Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Зміст підготовки бакалаврів фізичного виховання у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту України





 

Марта Ярошик, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, викладач кафедри теорії і методики фізичного виховання;

Петро Мартин, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури

УДК 378.22:796.077.5

 

Стаття присвячена теоретико-методичному обґрунтуванню змісту професійної підготовки фахівців з фізичного виховання на сучасному етапі трансформації вищої освіти України. Проаналізовано навчальні плани за напрямом підготовки 0102 «Фізичне виховання і спорт» спеціальності 6.010201 «Фізичне виховання» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» Львівського державного університету фізичної культури, Харківської державної академії фізичної культури, Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту та Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Ключові слова: бакалавр фізичного виховання, зміст підготовки фахівця, навчальний план, вища освіта України.

 

Статья посвящена теоретико-методическому обоснованию содержания профессиональной подготовки специалистов физического воспитания на современном этапе трансформации высшего образования Украины. Проанализированы учебные планы за направлением подготовки 0102 «Физическое воспитание и спорт» специальности 6.010201 «Физическое воспитание» образовательно-квалификационного уровня «бакалавр» Львовского государственного университета физической культуры, Харьковской государственной академии физической культуры, Днепропетровского государственного института физической культуры и спорта и Национального университета физического воспитания и спорта Украины.

Ключевые слова: бакалавр физического воспитания, содержание подготовки специалиста, учебный план, высшее образование Украины.

 

An article is dedicated to theoretically-methodical grounding of content of professional training of specialists of physical training at present stage of transformation of Higher Education of Ukraine. Curriculums of preparation course 0102 «Physical training and sport» of speciality 6.010201 «Physical training» of educationally-qualifying level «bachelor» of Lviv State University of Physical culture, Kharkiv State Academy of Physical culture, Dnipropetrovsk State Institute of Physical culture and sport and National University of Physical training and sport of Ukraine are analyzed.

Key words: bachelor of physical training, matter of specialists training, curriculum, Higher education of Ukraine.

 

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвиток України визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури. Попри певні досягнення в освіті, які забезпечує нова coцioполітична система України, вона ще не має належної якості [1, с. 6].

Однією з передумов входження України в єдину європейську зону вищої освіти є реалізація в системі вищої освіти України ідей Болонського процесу, що визначає кардинальну перебудову всієї системи вітчизняної освіти.

Система підготовки кадрів для сфери фізичної культури і спорту є важливою складовою інституту освіти в європейських країнах. Найчисленнішу групу педагогічних кадрів цієї сфери як у Європі, так і в Україні становлять випускники освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». В умовах входження українських навчальних закладів до міжнародного освітнього простору необхідно адаптувати чинну систему підготовки фізкультурних фахівців, ураховуючи її переваги та традиції, до європейської системи організації навчального процесу для вдосконалення підготовки бакалаврів фізичного виховання. У цьому контексті актуальності набуває теоретико-методичне обґрунтування змісту професійної підготовки фахівців фізичного виховання на сучасному етапі трансформації вищої освіти України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичний аналіз літературних джерел показав, що питання, пов'язані з особливостями підготовки фахівців галузі фізичного виховання і спорту в контексті Болонських перетворень, розглядаються багатьма науковцями. Так, Ю. Войнар, Д. Новарецький та І. Глазирін [2] аналізують розвиток і сучасні тенденції системи підготовки фахівців з фізичної культури в умовах євроінтеграції. Над питанням модернізації вищої фізкультурної освіти та особливостями використання інформаційних технологій працюють В. Волков [3, с. 60-63], Л. Асмолова [4, с. 2], П. Петров зі співавторами [5, с. 57-62].

Удосконаленню освітньої діяльності в галузі фізичного виховання та спорту присвячені наукові роботи Ю. Бріскіна [6] та Р. Чудної [7], які спрямовані на обґрунтування змісту навчальних дисциплін. Шляхи вдосконалення змісту підготовки бакалаврів фізичної реабілітації визначив А. Герцик [8].

Концептуальні засади підготовки майбутніх учителів фізичної культури вивчали В. Ареф'єв [9], В. Костюченко [10], Є. Приступа [11, с. 125-129], Л. Сущенко [12], И. Угольникова [13] та ін. Зокрема, В. Ареф'єв розкрив особливості викладання фізичної культури в школі, В. Костюченко запропонував концепцію спеціальної професійної освіти у вищих навчальних закладах (ВНЗ) фізичної культури в сучасних умовах. Є. Приступа дослідив глобалізаційні тенденції в системі підготовки фахівців галузі фізичного виховання і спорту в Європі. Л. Сущенко проаналізувала особливості формування і розвитку вітчизняної системи професійної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту. И. Угольникова присвятила свої праці підготовці європейського магістра фізичної культури.

Попри чималу кількість ґрунтовних досліджень, недостатньо вивченими залишаються питання щодо змісту підготовки бакалаврів фізичного виховання у галузевих вищих навчальних закладах України.

Мета дослідження - визначити зміст підготовки бакалаврів фізичного виховання у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту України.

Завдання дослідження.

1. Проаналізувати навчальні плани за напрямом підготовки 0102 «Фізичне виховання і спорт» спеціальності 6.010201 «Фізичне виховання» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» Львівсьго державного університету фізичної культури (ЛДУФК), Харківської державної академії фізичної культури (ХДАФК), Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (ДДІФКіС) та Національного університету фізичного виховання і спорту України (НУФВіСУ).

2. Виявити спільності та розбіжності у навчальних планах ВНЗ фізкультурного профілю.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений нами аналіз показав, що спільним для всіх навчальних планів ВНЗ фізичного виховання і спорту є те, що вони орієнтовані на кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМС ОНП), проте кількість кредитів ECTS у них є різною (табл. 1).

Як видно з табл. 1, навчальним планом ХДАФК передбачена найменша кількість навчальних годин - 6620, аНУФВіСУ - найбільша (8820). Тривалість одного кредиту в усіх досліджуваних ВНЗ становить 36 год. Система підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» розрахована на чотири роки навчання і передбачає теоретичну підготовку та різні види практик [14].

Плани теоретичних занять бакалаврів фізичного виховання у ВНЗ складаються з циклів дисциплін, кількість яких є різною у досліджуваних нами навчальних планах (табл. 2).

Проведений нами аналіз показав, що в усіх навчальних планах ВНЗ сфери фізичного виховання і спорту спільними є такі цикли:

1) цикл гуманітарних і соціально-економічних дисциплін;

2) цикл природничо-наукових (фундаментальних) дисциплін;

3) цикл дисциплін самостійного вибору.

Цикл гуманітарних і соціально-економічних дисциплін є найбільшим за обсягом. Він розрахований на 36-48,5 кредитів і містить 13-15 навчальних дисциплін. Більшість з них є в усіх ВНЗ, зокрема це історія України, економічна теорія, соціологія, філософія, релігієзнавство, політологія, правознавство (або основи права), ділова українська мова (або українська мова (за професійним спрямуванням)), іноземна мова, психологія, педагогіка, цивільна оборона, культурологія. Така дисципліна, як російська мова для іноземців, є лише у НУФВіСУ.

На вивчення предметів циклу природничо-наукових дисциплін передбачено від 19,5 до 40 кредитів: найменше у ХДАФКіС, найбільше - у ДДІФКіС. Цей цикл включає 9-15 навчальних дисциплін. У навчальних планах спільними є такі дисципліни: анатомія людини, спортивна морфологія, біохімія, фізіологія людини, гігієна, спортивна медицина (або основи медичних знань), спортивна фізіологія (або фізіологічні основи фізичного виховання і спорту), екологія, біомеханіка. У більшості ВНЗ навчальна дисципліна «Біомеханіка» є складовою циклу природничо-наукових дисциплін, лише у навчальному плані ХДАФКіС - соціально-теоретичних дисциплін.

У структурі навчальних планів ХДАФКіС та НУФВіСУ є цикл професійно-орієнтованих дисциплін, а у структурі планів ЛДУФК та ДДІФКіС такий цикл відсутній. Натомість у зазначених ВНЗ існує цикл професійної та практичної підготовки. Зміст цих циклів у різних ВНЗ фізкультурного профілю істотно відрізняється.

Так, у навчальних планах ХДАФКіС та НУФВіСУ основу змісту циклів професійно-орієнтованих дисциплін складають теоретичні дисципліни, зокрема: вступ до спеціальності, теорія та методика фізичного виховання, основи управління та менеджменту фізичним вихованням і спортом, теорія та методика оздоровчої фізичної культури та масового спорту, управління фізичною культурою та спортом, фізична реабілітація, методи дослідження в рекреації та практична дисципліна - спортивно-педагогічне вдосконалення.

Цикл професійної та практичної підготовки навчальних планів ЛДУФК та ДДІФКіС складається переважно з практичних дисциплін - таких, як теорія і методика гімнастики, теорія і методика спортивних ігор, теорія і методика рухливих ігор, теорія і методика легкої атлетики, теорія і методика плавання, теорія і методика футболу, теорія і методика атлетизму. У навчальні плани ЛДУФК до цього циклу включені також теорія і методика спортивних двобоїв, теорія і методика лижних видів спорту, ритміка та хореографія, організація спортивно-мистецьких заходів та спортивно-педагогічне вдосконалення.

Проте подальший аналіз показав, що у навчальних планах ХДАФКіС та НУФВіСУ є окремо виділений цикл спеціально-практичних дисциплін, який є аналогічний за змістом циклу професійно-орієнтованих дисциплін ЛДУФК та ДДІФКіС. Натомість у навчальних планах ЛДУФК та ДДІФКіС є цикл загальнопрофесійних дисциплін, який відображає зміст циклу професійно-орієнтованих дисциплін ХДАФКіС та НУФВіСУ. Звідси випливає, що цикли дисциплін у навчальних планах ВНЗ мають різні назви, проте їх змістове наповнення залишається практично однаковим.

Для всіх навчальних планів характерною є наявність циклу дисциплін самостійного вибору, на розгляд яких відводиться від 844 год у ХДАФК до 1530 год. у НУФВіСУ. Проте перелік предметів за вибором у кожному ВНЗ є індивідуальним та відмінним.

Загалом тривалість теоретичного навчання у ХДАФК, НУФВіСУ, ЛДУФК та ДДІФКіС становить 119, 134, 136, 137 тижнів відповідно.

Невід'ємною частиною підготовки бакалаврів фізичного виховання є практика, яка передбачена у навчальних планах усіх ВНЗ, проте її зміст та тривалість є різною (табл. 3).

Зокрема, уНУФВіСУ є чотири види практики, а саме: ознайомча, педагогічна, за профілем майбутньої роботи та туристичний похід. У ХДАФК є організаційна, педагогічна та практика з фаху. У ЛДУФК є такі види практики, як організаційна, педагогічна і тренерська, а у ДДІФКіС - лише педагогічна та тренерська.

Отже, спільним для всіх ВНЗ фізкультурного профілю є наявність педагогічної практики. Найменше часу вона триває у ХДАФК - 6 кредитів. Удвічі тривалішою педагогічна практика у ДДІФКіС - 12 кредитів. На її проходження у ЛДУФК та НУФВіСУ відводиться по 7,5 кредиту.

Однак у ХДАФК та НУФВіСУ наявні окремі види практики. Так, у ХДАФК є практика з фаху, а у НУФВіСУ - такі види практики, як практика за профілем майбутньої роботи, ознайомча практика та туристичний похід.

Проведений нами аналіз навчальних планів показав, що профільною дисципліною у підготовці бакалаврів фізичного виховання є «Теорія і методика фізичного виховання».

Згідно з навчальним планом НУФВіСУ, «Теорія і методика фізичного виховання» (ТіМФВ) включена до циклу професійно-орієнтованих дисциплін. На її вивчення відведено 6 кредитів (216 год). Форма контролю - іспит наприкінці вивчення дисципліни.

У навчальному плані ДДІФКіС загальна кількість годин для вивчення ТіМФВ становить 216 (6 кредитів). Навчальна дисципліна «Теорія, методика фізичного виховання» розглядається впродовж двох років: у третьому та п'ятому семестрах. На ІІ курсі передбачено 4 год на тиждень для засвоєння дисципліни та іспит у кінці її вивчення, а на ІІІ курсі - лише 2 год на тиждень та залік як підсумкова форма контролю.

До циклу професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану ХДАФК входить предмет «Теорія та методика фізичного виховання та спорту в навчальних закладах». Формами підсумкового контролю є залік у першому, третьому, п'ятому та сьомому семестрах та іспит у кінці другого, четвертого, шостого та восьмого семестрів. Велика кількість годин, відведених на вивчення цієї навчальної дисципліни, зумовлена тим, що в ній поєднуються знання з теорії і методики фізичного виховання та теорії і методики спорту.      

Тому загалом на вивчення ТіМФВ у ХДАФК заплановано 15 кредитів (540 год), з них 7,5 - на вивчення теорії і методики фізичного виховання та 7,5 - на теорію і методику спорту. ТіМФВ входить до змісту циклу загальнопрофесійних дисциплін ЛДУФК. На вивчення дисципліни відведено 270 год (7,5 кредиту). Кількість лекційних годин становить 70 год, семінарських - 90, самостійної роботи - 110 год. У п'ятому семестрі студенти складають іспит і закріплюють здобуті знання під час проходження педагогічної практики в школі. Підсумковою формою контролю у четвертому, шостому, сьомому та восьмому семестрах є залік.

Отже, у різних ВНЗ фізкультурного профілю на вивчення дисципліни ТіМФВ у навчальних планах відводиться від 6 до 7,5 кредиту.

Проведений аналіз надав змогу виявити певні спільності та розбіжності у навчальних планах ВНЗ фізкультурного профілю. Спільними ознаками всіх навчальних планів є:

- орієнтація на кредитно-модульну систему організації навчального процесу;

- тривалість одного кредиту 36 год;

- однакова загальна структура навчальних планів, яка включає цикли дисциплін та практики;

- наявність трьох циклів: циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, циклу природничо-наукових (фундаментальних) дисциплін та циклу дисциплін самостійного вибору;

- наявність профільної дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання».

Поряд із цим ми встановили деякі розбіжності у навчальних планах, зокрема:

- кількість кредитів є різною і коливається від 184 до 245 кредитів;

- неоднаковою є кількість, назви та змістове наповнення циклів дисциплін;

- зміст і тривалість практики відрізняється у різних ВНЗ; найбільше видів практики уНУФВіСУ і на їх проходження відведено 18 кредитів; у ДДІФКіС лише два види практики, проте на них виділено найбільше кредитів - 22,5;

- попри те, що навчальна дисципліна «Теорія та методика фізичного виховання» є профільною у підготовці майбутніх бакалаврів фізичного виховання, вона входить до різних циклів дисциплін, а кількість кредитів, відведених на її вивчення, коливається у різних ВНЗ в межах 6-7,5 кредиту;

- у НУФВіСУ та ДДІФКіС окремо відводиться час для написання дипломної роботи.

Загалом змістове наповнення всіх навчальних планів підготовки бакалаврів фізичного виховання різних ВНЗ не має значних розбіжностей. Виявлені окремі розбіжності, на наш погляд, зумовлені Законом України «Про вищу освіту» (стаття 34), відсутністю галузевих стандартів та інструктивним листом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2002 № 1/9-307, у яких вченим радам ВНЗ надано можливість вибору навчальних дисциплін та ухвалення навчальних планів і навчальних програм.

Висновки.

1. Проаналізовані нами навчальні плани за напрямом підготовки 0102 «Фізичне виховання і спорт» спеціальності 6.010201 «Фізичне виховання» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» Львівського державного університету фізичної культури, Харківської державної академії фізичної культури, Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту та Національного університету фізичного виховання і спорту України орієнтовані на кредитно-модульну систему організації навчального процесу, проте кількість кредитів ECTS у них є різною. Тривалість одного кредиту в усіх досліджуваних ВНЗ становить 36 год. Система підготовки розрахована на чотири роки навчання і передбачає теоретичну підготовку та різні види практик.

2. Спільними ознаками проаналізованих навчальних планів є: орієнтація на кредитно-модульну систему організації навчального процесу; тривалість одного кредиту 36 годин; однакова загальна структура навчальних планів, яка включає цикли дисциплін та практики; включення профільної дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання».

Основні розбіжності у навчальних планах полягають у такому: кількість кредитів є різною і коливається від 184 до 245 кредитів; неоднаковою є кількість, назви та змістове наповнення циклів дисциплін; зміст і тривалість практики відрізняється у різних ВНЗ; кількість кредитів, відведених на вивчення навчальної дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання», коливається у різних ВНЗ у межах 6-7,5. Загалом змістове наповнення всіх навчальних планів підготовки бакалаврів фізичного виховання різних ВНЗ істотних розбіжностей не має.



Номер сторінки у виданні: 480

Повернутися до списку новин