Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Дослідження мотиваційно - ціннісного компонента у структурі жититєвих стратегій молоді





 

Наталя Пилипенко, аспірантка кафедри теоретичної та консультативної психології ІСПУ НПУ імені Михайла Драгоманова

УДК 159.922.8: 159.922.72

 

Здійснено теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних підходів до проблеми мотиваційно-ціннісного компонента життєвих стратегій особистості. Висвітлено результати емпіричного дослідження мотиваційно-ціннісного компонента у структурі життєвих стратегій молоді.

Ключові слова: життєві стратегії, структура життєвої стратегії, мотиваційно-ціннісна сфера особистості, мотиваційно-ціннісний компонент життєвих стратегій.              

 

Осуществлен теоретический анализ отечественных и зарубежных подходов к проблеме мотивационно-ценностного компонента жизненных стратегий личности. Освещены результаты эмпирического исследования мотивационно-ценностного компонента в структуре жизненных стратегий молодежи.

Ключевые слова: жизненные стратегии, структура жизненной стратегии, мотивационно-ценностная сфера личности, мотивационно-ценностный компонент жизненных стратегий. 


                The theoretical analysis of different approaches to the problem of motivation and valuable component of vital strategy of youth realized. The results of an empirical study of motivation and valuable component of vital strategy of young people had been described.

Key words: life strategies, structure of life strategy, motivation and valuable sphere of the person, motivation and valuable component of vital strategy.                        

 

Постановка проблеми. Результати теоретичного аналізу літературних джерел свідчать про тенденцію зростання наукового інтересу до різноманітних аспектів проблеми життєвих стратегій. Проте практично невирішеними в теоретичному та практичному плані залишається питання стосовно структурної організації життєвих стратегій молоді. У зв'язку з цим ми пропонуємо розглянути один із структурно-функціональних компонентів життєвої стратегії - мотиваційно-ціннісний.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання розглядуваної проблеми. У нашому дослідженні ми спираємось на підходи таких науковців, як А. Маслоу, Є. Дісі, Р. Райян, Є. І. Головаха, О. О. Кронік, Б. С. Братусь, К. Обуховський, М. Р. Гінзбург, М. С. Яницький, Н. О. Дєєва, Д. В. Каширський, Т. М. Зелінська, С. О. Ставицька, І. В. Дубровіна.

Метою цієї статті є висвітлення теоретичних і емпіричних аспектів дослідження проблеми функціонування мотиваційно-ціннісного компонента у структурі життєвих стратегій молоді.

Виклад основного теоретичного матеріалу. На наш погляд, у вивченні мотиваційно-ціннісного компонента у структурі життєвих стратегій молоді, в першу чергу, слід звернутися до аспекта становлення та розвитку потреб людини.

Згідно з фундаментальним положенням гуманістичного підходу А. Маслоу, поведінку людини слід розглядати з позиції функціонування п'яти базових потреб: фізіологічних потреб, потреби в безпеці, потреби в приналежності та любові, потреби у визнанні та потреби у самоактуалізації. Відповідно поведінка людини скеровується саме тією потребою, яка є актуальною, інші ж потреби в цей час перебувають у потенціальному стані.

Учений стверджує, що будь-яка мета або поведінковий акт людини мають значення лише тоді, коли вони пов'язані з тією чи іншою потребою, тобто є виправданими з точки зору можливості її задоволення.

А. Маслоу розглядає феномен зміни особистісної філософії майбутнього (зміни цінностей), що означає консолідацію усієї поведінкової активності людини, її інтересів і намірів навколо потреби, яка на певному відрізку часу є тотально незадоволеною. В такому стані людина здатна мислити лише категоріями цієї потреби, решта - не помічається.

Потреба в самоактуалізації, що виражається у прагненні людини до самоздійснення, реалізації особистісних потенціальних можливостей, згідно з А. Маслоу, виникає в людини, як правило, лише тоді, коли задоволені потреби нижчих рівнів [10].

У межах сучасного фундаментального підходу до вивчення мотивації особистості, який репрезентований роботами зарубіжних учених Є. Дісі та Р. Райяном у теорії самодетермінаціїї (SelfDetermination Theory, SDT), також розглядаються основні детермінанти поведінкової активності та діяльності людини. Самодетермінація розуміється вченими як здатність до реалізації людиною власного вибору незалежно від впливу зовнішніх факторів.

Відповідно до центральних положень теорії, людина має три базові потреби - в автономії, компетентності та зв'язку з іншими людьми [5].

У світлі досліджуваної нами проблеми важливе значення має розгляд саме потреби в автономії. Як зазначають автори теорії, людині властива універсальна потреба у самодетермінації - автономії у власній поведінці, тобто необхідність здійснювати вільний вибір, відчувати себе творцем власного життя [16].

Учені стверджують, що здатність до самодетермінації формується в ранньому дитинстві, а її рівень визначається особливостями взаємодії дитини із навколишнім середовищем. Відтак, у людини може сформуватися три різних типи локусів каузальності, тобто її поведінка може визначатися трьома основними факторами - власним вибором (інтернальний локус), зовнішніми вимогами (екстернальний локус), або не спонукатися жодним з факторів (безособовий локус) [5].

Далі спинимось детальніше на особливостях мотиваційно-ціннісної сфери юнаків.

Учений Є. І. Головаха як чинник впливу на формування життєвої стратегії виокремлює ціннісні орієнтації. Так, автор стверджує, що «при плануванні свого майбутнього, конкретних подій, людина виходить насамперед з певної ієрархії цінностей, яка подана в його свідомості. З широкого спектра соціальних цінностей індивід обирає ті з них, які тісніше пов'язані з його домінуючими потребами. Предмети цих потреб після усвідомлення особистістю стають її провідними життєвими цінностями» [4, с. 79].

Схожу думку висловлює О. О. Кронік, який вважає, що ціннісні орієнтації виконують регулятивну функцію, зумовлюють певну сферу життєдіяльності, лінію поведінки. Привертає увагу погляд науковця на те, що ціннісні орієнтації забезпечують стійкість особистості в момент «кризи нереалізованості», коли не реалізуються життєві цілі і плани. Якщо ж окреслені цілі досягнуті і втрачають спонукальну силу, ціннісні орієнтації стимулюють на формування нових цілей [9].

Подібні переконання має вчений О. Є. Созонтов, який стверджує, що життєва стратегія - це спосіб конструювання людиною власного життя у відповідності до системи цінностей і цілей; це один із регуляторів соціальної поведінки, який організує цілісність життєдіяльності, визначає спосіб буття людини та виступає найважливішим критерієм зрілості та психологічного благополуччя [14].

Згідно з науковими уявленнями Б. С. Братуся, основними конституюючими одиницями свідомості людини виступають смислові утворення, які загалом складають смислове поле свідомості. Однією з головних функцій смислових утворень є побудува образу, ескізу майбутнього, які є його основою.

Смислові утворення свідомості виступають певним загальним принципом співвіднесення мотивів, цілей і засобів досягнення, що реалізується людиною у кожній конкретній ситуації [1].

На думку К. Обуховського, в якості загального життєвого смислу людини виступає віддалене суспільно-значуще завдання, на вирішення якого спрямована вся життєва активність людини. Звідси, виступаючи головною детермінантою спрямованості людини у мабутнє, життєвий смисл зумовлює процес становлення стратегії життя [11].

Вивчаючи феномен самовизначення особистості, М. Р. Гінзбург розглядає особливості формування смислового майбутнього через дослідження ціннісно-смислової сфери в юнацькому віці. Під смисловим майбутнім автор розуміє сукупність цінностей, яка проеціюється людиною в майбутнє і яка надаватиме її життю осмисленість [3].

Як зазначає М. С. Яницький, в юнацькому віці остаточно складаються передумови для виконання системою ціннісних орієнтацій усіх своїх регулятивних функцій. За змістом ці передумови полягають в усвідомленні людиною особистісного смислу власного життя і формуванні вланого світогляду. Поява питань про смисл життя взагалі є відзначальною рисою цього вікового періоду [15].

Як свідчать результати дослідження, проведеного Н. О. Дієвою, стосовно переживання юнацької кризи, значущість ціннісно-смислових утворень особистості зростає у віці 18-21 років. Особливо актуальними у цей час можуть виступати цінності власного престижу, реальних досягнень і творчості. Може спостерігатися певна неузгодженість ціннісно-смислової сфери, яка полягає в розриві між високою значущістю певних цінностей і низькою активністю їх реалізації [6].

Вивчаючи динамічні особливості системи цінностей особистості, Д. В. Каширський, виокремлює періоди стабілізації та періоди перетворення ціннісно-смислової сфери. До стабільних періодів вчений відносить вікові етапи 16-17 років та 18-21 року і називає їх ціннісно-смисловим мораторієм.

Періодом перетворення ціннісної сфери виступає вік 17 років, коли відбуваються значні кількісні зміни цінностей, перебудова ієрархії цінностей, і, як наслідок, якісні перетворення. Звертає увагу те, що високий ступінь узгодженості та цілісності ціннісної системи пов'язаний з високорозвиненою вольовою організацією юнаків і дівчат [8].              

Як справедливо зазначають вчені Т. М. Зелінська та С. О. Ставицька, в юнацькому віці питання про смисл життя є невіддільним від уявлень про життєві цілі. Беручи свій початок від нечітких мрій і орієнтирів, смисл життя в юнацькому віці концентрується в уявленнях про власне майбутнє, життєві ідеали, а також особистісне та професійне самовизначення. Відтак відбувається втілення обраних смисложиттєвих орієнтирів молодої людини у конкретних життєвих планах [2].

За І. В. Дубровіною, часова перспектива особистості є ментальною проекцією її мотиваційної сфери і становить усвідомлені надії, смисли, плани, прагнення, домагання, пов'язані з майбутнім [13].

Отже, спираючись на погляди вчених, можна стверджувати, що вирішення питання смислу життя зростаючою особистістю виступає водночас вирішенням питання щодо вибору особистої життєвої стратегії.

Відтак, зважаючи на розглянуте, ми виділяємо мотиваційно-ціннісний компонент життєвої стратегії особистості.

Виклад основного практичного матеріалу. З метою вивчення функціональних особливостей мотиваційно-ціннісного компонента життєвих стратегій студентської молоді, нами було проведено емпіричне дослідження за участю 117 студентів І та ІІ курсів НПУ імені М. П. Драгоманова (м. Київ) та Таврицького державного агротехнічного університету (м. Мелітополь).

У дослідженні було використано вербальну проективну методику «Визначення життєвих цінностей особистості» (П. Н. Іванов, Є. Ф. Колобкова), яка уможливила визначення п'ятнадцять груп життєвих цілей-цінностей особистості.

Список цілей-цінностей належить до методики «Життєві цілі» (Є. Дісі, Р. Райян в модифікації Н. В. Клюєвої, В. І. Чиркова) та включає такі з них: 1) свобода, відкритість та демократія в суспільстві; 2) безпека та захищеність; 3) служіння людям; 4) влада та вплив; 5) відомість; 6) автономність; 7) матеріальний успіх; 8) багатство духовної культури; 9) особистісне зростання; 10) здоров'я; 11) прихильність і любов; 12) привабливість; 13) почуття задоволення; 14) міжособистісні відносини та спілкування; 15) духовно-релігійне життя [12].

Аналіз результатів емпіричного дослідження. Результати емпіричного дослідження показали, що сучасна студентська молодь віддає перевагу таким цінностям, як особистісне зростання, моральні якості, прихильність і любов, міжособистісні відносини та спілкування, автономність, служіння людям, безпека та захищеність.

                       

Так, із рис. 1 ми бачимо, що така цінність, як «особистісне зростання», має найбільшу кількість виборів: її обрало 93% респондентів.

Дещо меншу кількість виборів отримали цінності: «моральність» (80%) та «прихильність і любов» (73%).

Майже однакове співвідношення отримали цінності «міжособистісні відносини і спілкування» (59%) і «автономність» (58%), а також цінності «служіння людям» (49%) та «безпека та захищеність» (48%).

Майже третина респондентів віддає перевагу таким цінностям, як «матеріальний успіх» (35%) та «почуття задоволення і комфорт» (29%).

Слід звернути увагу на те, що цінність «здоров'я» обрала досить незначна частина респондентів - 19%.

Така життєва цінність, як «відомість», виявилась важливою для 7% респондентів.

Найменші відсотки виборів отримали цінності: «привабливість» (2, 6%), «духовно-релігійне життя» (2, 3%), «багатство духовної культури» (1, 2%) та «влада і вплив» (1%).

Висновки. Результати дослідження особливостей функціонування мотиваційно-ціннісного компонента життєвих стратегій студентської молоді показали, що в побудові плану свого життя молодь найчастіше спирається на такі цінності, як особистісне зростання, моральність, прихильність та любов, міжособистісні відносини та спілкування, автономність, служіння людям, безпека та захищеність. У відповідності до цих цінностей молоді люди формулюють ключові життєві цілі власного життя та організовують свою поведінку.

Зазначимо, що специфіка отриманих результатів може бути зумовлена використанням вербальної методики («Визначення життєвих цінностей особистості»), представленої процедурою завершення незакінчених речень, особливість якої полягає у відсутності заданих параметрів діагностування.

Тому ми припускаємо, що отримані результати, по-перше, відображають найбільш актуальні життєві цінності-цілі студентської молоді, подруге, репрезентують ті цінності-цілі, які перебувають у полі усвідомленого.

Крім того, варто зауважити, що особливість обраної нами методики забезпечила отримання даних найбільш наближених до індивідуально-особистісного змісту життєвих цінностей-цілей студентської молоді.

Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є вивчення структурної організації життєвих стратегій молоді, а також особливостей функціонування когнітивного, емоційного, регулятивно-поведінкового та практичного компонентів життєвих стратегій молоді.



Номер сторінки у виданні: 353

Повернутися до списку новин