Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Порівняльний аналіз суспільних тенденцій у сфері отримання психологічної і парапсихологічної допомоги





 

Мар'яна Миколайчук, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та соціальної педагогіки Українського католицького університету

Юлія Мединська, кандидат психологічних наук, викладач кафедри загальної та соціальної педагогіки Українського католицького університету

УДК 15:616

 

У статті здійснено порівняльний контент-аналіз дискурсу, присвяченого психологічній допомозі та допомозі цілителів-містиків на підставі Інтернет-відгуків респондентів різних регіонів України. Виявлено нижчий рівень конкурентоспроможності фахової психологічної допомоги порівняно з «магічною», зумовлений, зокрема, регресивними тенденціями психічного функціонування українського суспільства.

Ключові слова: психологічна допомога, цілителі-містики, регресивні тенденції психічного функціонування, культура збереження психологічного здоров'я. 


              В статье осуществлен сравнительный контент-анализ дискурса, посвященного психологической помощи и помощи целителей-мистиков на основании Интернет-откликов респондентов разных регионов Украины. Выявлен более низкий уровень конкурентоспособности профессиональной психологической помощи по сравнению с «магической», обусловленный, в частности, регрессивными тенденциями психического функционирования украинского общества.

Ключевые слова: психологическая помощь, целители-мистики, регрессивные тенденции психического функционирования, культура сохранения психологического здоровья.


                The article is a comparative content analysis of Internet-based discussion from different regions of Ukraine devoted to psychological help and healers help. Results showed low competitiveness of professional psychological help compared to the «magic», in particular, to regressive trends of mental functioning of Ukrainian society.

Key words: psychological help, healers, regressive tendencies of mental functioning, mental health culture of conservation.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Численні дослідження стану українського суспільства підтверджують, що актуальну ситуацію можна охарактеризувати як кризову, причому криза має системний характер, охоплює практично всі сфери соціальної діяльності - економічну, політичну, юридичну, освітню, екологічну, культурну [1-4]. Супутніми проявами кризи стають легальна та нелегальна трудова міграція, руйнування сімей, феномени соціального сирітства, поширення деліквентних та адиктивних форм поведінки серед молоді. Отже масштабна криза має відчутний вплив на якість життя усіх верств населення, незалежно від регіональних чи соціально-демографічних характеристик громадян. Більше того, суспільний прошарок осіб, котрі втрачають відчуття безпеки та починають оцінювати себе як соціально незахищених, з непередбачуваним та загрозливим майбутнім, постійно зростає в міру хроніфікації та поглиблення кризи.

Згідно з концепцією А. Маслоу [5], прагнення почуватися у безпеці належить до базових потреб, фрустрація котрих перешкоджає реалізації потреб вищого рівня, змушує думати тільки про «хліб насущний», жертвуючи питаннями духовного розвитку та самоактуалізації. У контексті теоретичних поглядів К. Хорні [6], потреба безпеки є тією базовою домінантою, фрустрація котрої приводить до серйозних психічних розладів, у пошуках безпеки людина готова пожертвувати своїми безпосередніми інтересами та поступитися моральними принципами. Е. Фромм [7] зазначає, що в пошуках безпеки людина готова відмовитись від власної свободи та відповідальності, що на рівні соціуму відкриває прямий шлях для встановлення тоталітарної системи. Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що кризова ситуація в суспільстві підвищує ризик появи психологічних проблем і психічних розладів, а також небезпечних тенденцій на рівні цілого соціуму.

Водночас, за умови загрозливої, фруструючої ситуації в суспільстві, відбувається колективна регресія на архаїчні рівні психічного функціонування. Згідно з концепцією В. Біона [8], суспільство може зайняти одну з трьох патологічних інфантильних позицій: «очікування месії», «боротьба та втеча», «залежність від лідера». Усі вони супроводяться зниженням здатності до раціональної оцінки реальності, логічного мислення та конструктивних рішень, паралельно з чим активізується магічне мислення, потреба у чуді, віра у містичні феномени. Усі ці обставини створюють передумови для поширення специфічного типу соціальних практик - послуг ворожок, екстрасенсів, цілителів тощо, котрі вдало використовують вищезгадані регресивні тенденції. Розвивається цілий сегмент специфічного бізнесу - магічних послуг, котрі за умови системної кризи становлять серйозну конкуренцію для науково визнаних способів психологічної та навіть медичної допомоги.

З огляду на це, актуальним завданням сьогодення є порівняльний аналіз «конкурентоспроможності» психологів і представників «магічного» бізнесу як таких, що апелюють до однієї і тієї самої референтної аудиторії - співгромадян, котрі переживають психологічні труднощі та шукають допомоги. У першу чергу, такої оцінки потребує ставлення молоді до психологів та до ворожок, рівень довіри до перших і других, рівень поінформованості молодих людей про послуги психологів і ворожок, готовність звертатися до названих фахівців. Практичним результатом нашого дослідження стане формування інформаційної бази, котра вкаже орієнтири для подальшої просвітницької роботи серед молоді для усунення стигматизації психологічної допомоги та подолання магічних стереотипів.

Аналіз останніх досліджень. Потреба населення в психологічних послугах у межах української дійсності назріла зовсім недавно. Хоча за останніх двадцять років практика звернення до спеціалістів із психічного здоров'я перестає бути чимось надзвичайним і рідкісним.

В українському та загалом пострадянському науковому просторі проведено низку досліджень, що підтверджують зростання популярності психологічної освіти, звернень за психологічними послугами (З. Кісарчук, О. Бондарчук, С. Пєтрушин, О. Хухлаєва), описують види запитів на психологічну допомогу (Г. Хомич, Р. Ткач, О. Бондаренко, Ю. Альошина, Г. Абрамова, М. Обозов) та типологію клієнтів-споживачів психологічних послуг (С. Васьківська, А. Копйов).

На противагу культурі звернення за фаховою психологічною допомогою, що лишень зароджується на українському пострадянському просторі, існує інша, багатовічна, іманентна слов'янській романтизованій та містифікованій ментальності традиція звернення до представників «магічних» послуг: цілителів, екстрасенсів і ворожок. Як вже зазначалося, втрата почуття безпеки призводить до регресії окремих членів суспільства та соціуму загалом до більш примітивних, архаїчних рівнів психічного функціонування, що супроводяться активізацією магічного мислення та пошуком «чудесних зцілень». Відтак зрозуміло, чому за останній період саме така пропозиція та запит на послуги непропорційно стрімко (порівнюючи з психологічними) зростає. У 2008 р. Американською Психологічною Асоціацією було проведено дослідження, в якому взяли участь 2500 громадян, що вказує: приблизно кожний третій із десяти американців (29%) мав у своєму житті досвід звернення до психолога чи іншого фахівця сфери психологічного здоров'я [9]. Дослідження показало, що молоді люди більш схильні звертатися за психологічною допомогою, ніж ті, кому за 50. Найчастішими причинами звернення (59%) були депресія і тривога.

Подібне дослідження було проведено і в Росії науковцями Аналітичного центру Юрія Левади [10]. Результати дослідження свідчать: на відміну від американського суспільства, більшість росіян у вирішенні своїх психологічних проблем покладаються на власні сили, уникаючи звернень за спеціалізованою допомогою. Проте, якщо їм доводиться це робити, то перевага у порадництві стосовно особистого життя, душевних митарств віддається магам і екстрасенсам, а не професійним психологам. У дослідженні взяли участь 1600 громадян, старше 18 років, які вказують, що так їм більш звично і зручно долати психологічні проблеми. Виявилось, що 20% опитаних хоча б раз у житті зверталися до екстрасенсів та інших представників паранормальних явищ. Тим часом, до психолога зверталось лише 10% респондентів. Найчастіше до нетрадиційних спеціалістів звертаються домогосподині (32%). Жінки загалом частіше користуються такими послугами, ніж чоловіки (20% жінок і 7% чоловіків).

На жаль, авторам статті не вдалося натрапити на подібні дослідження в Україні. Хоча варто припустити, що вони не суттєво відрізнятимуться від російських з тих самих причин стигматизованості, нерозповсюдженості психологічних послуг, нестачі кваліфікованих фахівців та регресивного прагнення до містичного порятунку, що призводить до небажання брати на себе відповідальність за вирішення власних проблем. Зрештою, ми всі є свідками того, як протягом останніх десятиліть щороку зростає мережа «магічних послуг» і на пострадянському, і, зокрема, на українському соціокультурному просторі.

Виникнення ринку «магічних» послуг датується телесеансами А. Чумака та А. Кашпіровського в кінці вісімдесятих років. Помітно, що держава не вважає за потрібне контролювати подібний вплив на суспільну свідомість. У ЗМІ поширена пропаганда містифікацій через численні рекламні оголошення та телевізійні шоу (на зразок «Битва екстрасенсів»).

В Україні народною і нетрадиційною медициною можна займатися, маючи ліцензію чи спеціальний дозвіл МОЗ. За офіційною статистикою, в Україні працює 450 народних цілителів (біоенергоінфомотерапевтів, фітотерапевтів, фахівців із мануальної терапії та точкового масажу), які одержали такий дозвіл [11]. Психологи, аналізуючи даний феномен, посилаються на недовіру до традиційних медиків, які подекуди перетворюються на звичайних дистриб'юторів ліків. Інша причина - велика постязичницька людська потреба вірити у надприродні сили, щось таємниче, що можна схилити на свій бік, використати для досягнення особистих цілей, активізована в ситуації системної кризи та втрати відчуття безпеки.

Виділення невирішених частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття. Описані тенденції є феноменом, тривожним з соціального погляду та цікавим - з наукового. Унікальна ситуація суспільної регресії дає змогу оцінити масштаб «магічних» прагнень та очікувань у суспільстві, колективну здатність кризового соціуму втрачати відчуття реальності та переноситись у вимір архаїчних, інфантильних уявлень про оточуючу дійсність. На нашу думку, існують добрі передумови для того, щоб науково проаналізувати та зіставити потреби звернення до психолога та «цілителя-містика». Відтак було проведено дослідження Інтернет-відгуків представників різних регіонів України щодо їхнього ставлення та досвіду звернення до психологів і до ворожок, цілителів, екстрасенсів, проведено якісний та кількісний аналіз і порівняння відгуків, а також на підставі отриманих даних зроблено узагальнюючу оцінку досліджуваних феноменів.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Ураховуючи вищеописані суспільні тенденції і наявність недосліджених аспектів даної проблематики, сформульовано такі завдання дослідження: сформувати масиви даних, що містять інформацію про ставлення респондентів до психологів і цілителів-містиків (ворожки, екстрасенси, цілителі тощо), та дати порівняльну оцінку виявленим тенденціям, зокрема з урахуванням демографічних характеристик респондентів (стать, регіон проживання); охарактеризувати інтенсивність регресивних тенденцій у суспільстві та рівень конкурентоспроможності психологів порівняно з цілителями-містиками.

Представлення матеріалу. Уданому дослідженні використано метод контент-аналізу, який дає змогу вивчати великі масиви текстової (якісної) інформації шляхом її стандартизації та подальшої статистичної обробки. Даний метод застосовано до двох масивів текстів - відгуків Інтернет-користувачів на форумах Західної та Східної України на предмет їхнього ставлення до психологів та психологічної допомоги, а також «парамедичної», «магічної» допомоги, котру пропонують ворожки, цілителі, екстрасенси тощо.

Загальна характеристика дописувачів. Аналіз демографічних особливостей дописувачів Інтернет-форумів дає підстави оцінити сформовану вибірку як таку, що відповідає прошарку населення молодого та середнього віку (20-40 років), переважно одружених/заміжніх людей, з переважанням жінок над чоловіками у пропорції приблизно 2:1.

Аналіз відгуків про психологів і психологічну допомогу. У ході дослідження було проаналізовано 141 відгук Інтернет-користувачів із Західного (60 відгуків) та Східного (81 відгук) регіонів України щодо їхнього ставлення та досвіду звертання до психологів. У загальній сукупності всіх повідомлень відгуки жінок (63,8%) переважали кількість відгуків чоловіків (36,2%). Розподіл частоти між окремими типами звернень наведено у табл. 1.

                Як видно з табл. 1, за результатами контентаналізу зібраної інформації найпоширенішим типом відгуків є пошук інформації про психологів, методи їхньої роботи, книги, конкретних фахівців, до яких варто звернутись, а також обмін такою інформацією та скерування до фахівців. У загальній сукупності такі повідомлення становлять 37,6% звернень, розподіл за ґендерною ознакою вказує на більшу активність дописувачів-жінок: 15,6% відгуків від чоловіків, 22,0% - від жінок.

Розподіл між однозначно позитивними і однозначно негативними відгуками про психологів є більш-менш рівномірним: 11,3% респондентів мають негативний досвід та/або висловлюють негативне ставлення до психологів, 9,2% дописувачів мають позитивний досвід звернення до психолога та/або висловлюють позитивне ставлення до можливості звертатись за психологічною допомогою.

19,1% респондентів готові звертатися до друзів, рідних, лікарів, представників парамедицини («магічних» конкурентів психологів), допомагати собі самим, аби тільки уникнути спілкування з фахівцями-психологами. Серед таких дописувачів переважають жінки: 12,1% жінок проти 7,1% чоловіків.

13,5% дописувачів бояться звертатися до психолога, щоб не завдати шкоди власному психічному здоров'ю та/або гаманцю, або ж мають сумніви стосовно доцільності такого звернення. Розподіл за статтю в цій шерезі є практично пропорційним. Якщо порівняти кількість тих, хто боїться та/або сумнівається, з тими, хто дає позитивну характеристику психологам, то ми побачимо помітне переважання першого типу повідомлень, а також кількість тих, хто боїться та/або сумнівається, є більшою за кількість тих, хто має негативний досвід. Як бачимо, шукаючи на форумах інформацію, котра могла б розвіяти їхні сумніви, ці дописувачі радше утвердяться у своєму страху та небажанні звертатися за психологічною допомогою, аніж у позитивному ставленні до психологів та психотерапевтів.

Вибіркове ставлення (зважене, диференційоване, а не однозначно позитивне чи негативне) до психологів має показово малий відсоток дописувачів - лише 1,4% (тобто лише два дописи з цілого масиву повідомлень!).

Як слідує з табл. 1, пошук інформації та надання нейтральної інформації про метод, фахівцівїхні послуги тощо є виразно переважаючим типом відгуків у Східному регіоні: 37,1% проти 10% у Західному. Натомість пропорція відгуків, у яких дописувачі висловлюють свої сумніви з приводу можливості та доцільності звернення за психологічною допомогою, є діаметрально протилежною по регіонах України: лише 1,2% жителів Сходу висловлюють такі сумніви проти 23,2% жителів Заходу.

Якщо проаналізувати розподіл однозначно позитивних і однозначно негативних відгуків про психологів, то отримаємо такі дані: негативне ставлення та/або негативний досвід у Західному регіоні становить 8,3% дописів, аналогічні дописи на сході складають 13,5%; позитивне ставлення та/або позитивний досвід звернення до психологів становлять 5% на Заході та 12,4% на Сході. Відтак, очевидним стає більш тверезе та помірковане ставлення до психологічної допомоги на Сході України, з меншими сумнівами та більшою готовністю дізнаватись про психологічну допомогу об'єктивні, наукові дані. Тим часом на Заході спостерігаємо більше сумнівів і закритість до нової інформації, більшу частоту негативних відгуків, котрі сприяють «відлякуванню» від психологів всіх тих, хто висловлює сумніви. Якщо додати до цих показників кількість повідомлень, в яких респонденти висловлюють страх, то ситуація виглядатиме ще більш несприятливою в Західному регіоні: 5% жителів Заходу бояться звертатися до психологів і лише 1,2% жителів Сходу висловлюють подібний страх.

15% респондентів Заходу готові звертатися до друзів, рідних, лікарів, представників парамедицини («магічних» конкурентів психологів), допомагати собі самим, лиш би тільки уникнути спілкування з фахівцями-психологами. 13,3% повідомлень містять життєві поради щодо того, як поліпшити свій стан у стресовій ситуації. На Сході лише 8,6% людей віддають перевагу зверненню до рідних, друзів, лікарів, представників парамедицини або намагаються допомогти собі самостійно, і лише 2,5% респондентів готові поділитись життєвими, побутовими рецептами самодопомоги у кризовій ситуації.

Вибіркове ставлення (зважене, диференційоване, а не однозначно позитивне чи негативне) до психологів серед жителів Західного регіону не відмічалось у жодному повідомленні. Вищезгадані два дописи, котрі містять достатньо виважене, диференційоване ставлення до психологічної допомоги, були нами знайдені на східноукраїнських форумах.

Аналіз відгуків про цілителів-містиків. Нами також було проаналізовано 175 дописів Інтернет-користувачів із Західного (114 відгуків) та Східного (61 відгук) регіонів України щодо їхнього ставлення та досвіду звернення до ворожок, цілителів та екстрасенсів. Усі подібні дописи ми аналізували в сукупності, вважаючи останніх саме «магічними» конкурентами психологів, беручи до уваги типологію запитів.     Непропорційність подібних дописів із суттєвим переважанням їх на західноукраїнських форумах свідчить про більшу зацікавленість і досвід звернень, диференційованість ставлення до «містиків» на Заході, аніж на Сході. Кількість категорій, по яких ми розподілили усі дописи (26 категорій) переважає попередні (про звернення до психологів: 16 категорій), що свідчить про те, що дана тематика, даний наратив є більш розвинутий, диференційований, осмислений та пізнаваний.   У загальній сукупності всіх повідомлень відгуки жінок (71,4%), як і попередньому масиві дописів, знову ж таки суттєво переважають кількість відгуків чоловіків (28,6%), як менш активних дописувачів форумів з нижчим ступенем визначеності щодо даної теми. Розподіл частоти між окремими типами звернень представлено у табл. 2.

            Згідно наведеними у табл. 2 показниками, найвагомішим типом відгуків про цілителів є позитивний, тобто (за суб'єктивними оцінками) результативний досвід звернення, що переважає у жінок (11,4% проти 5,7% у чоловіків). Найпоширенішими причинами звернення є допомога дитині при неврологічних, невротичних та неврозоподібних проявах раннього віку (посіпування кінцівок, тремор підборіддя, тривожність, підвищена чутливість, збудливість, порушення сну), які тлумачаться як переляк і потребують застосування різноманітних «магічних» ритуалів, та інші соматичні прояви, які не піддаються традиційному неонатальному та педіатричному втручанню. Іншими причинами звернення є розчарування у традиційній медицині при зверненні з соматичними скаргами у дорослому віці (головні болі, дерматити, повільне відновлення після побутових травм, несприятливий лікарський прогноз перебігу важкого соматичного захворювання тощо); труднощі у побудові стосунків з представниками протилежної статі та в утриманні таких стосунків; труднощі у подоланні життєвих проблем (проблеми на роботі, часті сімейні конфлікти, втрати близьких осіб). Досвід позитивних звернень до цілителів дещо переважає у представників Західного регіону (18,4% проти 14,8% у Східному регіоні). Позитивно характеризуючи цілителів, респонденти стверджують, що останні є чудовими психологами і допомагають саме на психологічному рівні (2,3%), що цілительство - це Божий дар (0,6%), або щось до кінця непояснене наукою, незвідане, тому варте поваги і захоплення (0,1%). Відсоток тих дописувачів, які не мають однозначного ставлення до цілителів, свідчить про те, що все таки вони звернулися б за такою допомогою у разі крайньої необхідності (коли інші засоби подолання труднощів будуть вичерпані - 1,7%), або ж просто із цікавості, трепету перед таємничим (0,6%).

Натомість сукупний показник позитивного ставлення (4,6%) тих, хто не звертався до представників парапсихології, суттєво нижчий, аніж негативного ставлення (10,9%). Більшість дописувачів з негативним ставленням - це Інтернет-користувачі Східного регіону (21,3% проти 5,3% Західного регіону), які, частіше вказуючи на екстрасенсів, ворожок та гадалок, характеризують їх як «представників шоу-бізнесу» і «шарлатанів». Переконані, що будь-яке цілительство - це не що інше, як самонавіювання, самопрограмування і це пропорційно для респондентів як Сходу, так і Заходу. Усі подібні дописи належать більш активним на форумах та у зверненнях до цілителів представникам жіночої статі.

Мешканці Західного регіону частіше виражають почуття недовіри до цілителів, вказуючи на ризик узалежнення від них (13,1%), а також на те, що звернення до цілителів є гріховним вчинком, що може мати негативні наслідки (3,5% представників Західного регіону проти 3,3% представників Східного). Більш схильні турбуватися за негативні моральні наслідки (почуття провини перед Богом, страху, що Бог покарає за гріх) звернення до цілителів жінки - представниці Західного регіону (загалом було проаналізовано три такі дописи на одному з Львівських Інтернет-форумів).

Звертаючись до цілителів-містиків, Інтернет-дописувачі свідчать про власне вибіркове (проаналізовано виважене) ставлення (до порівняння з психологами!) до них: «справжні екстрасенси за гроші не працюють», «знахарі різні бувають, справжніх залишилось мало», «ті, хто справді допомагає, себе не рекламує». Представників жіночої статі (10,3%) з вибірковим ставленням до цілителів більше, аніж чоловіків (1,7%). Також у цій категорії переважають представники Східного регіону (13,1% проти 11,4% - представників Західного регіону).

Третій за значущістю показник частоти Інтернет-дописів - це дописи, в яких простежується альтернатива зверненням до цілителів: звернення до священиків (з метою індивідуальної молитви, уділяння Святих тайн), самостійне вдавання до християнських практик (молитви, постування, сповіді, Причастя, читання Святого Письма, відвідування та активна участь в церковних богослужіннях) та релігійна віра, покладання на Бога. Частка таких дописів серед жіночого населення становить 9,1%, суттєво переважаючи частку дописів від чоловіків - 2,9%. Представники Західного регіону частіше вбачають це за альтернативу (у 16,7% дописів), аніж представники Східного регіону (3,3%).

Також за альтернативу зверненням до цілителів-містиків при подоланні складних життєвих обставин респонденти вбачають у зверненнях до психологів (2,9%), медиків (2,3%), наукових фактів і пояснень (1,1%), життєвого досвіду (0,6%)

та особистих психічних ресурсів (1,7). Чоловіки схильні частіше звертатися до традиційних фахівців: медиків, психологів замість цілителів, аніж жінки. Натомість жінки частіше вдаються до самоаналізу в кризових ситуаціях. Психолога замість «містика» частіше схильні обирати представники Сходу (4,9%), аніж Заходу (1,8%), що ще раз підтверджує більш тверезе та помірковане ставлення до психологічної допомоги на Сході України.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Дослідження дискурсу, присвяченого темам психологічної та «магічної» допомоги, виявило загальні тенденції, що дають змогу оцінити функціонування українського соціуму як достатньо регресивне, у тому числі більш архаїчне на Заході України, аніж на Сході. Зокрема, масив відгуків про цілителів-містиків на Інтернет-форумах є краще тематизованим, більш диференційованим в когнітивному та емоційному планах, що свідчить про більшу актуальність та значущість, більші очікування від магічних помічників, аніж від кваліфікованих фахівців-психологів. Виразною відмінністю між регіонами України є більша готовність жителів Західного регіону звертатися до християнської віри та християнських духовних практик, аніж у жителів Східного регіону. І якщо цілителів-містиків ми розглядаємо як альтернативних конкурентів психологів і психотерапевтів, то допомога священиків, на нашу думку, світоглядно є значно ближчою до засад психологічної допомоги - гуманного ставлення до людини, поваги до її індивідуальності та свободи, покладання на людину відповідальності за свій вибір, пропагування необхідності духовної (психологічної, внутрішньої) роботи над своїм характером, переживаннями та поведінкою.

Серед перспектив подальших досліджень у розглядуваному напрямку ми убачиємо потрібність детальнішого вивчення спільних і відмінних рис психологічної допомоги та духовної підтримки, яку пропонує Церква. Також доцільним буде детальний аналіз способів пропаганди та поширення інформації про психологічну допомогу порівняно з інформацією про допомогу цілителів (вивчення її впливу на формування запитів у мешканців різних регіонів України), що сприятиме розробленню просвітницьких програм про психологічні послуги, зростанню культури збереження та поліпшення психологічного здоров'я різних верств населення.



Номер сторінки у виданні: 363

Повернутися до списку новин