Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Мотивація навчальної діяльності молодших школярів із порушеннями слуху: проблеми й аспекти дослідження





 

Світлана Чагарна, старший викладач кафедри медичної психології та психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки

УДК 376-056.263

 

Статтю присвячено аналізу мотивації навчальної діяльності молодших школярів. Описані результати дослідження підтверджують наявність психологічних особливостей розвитку мотивації навчальної діяльності у молодших школярів з порушеннями слуху, а саме: недостатньо розвинена пізнавальна мотивація, домінує ігрова мотивація, високий показник низького рівня самооцінки учнів.

Ключові слова: діти з порушеннями слуху, навчальна діяльність, молодші школярі, мотивація, мотив.

 

Статья посвящена анализу мотивации учебной деятельности младших школьников. Описанные результаты исследования подтверждают наличие психологических особенностей развития мотивации учебной деятельности младших школьников с нарушениями слуха: недостаточно развита познавательная мотивация, доминирование игровой мотивации, высокий показатель низкой самооценки школьников.

Ключевые слова: дети с нарушениями слуха, учебная деятельность, младшие школьники, мотивация, мотив.           

 

The article is devoted the analysis of the motivation of learning of junior pupils. The results confirm the psychological peculiarities of the motivation development of learning of junior pupils with hearing impairment: underdeveloped motivation of learning, ascendancy motivation of play.

Key words: children with hearing impairment, learning, junior pupils, motivation, motive.

 

Постановка наукової проблеми. Інтенсивний розвиток українського демократичного суспільства, реформаційні процеси в усіх сферах його життєдіяльності і розширення інформаційного простору вимагають від підростаючого покоління вміння ефективно засвоювати нові знання та орієнтуватись у швидкоплинному потоці інформації. Саме тому пріоритетним завданням у трансформації сучасного освітнього соціуму постає активізація суб'єктної позиції учнів у навчальному процесі і забезпечення високої результативності їхньої навчальної діяльності.

Огляд літератури з теми дослідження. Питання навчальної діяльності школярів, становлячи основу і фундамент процесу навчання, належить до «вічних» психолого-педагогічних проблем, які з часом не втрачають своєї актуальності, вимагаючи постійної пильної уваги і подальшого розкриття. У психолого-педагогічній літературі навчальна діяльність школярів розглядається як розвиток здібностей, нових якостей (Л. C. Виготський, C. Л. Рубінштейн); засвоєння знань на підставі дій, що їх здійснює суб'єкт (П. Я. Гальперін); специфічний вид навчальної діяльності (В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін); тип провідної діяльності (поряд із грою та працею), в якій формується сама особистість учня (О. М. Леонтьєв); активність суб'єкта, діяльність, фактор психічного розвитку, який призводить до змін поведінки людини (І. Лінгарт); специфічна людська діяльність (Л. Б. Ітельсон); діяльність, спрямована на засвоєння знань та вмінь людства (І. В. Шаповаленко); пізнавальна діяльність (Б. Г. Ананьєв) тощо.

Доцільно зазначити, що навчальна діяльність проходить тривалий шлях становлення, її розвиток відбувається протягом усього шкільного життя, проте основи закладаються саме у початковій школі, у молодших школярів вона стає провідною і набуває характерних особливостей. На думку С. Л. Рубінштейна, саме в цей період учіння є основним видом діяльності, в якій формується людина [10].

Вивчаючи мотиваційну складову як компонент навчальної діяльності, українські науковці М. І. Алексєєва, Б. Ф. Баєв, Г. О. Балл, Н. О. Бойко, М. Й. Боришевський, Ю. З. Гільбух, С. У. Гончаренко, М. Т. Дригус, О. К. Дусавицький, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, В. Ф. Моргун, С. Г. Москвичов, Н. А. Побірченко, Н. В. Порок, В. В. Рибалко, Г. К. Середа, В. А. Семиченко, І. О. Синиця, О. В. Скрипченко, Ю. М. Швалб визнають її провідною. Вчені вважають, що саме у молодшому шкільному віці закладаються основи мотивації навчальної діяльності і саме тому молодший шкільний вік має великі резерви формування мотиваційної сфери учнів.

Характеризуючи мотивацію навчальної діяльності, потрібно відмітити, що вона є складним для дослідження питанням, оскільки її можна розглядати в широкому (як соціальні мотиви учіння) і вузькому (як мотиви учіння окремо взятого предмета, теми тощо) контекстах. Залежно від походження, ставлення до навчальної діяльності і ролі, яку відіграють мотиви як спонука дій та вчинків школярів у навчально-виховному процесі, їх поділяють на такі основні види - внутрішні і зовнішні [6].

До внутрішніх мотивів належать мотиви, що безпосередньо пов'язані із навчальною діяльністю, вони закладені в самому процесі учіння, зумовлені його формою, змістом, перебігом. Це - допитливість, інтерес до знань, потреба в розумінні діяльності, у пізнанні, у розширенні знань про навколишню дійсність, різноманітні інтелектуальні почуття, прагнення здобути нові знання та навчитись їх застосовувати, вдосконалювати свої пізнавальні можливості, інтелектуальні здібності. Основною спільною ознакою цих мотивів є те, що їх породжує й формує сам процес набування знань, умінь і навичок. М. І. Алєксєєва називає дану групу пізнавальною мотивацією [1; 3; 12].

Зовнішні мотиви включають мотиви навчальної діяльності, які за своїм походженням і змістом ніби виходять за межі суто навчального процесу і пов'язані із широкими суспільними взаємовідносинами дітей. Умовно цю групу мотивів називають широкою соціальною мотивацією (Л. І. Божович). У цій мотивації розкриваються вагомі для особистості соціальні установки, прагнення, запити, виявляється загальна спрямовуюча «позиція» учнів щодо навчання в школі [1; 12]. Широка соціальна мотивація складається з надзвичайно різноманітних за своїм змістом і формою виявлення конкретних мотивів, серед яких статус гарного учня, обов'язок, відповідальність, необхідність отримувати освіту і т.ін. [3; 4; 11]. Проте за джерелами виникнення соціальних мотивів, їх змістом і спрямованістю серед них можна виділити кілька великих груп: 1) суспільно-політичні мотиви - навчання в школі розглядається як високий суспільний обов'язок; 2) професійно ціннісні мотиви - навчальна діяльність сприймається як підготовка до майбутньої трудової діяльності, до набуття бажаної професії; 3) мотиви соціального престижу та мотиви, пов'язані з почуттям власної гідності, демонструють прагнення учня стверджувати свою особистість, а також намагання посісти певне місце в доступних суспільних відносинах; 4) комунікативні мотиви, пов'язані з потребою спілкуватися з іншими, з прагненням здобути їх оцінку схвалення або прагнення наслідувати їх [1].

Усі вищезазначені мотиви навчальної діяльності (внутрішні та зовнішні) не існують окремо одні від одних і не належать тільки тій чи іншій групі учнів, а перебувають у складному взаємозв'язку. Мотиви навчальної діяльності молодшого школяра можуть змінюватися залежно від тих зрушень, які відбуваються у внутрішній структурі особистості, а також від зовнішніх обставин її життєдіяльності. Тому, щоб правильно визначити конкретні умови і особливості розвитку мотивації навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку, потрібно враховувати співвідношення зовнішніх і внутрішніх факторів. Багатьма психологічними дослідженнями встановлено, що саме співвідношення зовнішніх вимог з можливостями і потребами самої дитини є центральною ланкою, яка визначає її подальший розвиток [2].

Ґрунтуючись на психолого-педагогічних підходах, у нашій статті ми будемо розглядатимемо навчальну діяльність як пізнавальну діяльність учнів, спрямовану на засвоєння знань, умінь, навичок, під час якої відбувається розвиток і виховання особистості, тобто певною мірою формуються не лише знання й уміння, а й здібності, установки, вольові та емоційні якості на базі вже набутого досвіду, знань і способів діяльності.

У своєму дослідженні ми поставили за мету описати досвід власної практичної роботи з дітьми з порушеннями слуху (молодшого шкільного віку), де акцент робився на вивченні мотивації навчальної діяльності. Практична робота, яка включала психодіагностику, проводилася на базі навчально-виховного об'єднання «Дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу» № 28 (Інтернат - спеціалізована загальноосвітня школа І ступеня для дітей із вадами слуху) (м. Луцьк, Волинська область) та Спеціалізованої загально-освітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для глухих дітей (м. Біла Церква, Київська обл.). Вибіркову сукупність становили 60 дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху (6-12 років). Серед них було 60% (36 осіб) хлопчиків і 40% (24 особи) дівчаток. Ми поставили перед собою завдання проаналізувати психологічну літературу з теми дослідження та дібрати ті методи і методики, які допоможуть розкрити особливості розвитку мотивації навчальної діяльності молодших школярів із порушеннями слуху. Серед основних методів ми використовували такі, як спостереження, бесіду, тестування.

Виклад основної частини дослідження. Наше дослідження було спрямовано на діагностику мотивації навчальної діяльності молодших школярів із порушеннями слуху. Для цього ми використовували такі методики, як анкету виявлення ціннісних орієнтацій молодших школярів [9, с. 4]; тест на визначення самооцінки учнів [8, с. 9]; методику «Яке обличчя?»; методику визначення мотивів учіння (М. Р. Гінзбург) [7, c. 442].

Загалом діагностика потребувала багато часу, тому що діти з порушеннями слуху, внаслідок своїх психофізіологічних особливостей, вимагали тривалішого часу при поясненні завдання, відволікалися, їхню увагу треба було постійно привертати до виконання завдання. Усі методики ми проводили індивідуально з кожною дитиною. Важливо зазначити, що діти загалом добре справлялися із поставленими перед ними завданнями.

Результати діагностики ціннісних орієнтацій засвідчили, що найбільш бажаною роллю учнів є «силач»; бажаною роллю - «модник» і не дуже бажаною - «найсправедливіший». Загалом ранжування ролей за цінністю виглядає так: 1) силач (19,89%); 2) класний жартівник (10,23%); 3) розумник (7,95%); 5) витівник (7,97%); 5) модник (модниця) (14,29%); 6) радник (9,09%); 7) найсправедливіший (5,68%); 8) помічник (5,11%); 9) співчутливий 8,52%); 10) майстер на всі руки (11,36%). Дані цього дослідження показані на рис. 1.

Таким чином, можна зробити висновок, що перші позиції ранжування ролей посідають соціальні ролі, які допомагають молодшим школярам із порушеннями слуху встановити тісний взаємозв'язок із педагогічним колективом (вчитель, вихователь, сурдопедагог і т.д.); посісти певне місце в шкільних відносинах; задовольнити потребу у спілкуванні з іншими; отримати схвалення від оточуючих тощо. Тобто у молодших школярів із порушеннями слуху достатньо розвинена широка соціальна мотивація навчальної діяльності.

Для визначення особливостей самооцінки молодших школярів із порушеннями слуху ми використовували тест на визначення самооцінки учнів. Враховуючи психологічні особливості таких дітей, ми провели деяку модифікацію методики, що не зачіпає її істотних і інформативних моментів: повітряні кульки були справжніми, а не намальованими; їхнє розташування відповідало зразку стандартизованої методики; усі кульки були ідентичними за розміром і кольором. Як видно з результатів проведення даної методики, у 35% дітей виявлено низький рівень самооцінки, в 16,67% - середній рівень та в 48,33% - високий рівень самооцінки. Дані обстеження показані на рис. 2.

Тобто самооцінка молодших школярів із порушеннями слуху перебуває переважно на високому і низькому рівнях. Результати спостереження та бесіди з учителями, сурдопедагогами та вихователями показали, що однією із головних умов розвитку самооцінки молодших школярів є оцінка дорослого, його схвалення (позитивний вербальний відгук чи знак згоди) під час навчальної діяльності. Схвалення - і відсутність схвалення - дають важливу інформацію учневі, воно говорить про його компетентність і стан справ загалом. Щоб підвищити самоповагу молодших школярів, на нашу думку, доцільно супроводити схвалення конструктивними порадами, в такому разі воно матиме довготривалий і значний ефект. Поради з боку вчителя повинні бути завжди конкретними, щирими і не базуватися на порівнянні з іншими учнями. Тобто можемо зробити висновок, що правильна, об'єктивна оцінка навчальної діяльності молодшого школяра впливає на розвиток самооцінки, уміння самостійно ставити цілі і завдання навчальної діяльності. Результати нашого експериментального дослідження показали наявність взаємозв'язку самооцінки з переживаннями та поведінкою дітей із порушеннями слуху.

Методика «Яке обличчя?» допомогла нам визначити рівень шкільної тривожності молодших школярів із порушеннями слуху. Суть методики полягає в такому: учню пропонуються чотири картинки, на яких зображені моменти із шкільного життя: 1) шлях до школи; 2) клас; 3) на перерві з вчителем; 4) відповідь на уроці. Експериментатор пропонує уявити молодшому школяреві, що персонаж з малюнка - це він сам, і розмалювати обличчя (сумне або веселе обличчя). Під час виконання методики «Яке обличчя?» нами було виявлено, що діти молодшого шкільного віку з порушеннями слуху переживають найбільше позитивних емоцій під час спілкування з однокласниками (80%), а найбільш тривожить їх ситуація взаємодії зі старшими на перерві (61,67%). Ці дані показані на рис. 3.

Як бачимо, більшість дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху з оптимізмом сприймають шкільне життя (веселе обличчя). Аналізуючи перший малюнок (шлях до школи), ми побачили, що 46,67% молодших школярів із порушеннями слуху йдуть до школи без особливого бажання; їм більше подобається залишатися вдома та спостерігати, як інші йдуть до школи. Другий малюнок (у класі) засвідчує позитивні стосунки з однокласниками (80% - веселе обличчя): учням цікаво спілкуватися, виконувати спільно будь-яку діяльність. Третій (61,67% - сумне обличчя) та четвертий малюнки (50% - сумне обличчя) показують, що тривожність молодших школярів із порушеннями слуху підвищується в ситуації контролю, дотримання ними певних правил та обов'язків (шкільні правила поведінки на перерві; відповідь на уроці; оцінювання вчителем).

Для визначення мотивів учіння молодших школярів із порушеннями слуху ми використовували методику М. Р. Гінзбурга. Із результатів діагностики було виявлено, що для молодших школярів із порушеннями слуху найхарактернішими є такі мотиви: а) зовнішній мотив (11,67%); б) навчальний мотив (19,44%); в) ігровий мотив (20,57%); г) статусний мотив (16,11%); д) соціальний мотив (16,11%); е) оцінка (15%). Дані цього дослідження показані на рис. 4.  

Отже, у молодших школярів з порушеннями слуху наявні: навчально-пізнавальний мотив; широкі соціальні мотиви, що базуються на розумінні суспільної необхідності учіння; статусний мотив, пов'язаний із прагненням набути новий статус (положення) у взаємостунках з оточуючими; ігровий мотив і мотив отримання високої оцінки. Ігровий мотив (20,57%) дещо переважає над навчальним мотивом (19,44%). Це свідчить про недостатню сформованість пізнавальної мотивації та провідної діяльності молодшого шкільного віку - навчальної діяльності. Мотив статусу (16,11%) та соціальний мотив (16,11%) розвинені в молодших школярів із порушеннями слуху однаковою мірою. Найнижчі показники має зовнішній мотив (11,67%), що характеризує недостатньо сформовані у молодших школярів внутрішній інтерес до навчальної діяльності, позитивне ставлення до шкільного життя. Результати бесіди з вчителями показали, що протягом навчання в молодших класах в пізнавальній мотивації молодших школярів із порушеннями слуху відбуваються певні зміни: у 3-4-х класах порівняно з 1-2-ми дещо змінюється як зміст так і характер пізнавальних мотивів, джерелом яких є сама навчальна діяльність. У процесі учіння молодших школярів, у міру оволодіння навичками письма, читання і т.д., зацікавлене ставлення до операційного аспекту набуває складної форми, розвивається інтерес до розумової діяльності, який виявляється у прагненні робити самостійні висновки, самим розуміти навколишню дійсність, аналізувати її в доступних формах.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, аналіз теоретичного матеріалу та результат проведеного емпіричного дослідження дали нам змогу виділити такі особливості мотивації навчальної діяльності молодших школярів:

- формування пізнавальних мотивів зумовлюється багатьма психологічними факторами - це, зокрема, суб'єктивна готовність учнів виконувати навчальні завдання, певна розвиненість пізнавальних потреб, розумових здібностей, уміння раціонально розподіляти свій час й організовувати власну роботу; загалом широкі соціальні мотиви формуються під впливом навколишньої дійсності та всієї навчально-виховної роботи школи;

- у молодших школярів із порушеннями слуху переважає широка соціальна мотивація; пізнавальна мотивація недостатньо розвинена; не втрачає своєї сили ігрова мотивація (провідна у дошкільному віці); самооцінка переважно перебуває на високому і низькому рівнях; ставлення молодших школярів до учіння впливає на характер навчальної діяльності в цілому.

Наші подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення особливостей розвитку мотивації навчальної діяльності молодших школярів дітей із порушеннями слуху, які детермінують її розвиток.

Перспективним убачаємо розробку програми щодо корекції мотивації навчальної діяльності молодших школярів із порушеннями слуху, оскільки своєчасно розпочатий психолого-педагогічний вплив забезпечить успішність розвитку мотивації учбової діяльності та навчальної діяльності загалом.



Номер сторінки у виданні: 423

Повернутися до списку новин