Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Факторний аналіз ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів як духовно - педагогічний чинник особистісно - орієнтованого формування культури здоров’я





                Андрій Федоров, старший викладач кафедри фізичного виховання Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

УДК 316.752 : [371.71 + 796]

 

Представлено проективний підхід до розробки інноваційних виховних технологій особистісно-орієнтованого формування у студентів культури здоров'я. Обґрунтовано доцільність організації навчально-виховного процесу на підставі факторного аналізу ціннісних орієнтацій студентів до здорового способу життя.

Ключові слова: управління, аналіз, фактори, технологія, виховання, здоров'я, компоненти, студенти, вищі навчальні заклади.

 

Представлен проективный подход к разработке инновационных воспитательных технологий личностно-ориентированного формирования у студентов культуры здоровья. Обоснована целесообразность организации учебно-воспитательного процесса на основе факторного анализа ценностных ориентаций студентов к здоровому образу жизни.

Ключевые слова: управление, анализ, факторы, технология, воспитание, здоровье, компоненты, студенты, высшие учебные заведения.


               There has been presented the designed approach aimed to develop the innovative educational technologies for personal-orientated formation of health culture in students. We have grounded the reasonability of educational process organization on the basis of factor analysis of values orientation of students for healthy way of life.

Key words: management, analysis, factors, technology, education, health, components, students, high educational institutions.


Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Невід'ємним елементом системи освіти і виховання учнівської молоді та студентів України є розвиток фізичної культури особистості. Повноцінний психомоторний і духовно-соматичний розвиток особистості, сформованість психічного, соматичного і духовного здоров'я, особистісно-орієнтоване формування культури здоров'я, гармонія тіла і духу людини з природою є основою змісту фізичної досконалості людини.

Концепція національного виховання учнівської молоді та студентів визначає фізичне вдосконалення особистості як пріоритетну соціально-педагогічну мету України, що органічно пов'язана з її духовним розвитком, формуванням ціннісних орієнтацій, здатності до ефективної фахової та соціальної самореалізації [1]. При цьому наголошується на тому, що в молоді повинно бути сформовано особистісно-ціннісне й активне ставлення до розвитку психічного, соматичного та духовного здоров'я, формування культури здоров'я як суспільно-соціальної й духовно-соматичної цінності [2].

В умовах сьогодення держава намагається приділяти дедалі більшу увагу розвитку, модернізації, реформуванню фізичного виховання нації. Свідченням суспільно-соціальної активності держави у цьому аспекті є укази Президента України, які визначають і регламентують заходи ефективного впровадження духовних цінностей фізичної культури у середовище учнівської молоді та студентів, основу яких повинно складати особистісно орієнтоване формування здорового способу життя як усвідомленої культури і світогляду особистості [3; 4].

Перспективи розв'язання цієї актуальної соціально-педагогічної проблеми перебувають у гносеологічній площині її зв'язку із важливими практичними завданнями, що випливають зі змісту нової парадигми освіти та виховання. Вона розглядається в аспекті вихідної концептуальної схеми якісного вирішення педагогічних проблем та ґрунтується на орієнтації освітньо-виховної практики на особистість студента, визнання його рівноправним суб'єктом навчально-виховної взаємодії, на домінуючу діалогово-комунікативну форму організації духовного, фізичного та фахового розвитку. Згідно з новою парадигмою освіти і виховання, дидактичні принципи розглядають у контексті комплементарного взаємозв'язку їх теоретико-методологічних положень із принципами гуманізації, демократизації, культурологічності, діалогізації, духовності, розвивального характеру навчання та виховання. Реалізація такого підходу в межах нової парадигми освіти і виховання є теоретико-методологічною й організаційно-педагогічною основою визначення особистісно орієнтованої доктрини освіти, виховання, фахової підготовки, формування культури здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Аналіз експериментальних досліджень і наукових публікацій дає підстави встановити, що цілеспрямований розвиток у суб'єктів освітньо-виховної діяльності загальнолюдських і фахово-актуальних ціннісних орієнтацій, морально-духовних якостей, усвідомленої цінності здоров'я особистості як визначальної умови її соціальної самореалізації є підґрунтям оптимального особистісно-орієнтованого формування творчого, конкурентоспроможного, активного, гуманістичне спрямованого, громадянськи досконалого фахівця.

У викладеному контексті, за твердженням І. Беха, «...суттєву роль у процесі формування професіоналізму відіграє ціннісно-смислова сфера людини. Це пояснюється тим, що професійна діяльність належить до числа основних засобів побудови власного життєвого шляху. Та побудова такого шляху буде успішною тільки тоді, коли професійна діяльність (підготовка до неї) набуває особистісного відтінку, тобто здатна відображати і втілювати через себе особистість» [5, с. 264] в аспектах її ставлення до рівня фахової підготовленості, духовних цінностей фізичної культури, здорового способу життя, самоосвіти, самовиховання.

Виділення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Системний аналіз теоретичних, методологічних, організаційно-педагогічних аспектів фахової, духовної і фізичної культури студентів дає можливість виявити низку суттєвих протиріч, вирішення яких сприятиме розв'язанню наукових і практичних завдань удосконалення процесу професійної підготовки фахівця в цій ланці національної системи освіти, а саме:            

- між соціально-педагогічним запитом суспільства й освітньої галузі на розробку особистісно-орієнтованих педагогічних систем і ще недостатньою розробленістю теоретико-методологічних основ виховання у студентів культури здоров'я як визначальної особистісно-соціальної умови їх успішної фахової підготовки;             

- між об'єктивним значенням культури здоров'я студентів як комплементарного чинника ефективної фахової підготовки і недостатнім її усвідомленням у практиці діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ);

- між запитом освітньої галузі на розробку інтерактивних педагогічних технологій, інноваційних дидактичних систем відкритого типу, створення інноваційного навчально-виховного, фізкультурно-оздоровчого, духовно-культурологічного середовищ ВНЗ і недостатньою розробленістю теоретико-методологічних й організаційно-педагогічних основ проективної розробки навчальних, виховних, фізкультурно-оздоровчих технологій особистісно орієнтованого формування культури здоров'я студентів;

- між суспільним запитом на підготовку фахівців (відповідно до компетентісної моделі професійних спеціалістів) з високим рівнем конкурентоспроможності, культури здоров'я, духовності, громадянства і відповідністю концептуальної моделі формування у студентів здоров'язберігаючої компетентності як провідної духовно-соматичної та суспільно-соціальної умови самореалізації майбутнього фахівця, громадянина;

- між сучасними освітньо-виховними тенденціями у міжнародному педагогічному просторі щодо здійснення інноваційних підходів до технологізації виховних, навчальних, фізкультурно-оздоровчих процесів і наявністю сталих ситуацій нерозвиненої матеріальної бази, недостатнього фінансування, застарілих організаційно-педагогічних форм діяльності кафедр фізичного виховання, відсутності педагогічних технологій формування у студентів внутрішньої єдності цінності здоров'я з морально-духовними якостями особистості.

Отже, з огляду на виявлені суперечності й науково-практичні потреби в їх розв'язанні, а також з урахуванням стану обґрунтованості цієї соціально-виховної проблеми видається досить аргументованою потреба в її подальшому розробленні.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета дослідження полягає у факторному визначенні основних структурно-функціональних компонентів, а також валідності атрибутів інтерактивних виховних технологій, що зумовлюють їх ефективність у процесі особистісно орієнтованого формування у студентів когнітивних, аксіологічних, праксіологічних, мотиваційно-потребнісних складових здорового способу життя.

Відповідно до мети дослідження у статті поставлені й розв'язувалися такі завдання:

- визначення найбільш суттєвих особистісних факторів, розвиток яких забезпечує ефективність здоров'ярозвиваюльної технології;

- експериментальна перевірка ефективності результатів факторного аналізу ціннісних орієнтацій студентів до здорового способу життя у процесі розроблення виховних технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. На основі системного дослідження нами була розроблена проективна модель інтерактивних виховних технологій (як гносеологічний замісник організаційно-педагогічних умов) особистісно-орієнтованого формування у студентів цінності здоров'я.

Структура моделі включає когнітивні, аксіологічні, праксіологічні, духовні, мотиваційно-потребнісні блоки (компоненти), що за аргументованим твердженням В. Григоренка [6, с. 117], «...виконують функцію духовно-соматичного локусу, в якому концентруються ціннісні орієнтації суб'єкта формування культури здоров'я людини», а саме:

- усвідомлення особистісно-соціальної цінності психосоматичного здоров'я;

- здоровий спосіб життя і фізична культура особистості;

- здоров'язберігаюче цілеутворення і здоров'ярозвивальна рефлексія;

- мотиви, інтереси, потреба розвитку стану здоров'я;

- самоорганізованість, самоактуалізація, самореалізація, самооцінка, самоконтроль, самовиховання, самоосвіта у формуванні здорового способу життя;

- особистісна відповідальність за стан свого психосоматичного здоров'я, психомоторного розвитку;

- працьовитість і наполегливість у досягненні цілей формування культури здоров'я особистості як категорії її світогляду, духовно-соціальної цінності.

Викладені сутнісні й ціннісні ознаки проективної моделі свідчать, що педагогічні технології забезпечують діяльність студентів як рефлексивний процес, структурований під впливом чуттєвих, абстрактних, перцептивно-духовних образів,

які під стимулюванням спонукань й інтеріоризації трансформуються в особистісно-суспільні цінності культури здоров'я людини. Є можливість стверджувати, що в них сконцентровані інноваційні ідеї, наукові досягнення, дидактичні механізми діалогово-комунікативної організації (самоорганізації) й управління суб'єктами навчально-виховного процесу в аспекті гарантованого досягнення запланованого педагогічного результату.

Для визначення ефективності основних структурно-функціональних компонентів, а також валідності атрибутів інтерактивних виховних технологій, обґрунтування практичної цінності організаційно-педагогічного алгоритму розроблення умов їх інноваційного функціонування в освітньо-виховному середовищі ВНЗ нами було проведено дослідження факторної структури здорового способу життя, культури здоров'я студентів.

Дані факторного аналізу були отримані за результатами програмно-комп'ютерних обчислень компонентів фахової підготовленості особистості (за методикою А. Меєрсона) і передбачали наступні дослідницькі процедури. По-перше, із значної кількості складових здорового способу життя людини були виокремленні 42 компоненти, з яких (шляхом комп'ютерного опрацювання) визначено 29 найбільш суттєвих. По-друге, визначено 8 чинників реалізації здоров'я в умовах інтерактивного освітньо-виховного середовища ВНЗ із найбільшим вкладом у загальну дисперсію:

- (f-1) - ціннісні орієнтації до здорового способу життя, індивідуальної концепції здоров'я, культури здоров'я як структурних компонентів соціокультурної ситуації у ВНЗ, суспільстві;

- (f-2) - цінність резерву здоров'я як фактора ефективності інтегрованого освітньо-виховного середовища ВНЗ;

- (f-3) - цінність умотивованості до самооцінки, когнітивної мотивації, мотиваційної інтерпретації, мотивації досягнень, фахових потреб;

- (f-4) - цінність самовираження та самостійної діяльності;

- (f-5) - цінність самоосвіти і фахової компетентності;

- (f-6) - ціннісне загальнолюдське і фахове ставлення до здорового способу життя як духовно-соматичної основи індивідуальної «Я-концепції» здоров'я, культури здоров'я;

- (f-7) - цінність рефлексії, індивідуальної «Я-концепції» здоров'я;

- (f-8) - цінність духовно-пізнавального розвитку й образно-концептуального мислення в умовах формування здатності до каузального типу атрибутування результатів особистісно орієнтованого виховання здорового способу життя, індивідуальної «Я-концепції» здоров'я, культури здоров'я особистості.

Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, що найбільш значущим виявився фактор, який інтегрує такі компоненти: рівень розвитку ціннісних орієнтацій, самовиховання (8); стан психосоматичного здоров'я (1); самостійну фізкультурно-оздоровчу діяльність (18); рівень духовного розвитку (10). При цьому найбільший вклад у характеристиці першого фактора отримав компонент за номером 8, який інтегрував перераховані компоненти на рівні 26% вкладу в загальну дисперсію. Інші компоненти інтегрувались у групи із вкладом у загальну дисперсію відповідно 18, 16, 13, 9, 7, 6 і 5% (табл. 1).

Отже, були встановлені найбільш значущі фактори та їх складові (f-1, f-2, f-3, f-4, f-5, f-6, f-7, f-8) у плануванні, організації й проективному розробленні інтерактивних виховних технологій, а також організаційно-педагогічних умов реалізації особистісно-орієнтованого виховання у студентів здорового способу життя.                                                                                                                                                       

Факторний аналіз ціннісних орієнтацій студентів до здорового способу життя надав нам змогу розробити організаційно-педагогічний алгоритм структурування інтерактивних педагогічних технологій та дидактичних умов їх оптимального функціонування в освітньо-виховному, фізкультурно-оздоровчому, духовно-культурологічному середовищі ВНЗ.

Здійснюючи розв'язання наступного завдання дослідження, ми спиралися на фундаментальні наукові праці відомих учених (І. Бех, В. Горащук, В. Григоренко, В. Пристинський, Г. Шевченко, І. Якиманська), які аргументовано довели, що алгоритмізація педагогічних процесів є одним з найефективніших науково-практичних шляхів прогнозування й гарантованого досягнення освітньо-виховних, оздоровчих, духовно-культурологічних результатів [5; 6; 7; 8; 9; 10].

У контексті дослідження під поняттям «алгоритм» ми розглядали систему методичних, технологічних приписів, які регламентують послідовність проективних процедур, адекватність атрибутів, інноваційну структурованість підсистем, блоків педагогічної системи. Регламентація проективної діяльності здійснювалася на засадах організаційно-педагогічних правил, що локалізовані у системі спеціальних принципів проективного розроблення інтерактивних педагогічних технологій особистісно орієнтованого формування у студентів культури здоров'я.

Отже, видається можливим структурування організаційно-педагогічного алгоритму розроблення виховних технологій на підставі результатів факторного аналізу, що виконували прогностичну функцію у таких аспектах:

- визначення мети і завдань розроблення та практичного використання інтерактивних педагогічних технологій особистісно орієнтованого формування у студентів культури здоров'я, факторів, що детермінують гарантоване досягнення запланованих виховних результатів;

- визначення організаційно-педагогічних підходів до коригування, розвитку й удосконалення стану психічного, соматичного, духовного здоров'я студентів, формування індивідуальної концепції здоров'я, культури здоров'я як особистісно-суспільної цінності;

- регламентація діяльності студентів і педагогів з урахуванням динаміки їхніх ціннісних орієнтацій, мотивів, інтересів, потреб щодо розвитку та збереження психосоматичного здоров'я, реалізації здорового способу життя, формування культури здоров'я у ціннісному її вимірі;

- розроблення інноваційного педагогічного інструментарію реалізації «суб'єкт-суб'єктної» взаємодії у процесі формування індивідуальної концепції здоров'я як особистісно-ціннісної основи культури здоров'я;

- структурування оптимальної підсистеми управління інтерактивної педагогічної технології виховання культури здоров'я, що включає планування, організацію, регулювання, оцінювання, коригування, стимулювання її впливу на суб'єктів як компоненту постійно діючого психомоторного, психосоматичного, інтелектуального, духовного, мотиваційно-потребнісного зворотного зв'язку.

У стилістичному аспекті організаційно-педагогічний алгоритм розроблення інтерактивних педагогічних технологій являє собою «педагогічну специфікацію», що обґрунтована В. Григоренком [6] як форма уніфікованого підходу до алгоритмізації освітньо-виховних, фізкультурно-оздоровчих, духовно-культурологічних, корекційно-реабілітаційних процесів.

Отже, слід зазначити, що алгоритм структуровано нами з урахуванням гносеологічних закономірностей розбудови інноваційних педагогічних систем відкритого типу, які визначають наявність їх атрибутів, механізмів «суб'єкт-суб'єктних» взаємодій учасників освітньо-виховного процесу, інноваційного педагогічного інструментарію, системи управління процесом гарантованого досягнення запланованого виховного впливу.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Таким чином, установлені закономірності структурування інтерактивних здоров'ярозвивальних виховних технологій дають підставу стверджувати, що факторний аналіз та ранжирування духовних цінностей фізичної культури як чинників, що впливають на ефективність виховання у студентів здорового способу життя, забезпечують об'єктивне визначення мети (системоутворюючий чинник), а також організаційно-педагогічних умов (соціально-педагогічні конструктогени ефективності впливу виховних технологій) у забезпеченні нового вирішення означеної проблеми на рівні гносеологічної розробки:

- проективної моделі й організаційно-педагогічного алгоритму розбудови інтерактивних виховних технологій формування культури здоров'я людини;

- концептуальної моделі та принципів її інтеграції в освітньо-виховне, фізкультурно-оздоровче, духовно-розвивальне середовище ВНЗ.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Одним з актуальних напрямів реалізації нової парадигми освіти та виховання є використання духовного потенціалу фізичної культури як основи формування здорового способу життя людини. У зв'язку з цим убачається перспективним проведення педагогічної діагностики параметрів духовно-соматичних ціннісних орієнтацій студентів ВНЗ, експериментальні дані якої є інформаційно-дієвою основою виявлення, обґрунтування, прогнозування соціально-педагогічних напрямів ефективного вирішення означеної актуальної проблеми.



Номер сторінки у виданні: 312

Повернутися до списку новин