Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Програма навчального курсу «Філософія глобальних проблем сучасності»

Тематика: ГЛОБАЛІСТИКА




Марина Бессонова, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету;

Вікторія Халамендик, доктор філософських наук, завідувач кафедри філософії та гуманітарних наук Карпатського університету імені Августина Волошина

 

Курс «Філософія глобальних проблем сучасності» передбачає вивчення сучасного стану людської цивілізації та проблем, що її супроводжують, крізь призму філософського підходу. Вивчається студентами магістрами, розрахований на 54 академічні години.                                                                                                             

Метою курсу є формування філософського розуміння основних вимірів глобальних проблем сучасності та розгляд основних підходів щодо їх можливого вирішення.                                                                                                                                             

Основними завданнями курсу є розгляд методологічних розробок щодо аналізу сучасних глобальних проблем; визначення сутності понять «глобалізація», «глобалістика», «прогностика»; вивчення основних методів глобального прогнозування; з’ясування специфіки політичних, соціальних, економічних та духовно-культурних вимірів сучасних глобальних проблем; окреслення основних шляхів їх вирішення, які пропонуються сучасними науковцями; систематизування знань з можливих сценаріїв майбутнього в напрацюваннях різних шкіл глобалістики.  

Структура курсу. Курс охоплює 22 теми (див. : Тематична структура курсу), згруповані у два змістовні модулі. У першому модулі розглядаються загальні питання глобалістики та філософії, методологічний інструментарій при вивченні глобальних проблем сучасності; у другому — глобальні проблеми сучасності в різних сферах життєдіяльності людини і суспільства — політичній, економічній, соціальній та культурно-духовній.

Контроль знань здійснюється за п’ятибальною шкалою. Рейтинг поточної успішності визначається як сума балів, отриманих на семінарських заняттях та за підсумками контролю знань за модулями (тестами). Формами контролю знань є перевірка конспектів, оцінювання усних відповідей на семінарах, доповідей та написаних індивідуальних робіт, а також модульних контрольних і підсумкових робіт.                                                                                                                                                         

Рецензенти: О. С. Александрова, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Запорізького національного університету; Р. О. Додонов, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Донецького національного технічного університету. 

Зміст:

1. Тематична структура курсу.

2. Програма курсу.

3. Запитання для підготовки до екзаменаційного тестування.

4. Список рекомендованих джерел.

 

Рекомендовано Вченою радою Карпатського університету імені Августина Волошина. Протокол № 9 від 28.04.2011 року.                                                                                                                                                                                                                                

 

 

 

 

 

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО ТЕСТУВАННЯ

 

1. Філософія глобальних проблем сучасності як частина предмета філософії.

2. Міждисциплінарний характер «Філософії глобальних проблем сучасності».

3. Комплексний характер предмета дисципліни «Філософія глобальних проблем сучасності».

4. Основні умовні сфери життєдіяльності суспільства як методологічна основа філософського осмислення сучасних проблем.

5. Основна проблематика глобалістики.

6. Класифікація основних проблем глобалістики.

7. Основні групи концепцій глобалістики.

8. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука.

9. Пріоритетні проблеми глобалістики.

10. Історичні й теоретичні передумови виникнення глобалістики як науки.

11. Основні школи глобалістики.

12. Римський клуб (концепція «межі зростання»).

13. Школа «сталого розвитку».

14. Школа універсального еволюціонізму.

15. Школа мітозу біосфер.

16. Школа контрольованого глобального розвитку.

17. Школа світ-системного аналізу.

18. Прогностика — наука про закони і методи прогнозування.

19. Функції прогностики як науки.

20. Прогностика і футурологія.

21. Політичне та соціальне прогнозування: принципи та методи.

22. Класифікація прогнозів.

23. Класифікація методів прогнозування.

24. Основні методи розробки прогнозів та їх різновиди.

25. Проблема якості і верифікації прогнозів.

26. Спроби прогнозів в історії та художній літературі.

27. Глобалістські утопії та антиутопії.

28. Глобальне моделювання: походження, принципи, тенденції.

29. Класифікація проектів і моделей глобального розвитку.

30. Перші спроби глобальних моделей світу.

31. Діяльність Римського клубу.

32. Засадничі принципи діяльності Римського клубу.

33. Приклади глобальних моделей світу.

34. Суверенітет та глобалізація.

35. Національні держави та глобалізація.

36. Вплив глобалізації на систему державного управління.

37. Демократія в умовах глобалізації.

38. Глобальні проблеми сучасності та міжнародні відносини.

39. Інтерпретації постбіполярного світу.

40. Глобальний та локальний рівні міжнародних відносин.

41. Регіональні конфлікти та їх роль у сучасному політичному розвитку світу.

42. Тероризм як нове явище у міжнародних відносинах.

43. Антиглобалізм: історія виникнення, перші виступи, основні методи діяльності, склад учасників.

44. Альтерглобалізм: історія виникнення, перші виступи, основні методи діяльності, склад учасників.

45. Роль міжнародних організацій у сучасному світі.

46. Стратегія ООН у вирішенні глобальних проблем сучасності.

47. Роль міжнародних фінансових організацій у вирішенні глобальних проблем.

48. Гуманітарні організації та глобальні проблеми людства.

49. Антиглобалістські та альтерглобалістські організації.

50. Сучасні інтерпретації сфери взаємодії людини та природи.

51. Економічна взаємозалежність сучасного світу.

52. Основні виміри економічних проблем людства.

53. Екологічна криза.

54. Проблема відчуження особистості у суспільстві.

55. Сучасні соціальні проблеми та їх глобальний характер.

56. Основні виміри глобальної демографічної проблеми.

57. Традиційна та масова культура в умовах глобалізації.

58. Інформаційна революція та інформаційне суспільство в умовах глобалізації.

59. Проблема людини у віртуальній реальності.

60. Релігійний вимір глобальних проблем сучасності.



Номер сторінки у виданні: 171

Повернутися до списку новин