Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Інформаційно - комунікаційні технології як фактор впливу на здоров’я молоді





                Роман Собко, кандидат педагогічних наук, викладач Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету

УДК 371.7

 

Швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій може створювати загрози здоров'ю особистості та відвертати її від реального світу. Розвиток комп'ютерних мереж, окрім позитивного значення для людини, може нести значну шкоду для різних складових здоров'я людини. Для зменшення цієї шкоди необхідно проводити навчання серед дорослих, реформувати процес вивчення інформатики, розробити спеціальні навчальні курси для майбутніх педагогів.

Ключові словаінформаційно-комунікаційні технології, комп'ютер, мережа, Інтернет, здоров'я, особистість, навчання, інформатика, вчитель.

 

Быстрое развитие информационно-коммуникационных технологий может создавать угрозы здоровью личности и уводить от реального мира. Развитие компьютерных сетей, кроме положительного значения для человека, может приносить значительный вред для различных составляющих здоровья человека. Для уменьшение этого вреда необходимо проводить обучение среди взрослых, реформировать процесс изучения информатики, разработать специальные учебные курсы для будущих педагогов.

Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, компьютер, сеть, Интернет, здоровье, личность, обучение, информатика, учитель.

 

Fast development of informatively communication technologies can create threat the health of personality and to turn away it from the reality. Development of computer networks except for a positive value for a man can carry considerable harm for the different constituents of health of man. For diminishing of this harm it is necessary to conduct studies among adults, to reform the process of study of informatics, develop the special educational courses for future teachers.

 Key words: informatively communication technologies, computer, network, Internet, health, personality, study, informatics, teacher.                                                                                                                                                             


Постановка проблеми. Людина в сучасному суспільстві у своєму повсякденному житті стикається з багатьма проблемами: екологічними, політичними, соціальними та ін. Щодня людині доводиться вирішувати ті чи інші проблеми, отримувати інформацію з різних джерел, усвідомлювати ступінь можливості свого впливу на оточуючі проблеми та можливість їх вирішення, недопущення чи ігнорування. Однак проблеми освіти та охорони здоров'я серед усіх видаються найважливішими, оскільки вирішення або ігнорування цих проблем у кінцевому підсумку майже еквівалентне поняттю «бути чи не бути нації». При цьому проблеми освіти та здоров'я взаємопов'язані і взаємозалежні: відсутність чи недостатність однієї складової породжує неповноцінність іншої і навпаки, і чим далі держава чи конкретна людина - кожен на своєму рівні - відходитиме від комплексного вирішення цих проблем, тим більш незворотні зміни відбуватимуться в обох складових.

Оскільки «будь-яка людина «заповнена» власним ментальним досвідом, що й визначає характер її активності в тих чи інших конкретних ситуаціях», а «склад і будова цього досвіду особистісно індивідуальні» [1, c. 87], до вирішення вказаних вище проблем кожна людина підходить по-своєму. Якщо ж вести мову про учня загальноосвітньої школи, професійно-технічного навчального закладу або студента коледжу, то слід мати на увазі не індивідуальні підходи людини до вирішення проблем освіти та здоров'я, а індивідуально-групові на рівні сім'ї, навчального закладу, учнівського (студентського) колективу, а також, враховуючи сучасний рівень інформатизації суспільства, на рівні віртуальних спільнот, до яких належать багато людей, які особисто ніколи не зустрічались.

Метою статті є проаналізувати вплив інформаційно-комунікаційних технологій на здоров'я особистості, визначити можливі шляхи його зменшення.

Аналіз останніх досліджень, публікацій та визначення невирішених частин проблеми. Інформаційно-комунікаційні технології увійшли в наше життя та життя наших учнів і стали його невід'ємною частиною. Ми сьогодні говоримо про дистанційну освіту та віртуальні університети, освітні середовища навчальних закладів та інтерактивну профорієнтацію. Як зазначає академік В. Г. Кремень: «Вчені розробляють проекти, згідно з якими у ХХІ столітті різні частини планети покриються сюрреалами - як зараз покриваються серіалами наші телеекрани. Це вже фрагменти інобуття, шматки гіперпростору, - величиною спочатку в шухляду, потім у кімнату, будинок, кінозал (віртозал), стадіон, місто і, нарешті, цілу країну (віртоленд). Вони перцептивно невідділимі від фізичного світу, хоча й мають інші закони, точніше, надають можливість їх вибору. Інореальність ХХІ століття психофізично достовірна і разом з тим керована: натискаються кнопки зменшення-збільшення обсягу, чуттєвого та зорового контакту. Сюрреал можна спостерігати, але в ньому можна і перебувати, як у середині тривимірного кіно - голографічної об'ємно-рухливої картинки, що зсередини невідділима від реальності, з тією різницею, що її можна включити і виключити - чи увійти або вийти з неї. Це вже не фантазія, а те, що незабаром прийде в наше життя... І ми в своїх освітніх проектах повинні врахувати цю нову інформаційну реальність, котра з віртуальної стане матеріальною» [2, с. 4-5].

Упровадження інформаційних технологій в освітній процес розпочалося ще в 50-х рр. минулого століття. Перші спроби дидактичного використання комп'ютерів розпочалися у Каліфорнії в 50-х рр., а згодом почали застосовувати комп'ютери для розроблення математичних програм у Станфордському університеті в Пасло Алто. У 60-х рр. спроби використання в дидактичному процесі комп'ютерів проводилися в інших високорозвинутий країнах - таких, як Великобританія, Франція, Австралія. Шістдесяті роки стали початком для розвитку багатьох педагогічних систем, метою яких було застосування комп'ютерів у процесі навчання. Найвідоміша була система PLATO (Programmed Logic for Automatic Teaching Operation), яка виникла в університеті Ілліноїс. Бібліотека дидактичних програм системи PLATO містила блоки інформації з усіх важливих галузей науки на рівні середньої і вищої школи. Про ефективність комп'ютерного навчання свідчить ступінь відображення моделі предметної області та діалогу людинакомп'ютер (аналіз того, що говорить користувач, і синтез відповіді системи), а також ступінь комп'ютерного контролювання самого процесу навчання на базі накопичених знань про цей процес. Розглядаючи структуру процесу навчання і дидактичний процес, можна помітити прагнення до індивідуалізації навчання, а, отже, зменшення числа учнів на одного викладача. Завдяки цьому повинна підвищитись ефективність мисленнєвих процесів і з'явитися можливість упровадження різноманітних форм і методів навчання [3, c. 12]. У 1959 р. вчитель С. І. Шварцбурд розпочав у 44-й школі м. Москви експериментальне навчання старшокласників роботи на ЕОМ, а пізніше в низці шкіл було запроваджено викладання під час вивчення окремих предметів теорії та практичного використання комп'ютера. На початку 60-х років з'явилися факультативні курси основ програмування i обчислювальної техніки у школах інших міст, зокрема у Києві, Сімферополі. Було розпочато професійну підготовку учнів 9-10-х класів з питань обслуговування ЕОМ [4]. Із 1961 року в межах експерименту розпочалося в загальноосвітній школі № 101 м. Москви викладання курсу «Основи кібернетики та автоматики». Програма курсу та навчальний посібник (вперше в світі) були розроблені В. С. Ледньовим, а у 1967 р. експеримент поширився на інші школи Москви та Риги [5]. Під керівництвом академіка А. П. Єршова аналогічний експеримент проводився у школах м. Новосибiрська.

Переважна більшість дослідників у своїх публікаціях про вплив упровадження комп'ютера в навчальний процес відзначали підвищення успішності, розвиток творчого мислення, поліпшення засвоєння навчального матеріалу через вибір зручного темпу його опрацювання. Проводилися навіть дослідження з упровадження інформаційних технологій в дошкільних навчальних закладах. З появою та розвитком комп'ютерних мереж та мережі Інтернет багато дослідників і розробників програмного забезпечення знайшли низку нових можливостей, які сприяли розвитку навчального процесу, його урізноманітненню та осучасненню. Серед недоліків переважно відмічали лише необхідність обмеження часу перебування учня за комп'ютером через медичні покази. Проте саме розвиток комп'ютерних мереж поряд із позитивним впливом на процес навчання приніс значну небезпеку для здоров'я учнів. Як зазначає академік В. Г. Кремень: «Сьогодні ми багато говоримо про екологію, збереження довкілля як умови буття людства. Але взагалі-то об'єктивна реальність давно вже стала суб'єктивною. Проте реальність ... ніколи ніщо не замінить. Віртуальна їжа залишається віртуальною, навіть якщо мозкові картинки здобувають тривимірну відчутність. Ми бажаємо бути бажаними і тому маємо потребу в Іншому настільки ж вольовому і вільному, як і ми самі... Людство повинно активно думати про дієві противаги двом ... крайнощам нейрокосмосу: повної екстеріоризації мозку та інтеріоризації бажання, наслідком яких стає тотальний контроль над думкою і тотальною ілюзорністю насолоди. Людиноцентризм - один з дієвих засобів такої противаги» [2, с. 8].

Виклад основного матеріалу. Практичні спостереження показали, що більшість учнів бачать в Інтернеті насамперед не джерело інформації, засіб набуття нових знань, свого професійного самовдосконалення. Інтернет для сучасної молоді - це, в першу чергу, засіб спілкування, реальне спілкування відходить на другий план, втрачається вміння спілкуватись як таке, що замінюється вмінням тиснути ті чи інші клавіші. «Небезпека майбутнього - «панпсихізм», історично зростаюча інтеріоризація світу, крах категорії реальності як такої... Історія - це ненажерливий вир всеперемагаючого розуму (чи божевілля - через відсутність реальності їх уже не розрізнити), куди по гегелівській «спіралі» несуться і провалюються царства, епохи, об'єктивні закони. Це не тільки особисте питання, а питання мутації людства, котре набагато раніше, ніж очікується в деяких фізичних теоріях стискання всесвіту, може зжити саме себе. Психічне - чорна діра, що причаїлася в глибині кожного і жадібно «висмоктує» зовнішній світ. Втягнеться, прилипне, зіллється зі мною - і тоді після мене хоч потоп. Я маю на увазі не стільки наркотики, скільки відеоманію, віртоманію. нейроманію і клонування подібностей, що множаться, кожне з яких може мати свої сенсорні джерела і разом з тим ділитися ними з батьками і один з одним. Розрізняють принаймні два різновиди такої інтеріоризації: чорна магія хімії і біла магія відео, і друга може бути небезпечніша, тому що містить у собі деяку видимість об'єктивності і фізичного здоров'я, те додаткове задоволення, що нам надає свідомість знаходження джерел насолоди і володіння ними. Захист від цього і збереження себе - в розробленні та широкому втіленню в життя програми людиноцентризму» [2, с. 7-8].

Практичні спостереження та дослідження показують, що при ранжуванні за значенням учні бачать значення Інтернету зокрема та мереж загалом у:

1) засобі спілкування через соціальні мережі чи в інший спосіб;

2) засобі розваги - ігри, музика, відео;

3) джерелі інформації з предметів, які вивчаються в даний час (курсові роботи, реферати тощо);

4) джерелі інформації для вибору подальшого професійного розвитку або продовження навчання.

Подібна ситуація і серед батьків, які у захваті від нових відчуттів, які їм дають нові інформаційні технології; можливості отримання інформації за сферою своєї діяльності часто ставлять після засобу спілкування, інформації про свої захоплення, ведення домашнього господарства тощо.

Як результат такого ставлення значна частина учнів та їхніх батьків «губляться» в мережі, гаючи час на спілкування ні про що в чатах на форумах, пошуках нових рецептів, малюнків, відео чи іншого віртуального задоволення своїх уявних потреб. Результатом таких дій стає нестача часу для навчання, виховання підростаючого покоління, спілкування батьків і дітей, на розвиток особистості молодої людини під впливом та за прикладом старших. Свідомо або несвідомо, потрапивши в тенета нових інформаційних технологій, проблему самореалізації, розвитку своїх здібностей особистість ставить на останнє місце, що далі може призвести до її деградації, навіть втрати професійних навичок, набутих раніше, втрати здоров'я в різних аспектах даного поняття. Такий стан справ можна пояснити лише недооцінкою стану психологічного здоров'я підростаючого покоління та його залежності від рівня застосування інформаційно-комунікаційних технологій як у навчальному закладі, у навчальному процесі, так і вдома, в сім'ї, в суспільстві загалом. Крім того, виникнення на початку ХХІ ст. поняття «євросирітства» [6] підсилює процеси узалежнення від інформаційно-комунікаційних технологій, особливо молодого покоління, яке залишилось практично без важливого чинника виховання - контролю з боку батьків.

Як вже зазначалося, слід шукати вихід з цієї ситуації, можливості унезалежнення від інформаційно-комунікаційних технологій та, як наслідок, більш свідомого сприйняття їх призначення та цілеспрямованого застосування. На наш погляд доцільно починати з освіти дорослих, тобто освіти батьків. Незважаючи на досить високий рівень оволодіння навичками роботи з комп'ютером окремими батьками, вони часто не усвідомлюють того рівня впливу нових інформаційних технологій на стан психічного, творчого, соціального здоров'я їхніх дітей. Найбільше, про що здогадуються в переважній більшості батьки, - це шкода здоров'ю їхніх дітей у традиційному розумінні, яке, на думку батьків, може виявитись у погіршення зору. Про такі напрями впливу, як опорно-руховий апарат, нервова система дитини більшість батьків навіть не здогадуються або просто забули, не кажучи вже про ставлення молоді до цих питань, оскільки сьогоднішнє молоде покоління в переважній більшості живе лише сьогоденням. Оволодіння такими знаннями не перебуває в колі інтересів виробників комп'ютерів або Інтернет-провайдерів, але за такими знаннями стоїть майбутнє держави. Проте передача знань батькам або привернення їхньої уваги до цієї проблеми виглядає досить проблематичним хоча б з огляду на згадану ситуацію з євросирітством. У даному випадку доцільно буде скористатися можливостями, які дають інформаційно-комунікаційні технології, спробувати обернути недоліки і проблеми на користь підростаючого покоління. Зокрема, просвітницьку роботу з батьками можна реалізувати через портали шкіл або відділів і управлінь освіти. Одним із кроків в цьому напрямі могло б бути впровадження віртуальних  щоденників учня, що вже зроблено в деяких сусідніх державах: щоденно оцінки, отримані учнем, заносяться до такого щоденника, і батьки, де б вони не були, можуть завжди перевірити успішність своєї дитини. Через ці засоби можна було б донести до батьків можливість впровадження таких технологій, як віддалене керування комп'ютером їхньої дитини, фільтрування трафіку та інше, а також способів впровадження цих засобів, а навіть і провести віртуальну бесіду з батьком чи матір'ю дитини.

Наступним кроком у вирішенні проблеми впливу «білої магії» віртуального простору на свідомість молодого покоління повинно стати реформування самої системи навчання, зміна акцентів у навчально-виховному процесі. Зокрема, при вивченні основ безпеки життєдіяльності слід звернути увагу не лише на такий аспект шкоди від комп'ютера, як прямий вплив (зір, опорно-руховий апарат і т. ін.), а й на психологічні аспекти впливу інформаційно-комунікаційних технологій. При цьому важливо вказати учням на поняття комп'ютерної залежності, яке підлітки часто заперечують, хоч не заперечують свою щоденну присутність у мережах, бо вважають, що це нормально. З точки зору безпеки життєдіяльності, слід на законодавчому рівні звернути увагу на існування комп'ютерних клубів, які часто стають тими ж самими ігровими центрами, де підлітки, яким не дозволили вдома витрачати час на комп'ютерні ігри чи мережі, знаходять задоволення своїх потреб та узалежнень. Ми не можемо вести мову про закриття таких установ, оскільки на даному етапі розвитку нашої держави ми не маємо стовідсоткового забезпечення кожної сім'ї персональним комп'ютером, хоч відсоток незабезпечених такою технікою сімей з кожним роком зменшується.

Одним із, можливо, найважливіших етапів «боротьби» з «білою магією» інформаційно-комунікаційних технологій має стати вдосконалення їх вивчення у шкільному курсі інформатики. Враховуючи стандарти освіти, шкільним курсом інформатики повинні оволодіти учні не лише шкіл, а й професійно-технічних навчальних закладів та коледжів. Якщо ще 8-10 років тому ми говорили, що вивчення інформатики доцільно розпочинати раніше, як це відбувається за кордоном, то сьогодні ми можемо вести мову про те, чи потрібна у своєму традиційному вигляді інформатика, як навчальний предмет, у старших класах чи на перших курсах ПТНЗ і коледжів. Такий підхід пов'язаний із двома аспектами: із безпосередньо медичними протипоказаннями щодо часу перебування за комп'ютером підлітка, а також із різним рівнем забезпеченості сімей та готовності дітей до використання комп'ютерної техніки. Природно, що підліток працює вдома з тим чи іншим матеріалом за комп'ютером, не враховуючи розважальних моментів, про які йшла мова на початку статті, але, крім того, ми збільшуємо час перебування підлітка за комп'ютером за рахунок шкільних уроків, тоді як деяким з них нецікаво, оскільки вони вже давно набули тих чи інших умінь методом «проб і помилок», враховуючи можливість сім'ї придбати комп'ютер для власних потреб набагато раніше, ніж його вивчення розпочалось у школі. Зауважимо, що ми не ведемо мову про припинення вивчення інформатики взагалі, а лише про кардинальне реформування даного предмета як з точки зору змісту, так і методів та його значення серед інших предметів.

Не останню роль у забезпеченні здоров'я молоді в умовах інформаційного суспільства повинні відіграти всі вчителі-предметники. Їхнє завдання ми вбачаємо в постійному орієнтуванні учнів на пошук інформації за галузями наук (хімії, фізики, літератури, трудового навчання) з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, що надасть можливість частково перенаправити молоде покоління у використанні комп'ютера на вибір корисної інформації та професійне орієнтування через її аналіз. Соціальні педагоги також повинні долучатися до «боротьби» з «білою магією» інформаційно-комунікаційних технологій.

Висновки. Згідно за статтею 3 Конституції України [7], життя і здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю. Проте ми не можемо протидіяти процесу розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, який має безпосередній вплив не лише на фізичне здоров'я молодого покоління, а й на його психічне та інше здоров'я, тобто в цілому на особистість та вибір шляху її розвитку: самореалізація чи самознищення. Більше того, перспектива бути «загубленим» в потоках інформації, відходу від реальності постійно зростає. Причому такій небезпеці піддаються не лише молоді люди, а й дорослі. Реальною стає загроза, коли «подальше «плавання» у віртуальний світ припускає зникнення берега, тобто самого екрана комп'ютера - і створення нового середовища існування, яке виходить за звичні виміри, впливаючи на всі органи чуттів, на свідомість і думку» [2, с. 4].

Для уникнення такої загрози слід вживати низку заходів - як на рівні держави, так і на рівні кожної школи. До таких заходів можемо віднести насамперед ті, що спрямовані на загальне економічне зростання в державі з метою зменшення трудової міграції населення, особливо міграції в інші країни. Здійснення постійної освіти дорослих кваліфікованими фахівцями, вдосконалення програм шкільних курсів усіх без винятку дисциплін, а в першу чергу - інформатики, надасть змогу підвищити рівень здоров'я підростаючого покоління та запобігти небезпечному впливу інформаційно-комунікаційних технологій на здоров'я молоді або хоча б зменшити цей вплив та спрямувати вказані технології в корисне річище. Оскільки значна частина з перелічених заходів стосується навчально-виховного процесу, відповідно зростають вимоги до підготовки майбутніх вчителів, соціальних педагогів, інженерів-педагогів. Для майбутніх фахівців цих напрямів повинні бути розроблені спеціалізовані курси з безпеки інформаційних технологій з погляду здоров'я людини, які б навчали аналізувати ситуації, пов'язані безпосередньо з використанням інформаційно-комунікаційних технологій передусім підростаючим поколінням з метою зниження небезпечного впливу на всі види здоров'я людини загалом - здоров'я особистості - та спрямування найновіших досягнень комп'ютеризації на реальну, а не видиму користь кожній людині та нації в цілому.



Номер сторінки у виданні: 326
Автор:

Повернутися до списку новин