору також матеріальний успіх (36%) та кохання (16%). Твердження цієї групи говорять про потребу людини мати близьких людей, занепокоєність за стосунки з людьми, які багато для них значать. Кохання є провідним почуттям для досліджуваних, воно є основою їхніх стосунків як із протилежною статтю, так і з близькими, значущими для них людьми.

Матеріальний успіх для респондентів також є не менш важливим. Адже вони вже мають особистий життєвий досвід, який свідчить, що без матеріальних благ, станом на сьогоднішній день, мати щасливе, безтурботне, повноцінне життя вельми складно, а точніше - навіть неможливо. Тож, розуміючи й осмислюючи це, вони прагнуть оволодіти якнайкращою для себе професією, яка б цінилася та високо оплачувалась, успішно навчатися у ВНЗ та згодом отримати роботу, яка б радувала не тільки кишеню, але й душу.

В представленій методиці є такі цінності, які не обрав жоден респондент. Це такі цінності, як служіння людям (0%), почуття задоволення (0%) та міжособистісні контакти та спілкування (0%). Це стосується таких життєвих і професійних цілей, як допомога та сприяння іншим людям. Можна сказати, що досліджувані не прагнуть допомогти іншим людям і робити все, щоб вони були щасливими. Вони не налаштовані на задоволення якими б то не було речами, що може бути зумовлено тривожністю через складання іспитів та заліків на сесії. Для них на даному етапі не є важливими і міжособистісні контакти. Кожен з них наразі переймається своїми проблемами, і їх вирішення на даний момент є одним із найважливіших завдань для учнів. Але так чи інакше такі показники видаються дивними. Адже, не зважаючи на хвилювання і труднощі навчання студенти все ж мають відпочивати, насолоджуватися спілкуванням з однолітками, друзями та хоч іноді приємно проводити час й отримувати від цього лише задоволення.

Оскільки ми припускаємо, що мотиви вступу до шлюбу пов'язані з життєвими орієнтаціями та цінностями сучасної молоді, основним завданням нашого дослідження стало вивчення взаємозв'язку трьох метричних змінних. З цією метою

ми використали метод описової статистики - такий як статистична кореляція Пірсона.

Ми прокорелювали мотиви вступу до шлюбу з ціннісними орієнтаціями раннього юнацького віку й отримали такий результат: r = 0,6. Обрана нами кореляція є прямою, тож це свідчить про помірний взаємозв'язок між обраними показниками, а також про те, що чим вище ціннісні орієнтації, тим більше розвинені мотиви вступу до шлюбу. Також ми використали метод кореляції Пірсона для визначення взаємозв'язку із життєвими цінностями та мотивами і отримали такі дані: r = 0,4, які також свідчать про помірний зв'язок між представленими показниками. Отримані результати дають можливість говорити про те, що чим більші життєві цінності, тим більшими є й мотиви вступу до шлюбу.

Висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Отже, аналізуючи отримані в ході експерименту дані, можна стверджувати, що існує очевидний зв'язок між мотивами вступу до шлюбу, ціннісними орієнтаціями та життєвими цінностями. А значить мета нашого дослідження досягнута, припущення підтверджено.

В результаті ми можемо стверджувати, що ціннісні орієнтації та життєві цінності насправді впливають на мотиви вступу до шлюбу. В більшості випадків молодь дотримувалася своїх інтересів, принципів і вподобань, не змінюючи їх протягом усього періоду дослідження. Важливими складовими повноцінного, щасливого сімейного життя для них є кохання, високе матеріальне благополуччя та здоров'я, і не лише своє, а також рідних і близьких їм людей. Із цього випливає, що сучасна молодь не змінює своїх переконань при виборі супутника життя та здійсненні такого важливого кроку в їхньому житті, як вступ до шлюбу і створення власної сім'ї.



Номер сторінки у виданні: 132

Повернутися до списку новин