Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Проблематика методичного забезпечення майбутніх психологів у зв’язку з вимогами сучасних реалій





Євгенія Базика, кандидат психологічних наук, доцент кафедри «Психологія та корекційна освіта» Миколаївського міжрегіонального інституту Університету «Україна»

УДК 372.815.99 +004.5

 

У статті представлено проблематику інноваційних технологій навчання, зокрема дистанційного, яка має таку специфіку, як навчання студентів з особливими потребами. Висвітлені проблеми впровадження новітніх навчальних програм, розрахованих на інформаційну систему Інтернет, розроблення методичних рекомендацій та визначення відповідності очікувань студентів складеній програмі навчальної роботи.

Ключові слова: дистанційне навчання, самостійна робота студентів, очікування від дисципліни.

 

В статье представлена проблематика инновационных технологий обучения, в частности дистанционной, которая имеет такую специфику, как обучение студентов с особыми потребностями. Освещены проблемы внедрения новейших учебных программ, рассчитанных на информационную систему Интернет, разработки методических рекомендаций и определения соответствия ожиданий студентов составленной программе учебной работы.

Ключевые слова: дистанционное обучение, самостоятельная работа студентов, ожидания отдисциплины.

 

Problematika of innovative technologies of teaching is presented in the article, in particular, by distance, which has such specific, as teaching of students with the special necessities. The problems of introduction of the newest on!line tutorials are lighted up counted on the informative system the Internet, developments of methodical recommendations and determination of accordance of expectations of students, to the made program of educational work.

Key words: controlled from distance teaching, independent work of students, expectations from discipline.

 

Постановка проблеми. Побудова національної системи освіти в Україні передбачає новий підхід до професійної підготовки майбутніх кадрів, що означає потребу вести пошук ефективних форм і методів навчання, удосконалення програм, навчальних планів, розроблення нових навчальних методик, навчальних посібників. Одним з пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є постійне рівня підвищення рівня якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчальновиховного процесу; органічне поєднання освіти i науки, розвиток педагогічної та психологічної наук, дистанційної освіти; запровадження освітніх інновацій, iнформацiйних технологій; створення індустрії сучасних засобів навчання i виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів [4].

Реформування вищої освіти висуває нові вимоги перед викладачем, тепер він виступає не як транслятор знань, а як координатор. Такий підхід вимагає зміни форм роботи. Один із шляхів — використання нетрадиційних форм і методів навчання,їх урізноманітнення, посилення ролі самостійної роботи студентів. Більшість студентів необхідно вчити працювати самостійно. Саме для цього викладачеві доцільно розуміти психологічні потреби студентства, які є дещо суперечливими: необхідність визнання; потреба структурування часу; очікування заохочення; бажання отримати позитивний результат за мінімальних зусиль; прагнення бути собою за будьяких обставин; самоствердження через виділення зпоміж інших.

Наприклад, автор статті Н. В. Шавроцька виокремлює такі психологічні особливості, потреби, очікування майбутніх фахівців [9, с. 40–241]:

– інтелектуальний розвиток молоді, в якому спостерігається дещо поверхова обізнаність у певних аспектах питань, відсутність глибини знань, а нерідко і відсутність критичності сприйняття пропонованої інформації;

– фізичний розвиток: сучасна молодь не завжди випромінює красу і здоров’я — часто за ними приховуються слабке здоров’я та хвороби;

– особистісний розвиток: у даному аспекті сучасній молоді властива песимістична налаштованість на майбутнє (іноді навіть приреченість), труднощі із визначенням сенсу життя, слабка мотивація до праці, має місце страх самотності, не сумісний з успіхом.

Нині юнаки та дівчата потребують віри, зокрема віри в себе, проте амбітні особи заявляють високий рівень домагань;

– громадянська позиція: більшість молодих людей розуміє необхідність бути свідомим громадянином, проте досить суперечливо тлумачить роль влади у житті суспільства;

– міжособистісні стосунки: представники сучасної молоді чутливі до неправди, скептичні, тонко розуміють підтекст; з одного боку — розкуті, з іншого — мають достатньо комплексів; нерідко виявляють залежність від думки інших, від моди; мають труднощі з розумінням власних почуттів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що на сьогоднішній день процес навчання, тобто його інтенсивність, досягнув тієї критичної точки, за якої виникає необхідність в удосконаленні навчальновиховного процесу, запровадженні в навчальний процес нових технологій, які здатні розвивати творчі здібності, самостійність,

неповторність кожної особистості та оптимізувати процес засвоєння набутих знань.

На думку Н. І. Подгребельної, «основним принципом дистанційного навчання є принцип свідомості та активності, в основі якого лежить самостійна робота студентів» [8]. Тому за умови включення засобів дистанційного навчання у традиційний освітній процес на практиці реалізується дидактичний принцип індивідуалізації навчання, що, в свою чергу пов’язаний із розвитком навичок самооцінки та самоконтролю, самостійності і самореалізації.

Низкою наукових досліджень [1; 2; 5; 6; 8] доведено, що в процесі дистанційного навчання, а також під час використання його засобів у традиційному навчальновиховному процесі, у майбутніх фахівців соціономічного профілю формуються глибші мотиви, зокрема мотив самоорганізації, самонавчання, самостійного набуття та поновлення знань, які є основними принципами дистанційної освіти.

Ми підтримуємо думку Є. С. Полат про те, що наразі в умовах інформатизації суспільства потребою та необхідністю для людини є самостійне набуття знань [3]. З огляду на це, дистанційне навчання розглядає сучасного студента не як пасивного учасника навчального процесу, а як активного суб’єкта педагогічної взаємодії. Важливим є те, що в процесі дистанційного навчання під час віртуального спілкування надається змога для більш індивідуалізованого навчання, ніж під час традиційних способів засвоєння знань, де в основному переважає групова форма роботи.

Важливою складовою самостійної роботи студентів є те, що необхідні знання та навички не передаються від однієї людини до іншої, а їх необхідно набувати в результаті самостійної праці, без якої неможливо опанувати обрану професію. Саме тому зростає роль засобів дистанційного навчання, що засновані на принципах самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз психологопедагогічної літератури з розглядуваної проблеми свідчить про те, що якість самоосвіти, набутої внаслідок використання засобів дистанційного навчання, насамперед пов’язана з розвитком у студентів професійного ототожнення:

1) усвідомлення самим студентом особистісних цінностей. Для психолога це завдання не є складним, оскільки наразі відчувається гостра необхідність у фахівцях даної спеціальності;

2) емпатія до психологічних проблем, планування послідовних кроків вирішення даних проблем;

3) здатність мобілізації й актуалізації знань, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

Сьогодні досить багато дослідників займаються питаннями дистанційної освіти та підготовки фахівців за допомогою сучасних інформаційних технологій (Абрамова Г. С., Гладко М. Л. Горбашко Е. А., Дьяченко М. І., Максименко С. Д., Мухина С. Л., Подгребельная Н. І., Подласий І. П., Подоляк Л. Г., Полат Є. С. та ін.). Але незважаючи на це, існує ще чимало дисциплін, не адаптованих під ДН (особливо тих, які мають практичне значення та справді більш спрямовані на самостійне опанування, що дало б змогу кожному студентові виробити свій індивідуальний темп роботи, ретельніше опрацювати ті моменти, які необхідні саме йому), як, наприклад, практикуми.

І досі не з’ясовано якогось оптимуму, балансу між дистанційним та класичним навчанням. На думку автора статті, не слід захоплюватися якимось одним напрямком, мусять бути гармонійно задіяні різні форми. У цьому є цікавим вислів автора наукової статті Ю. В. Овод, яка стверджує, що заміна безпосереднього спілкування під час підготовки фахівців соціономічного профілю на спілкування за допомогою комп’ютера призведе до втрати певних професійних якостей. У даному випадку таке навчання призводить до того, що в студентів не розвинуті якості, які нададуть йому змогу поставити себе на місце іншої особи, що є важливим в процесі вирішення проблем останньої. Також у такому процесі не буде формуватися професійна мова та частково професійне мислення [7, с. 188–190]. Варто додати, що позбавлення майбутніх психологів безпосереднього навчання та спілкування і заміна його на спілкування в системі «людина—машина» призводять до труднощів у подоланні проблем в подальшій професійній діяльності, тобто до професійної некомпетентності. Тому, вважаємо, потрібно ретельно вивчати як переваги, так і недоліки різних форм навчання та вміло використовувати пріоритетні напрямки залежно від потреб і очікувань студентів.

Із аналізу досвіду дослідників, які займалися питаннями дистанційної освіти та підготовки фахівців завдяки сучасним інформаційним технологіям, можна з упевненістю говорити, що дистанційна система освіти забезпечує оволодіння студентами тими ж навичками та вміннями, які притаманні студентам денної форми навчання.

Основний матеріал. Усе викладене спонукало нас переглянути й модернізувати, відповідно до потреб та очікувань сучасного студентства, навчальнометодичний комплекс з дисципліни «Практикум із загальної психології».

З одного боку, практикум із загальної психології для студентів фаху «практичний психолог» — це базис, основа основ загальних знань зі спеціальності, на якій базується їхній досвід, професійні вміння. Тому саме ця дисципліна повинна відповідати новітнім вимогам і сучасним технологіям навчання. З іншого боку, вона має бути адаптована під психологічні особливості, потреби, очікування майбутніх фахівців.

Спираючись на визначення дистанційного курсу, у статті С. В. Борисюк, — як комплексу навчальнометодичних матеріалів та освітніх послуг, створених у віртуальному навчальному середовищі для організації дистанційного навчання (ДН) на базі інформаційних і комунікаційних технологій [1, с. 37–42], ми розробили навчальнометодичний комплекс з дисципліни «Практикум із загальної психології» для студентівпсихологів, адаптований під ДН. До того ж, ми провели попереднє опитування цих студентів на очікування від цієї дисципліни та більш сприйнятливу для них та бажану форму навчання.

Мета статті полягає у висвітленні проблематики впровадження новітніх навчальних програм, розрахованих на інформаційну систему Інтернет, розробки методичних рекомендацій та визначення відповідності очікувань студентів складеній програмі навчальної роботи.

Мета практикуму — поглиблення знань і формування практичних навичок студентів з використання сучасних психологічних технологій і методів у різних галузях професійної діяльності психолога, навичок особистісного самовдосконалення та саморозвитку; закріплення знань щодо функцій практичного психолога; ознайомлення з основними методами діагностики основних психічних процесів та способами їх корекції та розвитку.

Завдання практикуму із загальної психології включає поглиблення знань у галузі сучасних психодіагностичних технологій; закріплення навичок організації та проведення психологічного дослідження особистості; ознайомлення студентів з основними методиками діагностики та корекції сприйняття, пам’яті, мислення, уваги, уяви, особистісної сфери людини (емоційновольової, мотиваційної, пізнавальної сфер особистості, професійної спрямованості); оволодіння навичками впливу на власний емоційний стан у професійній діяльності. Предметом дисципліни «Практикум з загальної психології» є методи та форми практичної роботи психолога.

Даний курс належить до числа обов’язкових і входить до програми навчання бакалаврів. Курс має практичний характер і викладається на базі нової методології дослідження загальних психологічних процесів і явищ, а саме системноструктурного підходу. Йогосуть полягає в реалізації вимог загальної теорії систем, згідно з якою кожен об’єкт в процесі його дослідження повинен розглядатись як велика і складна система і водночас як елемент більш загальної системи. Важливим аспектом системного підходу є вироблення нового принципу його використання — створення нового, єдиного і більш оптимального підходу (загальній методології) до пізнання, для застосування його до будьякого пізнаваного матеріалу, з гарантованою метою отримати найповніше і цілісне уявлення про цей матеріал, а структуризація дає можливість аналізувати елементи системи та їх взаємозв’язку в межах конкретної організаційної структури.

Цей курс включає множину практично корисних методів психодіагностики, призначених для вивчення різноманітних психологічних властивостей людей. За допомогою цих методик можна отримати до 170 приватних психодіагностичних показників, які характеризують психологію людей від пізнавальних процесів до особистості і міжперсональних стосунків.

Доводимо до уваги, що всі методи психодіагностики та практичні завдання розроблені в електронному вигляді для роботи на ПК (окрім тренінгових занять, які припускають роботу в групі) та відповідають таким основним принципам дистанційного навчання [1]:

– комп’ютеризації — перша принципово необхідна умова для реалізації дистанційної форми навчання;

– навчання без перешкод — відстань «студент — освітня установа» не може бути перешкодою для процесу навчання. Єдина інформаційна комп’ютерна мережа дає можливість розширити комунікативні можливості між викладачем і студентами;

– гнучкість навчального процесу — можливість вибору зручного графіка навчання та адекватного темпу опрацювання матеріалу;

– модульність — відповідно до навчального плану програма практикуму, яка адаптована під дистанційну форму навчання, розподіляється на серію модулів і передбачає вивчення студентами модулів з циклу професійно орієнтованих дисциплін;

– паралельність навчання — в разі потреби навчання може збігатися з професійною діяльністю;

– активний зворотний зв’язок — можливість постійного спілкування з викладачемконсультантом (тьютором), обміну інформацією з метою своєчасної корекції набутих знань; студент повинен постійно отримувати інформацію про правильність «свого руху» в навчанні;

– динамічність — розкриття здатності студентів із обмеженими функціями здоров’я до самовизначення в майбутній професійній діяльності, розвиток особистісних, світоглядних якостей.

Оскільки дисципліна «Практикум із загальної психології» є дуже важливою для практичної підготовки майбутніх психологів і викладається на IV курсі навчання, коли в студентів вже сформувалась певна професійна свідомість, на першому практичному занятті їм пропонується сформулювати особисті очікування та побажання щодо нової дисципліни.

Дослідження проводилось нами протягом 2010/2011 навчального року. Участь у ньому взяло 36 студентів спеціальності «Практична психологія» Миколаївської філії Університету «Україна». Спочатку студенти висловлюють свої очікування, побажання в усній, а потім — у письмовій формі. У довільномупорядку їм пропонується відповісти на такі запитання:

1. Чого Ви очікуєте від дисципліни «Практикум із загальної психології» у плані особистісних змін?

2. Чого Ви очікуєте від дисципліни «Практикум із загальної психології» у професійній сфері?

3. Які Ваші побажання щодо викладання дисципліни «Практикум з загальної психології»?

4. У який формі для Вас краще набувати практичних навичок із загальної психології?

5. Як поВашому, що могло б удосконалити дисципліну «Практикум із загальної психології»?

1. Результати дослідження.

1. Були отримані такі результати:

Особистісні очікування:

– самопізнання і саморозуміння (знаходити себе, розібратись в собі, розкритись) 78,37%;

– самокорекція (вирішати власні проблеми), саморозвиток і самовдосконалення (зняти напруження, розвинути впевненість, позбутись комплексів, стати розкутішим тощо) — 64,28%;

– розкриття, пізнання групи, одне одного, пізнання і розуміння інших — 45%;

– саморозкриття, самовираження 34,62%;

– набуття гарного настрою і цікаве проведення часу — 25%.

Варто звернути увагу на те, що більшість самопобажань студентів стосуються сфери емоцій і почуттів. Відповіді типу: «Розібратися у своїх почуттях», «Навчитися контролювати свої емоції» склали 42,31% від усіх відповідей. Крім бажання пізнати та вдосконалити свою емоційну сферу, досить популярними виявилося побажання типу: «Вміти висловлювати свої думки» — 19,23%.

 

2. Професійні очікування:

– отримати практичний досвід — 63,08%, зокрема навчитись проводити психокорекційні, тренінгові заняття — 50% (від усієї вибірки);

– допомагати людям — 57,77%;

– набути професійного розвитку — 23,08%;

– мати можливість практично вирішувати проблеми психологічного характеру –19,23%.

Були також висловлені такі побажання, які хоча є одиничними, проте, на нашу думку, становлять певний інтерес і є досить показовими щодо професійного самоусвідомлення студентів спеціальності «Практична психологія»: «Стати професіоналом», «Усвідомити, хто такий практичний психолог» «Підготовка до більш серйозного життя», «набуття сучасніших методів роботи».

 

3. Побажання щодо проведення пар:

– впровадження професійного інтернетконсультування — 62, 4%;

– зустрічі з психологамипрактиками — 39%;

– проведеннявласних занять — 26,23%.

 

4. Найкраща форма навчання:

– змішана форма роботи (самостійне виконання практичних завдань в електронному вигляді з чергуванням зустрічами для обговорення отриманих даних) — 87, 35%;

– самостійна дистанційна робота — 78,43%;

– традиційні практичні заняття — 18,83%.

 

5. Побажання щодо вдосконалення дисципліни «Практикум із загальної психології»:

– впровадження найсучасніших методів роботи практичного психолога — 76%;

– можливість у спокійної обстановці пропрацювати навчальний матеріал — 58,65%;

– можливість закріпити набути знання, навички — 49,46%.

 

Якісний і кількісний аналіз відповідей студентів дає підстави зробити такі висновки:

1. Студенти спеціальності «Практична психологія» мають великі очікування щодо дисципліни «Практикум із загальної психології» стосовно власних особистостей — йдеться про самопізнання, саморозкриття, самокорекцію, саморозвиток; при цьому особливий інтерес виявлено до емоційнопочуттєвої сфери. Досить важливим для них є й навчитись пізнавати та розуміти інших, зокрема одногрупників.

2. Очікування у професійній сфері сформульовані і висловлені не всіма студентами, проте відмічається чітка спрямованість на набуття практичного психологічного досвіду, відповідних знань, умінь і навичок, які можна було б використовувати як у професійному, так і повсякденному житті.

3. Пропозиції щодо проведення пар мають спрямованість на впровадження професійного інтернетконсультування, набуття психологічного досвіду через спілкування з відповідними фахівцями, проведення власних занять.

4. Найкраща форма навчання для сучасного студентства, як виявилось, — це змішана форма роботи (самостійне виконання практичних завдань в електронному вигляді з чергуванням зустрічами для обговорення отриманих даних) та самостійне дистанційне навчання.

5. Побажання щодо вдосконалення дисципліни «Практикум із загальної психології»

стосувалося впровадження найсучасніших методів роботи практичного психолога та можливості у спокійній обстановці опрацювати навчальний матеріал, закріпити набуті знання, навички.

Загалом можна зробити підсумок, що очікування студентівпсихологів від практикуму є досить прогнозованими, вони співвідносяться з результатами інших наукових досліджень і вимагають подальшого вивчення. Варто відмітити, що бажання студентів відносно самостійного набуття знань, навичок свідчать про їх вмотивованість до обраної спеціальності, зацікавленість.

Аналізуючи досвід дослідників, які займалися питанням дистанційної освіти та підготовки фахівців завдяки сучаснимінформаційним технологіям, можна з певністю сказати, що дистанційна система освіти забезпечує оволодіння студентами тими самими навичками й уміннями, що притаманні студентам денної форми навчання, але треба ретельно вивчати як переваги, так і недоліки різних форм навчання та вміло використовувати пріоритетні напрями залежно від потреб і очікувань студентів.

Звернемо увагу на те, що сьогодення потребує розвитку дистанційної освіти; запровадження iнформацiйних технологій, повного забезпечення ними навчальних закладів, удосконалення програм, навчальних планів, розроблення нових навчальних методик, навчальних посібників. Опитування студентів, проведене нами, підтверджує таку необхідність.

Перспективи подальшого дослідження полягають у розробленні, удосконаленні, модернізації під дистанційне навчання вже існуючих програм, навчальних методик, посібників та створенні нових — спрямованих на сучасні потреби й очікування студентів.



Номер сторінки у виданні: 300

Повернутися до списку новин