Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Вікові особливості самоставлення схильних до Інтернет - залежності осіб





Христина Турецька, асистент кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка

УДК 152.32

 

У статті здійснено аналіз основних досліджень психологічних особливостей Інтернетадиктів. Зіставлено особливості самоставлення схильних і несхильних до Інтернетзалежності осіб. Виявлено вікові особливості самоставлення схильних до Інтернетзалежності осіб.

Ключові слова: Інтернет – залежність, самоставлення, самоприйняття, самоінтерес, самоповага.

 

В статье осуществлен анализ основных исследований психологических особенностей Интернетаддиктов. Сопоставлены особенности самоотношения склонных и несклонных к Интернетзависимости лиц. Выявлены возрастные особенности самоотношения склонных к Интернетзависимости лиц.

Ключевые слова: Интернет – зависимость, самоотношение, самопринятие, самоинтерес, самоуважение.

 

The article analyzed the basic research of psychological features of Internet!dependent individuals. Features of self!esteem prone and averse to Internet addiction persons were compared. Age features of self!esteem prone to Internet addiction persons were identified.

Key words: Internet addiction, attitudes towards themselv, self – acceptance, self – interest, self – esteem.

 

Постановка проблеми. За останні десятиріччя у сфері інформаційних технологій і систем телекомунікацій відбулися не лише кількісні, а й якісні зміни. Різке збільшення кількості користувачів перетворило Інтернет із системи зберігання й передачі надвеликих обсягів інформації у новий вимір соціальної реальності і сферу соціальнопсихологічної активності величезної кількості людей. Варто підкреслити, що основну групу користувачів українського Інтернету складає молодь. Так, за результатами «GfK Україна» та «Gemius Україна», котрі провели дослідження аудиторії українського Інтернету, найактивніше Мережею користуються українці віком 14–19 років. Тому актуальним є виявлення специфіки узалежнення від Інтернету саме цієї групи користувачів з метою розробки відповідних профілактичних і корекційних програм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині відомо чимало психологічних досліджень Інтернетактивності, здійснених за кордоном (К. Янґ, А. Ґолдберґ, Д. Ґрінфілд, Дж. Сулер, Р. Девіс, М. Орзак, М. Ґріффітс, А. Войскунський, А. Єгоров, Н. Кузнєцова, А. Андрєєв, А. Анциборов, В. Астафєв, В. Бурова, Л. Пережогін), а останнім часом і в Україні (Т. Карабін, О. Петрунько, В. Посохова, А. Церковний). Однак на сьогоднішній день є ще доволі мало відомостей про соціальнопсихологічні чинники Інтернетзалежності та вікову специфіку в ґенезі цього виду нехімічної адикції.

Дослідження психологічних факторів, що спричиняють або ж пов’язані з Інтернетадикцією, можна умовно поділити на три групи, відповідно до типу психічних явищ, яких вони стосуються.

 

Особливості емоційної сфери Інтернетзалежних.

К. Янг та Р. Роджерс [20] встановили зв’язок Інтернетзалежності з депресією. Таку кореляцію автори пояснюють тим, що для осіб з депресивними розладами, що характеризуються низькою самооцінкою та страхом бути відкинутим, дуже важливо бути прийнятими іншими, тому труднощі в міжособистісному спілкуванні вони можуть компенсувати завдяки віртуальній підтримці.  Дж. Волам та К. Мітчелл [19], досліджуючи

поведінку підлітків в Інтернеті, встановили, що дівчатка з високим рівнем тривожності або у конфлікті з батьками з більшою ймовірністю встановлювали близькі стосунки з іншими Інтернеткористувачами. Це стосується й тих хлопців, у яких не було взаєморозуміння в родині та нальний вищий рівень тривожності. А. Шайдуліна [6] у підлітків з Інтернетзалежністю відмічає дисгармонію функціонування емоційної сфери, що виявляється в нездатності до чіткої диференціації своїх почуттів, неможливості спонтанно відреагувати у комунікативних ситуаціях, тенденцію до соціальної ізоляції. У дослідженні А. Єгорова, Н. Кузнєцової та ін., самооцінка Інтернетадиктів виявилася суттєво заниженою, порівняно з контрольною групою. За шкалами самоставлення виявлено значимі відмінності у виразності інтегрального почуття за/проти свого Я та самоінтересу між Інтернетзалежними й Інтернетнезалежними підлітками.

 

Індивідуальнопсихологічні особливості Інтернетзалежних.

К. Янг виявила, що Інтернетадикти мають високий рівень абстрактного мислення, впевнені в собі, індивідуалісти, чутливі, насторожені в міжособистісних контактах, характеризуються нонконформізмом.

У дослідженні А. Єгорова, Н. Кузнєцової та ін. [7] за методикою Р. Кеттелла виявлено, що підліткиадикти, маючи високу, домінуючу потребу в близькому спілкуванні, «по душах» (високі показники за факторами А і Q2), не мають при цьому достатньої соціальної сміливості (фактор Н) для встановлення стосунків з оточуючими людьми в реальному світі. Також автори встановили, що серед Інтернет – залежних переважають підлітки із шизоїдним (29,8%), істероїдним (19,3%), лабільним й епілептоїдним (по 12,3%) типами акцентуації. Рідше траплялися нестійкі й психастенічні акцентуанти (по 7%) і в одиничних випадках — астеноневротичні (5,3%) й гіпертимні (3,5%). Переважання шизоїдних акцентуантів серед Інтернетадиктів автори пов’язують із особливостями діяльності в мережі — певний відхід від реальності, що властивий шизоїдам. Також у досліджуваних адиктів ризик алкоголізації й наркотизації виявився істотно вищим, ніж у контрольній групі.

 

Особливості соціально!комунікативної сфери Інтернет!залежних.

У дослідженні Е. Губенко [6] встановлено значимі відмінності у впевненості в собі та сміливості у соціальних контактах між групою схильних і несхильних до Інтернет – залежності. Особи, схильні до Інтернетзалежності, переживають більше суб’єктивних труднощів у спілкуванні в реальному житті, гірше оцінюють свою здатність до прийняття рішень у складних ситуаціях, здатність до контролю власних дій та їх результатів. У дослідженні Ю. Кльонової [9] виявлено значимі зв’язки між Інтернетадикцією й ознаками негативного комунікативного настановлення, якот: завуальована та відкрита жорстокість у стосунках до людей, у судженнях про них, негативний особистий досвід спілкування з оточуючими.

В. Посохова виявила домінуючі стратегії психологічного захисту у спілкуванні юнаків, схильних до Інтернет – залежності, та зробила висновок, що вони частіше обирають агресивну тактику у спілкуванні.

Мета дослідження полягає у виявленні вікової динаміки самоставлення схильних до Інтернетзалежності порівняно з користувачами Мережі, не схильними до цієї залежності. У процесі емпіричного дослідження використано комплекс психодіагностичних методик: шкала ясності Яконцепції, тестопитувальник самоставлення В. Століна, опитувальник Інтернет – залежності К. Янґа та опитувальник настановлень стосовно Інтернету (адаптований Е. Губенко).

Для обробки даних застосовано методи математичної статистики: порівняльний аналіз (tкритерій Стюдента), дисперсійний аналіз ANOVA, кластерний і регресійний аналіз. У дослідженні взяло участь 606 осіб, із них — 274 чоловіки та 332 жінки. Середній вік досліджуваних становив 22,1 року. Основним критерієм, за яким добиралася група досліджуваних, — це вільний доступ в респондентів до мережі Інтернет, відповідно всю групу досліджуваних склали користувачі Інтернету. Більшу частину (61%) досліджуваних становили особи 16–21 року,тобто юнацького віку. Найменш представлені групи 13–15 років — підлітковий вік та 44–55 — пізня дорослість.

З метою розподілу групи досліджуваних на підгрупи із різним рівнем Інтернет – залежності, було використано метод Ксередніх, що утворює задану кількість кластерів, котрі розміщені на максимальних відстанях один від одного, шляхом мінімізації відмінностей усередині кластерів та максимізації відмінностей між кластерами. У результаті кластерного аналізу виділено три кластери (у першому — 254, у другому — 221 і в третьому — 131 особа).

До першого кластеру увійшли досліджувані із середнім рівнем вираженості симптомів Інтернетзалежності, у другий кластер — досліджувані із найнижчими показниками за Інтеренет – залежністю, а у третій кластер — із найвищими показниками за ознаками Інтернет – залежності. Відмінності між кластерами додатково підтверджено методом дисперсійного аналізу.

З метою з’ясування вікових особливостей самоставлення було порівняно відповідні вікові підгрупи схильних і несхильних до Інтернет – залежності користувачів Інтернету із застосуванням tтесту Стюдента.

В осіб періоду ранньої юності (13–15 років) схильних до Інтернет – залежності виявлена нижча ясність Яконцепції (t = 4,03; р < 0,00), нижчий рівень самоповаги (t = 3,51; р < 0,00), аутосимпатії (t = 2,55; р < 0,01), а також вищий рівень внутрішньої конфліктності (t = –2,65; р < 0,03). В осіб періоду пізньої юності (16–21 років), схильних до Інтернет – залежності, виявлені відмінності: нижча ясність Яконцепції (t = 5,71; р < 0,00) та розуміння себе (t = 6,98; р < 0,00); нижчий рівень впевненості в собі (t = 7,73; р < 0,00), схвалення себе (t = 4,06; р < 0,00), керування своїм життям (t = 5,04; р < 0,00), інтересу до себе (t = 5,04; р < 0,00), самоповаги (t = 9,44; р < 0,00), аутосимпатії (t = 4,69; р < 0,00) та загальної самооцінки (t = 8,59; р < 0,00), а також вищий рівень звинувачення себе (t = – 2,58; р < ,01) та внутрішньої конфліктності (t = – 8,99; р < 0,00).

У схильних до Інтернет – залежності осіб ранньої дорослості (22–25років) виявлені відмінності: вищі показники за всіма шкалами Інтернет – залежності, нижча ясність Яконцепції (t = 5,94; р < 0,00) та розуміння себе (t = 4,71; р < 0,00); нижчий рівень впевненості в собі (t = 5,16; р < 0,00), схвалення себе (t = 3,05; р < 0,00), керування своїм життям (t = 2,75; р < 0,00), самоповаги (t = 5,99; р < 0,00), аутосимпатії (t = 4,69; р < 0,00) та загальної самооцінки (t = 8,59; р < 0,00), а також вищий рівень внутрішньої конфліктності (t = –5,72; р < 0,00). Такі більшою мірою схильні очікувати негативного ставлення інших (t = 3,43; р < 0,00).

В осіб середньої дорослості (26–45 років), схильних до Інтернет – залежності, виявлені такі відмінності: нижчий рівень впевненості в собі (t = 5,16; р р < 0,00), аутосимпатії (t = 3,41; р < 0,03) та загальної самооцінки (t = 4,64; р < 0,01), а також вищий показник внутрішньої конфліктності (t = – 5,72; р

Отже, результати порівняння вікових підгруп схильних і несхильних до Інтернет – залежності осіб дають підстави стверджувати, що нижчим рівнем ясності Яконцепції характеризуються особи, схильні до Інтернет – залежності. Система їхніх уявлень про себе менш чітка, інтегрована та стабільна. Їм також притаманний найнижчий із трьох груп рівень розуміння себе — недостатнє розуміння того, що відбувається в їх власному внутрішньому світі, різниця між власним Яобразом й сприйняттям іншими людьми. Можна стверджувати, що унаслідок віртуальної активності особа відволікається не лише від проблем і труднощів реального життя, а також від необхідності саморефлексії та самовизначення.

Схильні до Інтернет – залежності характеризуються найнижчими показниками у сфері самоставлення — їм найменшою мірою притаманні самоповага, аутосимпатія та самоінтерес. Саме невпевненість у власних силах на тлі загального негативного ставлення до себе, переживанні конфлікту із самим собою в реальному житті породжує тенденцію до встановлення соціальних стосунків у віртуальній реальності, в якій вдасться задовольнити потребу у самоповазі та підвищити самооцінку.

Також схильні до Інтернет – залежності не мають достатньої впевненості у тому, що здатні викликати в інших симпатію, позитивне ставлення, що може створювати труднощі у спілкуванні, певну настороженість у взаєминах з іншими людьми. Імовірно, такі труднощі в міжособовому спілкуванні слугують однією з причин того, що вони прагнуть встановлювати в Мережі міжособистісні контакти, вважаючи їх більш задовільними, ніж спілкування в реальному житті.

З метою детальнішого аналізу вікових особливостей самоставлення у виділених кластерах зіставлено показники досліджуваних у віці ранньої та пізньої юності (13 21) із показниками ранньої дорослості (22 25) та середньої дорослості (26 40) всередині кластерів «несхильні до Інтернетзалежності» та «схильні до Інтернетзалежності». Для порівняння використано дисперсійний аналіз та уточнено його результати (застосовано тест Шеффе).

 

У кластері «Несхильні до Інтернет%залежності» виявлено, що:

·                   найнижчі показники за розумінням себе притаманні підліткам і юнакам, а найвищі — особам ранньої дорослості;

·                   особам у віці ранньої дорослості притаманні вищі показники інтересу до себе порівняно із середньою дорослістю;

·                   юнакам та підліткам притаманні найвищі, а особам ранньої дорослості — найнижчі показники за внутрішньою конфліктністю;

·                   найвищі показники самоповаги притаманні особам ранньої дорослості, а найнижчі — підліткам і юнакам;

·                   найнижчий самоінтерес притаманний особам середньої дорослості, а найвищий — особам ранньої дорослості;

·                   у юнаків та підлітків самооцінка суттєва нижча, ніж в осіб ранньої дорослості.

 

Також у цьому кластері «Яконцепція» стає більш інтегрованою із зростанням віку респондентів — виявлені відмінності між показниками групи юнаків і підлітків та середньої та пізньої дорослості (р < 0,00).

Отже, саме особам, не схильним до Інтернетзалежності, у віці ранньої дорослості притаманні найвищі показники — у них виявлено найвищий рівень самоповаги та найнижчий рівень внутрішньої конфліктності.

У кластері «Схильні до Інтернетзалежності» виявлено кардинально протилежні результати. У досліджуваних із підгрупи ранньої дорослості виявлено нижчі показники за рівнем самоповаги порівняно із юнаками (р < 0,04) та загальної самооцінки порівняно з середньою дорослістю < 0,02).

Показники ясності «Яконцепції» зростають у підгрупі середньої дорослості порівняно із юнаками (р < 0,04). Причому, найнижчим рівнем ясності «Яконцепції» характеризується у цьому кластері підгрупа ранньої дорослості.

Результати порівняльного аналізу дали підставу стверджувати, що на всіх вікових етапах є суттєва відмінність у показниках самоставлення у несхильних та схильних до Інтернет – залежності осіб — в останніх вони перебувають на стабільно нижчому рівні. Найбільш виражені відмінності між групами виявлено на етапі ранньої дорослості, коли у групі схильних до Інтернет – залежності простежується «западання», а в несхильних — «пік» практично за усіма показниками самоставлення.

Висновки. Виходячи з результатів дослідження, константуємо, що особливості самоставлення користувачів Інтернету на етапі ранньої дорослості, коли відбувається перехід до самостійного життя, належать до значимих передумов схильності чи несхильності особистості до розвитку Інтернет – залежності. У користувачів із високими показниками у сфері самоставлення відсутні тенденції до Інтернет – залежності, тоді як у користувачів із суттєвим «западанням» показників самоприйняття, самоповаги та самоінтересу виявляється значна схильність до Інтернет – залежності.



Номер сторінки у виданні: 282

Повернутися до списку новин