Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Молода сім’я в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми





 

Марія Пірен, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціальних технологій Університету «Україна», заслужений діяч науки і техніки України,

Анна Ясенова, магістрант кафедри соціальної роботи Університету «Україна»

УДК 323.212

 

У статті розглядаються проблеми формування, становлення і розвитку сучасної молодої сім'ї. Процеси становлення молодої сім'ї відбуваються у складних і суперечливих умовах, які характеризуються зміною суспільних відносин та появою нових цінностей, тому виникає потреба вивчення стану та проблем для вдосконалення шляхів їх попередження, особливостей підготовки молодого покоління до створення сім'ї.

Ключові слова: становлення молодої сім'ї, подружжя, суспільство, молодь, сімейна адаптація, проблеми сім'ї.

 

В статье рассматриваются проблемы формирования, становления и развития современной молодой семьи. Процессы становления молодой семьи проходят в сложных и противоречивых условиях, которые характеризируются сменой общественных отношений и появлением новых ценностей, поэтому возникает потребность изучения состояния и проблем с целью усовершенствования методов их предотвращения, особенностей подготовки молодого поколения к созданию семьи.

Ключевые слова: становление молодой семьи, молодожены, общество, молодежь, семейная адаптация, проблемы семьи.

 

The article is about problems forming and development of modern young family. These processes are taking place in complex and contradictory conditions that characterized the change of social relations and values, so there is a need for further study and improve their ways of prevention, namely the characteristics of training young people to marry.

Key words: formation of a young family, marriage, society, youth, family adaptation, family problems.

 

Актуальність дослідження проблеми. В наш час актуальним постає вивчення молодої сім'ї, адже від того, як буде відбуватись її становлення і розвиток на початкових етапах спільного життя, залежатимуть подальші сімейні стосунки та життя, що має вплив на розвиток суспільства в цілому. Варто нагадати, що віковий стан молодої сім'ї згідно із Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні такий: молода сім'я - це подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років.

Мета статті: розглянути особливості становлення молодої сім'ї, визначити її проблеми на етапі становлення та знайти оптимальні шляхи попередження цих явищ. На спільному життєвому шляху молодій сім'ї доводиться зіштовхуватися з багатьма проблемами і труднощами, що заважатимуть її адаптації. Перед нею стоять гострі проблеми матеріально-економічного, житлово-побутового та інтимно-особистісного характеру. Невизначеність майбутнього, поява протиріч, нестабільність заробітків, непідготовленість до сімейного життя та виживання в нових умовах - це все позначається на внутрішньо-сімейних процесах, на характері взаємостосунків членів сім'ї та її стосунків із навколишнім середовищем і т.п. [3, с. 23-24].

Останнім часом в Україні в середовищі молодих сімей спостерігається багато розлучень. Розпаданню шлюбів сприяють як матеріально-економічні, житлово-побутові умови, так і соіально-психологічна, психолого-педагогічна непідготовленість молоді до сімейного життя, невміння розв'язувати сімейні проблеми і запобігати конфліктним ситуаціям, відсутність знань, необхідних для молодого подружжя, що, як наслідок, може призвести до негативних стосунків між молодим подружжям.

Створення сім'ї - не тільки радісна подія, а й клопітка робота, а також випробування: важко пристосовуватись до звичок свого нового партнера, завжди хочеться його перевиховати, «підлаштувати «на свій лад. Адже так хочеться щоб кохана людина була ідеальною (-им). Правильні та гнучкі відносини утверджуються, на жаль, коли молоде подружжя зробить достатньо помилок і їм доведеться визнати, що вони вчинили нерозсудливо. Таке усвідомлення приходить із досвідом, а інколи й пізно, коли шлюб уже не можна врятувати. Тому дуже важливо на першому етапі подружнього життя знайти те взаєморозуміння, яке потрібне для подальшого нормального життя, виробити таку ефективну стратегію поведінки в складних ситуаціях, яка буде допомагати в подальшій адаптації подружжя до сімейного життя. Отже, в сучасних умовах розвитку суспільства проблема становлення молодої сім'ї з кожним днем набуває все більшої актуальності, особливо в перехідний період, коли йде становлення нових цінностей [4].                        

Коли кожен із нас досягає дорослого віку, з'являється природна потреба мати гарну сім'ю. Звичайно, молоді люди рідко замислюємося над тим, як і чому ця потреба виникає; не усвідомлюють, мабуть, і того, що вона гармонійно вплітається і в суспільні потреби. Це означає, що сім'я водночас становить подвійну цінність -

для особи і для суспільства. Це аксіома людського буття.

Дану потребу суспільства люди задовольняють шляхом утворення власних сімей за власними вміннями, потребами і бажаннями. Спосіб задоволення так званої сімейної потреби суспільства залежить від багатьох людей, це означає, що будь-чиї дії та вчинки щодо сім'ї (створення її або відмова від неї, розлучення, народження однієї дитини чи кількох дітей) зачіпають не тільки власний особистісний інтерес, але й відповідний інтерес і потребу суспільства. Незалежно від того, усвідомлюємо ми це чи ні, наша шлюбно-сімейна поведінка - не суто особиста справа, вона має загальносуспільні наслідки. Кризові явища у життєдіяльності сучасної сім'ї різні. Вони торкаються, найперше, її економічних та демографічних основ. Житлова залежність і ведення спільного з батьками господарства стримує процес дорослішання, набуття навичок самостійного життя, формування відповідальності за родину, вміння покладатися на власні сили у розв'язані складних проблем. На даний час в українському суспільстві молоді люди почали відкладати народження дітей. Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміка за останні роки показує, що Україна поряд із соціально-економічними проблемами опинилась віч-на-віч із серйозною демографічною кризою. Причому, на відміну від економічної та політичної, демографічна криза більш інертна, пролонгована в часі та важко керована. Ці обставини можуть дати далекосяжні негативні наслідки для незалежного стабільного розвитку держави. У нових соціально-економічних умовах народжуваність в Україні знизилась до рівня, що не забезпечує простого відтворення поколінь, поглибився процес старіння трудових ресурсів, адже частково проблеми сучасної молодої сім'ї пов'язані зі зламом стереотипних поглядів на виконання ролей чоловіка і жінки. Традиційно жінка народжувала дітей, займалась домашнім господарством, чоловік - забезпечував економічну стабільність, соціальну безпеку сім'ї, здійснював керівну роль. Сучасна ж сім'я заснована на рольовому партнерстві, що потребує економічного внеску в бюджет сім'ї як чоловіка, так і дружини, спільної участі у вихованні дітей, спільної відповідальності.

Відсутність комплексного підходу до вирішення проблем планування сім'ї призвела до такої ситуації в країні, коли штучне переривання вагітності стало основним методом регулювання народжуваності. Це велике зло перед суспільством і перед Господом, яке стало світовою проблемою. Під загрозою перебуває інтелектуальний і моральний потенціал народу, що зумовлено різким зниженням життєвого рівня більшості сімей в Україні. Повільно зростають прибутки населення, а ціни і тарифи випереджають темпи їх зростання. Збільшуються витрати на медичне обслуговування, навчання дітей, комунальні послуги, що підриває економічні освітянські та культурні можливості сім'ї.

Невпинно зростають сирітство та дитяча безпритульність. Збільшується кількість бездітних пар, які не бажають мати дітей з огляду на соціальні, матеріальні або психологічні причини. Викликає стурбованість низька культура регуляції народжуваності, відсутність широкої інформації щодо протизаплідних засобів, що знову ж таки призводить до випадків небажаної вагітності та абортів. В Україні втрачені традиції багатодітності. Все більше сімей обмежується народженням лише однієї дитини, що не сприяє вирішенню демографічної ситуації в українському суспільстві.

Негативно впливають на народжуваність, як ми вже зазначали, зменшення кількості шлюбів і збільшення кількості розлучень. Ці обставини можуть мати далекосяжні негативні наслідки для стабільного розвитку країни, і тому вже зараз необхідно створити максимально сприятливі умови відтворення, господарювання, праці, життя народу на основі формування традиційно стабільної, міцної української родини.

Істина про те, що сім'я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства, підтверджується розвитком людської цивілізації. В процесі цього розвитку сім'я набула функцій, які тільки у сукупності забезпечують повноцінність її існування, саморозвитку та широку життєдіяльність, як соціального інституту. Деформація функцій сім'ї, яка послідовно здійснювалась в останні десятиріччя шляхом формування соціальних та культурних реформ, призвели до порушення в цілому зв'язків між ними. Особливо це позначилось на виховній функції, виявившись у відчуженні батьків і дітей, національному нігілізмі та духовному зубожінні молоді [11, с. 167-179].

Умови, в яких перебуває сучасна українська сім'я, характеризуються найперше різкою зміною соціально-економічних відносин у суспільстві, за яких пріоритети мають надаватися особистості людини, її практичній діяльності у всіх напрямах господарювання та духовної культури. Разом з тим, сім'я як явище економічне і соціокультурне зазнає в сучасних умовах впливу різних факторів, особливо глобалізаційного та соціально-політичного характеру [8, с. 848].

Однією із найбільших проблем сучасної молодої родини в Україні є її економічна нестабільність, соціальна малозахищеність та підвищена психологічна вразливість. У свою чергу, це породжує її дезорганізацію, внутрішні деструктивні процеси, конфлікти і, зрештою, веде до розпаду. Внаслідок цього - страждання, нервові захворювання, асоціальна поведінка, стреси, безпритульність дітей, безвідповідальність, байдужість, аморальність і у свою чергу жорстокість батьків.

Ще важлива проблема - сучасна сім'я повинна не тільки зберегти, а й відновити свій статус головної ланки у вихованні дитини: забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального й духовного розвитку. Разом з тим, молода сім'я потребує як матеріальної, так і педагогічної та культурологічної допомоги. У зв'язку з цим стає зрозумілою необхідність організації підготовки молоді до подружнього життя [5, с. 14-23], яку потрібно розглядати як складову частину роботи щодо зміцнення сім'ї та піднесення її соціальної активності. Життя вимагає, щоб подібною роботою було охоплено якомога більше молодих людей, а також були чітко визначені її цілі, методи, форми і можливості, адже серед важливих проблем зміцнення стабільності Української держави, важливе місце займає формування саме відповідального сім'янина, стабільної сім'ї.

Рівень готовності до подружнього життя визначає в подальшому стабільність і тривалість існування сім'ї, тому актуальною на сьогодні є спеціальна підготовка молоді до шлюбу і сімейного життя, яка передбачає:

- підвищення відповідальності молоді у шлюбно-сімейних стосунках, а також щодо батьківства;

- формування здорового способу життя через роз'яснення залежності сексуальності, можливості батьківства від наявності шкідливих звичок (куріння, алкоголізму, вживання наркотиків);

- формування психологічної компетентності щодо особливостей взаємин у сім'ї;

- висвітлення питань раціонального ведення господарства, ефективної організації бюджету сім'ї [12].

Очевидно, мета підготовки до шлюбу повинна полягати у формуванні в людини потреби в сім'ї, що проявлялася б як бажання мати повноцінну сім'ю, жити в ній і відповідати за неї. Адже потреба молодої людини мати власну сім'ю - це потреба в традиційній, суспільно значимій формі реалізації і організації особистого життя, яка відповідає соціальній сутності людини та її об'єктивному призначенню. Це потреба поєднати своє особисте життя з життям особи протилежної статі через інтимно особистісне ставлення до неї, поєднати з метою досягнення традиційних «вічних» цілей людського існування (це - кохання, діти, сімейний затишок і щастя, спільна праця, підтримка здоров'я, спілкування з близькими і рідними людьми). Здійснення загальних цілей має означати для молодої людини досягнення життєвого успіху, одним із складників якого є сім'я. Справжній життєвий успіх ґрунтується на поєднанні особистого і суспільного інтересів у життєдіяльності людини. Він приходить до того, хто прагне максимально проявити себе на ниві праці, суспільної діяльності (реалізувати ділові якості), і на ниві сім'ї, особистого життя в українському суспільстві - реалізувати якості доброго сім'янина, який би робив імідж Україні у світі, яку завжди сприймали як країну зі стабільними сімейними стосунками.

Нинішні юнаки і дівчата мусять усвідомити ту складну культуру взаємовідносин, якої вимагає шлюбне життя: «Їм ніхто не говорив, і вони не знають, що жити в шлюбі, жити день у день разом в одній кімнаті, не в щасливі години побачень, а все життя - це не стільки черпати воду з криниці щастя, скільки відкривати нові джерела - це великий ні з чим не порівнянний труд, напруження... Для цього потрібна величезна культура, моральна підготовка, школа

мудрості, щоб жити одним життям з собою і для своєї Батьківщини, землі, яка тебе годує».

Підготовка підростаючого покоління до сімейного життя повинна здійснюватися повсякденно і систематично, цілісно і гармонійно на всіх вікових етапах розвитку особистості. Не можна «частинками», готувати окремо до виробничої, трудової, педагогічної чи будь-якої іншої діяльності. Але кожна окрема сфера людського життя має свою специфіку, усвідомлення якої допоможе не тільки інтенсифікувати зусилля педагогічної громадськості у зазначеному напрямі, але й значно поліпшити їх результативність. Важлива роль відводиться не тільки сім'ї, родині, школі, вищим навчальним закладам, а й середовищу в якому зростають діти [14, с. 45].

Отже, соціально-економічні проблеми, які відбуваються у нашому суспільстві, призвели до деформації в структурі задоволення матеріальних та духовних потреб людей, негативно вплинули на життєдіяльність сім'ї. Соціологи наголошують, що сім'я, як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи. Саме тому сімейна політика на державному рівні повинна бути орієнтована на надання соціальної допомоги сім'ям, особливо молодим.

Таким чином, показниками соціальної підготовленості молоді до шлюбу є: завершення освіти, отримання професії або продовження отримання вищої освіти, початок самостійної трудової діяльності. Із цим пов'язана соціально-економічна підготовленість до шлюбу, суть якого полягає в тому, щоб молоді люди мали можливість самостійно матеріально забезпечити себе та свою сім'ю. Однак стають економічно залежними від батьківської сім'ї у 18-19 років, а інша частина - ще 5-8 років користується матеріальною допомогою батьків. Це протиріччя серйозна проблема на шляху до скріплення шлюбів. Соціальна готовність до шлюбу включає в себе відповідальність один за одного, за сім'ю - «Берегиню роду», дітей і за «бренд України».

Можна зазначити, що на етапі становлення сім'ї вирішуються проблеми житлового питання і набуття спільного майна, тобто житлово-економічні питання. Проблеми економічного характеру, ми вважаємо, можуть виникати тоді, коли один із членів молодого подружжя заробляє значно більше і при цьому постійно нагадує іншому члену молодого подружжя про цей факт, принижуючи його, а також тоді, коли відбувається нераціональне використання сімейних коштів. Конфліктів з цього приводу можна уникнути тоді, коли витрати будуть узгоджені між подружжям.

Саме в період розвитку сім'ї на початковому етапі складаються відносини з родичами, особливо, якщо молода сім'я проживає з ними не маючи власного житла. Саме цю проблему можна пов'язати з проблемою «встановлення кордонів», бо вона включає в себе вирішення питань про те, хто із знайомих чоловіка чи дружини буде «допущений «у сім'ю та наскільки допущене втручання з боку батьків подружжя. Всі ці проблеми молоде подружжя повинне вирішити шляхом спільних обговорень та досягнення компромісу. Для молодої сім'ї важливо

встановити територію, відносно незалежну від батьківського впливу, а батьки, в свою чергу, повинні змінити способи взаємодії з дітьми після того, як ті створили власну сім'ю.

Молода сім'я проходить процес формування внутрішньо-сімейних та позасімейних відносин, зближення ціннісних орієнтацій, звичок молодого подружжя, зближення їхніх точок зору, уявлень і т.п. Вона зіштовхується з прийняттям чи неприйняттям відмінностей один одного. Якщо відмінності розглядаються як негативні за своєю природою, або ж такі, яких неможливо позбутися, то вони ведуть до внутрішньо-сімейних розколів. А якщо на відмінності молоде подружжя дивиться як на те, що стимулює до зростання, то вони виявляються дуже ціннісними. Подружжя повинне розуміти, що наші відмінності - це, по суті, те, що дозволяє нам розвиватися. Врахування відмінностей може утверджуватися поетапно - від прийняття та визнання відмінностей як таких, до їх

поваги та визнання відмінностей як важливої цінності. Завжди потрібно розуміти, що всі люди різні, не існує в світі двох ідентичних людей, на світі навіть немає людей з двома однаковими відбитками пальців, отже, це вже засвідчує те, що всі люди різні. Таким чином завжди потрібно враховувати риси характеру та типи темпераменту в процесі взаємовідносин з іншою людиною, в даному випадку з іншим членом подружжя.

Молоде подружжя на шляху формування свого «родинного гнізда» повинне вирішити проблему сімейної ієрархії та сфер відповідальності. Взагалі молодому подружжю необхідно часто обговорювати та встановлювати велику кількість узгоджень з різних питань (від цінностей до звичок та виконання функцій).

Знервованість, постійна роздратованість, грубощі, сварки, чвари, турбота лише про власний комфорт, відсутність милосердя у членів сім'ї призводить до негативного емоційно-психологічного клімату і, як наслідок, до порушення перебігу процесу становлення повноцінної сім'ї. Такі життєві умови зумовлюють депресивні стани, емоційне перенапруження, дефіцит позитивних емоцій. Це все може призводити до невміння раціонально вирішувати матеріально-економічні та житлово-побутові проблеми, до сексуальної дисгармонії, до конфліктності, що призводить до формування таких якостей членів подружжя, як: ревнощі, надмірна образливість, егоїзм, небажання поступатися власними інтересами заради ближнього.

Висновок. Отже, молодій сім'ї завжди необхідно пам'ятати, що перемога в вирішенні суперечок, одного члена подружжя - це поразка іншого члена подружжя, коханої людини і завжди потрібно пам'ятати, що сім'я - це відсутність проявів «Я», сім'я формує нову систему - «Ми». Завжди необхідно враховувати та чути думку й позицію іншого члена подружжя і саме тоді сімейна адаптація виявиться значно успішнішою.

Молода сім'я, як свідчать багаточисленні спостереження та дослідження, на етапі свого формування вирішує цілу низку важливих завдань. Проаналізувавши процес становлення молодої сім'ї можна побачити, що перед нею стоять гострі проблеми матеріально-економічного, житлово-побутового та інтимно-особистісного характеру. Невизначеність майбутнього, поява протиріч, нестабільність заробітків, непідготовленість до сімейного життя та виживання в нових умовах - це все позначається на внутрішньосімейних процесах, на характері взаємостосунків членів сім'ї та її стосунків з навколишнім середовищем і т. п. Нині, дослідження сім'ї в Україні є доволі популярними та ведуться в різних площинах [18, с. 80-84], різними науками, що дає нам можливість вивчати її досить різнобічно, адже сім'я є одним з вирішальних чинників становлення та розвитку нашого Українського суспільства.

У нормальній благополучній сім'ї всі ці задачі-проблеми, як правило, мають раціональні способи розв'язання, не зачіпаючи інтересів один одного. Коли здорова сім'я проходить успішно перший етап свого розвитку, становлення, вона стає вільною в подальшому розвитку, зростанні без страхів та застережень . Нові обставини створюють для неї скоріше нові можливості, а не нові загрози. А от дезорганізовані і, як наслідок, дезадаптовані, шлюбні відносини призводять до зниження соціальної активності сім'ї, що позначається на працездатності кожного з членів молодої сім'ї, як наслідок, погіршується психічне та фізичне здоров'я членів подружжя.

Таким чином, процеси формування, становлення і розвитку сучасної сім'ї проходять у складних і суперечливих умовах. Вони характеризуються зміною суспільних відносин, що породжує необхідність подальшого вивчення особливостей підготовки молодого покоління до створення молодої сім'ї.



Номер сторінки у виданні: 262

Повернутися до списку новин