Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Динаміка уявлень про здоров’я у структурі цінностей креативної особистості





 

Тетяна Федотова, кандидат психологічних наук, Волинський національний університет імені Лесі Українки

УДК 159.923:613

 

У статті досліджується проблема здоров'я у західній і вітчизняній психології. Теоретично здійснюється спроба визначити зв'язок психологічного здоров'я та творчості особистості. Емпірично встановлено зміни уявлень щодо здоров'я в структурі цінностей креативної особистості.

Ключові слова: творчість, здоров'я, структура цінностей, креативна особистість.

 

В статье исследуется проблема здоровья в зарубежной и отечественной психологии. Теоретически осуществляется попытка определить связь психологического здоровья и творчества личности. Эмпирически установлены изменения представлений о здоровье в структуре ценностей креативной личности.

Ключевые слова: творчество, здоровье, структура ценностей, креативная личность.

 

In the article the problem of health is investigated in western and domestic psychology. An attempt to define connection of psychological health of personality and its creation is carried out in theory. The changes of pictures are empiric set of health in the structure of values of creativity personality.

Key words: art work, health, structure of values, creativity personality.   

 

Постановка проблеми. Проблема здоров'я української нації та окремої особистості завжди привертала глибоку увагу вчених, що зумовлено не тільки науковими інтересами, а й серйозними соціальними проблемами, пов'язаними зі значними перетвореннями у сучасному суспільстві [1].

У зарубіжній і вітчизняній літературі підкреслюється необхідність розглядати здоров'я як категорію не лише медичну, а й соціально-психологічну і філософську. Поширеною тенденцію останніх років є зміна акценту з домінуючого пріоритету соматичного та фізичного аспекту здоров'я на пріоритет соціально-психічного й психологічного аспектів здоров'я. Зокрема, в розвитку концептуальних підходів наголос робиться не стільки на психічній хворобі, скільки на формуванні та функціонуванні здорової психіки людини. У колі інтересів дослідників постають питання психічного і психологічного здоров'я (Б. С. Братусь, І. В. Дубровіна, Н. М. Колотій, Б. С. Мар'єнко, В. О. Моляко, М. І. Мушкевич, Г. С. Нікіфоров, та ін.), тілесного та енергетичного потенціалу (О. С. Васильева, В. В. Ніколаєва, В. В. Клименко, В. Н. Нікітін, А. Ю. Рождественський, Т. М. Титаренко, Ф. Р. Филатов та ін.), професійної діяльності та психологічного забезпечення професійного здоров'я (В. М. Бєлов, Є. О. Климов, Г. В. Ложкін, В. О. Моляко, Е. Л. Носенко та ін.).

Мета дослідження полягала у спробі визначити зв'язок психологічного здоров'я й творчості особистості та дослідити зміну уявлень щодо здоров'я в структурі цінностей креативної особистості.

Як було вже зазначено, в науковій літературі проблема здоров'я тривалий час розглядалася порівняно з певним відхиленням від норми, тобто з позиції психіатрії. Зокрема, Б. С. Братусь зосереджується на понятті «психічне здоров'я» і трактує його із застосуванням дихотомії «норма-патологія». Причому норму він визначає як «...щось середнє, стійке, котре не виділяється із загальної маси...» або «...найбільш пристосованого, адаптованого до навколишнього середовища індивіда...» [2].

ВООЗ запропонувала визначати поняття «здоров'я» не лише як відсутність хвороб і фізичних дефектів, а й як стан повного фізичного та духовного благополуччя [3]. Важливим також є визна чення складових здоров'я особистості - фізичної, душевної та соціальної.

У психологічному словнику поняття психічного здоров'я трактується як «стан душевного благополуччя, котрий характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам дійсності регуляцію поведінки та діяльності людини» [4]. А саме поняття певним чином відображає суспільні та групові норми, основні цінності, оскільки вони регламентують життєдіяльність особистості.

У сучасних наукових доробках результати окремих досліджень поняття психічного здоров'я можна зустріти в проблематиці соціальної, медичної психології та психології особистості. Сьогодні можемо спостерігати й таку тенденцію: проблеми, які гостро постають перед психологами й стосуються переоцінки життєвих цінностей і орієнтирів особистості, її моральних установок, духовного розвитку, сприяють розробленню поняття «психологічного здоров'я».

Зокрема, В. А. Ліщук ототожнює психологічне здоров'я із духовним, розглядає його як найбільш адекватну міру індивідуального та суспільного добробуту, що пов'язано з орієнтуванням в інформаційних потоках та моральністю [5].

І. В. Дубровіна зазначає, що поняття психічного здоров'я н6алежить до окремих психічних процесів, тоді як психологічне здоров'я характеризує особистість загалом, перебуває в тісному зв'язку з вищими проявами людського духу (творчістю, саморозвитком, самоактуалізацією) [6].

Н. Ю. Хрящева вважає здатність до творчості (як процесу, що приводить до творення нового) однією з найважливіших умов для успішного самовираження, багатосторонньої самореалізації й адаптації особистості в сучасному світі, що засвідчує рівень її психологічного здоров'я [7].

На думку представників гуманістичної психології, розвиток творчого потенціалу й самореалізація особистості є важливою умовою оздоровлення суспільства, оскільки передбачає єднання людини з соціумом, а також зумовлює її творчу адаптацію, що є необхідним для повноцінного життя у світі з бурхливими змінами. Креативність у межах самоактуалізації є природною тенденцією до особистісного балансу, психічного та психологічного здоров'я й саморозвитку.

А. Маслоу запропонував концепцію існування в людської істоти тенденції до руху вперед або потреби до розвитку у напрямку того, що називається самоактуалізацією чи психологічним здоров'ям. Тобто психологічне здоров'я - сила, яка призводить до єдності особистості, повної індивідуальності й самобутності, реалізації всіх найвищих й найнижчих потреб людської особистості, її творчого потенціалу тощо. Науковець вважає за доцільне замінити поняття психологічного здоров'я більш універсальним, з його погляду, поняттям «людяності», оскільки воно може бути представлено як явище, що піддається кількісному аналізу. Автор розглядає дане поняття як певний реєстр якостей, до числа яких можна віднести здатність до абстрагування, вміння висловлювати свої думки, здатність кохати, мати певні цінності, вміти переступати через своє «я» [8].

Ф. Перлс визначав психологічне здоров'я як зрілість. Задля досягнення зрілості індивід повинен подолати своє прагнення отримувати підтримку з оточуючого світу та знайти нові джерела підтримки в самому собі. Стан рівноваги є головною умовою саморегуляції й опори на себе, який досягається завдяки усвідомленню особистістю ієрархії потреб, і є основним шляхом до зрілості - до її психологічного здоров'я. Науковець розглядав психологічно здорову людину як таку істоту, що саморегулюється, володіє здатністю досягати оптимальної рівноваги всередині себе і між собою й середовищем [8].

Отже, креативність, потреба творчої самореалізації, самоактуалізації особистості розглядається науковцями як необхідна умова психологічного здоров'я. Теоретичні та емпіричні напрацювання у даній галузі психології засвідчують надзвичайну складність у дослідженні проблематики психологічного здоров'я особистості і підкреслюють необхідність його подальшого вивчення.

Методика та організація дослідження. Віковий діапазон вибірки в період лонгітюдного дослідження становив межі від 17 до 21 років. Загалом у дослідженні взяли участь 73 студенти Інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки. Вивчаючи динаміку уявлень щодо здоров'я в структурі цінностей креативної особистості, ми враховували перебування діагностованих на конкретному етапі навчальної діяльності, тобто курс навчання, від якого залежав зміст навчальної діяльності, рівень сформованих навичок, вирішення протиріч між вимогами навчальної діяльності у студентській групі та можливостями і здібностями особистості.

Емпірична частина дослідження реалізовувалась у кілька етапів. На першому етапі завдяки невербальному тесту творчого мислення П. Торренса було встановлено рівень креативності студентів (показниками креативності є гнучкість, оригінальність, продуктивність, розробленість проблеми, загальна креативність) [9].

Під час другого етапу, за допомогою методики діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості (С. С. Бубнова), впродовж навчання було визначено ступінь прояву таких цінностей, як приємне проведення часу (відпочинок), високий матеріальний комфорт, пошук і насолода прекрасним (потреба у творчості), допомога та милосердя до інших людей, кохання, пізнання нового в світі (природі чи людині), високий соціальний статус та управління людьми, повага та визнання людей і вплив на них, соціальна активність заради досягнення позитивних змін у суспільстві, спілкування та здоров'я. За результатами обробки даних було побудовано графічний профіль, що відображає динаміку прояву кожної цінності [10].

Рис. 1 - Відсоткове представлення креативних студентів упродовж навчання

Рис. 2 - Відсоткове представлення розподілу цінностей студентів з високим рівнем креативності впродовж навчання за шкалами методики С. С. Бубнова: відпочинок, матеріальний комфорт, насолода від прекрасного, допомога іншим, кохання, пізнання, соціальний статус, повага, соціальна активність, спілкування, здоров'я

 

Результати дослідження. Згідно з результатами тесту П. Торренса було виокремлено студентів з високим рівнем креативності. Відсоткове представлення розподілу креативних студентів в період навчання (за чотири роки) зображено на рис. 1.

Отже, згідно даним рис. 1, на першому курсі частка креативних студентів становила 55%, на другому - 62%, на третьому - 73%, на четвертому - 75%.

Відсоткове представлення розподілу цінностей в креативних студентів протягом навчання зображено на рис. 2.

Як зображено на рис. 2, в креативних студентів І курсу головними є такі цінності: для 88% студентів - насолода від прекрасного (Хсер = 4,58), 85% - повага інших (Хсер = 4,35), 67% - відпочинок (Хсер = 4,23), 77% - допомога та милосердя до інших (Хсер = 4,18), 70% - пізнання (Хсер = 4,08).

Незначними для них виявилися такі цінності: для 78% діагностованих - матеріальний статок (Хсер = 2,63), 64% - соціальна активність (Хсер = 2,95), 95% - здоров'я (Хсер = 3,1) та 97% - спілкування (Хсер = 3,15).                                                    

Ієрархія цінностей креативних студентів ІІ курсу має такі особливості:

- домінують такі цінності: для 98% осіб - насолода від прекрасного (Хсер = 5) й любов (Хсер = 4,87), для 87% - допомога та милосердя до інших (Хсер =  ,73), для 93% - повага інших, для 80% студентів - відпочинок (Хсер = 4,66);

- несуттєвими є: для 87% респондентів - матеріальний статок (Хсер = 2,27), 73% - соціальний статус (Хсер = 2,67), 67% - соціальна активність (Хсер = 2,73), для 80% осіб - спілкування (Хсер = 2,8), для 62% респондентів - здоров'я (Хсер = 3,3).

Ієрархія цінностей в креативних студентів III курсу така:

- переважають цінності: насолода від прекрасного (Хсер = 5,17) для 98% респондентів, повага інших (Хсер = 5,15) для 81% осіб, допомога та милосердя до інших (Хсер = 4,28) - 75% осіб, пізнання (Хсер = 3,74) - 62% студентів, відпочинок (Хсер=3,03) для 53% осіб, здоров'я (Хсер=3,7) - 45%.

Несуттєвими для них є матеріальний статок (Хсер = 2,87) для 32% осіб, спілкування (32%) та соціальний статус (Хсер = 2,94) (70% осіб).

Серед креативних студентів IV курсу домінують такі цінності: для 89% респондентів - повага інших людей (Хсер = 5,10), для 85% осіб - насолода від прекрасного (Хсер = 4,90), для 69% - пізнання (Хсер = 4,65), для 82% - здоров'я (Хсер = 4,05), для 67% - допомога та милосердя до інших (Хсер = 4,15), для 63% - відпочинок (Хсер = 3,54).

Несуттєвими є: для 65% респондентів - спілкування (Хсер = 3,036), 64% - соціальна активність (Хсер = 2,96), 58% - соціальний статус (Хсер = 3,32) й матеріальний статок (Хсер = 3,21).

Отже, результати проведеного емпіричного дослідження дають змогу визначити впродовж навчання в креативних студентів позитивну динаміку цінностей: здоров'я, відпочинок, пізнання та спілкування. Натомість протягом навчальної діяльності знижується значення цінностей: відпочинок, допомога іншим і кохання.

Зафіксовано також і значні зміни упродовж навчальної діяльності в структурі цінностей креативних студентів, а саме:

- зростання значення цінності «повага з боку інших людей» (F = 5,58 при α > 0,001), цінності «здоров'я» (F = 6,79 при α > 0,001) та цінності «пізнання» (F = 3,48 при α = 0,05);

- спостерігаємо коливання (різке зростання на ІІ курсі та зниження до IV) цінності «насолода прекрасним» (F = 3,32 при α = 0,05) і кохання (F = 3,56 при α = 0,05).

За рештою цінностей, залежно від року навчання діагностованих, не виявлено статистично значущих відмінностей.

Висновки. Прояви здоров'я або нездоров'я особистості пов'язані не лише з нормальним функціонуванням організму, а й зумовлені її психосоціальним благополуччям, ефективною соціально-психологічною адаптацією, творчою реалізацією людини в оточуючому світі, саме тому необхідно розглядати поняття «здоров'я» у контексті загально-психологічних питань.

Поняття психологічного здоров'я є комплексним, оскільки включає здатність до самоактуалізації, життєтворчості, креативність, наявність сенсу життя, позитивний вплив на оточуючих тощо.

Проведене емпіричне дослідження свідчить про зростання значення цінності здоров'я для креативних студентів упродовж навчальної діяльності.

Розпочате дослідження в контексті проблематики психологічного здоров'я має перспективу свого продовження, зокрема у вивченні ціннісно-смислової сфери креативної особистості з урахуванням її індивідуально-типологічних особливостей, гендерного й вікового аспектів.



Номер сторінки у виданні: 308

Повернутися до списку новин