Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Особливості розвитку професійних якостей майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу





                Наталя Цибуляк, асистент кафедри дошкільної освіти Бердянського державного педагогічного університету

УДК 371.015:372.32

 

У статті представлені різні підходи до визначення поняття «професійно важливі якості». Розглянуто підходи вчених до визначення структурних компонентів професійно важливих якостей педагога; подано аналіз класифікацій цих якостей.

 Ключові слова: професійно важливі якості, здібності, структура професійно важливих якостей, класифікація професійно важливих якостей. 

 

В статье представлены различные подходы к определению понятия «профессионально важные качества». Рассмотрены подходы ученых к определению структурных компонентов профессионально важных качеств педагога; подан анализ классификаций этих качеств. 

Ключевые слова: профессионально важные качества, способности, структура профессионально важных качеств, классификация профессионально важных качеств. 

 

The article presents different approaches to the definition of «professionally impotant quality». The approaches of scientists to determine the structural components of professionally important qualities. The analysis of classifications of professionally important qualities of a teacher. 

Key words: important professional qualities, skills, structure of professionally important characteristics, classification of professionally important qualities. 

 

Постановка проблеми. Орієнтація системи дошкільної освіти на розвиток особистості дитини передбачає нову педагогічну позицію, центром якої є вихованець з індивідуальними, психічними та фізичними особливостями. Тому до особистості вихователя дошкільного навчального закладу (ДНЗ) висуваються особливі вимоги. Виходячи з цього, пріоритетним завданням вузівської підготовки є формування у майбутнього спеціаліста таких професійних якостей, які забезпечують розуміння особистості та орієнтацію на розвиток і саморозвиток індивідуальності вихованця. На цьому наголошують сучасні дослідники (І. Зязюн, Л. Крамущенко, І. Кривонос та інші), які підкреслюють, що від рівня розвитку професійних якостей залежатиме успіх професійної діяльності, виконання покладених повноважень, продуктивність педагогічної діяльності. Професійні якості є одним із найважливіших чинників професійної придатності, вони не тільки побіжно характеризують певні здібності, але й органічно входять до їх структури, розвиваючись у процесі навчання й практичної діяльності. А. Маркова вважає, що професійні якості, з одного боку, є передумовою професійної діяльності, а з іншого - вони самі удосконалюються, шліфуються в ході діяльності, будучи її новоутворенням [8].

Метою статті є проаналізувати підходи до визначення поняття «професійно важливі якості» і структурних компонентів цих якостей для вихователів ДНЗ.          

Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз літератури із зазначеної проблеми свідчить, що дослідження проблеми професійних якостей вихователів ДНЗ розглядалося з різних позицій. Це питання, зокрема, розглядалось при вивченні професійних якостей суб'єкта діяльності (Б. Ананьєв, М. Євтух, О. Леонтьєв К. Платонов, Л. Рубінштейном, В. Шадриков тощо) або педагога (І. Зязюн, Ф. Гоноболін, Н.  узьміна, А. Маркова, О. Мороз, Є. Панько, В. Сластьонін, Р. Хмелюк, О. Щербаков тощо). У дослідженнях Ф. Гоноболіна, В. Крутецького, А. Маркової, Л. Мітіної, О. Мороза, Н. Кузьміної, Є. Панько увага приділялася проблемі класифікації професійно важливих якостей педагога.

У дослідженнях проблеми професійно важливих якостей спеціаліста, існують різні визначення. Так, у довідковій літературі професійні якості - окремі динамічні властивості особистості, її психічні й психомоторні властивості (виражені рівнем розвитку відповідних процесів), а також фізичні якості, які відповідають вимогам певної професії й сприяють успішному оволодінню нею [10]. В. Бодров трактує поняття «професійно важливі якості» наступним чином: «Уся сукупність психологічних якостей особистості, а також цілий ряд фізичних, антропометричних, фізіологічних характеристик людини, які визначають успішність навчання і реальної діяльності, отримали назву «професійно важливі якості» суб'єкта діяльності. Конкретний перелік цих якостей для кожної діяльності специфічний (за їх складом, за необхідним ступенем вираженості, за характером взаємозв'язку між ними) і визначається за результатами психологічного аналізу діяльності та складання її професіограми і психограми» [2, с. 223]. На думку вченого, професійно важливі якості виступають в ролі тих внутрішніх психологічних характеристик суб'єкта, в яких відображаються зовнішні специфічні впливи факторів конкретного трудового процесу, що виступають у формі професійних вимог до особистості. Значення професійно важливих якостей в успішності освоєння та реалізації професійної діяльності визначається тим, що в них проявляються всі основні характеристики структури особистості, що визначають психологічні особливості системи діяльності: мотиваційно-потребнісні, когнітивні, психомоторні, емоційно-вольові та ін. [2, 96]. А. Карпов, розглядаючи поняття професійно важливих якостей, визначає професійно важливі якості як індивідуальні властивості суб'єкта діяльності, які необхідні і достатні для реалізації діяльності на нормативно заданому рівні і які позитивно корелюють хоча б з одним (або декількома) її основними параметрами - якістю, продуктивністю, надійністю. В. Шадриков під професійними якостями розуміє індивідуальні якості суб'єкта діяльності, що впливають на ефективність діяльності й на успішність освоєння цієї діяльності. До таких він відносить здібності, однак, згідно з його думкою, вони не вичерпують всього переліку професійних якостей. Науковець зазначає, що система професійних якостей - це ті внутрішні умови, через які заломлюються зовнішні дії і вимоги до діяльності, тобто розвиток професійних якостей і їх систем виступає вузловим моментом психологічної системи діяльності [9, с. 66]. Досліджуючи професійно зумовлену структуру особистості педагога, Е. Зеєр визначає професійно важливі якості як психологічні якості особистості, що визначають продуктивність (якість, результативність тощо) діяльності. Вони багатофункціональні і разом з тим кожна професія має свій ансамбль цих якостей [3].

Слід зазначити, що деякими вченими поняття «професійно важливі якості» ототожнюється з поняттями «вміння», «здібність (здатність)», «властивість», «риса». Г. Ковальов та В. Мясищев вказують на те, що вміння - це функціональна, набута психофізіологічна система внутрішніх умов, за наявності яких людина може виконувати на необхідному рівні ту чи іншу діяльність. Вміння - «це набута відповідність можливостей і діяльності суб'єкта об'єктивним вимогам виконання задачі». Вчені розмежовують поняття «вміння» і «вмілість». За їх словами, «вмілість» - це властивість людини, яка володіє вмінням. Якщо вміння передбачає реальне і конкретне володіння якоюсь діяльністю, то вмілість включає підхід до нового, невідомого на основі узагальнення минулого досвіду, оволодіння процесами діяльності та вирішення задач. На думку вчених, терміни «вміння» та «вмілість» є відправними для розуміння терміна «здібності». Тлумачення поняття «властивість» знаходимо у Г. Вітцлака та Дж. Гілфорда щодо даного поняття, які зазначають: «особистість виступає в якості деякої неподільної цілісності, а властивості - як її аспекти, які залежно від частоти їх прояву у суб'єкта можуть бути об'єднані в якості його особистості». С. Кучеренко у своєму дослідженні вказує на те, що «біопсихічні властивості індивіда складають природні передумови формування професійно важливих якостей, які визначають індивідуальний стиль діяльності, успішність виконання професійних функцій». Таким чином, якість особистості - більш широке поняття у порівнянні з вміннями і властивостями через те, що виражає цілісну характеристику, відмінність однієї особистості від іншої. Властивість - відображення певної якості по відношенню до іншої. Як зазначає К. Платонов, якість особистості -це узагальнені властивості.

Вчені визначають спеціальні здібності як специфічну якість чи рівень розвитку професійно важливих якостей, що передбачають для свого розвитку тривалу певну діяльність і часто особливе тренування, нерідко природно обумовлені, які вимагаються діяльністю.

Спробуємо розмежувати поняття «професійно важливі якості» і «здібності». Як зазначають О. Асмолов, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Б. Теплов, здібності визначають успішність і ефективність діяльності, і тим самим і ступінь продуктивності прояву суб'єкта діяльності. Здібність є вираженням відповідності між вимогами діяльності і комплексом нервово-психічних властивостей людини; здібність - не проста властивість, а комплекс властивостей, що організовуються і розвиваються трудовою діяльністю; здібності опираються на вроджені і набуті властивості; чим легше досягається і чим вищий результат діяльності, тим більше вона вважається такою, що спирається на природні якості; навпаки, чим більше зусилля, навчання і культури для цього потрібно, тим більше вона вважається продуктом навчання і культури; тільки у процесі діяльності поєднання якостей (не як конгломерат, а як координована єдність) робить кожну з них компонентом здібностей, а цілісний комплекс - здібністю. Підтвердження цієї думки знаходимо у дослідженні М. Щукіна. Він вважає: індивідуально-психологічні якості при достатній їхній виразності й необхідному рівні розвитку забезпечують успішність оволодіння різними трудовими уміннями, навичками та відповідними їм знаннями, а тому виступають як здібності. Н. Кузьміна зазначає, що у здібностях педагога має знаходити відбиття основна структура педагогічної діяльності, а педагогічні здібності тісно пов'язані з особливостями зору, мови, уявленнями, з рисами характеру та емоційністю вчителя, а також спеціальними здібностями (артистичними, музичними, технічними тощо) [7, с. 34-35]. Отже, вчені визначають спеціальні здібності як специфічну якість чи рівень розвитку професійно важливих якостей, що передбачають для свого розвитку тривалу певну діяльність і часто особливе тренування, нерідко природно обумовлені, які вимагаються діяльністю. Із зазначеного випливає, що у трактуванні понять «професійно важливі якості» і «здібності» відсутні принципові відмінності.

Іншої точки зору дотримується В. Шадриков. Вчений до професійних якостей відносить і здібності, адже вони не вичерпують усього обсягу професійних якостей [9].

Узагальнюючи вищенаведені визначення, можна зробити висновок, що професійно важливі якості - це індивідуально-психологічні якості суб'єкта діяльності. Професійно важливі якості є соціально обумовленими, формуються поступово, розвиваються на основі здібностей і забезпечують результативність та ефективність діяльності. Оскільки в якості суб'єкта діяльності можуть обєднуватися різні здібності, то цілком доречним буде вживання даних понять у контексті професійно важливих якостей. Ми поділяємо цю точку зору і вважаємо, що професійні якості та їх системи необхідно визначити як внутрішні умови, які опосередковують зовнішні впливи і вимоги діяльності. Здібності складають основу професійних якостей, адже вони забезпечують оволодіння способом і операціями діяльності при наявності необхідних і достатніх умов. Сформованість професійно важливих якостей дає змогу суб'єкту діяльності швидко та ефективно розгортати спосіб діяльності.

Для нашого дослідження важливим є усвідомлення механізму розвитку та структури професійно важливих якостей. У дослідженні В. Бодрова пояснюється механізм розвитку професійних якостей: розпочинаючи освоєння професійної діяльності, суб'єкт володіє певними психічними властивостями, деякі з яких є професійно важливими. Ці властивості характеризуються певним рівнем розвитку функціональних та операційних механізмів. Функціональні механізми у своєму дуже ранньому виникненні реалізовують фізіологічну програму і складаються задовго до виникнення операційних механізмів, створюючи їх внутрішню основу, на якій у процесі научіння, виховання та накопичення досвіду поведінки базується система операційних механізмів. Але дані механізми не пристосовані до діяльності, причому перш за все це належить до операційних механізмів. У процесі освоєння професії і становлення психологічної системи діяльності відбувається перебудова операційних механізмів психічних властивостей відповідно до вимог діяльності. В. Шадриков називає цей процес перебудовою операційних механізмів в оперативні. Даний процес становить суть інтимного процесу розвитку професійно важливих якостей [9].

Розглядаючи структуру професійних якостей, звернемося до дослідження Г. Костюка, який виокремлює три структурні компоненти якості: знання, мотиви, способи дії. Знання самі по собі не забезпечують відповідної поведінки без відповідних внутрішніх спонук. Тому важливою складовою якості особистості виступає система мотивів, яка забезпечує успіх закріплення засвоєних норм, перетворення їх у внутрішні, звичні способи регуляції [5, с. 177-178]. За О. Санніковою, структуру професійно важливих якостей утворюють особистісні, індивідуально-типові особливості спеціаліста. На структурну впорядкованість рис особистості впливає професійна діяльність, специфіка котрої проявляється не в абсолютній вираженості рис, а в їх структурі (якісно-кількісному поєднанні характеристик, які складають дану рису, і їх симптомокомплексів). І. Бех до структурних компонентів педагога відносить спрямованість особистості (мотиви вибору професії, ставлення педагога до професійної діяльності, педагогічні настановлення, систему цінностей), особливості самосвідомості (усвідомлення і самооцінювання професійних якостей, здатність до рефлексії, до аналізу професійної діяльності), особливості емоційної сфери (переживання задоволення від професійної діяльності) [1, с. 291].

Отже, узагальнюючи погляди вчених на структуру якостей, ми виділяємо наступні компоненти: пізнавальний, мотиваційний, діяльнісноповедінковий, саморегулюючий.

Серед якостей, які є професійно важливими для педагога, вчені пропонують різні підходи до їх класифікації. Так, Ф. Гоноболін, досліджуючи проблеми особистості педагога, перераховує та розкриває наступні якості, які необхідні педагогу: здатність розуміти вихованця, доступно викладати матеріал, розвивати зацікавленість дітей, організаторські здібності, педагогічний такт, передбачення результатів своєї роботи, педагогічну спостережливість тощо. Є. Панько до професійно важливих якостей вихователя відносить: любов до дітей, оптимізм, установку на творчість, психологічну і соціально-психологічну спостережливість, емпатію, емоційну стійкість, витримку, великодушність, терпіння. В. Крутецький поділяє їх на такі групи: дидактичні (доступно і зрозуміло передавати інформацію, викликати інтерес до знань тощо), академічні, перцептивні (здатність проникати у внутрішній світ вихованця, психологічна спостережливість, пов'язана з тонким розуміння особистості дитини та її тимчасових психічних станів), мовні (чітко викладати свої думки), організаторські, авторитарні (емоційно-вольовий вплив на колектив вихованців), комунікативні (вміння знайти правильний підхід до дітей) здібності, педагогічна уява (передбачення результатів своїх дій), здатність до розподілу уваги [6]. На думку А. Маркової, до професійно важливих якостей педагога слід відносити педагогічну спостережливість, педагогічну ерудицію, педагогічне цілепокладання, педагогічну інтуїцію, педагогічне мислення, педагогічну імпровізацію, педагогічний оптимізм, педагогічне передбачення [8]. У класифікації О. Мороза виділено наступні якості педагога: загальногромадянські риси, морально-педагогічні, соціально-перцептивні якості, педагогічні якості (педагогічна спостережливість; педагогічна уява; педагогічний такт; педагогічна інтуїція; володіння педагогічною технікою; професійна працездатність); індивідуально-психологічні особливості, психолого-педагогічні здібності.

У педагогічній діяльності на різних сходинках освіти є свої особливості. Наприклад, специфікою професійних якостей вихователів ДНЗ у порівнянні з учителем є те, що вони є більш значущими, ніж його знання, вміння, навички [...]. Структура професійної компетентності вихователя, крім світоглядних позицій особистості, глибокої обізнаності й практичних умінь, обов'язково включає професійно важливі якості особистості. Вони забезпечують можливість вільно, впевнено й толерантно діяти в залежності від наявної необхідності та потреб оточуючого життя. Тому особливе місце серед професійно важливих якостей відводиться якостям соціальної перцепції (спостережливість, проникливість, сприймання тощо) [4]. Вони дають змогу не тільки сприйняти дошкільника, його зовнішні ознаки, співвідносити їх з його особистісними характеристиками та провести інтерпретацію й прогнозування на цій основі вчинків дітей. Серед соціально перцептивних якостей провідне місце надається спостережливості як професійно важливій якості, яка проявляється в умінні помічати суттєві, характерні та малопомітні індивідуальні якості дошкільників. Спостережливість допомагає виявити тенденції у розвитку індивідуальності вихованця, визначати ефективність методів і прийомів, які використовуються у роботі. Спостережливість як професійно важлива якість вихователя ДНЗ - це не тільки здатність помічати у дитини ті чи інші риси характеру, звички, схильності та інше, але й розуміти причини їх виникнення.

Висновки. Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури дає змогу визначати професійну якість як явище динамічне, яке формується поступово і постійно розвивається. Професійно важливі якості є соціально зумовленими і забезпечують успішність в оволодінні й здійсненні фахівцем певних видів професійної діяльності. Одним із найважливіших педагогічних завдань вузівської підготовки є формування у майбутнього спеціаліста професійно важливих якостей, які забезпечують розуміння особистості вихованця і складають соціально-перцептивний потенціал професійно-педагогічної структури особистості педагога дошкільного навчального закладу. Особливе значення має розвиток спостережливості, яка проявляється в умінні помічати суттєві, характерні та малопомітні індивідуальні якості дошкільників.

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження полягають у визначенні структури спостережливості як професійно важливої якості вихователя дітей дошкільного віку, розробленні методології та перспективної моделі розвитку спостережливості у майбутніх вихователів ДНЗ в процесі професійної підготовки.



Номер сторінки у виданні: 191

Повернутися до списку новин