Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Вимоги до використання інструментарію інтелекткарти, блога і вікіпедії при написанні наукового проблемно - тематичного повідомлення майбутніми фахівцями з інформаційної безпеки





Оксана Синекоп, старший викладач кафедри англійської мови технічного спрямування № 2 Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

УДК 371.31:004

 

У статті висвітлюються основні вимоги до створення наукового проблемно-тематичного повідомлення з використанням такого інструментарія, як інтелект-карта, блог і вікі. Вони включають: 1) вимоги до створення інтелект-карти, тексту-коментаря у блозі і гіперпосилань до тексту у вікі; 2) вимоги до пред’явлення інформаційно-довідкового матеріалу.

Ключові слова: інтелект-карта, блог, вікі, вимоги, наукове проблемно-тематичне повідомлення, писемне мовлення, майбутні фахівці з інформаційної безпеки.

 

В статье освещаются основные требования к написанию научного проблемно-тематического сообщения с использованием такого инструментария, как интеллект-карта, блог и вики. Они включают: 1) требования к созданию интеллект-карты, текста-комментария в блоге и гиперссылок к тексту в вики; 2) требования к предъявлению информационно-справочного материала.

Ключевые слова: интеллект-карта, блог, вики, требования, научное проблемно-тематическое сообщение, письменная речь, будущие специалисты информационной безопасности.

 

In this article the principal requirements of research paper writing with the help of mind map, blog and wiki are considered. They include: requirements to creating mind map, comments in the blog and hyperlinks to the text in wiki; requirements to introducing informational material.

Key words: mind map. blog, wiki, requirements, research paper, writing, future specialists of information security.                                                                                                                                             


Актуальність дослідження. Європейський вибір України реалізується через утвердження європейських пріоритетів у всіх сферах суспільного життя. Не є винятком і сфера освіти. Нині в країні здійснюється модернізація освіти, орієнтованої на європейську якість освіти.

Для досягнення означеної мети провідні немовні вищі навчальні заклади (ВНЗ) акцентують передусім увагу на неподільності університетської освіти й науки. Входження українських університетів до європейського університетського простору вимагає значного посилення їх наукового потенціалу, створення відповідної дослідницької бази, підготовки науковців нового покоління, які могли б конкурувати з провідними науковцями Європи і світу. Оскільки діяльність викладацького складу і студентства є науково-дослідною у межах вивчення професійно орієнтованої проблематики, відтак виникає необхідність звітувати про наукові досягнення на міжнародних конференціях, семінарах, симпозіумах тощо.

Другою умовою досягнення європейської якості освіти є знання іноземних мов. Відомо, що Європа — це перетин народів і культур, взаємодія яких породжує нові підходи, які визначають світову динаміку впродовж останнього тисячоліття. Окреслена взаємодія здійснюється через мову, володіння якою визначає міру причетності людини до всезагального. Характерною рисою і вимогою європейської освіти є вільне володіння кількома іноземними мовами. Вільне володіння мовою передбачає вміння спілкуватися як в усній, так і письмовій формах.

Третьою умовою входження немовних ВНЗ в європейський освітній простір є процес інформатизації. ХХІ століття — століття новітніх інформаційних технологій, які інтегруються в освіту.

Отже, перед викладачами іноземних мов стоїть завдання навчання студентів іншомовного спілкування в межах науково-дослідної тематики з використанням інформаційних технологій.

У немовному ВНЗ порівняно з такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання, говоріння і читання, письмо залишається на останньому місці і потребує значної уваги як з боку викладачів, так і студентів. На старшому етапі навчання (у магістратурі) академічного письма визначається пріоритетним. З огляду на це набуває актуальності навчання написання наукового проблемно-тематичного повідомлення (НПТП) в межах тематики дослідницької роботи. Ми пропонуємо навчати написання НПТП з використанням таких технологій, як інтелект-карти (mind map / ІК), блога (blog) і вікіпедії (wikipedia / wiki / вікі).

Аналіз останніх досліджень. Існують різноманітні розробки щодо навчання іноземних мов з використанням комп’ютера [теоретичне обґрунтування використання комп’ютера у навчанні (С. В. Титова, Е. С. Полат, Р. С. Гуревич, П. К. Гороль); залучення комп’ютера до самостійної роботи (А. С. Елизаров, К. В. Симонян); класифікація комп’ютерних вправ і практичне розроблення навчальних програм (П. Г. Асоянц, Г. С. Чекаль, Т. І. Коваль), зокрема писемного мовлення з комп’ютерною підтримкою (створення вторинних іншомовних текстів на базі Інтернету (Н. Л. Журбенко); навчання писемних переговорів (О. П. Биконя); створення текстів у блогах (С. М. Кащук)]. Проте нерозробленою є методика поєднання технологій ІК, блога і вікіпедії при навчанні фахівців з інформаційної безпеки створення англомовного НПТП у віртуальному середовищі.

Метою цієї статті є висвітлення вимог до використання інструментарію інтелект-карти, блога і вікіпедії при створенні НПТП майбутніми фахівцями з інформаційної безпеки.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо вимоги до використання інструментарію ІК, блога і вікі. Отже, це вимоги:

1) до створення ІК (для раціонального відтворення інформації НПТП схематично за допомогою ІК), тексту-коментаря у блозі (для здійснення ефективного обговорення проблеми між читачем і автором) і гіперпосилань до тексту у вікі (для досягнення цілісності тексту НПТП);

2) до подання інформаційно-довідкового матеріалу (для швидкого сприйняття інформації та її опанування).

Визначаючи такі вимоги, ми керувалися необхідністю адекватно організувати авторські ідеї, які несуть професійно орієнтоване навантаження; уніфікувати структуру НПТП усіх студентів; доступно представити інформаційно-довідковий матеріал. Це сприятиме не тільки чіткому і зрозумілому представленню інформації автором читачу, а й швидкому зворотному зв’язку.

Розглянемо вимоги до змісту НПТП, а саме це професійна орієнтованість, відповідність жанру, логічність і зв’язність, прозорість висловлювань, інформативність.

Однією з вимог до змісту НПТП, що створюється студентом, є його професійна орієнтованість. Зазначимо, що НПТП створюється на підставі «магістерської дисертації [2, с. 28]», яка призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові завдання діяльності, які переважно віднесені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці до організаційної, управлінської та виробничої (технологічної, операторської) функцій, а також передбачають проведення аналізу та теоретичного розроблення (моделювання та дослідження процесів і об’єктів) актуальних питань, проблем у відповідній галузі знань [1]. Це означає, що зміст НПТП відповідає програмам з таких фахових дисциплін, як «Теорія захисту інформації», «Корпоративні мережі», «Захист інформації в комп’ютерних системах», «Криптографія», «Математичні методи захисту інформації», «Автоматизовані системи обробки конфіденційної інформації», «Технічний захист інформації», «Теоретичні основи захисту інформації» тощо, і відтворює реалії науково-професійного спілкування, тобто орієнтований на вирішення інженерно-технічних завдань майбутнього фаху.

Текст НПТП повинен відповідати науковому стилю й академічному підстилю, тобто в межах зазначеного студент повинен використовувати різноманітні лексико-граматичні і синтаксичні засоби, які дають змогу створити НПТП логічним, об’єктивним, точним, узагальненим, абстрактним, стислим, ціліснісним і зв’язним. Висловлювання автора повинні бути прозорими, тобто чіткими, ясними і зрозумілими для читача. Логічність і зв’язність полягають в послідовному розгортанні авторської думки, яка простежується від початку тексту до останнього висловлення НПТП. Інформативність, як вимога, передбачає цілісне представлення проблеми дослідження, яке базується на самостійній точці зору автора, попередніх досягненнях у цій сфері, практичних результатах.

Розглянемо другу групу вимог до використання інструментарію ІК, блога і вікі. Оскільки у нашому дослідженні ми використовуємо три технології під час створення НПТП, кожна з них відіграє певну роль, а тому регламентується певними вимогами.

ІК створюється в комп’ютерному середовищі і слугує основою написання НПТП. Визначимо вимоги до створення ІК. Отже, це системність, цілісність, інформативність, функціональність, ясність.

ІК є своєрідною схемою, а відтак ключові положення НПТП, які пропонуються в ІК, повинні бути представлені системно. Це означає, що інформація у схемі розвивається від центральної до головної теми, а потім до підтем (central topic main topic subtopic) з поступовим розгортанням думки автора. У такий спосіб зручно відобразити структуру інформаційного наповнення ІК. ІК є цілісним продуктом творчості, оскільки представляється радіантно, а не лінійно, тобто надає можливість поступово деталізувати інформацію і висвітлити її в цілому.

Третя вимога — інформативність. Схема ІК локалізує певний обсяг необхідної нової інформації звичайного лінійного тексту. Функціональність полягає в тому, що автор може вносити певні зміни у схему, редагувати її (доповнювати чи видаляти інформацію). Як і будь-яка схема ІК повинна бути зрозуміла іншій людині, яка може простежити хід думки автора за допомогою схеми. Це означає, що вона повинна бути ясною.

Використання технології блог дає змогу не тільки розмістити текст чи частину тексту НПТП у віртуальному просторі, а й організувати спілкування через написання коментарів. Коментарі складаються читачем після ознайомлення з НПТП з метою висловлення особистої думки щодо слабких і сильних сторін НПТП, а також можливих шляхів удосконалення. На думку В. Л. Скалкіна, коментування є засобом розвитку комунікативного мовлення [4, c. 88].

Слідом за В. Л. Скалкіним виділяємо такі структурні компоненти коментування:

– експозиція (НПТП у нашому дослідженні), яка містить стимул,

– ключові слова,

– мовленнєва реакція читача.

Основними умовами експозиції є:

1) цікавість і новизна інформації, яка спонукає до висловлення особистої точки зору;

2) наявність знань у читачів з предмета дослідження [4, c. 88].

Сформулюємо основні вимоги до написання коментарів у блозі, а саме:

1. Об’єктивність. Твердження читача повинні відповідати дійсності і бути достовірними. Коментарі не повинні виражати упередження щодо підходів до певного наукового питання, представлених автором.

2. Коментарі мають базуватися на професійній думці читача. Мається на увазі оцінювання інформації з професійної точки зору, тобто студенти і викладачі спеціальних предметів, обізнані в певній професійно орієнтованій сфері знань, можуть (здатні) оцінити адекватність інформації, важливість і оригінальність ідей.

3. Конструктивність. Текст коментаря повинен викладатись зрозуміло, логічно і чітко в межах тематики. Читач може погоджуватись чи не погоджуватись із певною думкою. Також він має доводити свою позицію, аргументуючи прикладами, цитатами (цитати оформлюються відповідно до вимог цитування), може запропонувати шляхи вирішення проблеми. За необхідності читач звертає увагу автора на граматичні, орфографічні і пунктуаційні помилки. Скорочення дозволяються (it’s, don’t, etc.).

4. Адресованість автору. Коментар пишеться автору / читачу з метою висловлення думок щодо викладеної інформації та спілкування з теми.

5. Дотримання толерантності у висловлюванні. Необхідно поважати думку іншої людини й уникати грубих (брутальних) висловлювань.

Третя технологія — це технологія вікіпедія. Доцільно спинитись на вимогах розміщення тексту НПТП у вікіпедії. Характерною особливістю текстів у вікі є наявність гіперпосилань. Отже, розглянемо такі вимоги до створення гіперпосилань:

1. Гіперпосилання не повинні порушувати цілісність НПТП.

2. Кількість гіперпосилань обмежена. Автор виокремлює тільки значущі ключові слова у контексті.

3. Гіперпосилання повинні бути корисними і давати читачу нову додаткову інформацію з проблеми.

І нарешті розглянемо вимоги до подання інформаційно-довідкового матеріалу. Ми використовуємо вимоги, складені В. П. Свиридюк, а саме: простота і зрозумілість тексту; стислість і порціювання інформації [3, с. 99–100].

Дамо нашу інтерпретацію цих вимог. Насамперед довідкова інформація слугує своєрідним керівництвом до дій. Це означає, що кожен етап навчання писемного мовлення супроводиться засвоєнням певної інформації, метою якої є ознайомити студента зі специфікою академічного письма, структурними компонентами НПТП; дати можливість студенту самостійно опанувати матеріал чи повернутись до нього, якщо це необхідно; набути іншомовних знань, навичок і вмінь. Текст інформаційної довідки являє собою повідомлення, що характеризується нейтральністю, суворою послідовністю висловлювань, номінативних і безособових речень, введенням дефініцій і прикладів.

Наприклад, з граматичного матеріалу:

Passive sentences are used when the author wants to demonstrate a table or a figure.

e.g. The suggested attack severity numerical evaluation is presented in table 1.

This trend is represented graphically in Figure 2.2.

Однією з вимог до тексту-довідки є простота, яка передбачає представлення інформації у доступний і раціональний спосіб, що уможливлює маніпулювання інформацією для набуття відповідних знань, навичок і вмінь. Зрозумілість тексту досягається через формулювання висловлювань у доступній формі, що полегшує засвоєння інформації, яка пропонується. Стислість полягає в лаконічному викладенні матеріалу. Порціювання інформації реалізується через пред’явлення матеріалу послідовно і невеликими завершеними частинами для досягнення певної навчальної мети.

Висновки. У статті окреслено основні вимоги до створення НПТП з використанням такого інструментарію, як ІК, блог і вікі, які включають: 1) вимоги до створення ІК, тексту-коментаря у блозі і гіперпосилань до тексту у вікі; 2) вимоги до пред’явлення інформаційно-довідкового матеріалу. Викладене вище підводить нас до висновку, що організація інтерактивного навчання з урахуванням описаних вимог сприятиме успішній комунікації між автором і читачем під час створення НПТП у віртуальному середовищі.



Номер сторінки у виданні: 84

Повернутися до списку новин