Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Оцінка ефективності використання фізичних вправ для осіб з гіпертонією





 

Наталія Федонюк, викладач вищої категорії Луцького базового медичного коледжу

УДК 612.176.4

 

У статті розглядається проблема впливу занять фізичною культурою на корекцію гіпотонічних станів серцево-судинної системи на прикладі студентів медичного коледжу. Показано позитивний вплив спеціального комплексу фізичних вправ на стан серцево-судинної системи молоді.

Ключові слова: гіпотонія, фізичні вправи, серцево-судинна система.         

 

В статье рассматриваються проблемы влияния занятий физической культурой на коррекцию гипотонических состояний на примере студентов медицинского коледжа. Показано положительное влияние специального комплекса физических упражнений на состояние сердечно-сосудистой системы у молодёжи.

Ключевые слова: гипотония, физические упражнения, сердечно - сосудистая система.

 

This article deals with the problem of influence of physical training on the correction of hypotonic condition on examples of medical students. In the article is demonstrated the positive effect of special physical exercises on the cardiovascular system of young people.

Key words: hypotension, physical exercises, cardiovascular system.

           

Стан здоров'я молодого покоління в Україні, зокрема підлітків та студентської молоді, викликає занепокоєння. Значного поширення набули хвороби серцево-судинної системи, зокрема гіпотонічна хвороба та гіпотонічні стани. Гіпотонія є поширеною патологією; за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у багатьох популяціях приблизно в 12-15% усього дорослого населення відмічається знижений артеріальний тиск.

Серед факторів ризику, що сприяють розвитку згаданих порушень, крім спадкової схильності, можна назвати хронічний психоемоційний стрес, зокрема інформаційний стрес, несприятливу екологічну ситуацію, урбанізаційні впливи, нераціональне харчування, шкідливі звички, які набули чималого поширення серед молоді.

Порушення у стані здоров'я негативно позначаються на працездатності, можливості адекватно сприймати та засвоювати навчальний матеріал.

Ураховуючи актуальність проблеми, ми поставили завдання: вивчити стан серцево-судинної системи у студентів-гіпотоніків, які відвідують спеціальну медичну групу Луцького базового медичного коледжу, та дослідити вплив комплексу спеціальних фізичних вправ на діяльність серцево-судинної системи.

За спостереженнями фізіологів і лікарів, артеріальні гіпотонії - загалом досить часте явище, особливо в юнацькому й молодому віці. Більшість людей зі зниженим тиском вважають себе здоровими і про знижений у них АТ довідуються лише при обстеженні в лікаря. Вони добре переносять досить значне фізичне навантаження [1; 4].

Будь-яка гостра гіпотонія - не самостійна хвороба, а прояв якогось іншого захворювання. Так вона може виникати при кровотечі внаслідок крововтрати, ускладнювати цілу низку хвороб, травм. Гостра гіпотонія є одним із проявів гострої серцево-судинної недостатності.

Гострі й тяжкі інфекції, викликаючи токсичне ураження нервових центрів, що регулюють АТ, також нерідко призводять до швидкого зниження артеріального тиску, до гострої гіпотонії.

Сильні хвилювання, переляк можуть у деяких людей викликати непритомність, яка супроводиться короткочасним зниженням АТ [1].

Артеріальна гіпотонія гострого характеру виникає також і при деяких раптово виникаючих алергійних станах. Іноді доводиться мати справу з гострою гіпотонією, викликаною неправильним застосуванням деяких лікарських засобів, їх передозуванням [6; 9].

Розглядаючи патологічні гіпотонії з хронічним перебігом, потрібно відповідно до пропозиції Н. С. Молчанова, розрізняти їх дві форми [7]. У першу включені хронічні симптоматичні (або вторинні) гіпотонії. Вони є супутниками або проявами низки захворювань серця, легень або системи травлення (виразкової хвороби шлунка, хронічних холециститів, хронічних гепатитів), захворювань ендокринних залоз (наприклад хвороби Адісона), багатьох хронічних інфекцій і інтоксикацій, авітамінозів, недокрів'я ті ін. [5].

Друга форма - первинна артеріальна гіпотонія (тобто виникаюча самостійно, вона не є проявом або наслідком інших хвороб).

При гіпотонічній хворобі часті скарги на головний біль і запаморочення - вони відмічались у 60% хворих. Спостерігаються загальна слабість, млявість (особливо в ранкові години), потемніння в очах при швидкому уставанні, дратівливість, емоційна нестійкість, запальність, погіршення пам'яті, неприємні відчуття в ділянці серця, серцебиття, похолодання й оніміння пальців рук і ніг, пітливість.

При об'єктивному обстеженні хворого виявились характерне зниження АТ й типова мінливість (лабільність) його протягом доби, декількох тижнів залежно від положення тіла, фізичних і психоемоційних навантажень, типові зміни пульсового тиску, особливий стан пульсу. Виявляються істотні відмінності в показниках АТ на правій і лівій ногах і руках, які не вирівнюються при фізичних навантаженнях. Це є прямим свідченням недосконалості нервового керування серцем і судинами. При гіпотонічній хворобі АТ після фізичних навантажень не тільки не підвищується, а іноді навіть знижується. Гіпотонічна хвороба найчастіше починає розвиватись у підлітковому і юнацькому віці. Таким чином, відносно більші загрожуючі контингенти щодо її розвитку - це школярі старших класів, учні ПТУ, студенти, молоді робітники та службовці. Нерідко в історії хвороби проглядається (спостереження Н. С. Молчанова) зв'язок розвитку гіпотонічної хвороби з різними життєвими обставинами, що викликали особливо значне навантаження або перевантаження нервової системи в молодої людини: вступні іспити до навчального закладу, іспити в процесі навчання, раптова зміна способу життя й умов праці, різка зміна побутових умов у зв'язку з переїздом з будинку батьків до місця навчання або роботи.

Гіпотонічна хвороба характеризується зниженням артеріального тиску внаслідок розладу механізмів регуляції кровообігу - порушення функції вищих вегетативних центрів, що зумовлює підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи та зниження гормональної функції кори наднирників. Все це призводить до стійкого зменшення периферичного опору артерій і спаду артеріального тиску [1,2].

Сприяє розвитку захворювання гіподинамія - малорухливий спосіб життя, результатом якого є порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення), зниження сили скорочення м'язів [3].

Практичні спостереження й емпірично накопичені дані показують, що фізичні вправи чинять терапевтичну дію при гіпотонічних станах (гіпотонічній хворобі). У літературі ми знаходимо рекомендації використовувати різного роду фізичну активність як засіб профілактики та лікування цього захворювання [2; 8].

Впливаючи фізичними вправами на процеси здоров'я, можна стимулювати енергетичне й пластичне забезпечення функції, удосконалювати апарат її регуляції.

Для вивчення впливу індивідуалізованих фізичних навантажень на стабілізацію функціональної діяльності серцево-судинної системи була відібрана група студенток з діагнозом «гіпотонія». У дослідженні брали участь 16 осіб: студентки, віком від 16 до 20 років. Вони були розподілені на дві групи - контрольну й експериментальну - по десять осіб.

Тривалість дослідження: протягом трьох місяців ІІ семестру 2009 - 2010 н. р.

У контрольній групі застосовувався комплекс фізичної культури, що передбачав мінімальні фізичні навантаження, прогулянки. Тривалість - 30 хв.

В експериментальній групі тривалість занять збільшувалася до 45 хв. При цьому в комплекс занять фізичної культури вводилися додаткові вправи, навантаження було інтенсивнішим, мали індивідуалізований характер.

При проведенні досліджень реєструвалися такі показники: антропометричні, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск і функціональна проба з фізичним навантаженням.

Метод визначення ваги: масу тіла вимірювали на медичних вагах.

Метод визначення зросту: зріст вимірювали зростоміром.

Метод визначення частоти серцевих скорочень: визначали ритм, наповнення й напруження пульсу в ділянці променевої артерії.

Метод визначення артеріального тиску: визначали за допомогою тонометра за методом Короткова.

Функціональна проба з присіданнями, що оцінює приріст пульсу. Виконується 20 присідань за 30 с. Приріст ЧСС у нормі повинен становити не більше, ніж 75% від ЧСС у спокої. Якщо приріст ЧСС становить до 25% - відмінний результат, 26-50% - добрий, 51-75% - задовільний. Якщо ЧСС зростає більше, ніж на 75%, - це неадекватна реакція на навантаження.

До початку проведення дослідження в загальній групі, що складається із 16 осіб, визначали такі показники: антропометричні, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, функціональну пробу з фізичним навантаженням. Результати антропометричних даних наведені в табл.1

Показники частоти серцевих скорочень (ЧСС) пацієнтів загальної групи до початку дослідження наведені в табл.2.

Як видно з табл. 2, частота серцевих скорочень перевищує норму - спостерігається тахікардія.

Показники артеріального тиску (АТ) хворих загальної групи до початку дослідження наведені в табл. 3.

Як видно з табл. 3, у хворих на гіпотонію артеріальний тиск коливається від 98/60 до 107/60 мм. рт. ст.

У результаті аналітичного огляду наукової літератури можна стверджувати, що студентська молодь належить до групи ризику щодо розвитку гіпотонічної хвороби.

Як результат проведених досліджень було встановлено позитивний вплив комплексу лікувальних фізичних вправ на стан серцево-судинної системи та самопочуття студентів із гіпотонією.

Регулярні фізичні тренування знижують число серцевих скорочень, сприяють поліпшенню роботи систем регуляції кровообігу, підвищують артеріальний тиск, покращують працездатність при звичайних щоденних навантаженнях. Лікувальний ефект, що досягається в підсумку, більш фізіологічний, ніж при медикаментозному лікуванні. Як видно з табл. 4, у 12,5% обстежуваних функціональна проба незадовільна, у 6,25% - добра, у 81,25% - задовільна.

Дані, отримані в ході дослідження, показані на діаграмах (рис. 1-6).

Комплекс фізичних вправ слід обирати індивідуально, з урахуванням гемодинамічних показників кожної особи.

Тренуючий ефект наступає при активних заняттях по 30-45 хв двічі на тиждень. Навіть при скороченні тривалості навантаження до 15-20 хв поліпшується фізичний стан.

Орієнтовно рівень навантажень визначається за частотою серцевих скорочень.

Рекомендовано продовжити використання комплексу лікувальних фізичних вправ на заняттях зі студентами-гіпотоніками у спеціальній медичній групі. З метою посилення ефективності рекомендовано навчити студентів самостійно регулярно застосовувати даний комплекс в домашніх умовах. 



Номер сторінки у виданні: 272

Повернутися до списку новин