Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Педагогічні умови розвитку когнітивного інтересу у студентів кафедр військової підготовки цивільних вищих навчальних закладів України





Ярослав Зорій, кандидат педагогічних наук, доцент, полковник, завідувач кафедри військової підготовки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

УДК 355.23:378.015.3

 

У статті розглянуто умови формування та розвитку когнітивного інтересу у студентів кафедр військової підготовки цивільних вищих навчальних закладів (далі — КВП ЦВНЗ) — майбутніх офіцерів запасу як важливого чинника забезпечення достатнього рівня їхньої професійної готовності до свідомого і успішного виконання конституційного обов’язку щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Ключові слова: педагогічні умови, когнітивний інтерес, майбутні офіцери запасу, військова підготовка, професійна готовність, конституційний обов’язок.

 

В статье рассмотрены условия формированияи развития познавательного интереса у студентов кафедр военной подготовки гражданских высших учебных заведений — будущих офицеров запаса как важного фактора обеспечения достаточного уровня их профессиональной готовности к сознательному и успешному выполнению конституционного долга по защите суверенитета и территориальной целостности Украины.

Ключевые слова: педагогические условия, когнитивный интерес, будущие офицеры запаса, военная подготовка, профессиональная готовность, конституционный долг.

 

The research «Educational Incentives of Students Cognitive Interest Fostering in Ukrainian Reserve Officer Training Corps (ROTC)» provides an overview of discourse analytic studies of the favorable conditions for molding and fostering of cognitive interest of the students of Reserve Officer Training Corps of the Ukrainian Higher Education Establishments — would!be officers!in the!reserve. Noteworthy, of considerable value of cognitive interest fostering is sufficient level of students – professional training for cognizant and successful Constitutional commitment to sovereignty defense and Ukraine territorial integrity.

Key words: educational conditions, cognitive interest, would – be officersin the – reserve, military training, professional readiness orientation, constitutional commitment.

 

Постановка проблеми. Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально – виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науковотехнічних досягнень.

Разом з тим, відповідно до прийнятої Болонської декларації про двоциклічну систему, сьогодні у сфері вищої освіти вже спостерігаються всебічні зміни, спрямовані на активізацію пізнавального інтересу, діяльності, самостійності студентів.

Виконання завдань, які стоять перед вищою школою, вимагає пошуку шляхів удосконалення навчальновиховного процесу, підвищення вимог до організації розумової праці студентів. Особливого значення надається проблемі розвитку в студентської молоді пізнавальних інтересів.

Актуальність. Когнітивним інтересам належить одне з провідних місць серед основних чинників ефективного навчання, оскільки вони, власне, забезпечують активне пізнання світу. Саме цим визначається актуальність даного дослідження, яке зосереджує основну увагу на чинниках, що постійно впливають на формування когнітивного інтересу у студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу.

Проблема формування та розвитку пізнавальних інтересів знайшла своє відображення у працях сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників. Науковцями виділено такі основні ланки процесу формування пізнавальних інтересів: особистість і професіоналізм педагога (Н. Бібік, В. Демиденко, Н. Морозова, Г. Щукіна та ін.); зміст навчального матеріалу (В. Демиденко, Н. Морозова, Г. Щукіна, Р. Мільруд та ін.); нетрадиційні форми навчання (А. Алексюк, О. Гуменюк, А. Вербицький, Г. Костюк, Е. Оніщук, І. Підласий, А. Фурман та ін.); ігрова діяльність (А. Вербицький, А. Деркач, Д. Ельконін, П. Підкасистий, С. Щербак, П. Щербань та ін.). Основні аспекти формування та розвитку пізнавальних інтересів особистості завжди привертали увагу психологів, педагогів, методистів, учителів - практиків. В Україні ці питання прямо чи опосередковано розглядали А. Алексеюк, І. Бех, Н. М. Бібік, В. Вербицький, С. Гончаренко, Л. Гордон, О. Киричук, Б. Кобзар, Г. Костюк, В. Мадзігон, Р. Науменко, В. Онищук, В. Оржеховська, В. Паламарчук, І. Підласий, О. Савченко, О. Синиця, В. Сухомлинський, Т. Сущенко та ін.

У сучасній педагогічній науці та практиці визначенню когнітивного інтересу особистості та умов його розвитку особлива увага приділялася в дослідженнях Г. Балла, І. Беха, І. Зязюна, С. Максименка, А. Матюшкіна, В. Моляко, К. Платонова, В. Рибалки, С. Сисоєвої.

Здійснюючи аналіз психологічної структури когнітивного інтересу, психологи (С. Рубінштейна, Л. Гордона, О. Леонтьєв) дійшли висновку, що це є суто особистісним утворенням, нерозривно пов’язаним з потребами, в якому в цілісній органічній єдності представлені всі важливі для особистості процеси — інтелектуальні, емоційні, вольові. Проте проблема конкретизації педагогічних умов формування пізнавального інтересу саме у майбутніх офіцерів запасу ще не привернула належної уваги дослідників.

Метою статті є проведення аналізу стосовно того, за яких педагогічних умов формування когнітивного інтересу у студентів цивільних вищих навчальних закладів в процесі їхнього навчання за програмою підготовки офіцерів запасу набуде максимального змістовного та мотиваційного наповнення і, відповідно, поліпшить якість підготовки майбутнього фахівця.

Сучасна освітня технологія у професійній підготовці майбутніх фахівців — це науково обґрунтована й унормована за метою підготовки спеціалістів, змістом освіти, місцем і терміном навчання, система форм, методів, засобів і процедур, що використовуються для організації та здійснення спільної навчальної діяльності тих, хто навчає, та тих, хто навчається [3].

Педагогічні умови — категорія, яка визначається як система певних форм, методів, матеріальних умов, реальних ситуацій, що об’єктивно склалися чи суб’єктивно створені, необхідних для досягнення конкретної педагогічної мети [11].

З іншого боку, педагогічні умови виступають і формою педагогічної діяльності, метою якої є формування висококваліфікованого спеціаліста. Отже, педагогічні умови забезпечують виконання державного стандарту з освітньої діяльності.

Компонентами педагогічних умов розвитку пізнавального інтересу у майбутніх офіцерів запасу є навчальна матеріальнотехнічна база, форми і методи військовопедагогічної діяльності, професіоналізм науковопедагогічних працівників, спеціально розроблені і об’єктивно сформовані педагогічні ситуації.

У педагогічній літературі існує кілька підходів до виявлення умов розвитку глибокого, стійкого пізнавального інтересу у студентів. Виокремивши декілька загальних умов, дотримання яких сприяє формуванню, розвитку та зміцненню пізнавальних інтересів студентів КВП ЦВНЗ, а саме: максимальну опору на активізацію пізнавальної діяльності студентів; проведення процесу навчання на оптимальному рівні складності; емоційну атмосферу педагогічної діяльності, — ми дійшли висновку, що ці умови є загальними і актуальними для різних категорій студентів, вони мають певне значення для викладання усього комплексу навчальних дисциплін у навчальному закладі.

Разом із загальними умовами ми виокремлюємо часткові педагогічні умови, які сприяють формуванню та розвитку пізнавального інтересу студентів кафедр військової підготовки цивільних вищих навчальних закладів.

При виокремленні означених педагогічних умов ми взяли до уваги те, що дана проблема розв’язувалась на підставі особистісноорієнтованого підходу, що, в свою чергу, передбачало психологопедагогічну діагностику й інтерпретацію індивідуальних особливостей студентів, адаптацію навчальновиховних засобів до характеру особистості студента, залучення його у процес педагогічних та життєвих подій тощо.

Такими педагогічними умовами, на наш погляд, є:

– опора на принцип комбінування різних видів діяльності під час професійної підготовки студентів КВП ЦВНЗ;

– формування навичок професійного спілкування в діяльності майбутніх офіцерів запасу;

– створення та реалізація моделі суб’єктно – об’єктних відносин між студентами і педагогами у навчально – освітньому процесі КВП ЦВЗ. Що стосується першої педагогічної умови, то різноманітні види діяльності, до яких залучено студентів кафедри військової підготовки ЦВНЗ, спрямовані на розвиток його пізнавальних інтересів.

Варто зазначити особливу роль поєднання пізнавальної і практичної діяльності. Ми вважаємо, що спільність сутнісних властивостей усіх видів діяльності та особливості кожної з них забезпечують взаємодоповненість і суттєво збагачують процес загалом. Проведений аналіз розкрив значні резерви розвитку пізнавальних інтересів студентів кафедри військової підготовки ЦВНЗ на базі взаємозв’язку видів діяльності, що були включені до процесу викладання. Знаходить своє підтвердження положення Б. Ананьєва

про те, що «…включення об’єкта навчання у різнобічну діяльність, яка спроможна задовольнити його духовні запити і потреби, реалізувати індивідуальні нахили, — найважливіший фак тор розвитку особистості, формування її інтересів» [2, c. 171].

Таким чином, ми доходимо висновку, що опора на принцип комбінування різнобічних видів діяльності, їх взаємодія і взаємодоповнення в процесі професійної підготовки студентів кафедри військової підготовки ЦВНЗ є важливою умовою розвитку пізнавального інтересу.

Щодо другої педагогічної умови, то дуже часто сформульована мета — навчити студента КВП ЦВНЗ навичок професійного спілкування — не відображає тих завдань, які ставляться перед майбутнім офіцером (у його професійній підготовці) у сфері спілкування.

На думку І. Лернера, «будьяке навчання — це передавання молодому поколінню культури» [9, с. 51]. Виходячи з цього, кожна навчальна дисципліна несе студентам певний обсяг культури, таку собі часточку накопиченої людством культурної спадщини.

Отже, якщо розглядати мету професійної підготовки студента на КВП ЦВНЗ в широкому сенсі як формування професійної культури, то, безумовно, в ході цього процесу сфера пізнавальних інтересів тих, хто навчається, значно розширюється і створюються більш глибокі умови для їхнього розвитку.

Теоретичне обґрунтування третьої педагогічної умови опирається на дослідження Б. Ананьєва, К. І. Бондаревої, О.Г. Козлової, Г. Щукіної та ін. [2; 3; 16; 17].

Своєрідність проблеми діяльності в педагогіці полягає насамперед в тому, що цей феномен пов’язаний із педагогічним процесом, який включає в себе діяльність того, хто навчається, і діяльність того, хто навчає.

Існує думка, що суб’єктом навчання в навчальному процесі є педагог, бо він ставить мету, організує навчальну діяльність студентів, спонукає їх до дій, коригує і підводить до кінцевого результату.

Проте, і це варто артикулювати, допоки спонукання до діяльності студента постійно йтиме від педагога, а його власна діяльність не ґрунтуватиметься на «внутрішньому середовищі», інтерес буде залишатися ситуативним, а за умови відсутності спеціальних спонукань ззовні — взагалі згасне. Тому, не втрачаючи провідної ролі в педагогічному процесі, викладач повинен сприяти тому, щоб студенти КВП ЦВНЗ (особливо 2 – го року військового навчання) ставали суб’єктами діяльності.

Ми звернули увагу на те, що в подібній діяльності суб’єкта механізми когнітивного інтересу є більш різноманітними, більш складними та наближеними до самої особистості. На наше переконання це відбувається тому, що активна свідома освітня діяльність майбутнього офіцера запасу створює особливу внутрішню аспірацію до навчання.

В особистісно – орієнтованому навчанні принципово змінюються стосунки викладача і студента, які будуються на підгрунті їхньої діалогічної цілісності, спираються на потенціальні можливості особистості та спрямовані на її самореалізацію в майбутній професійній діяльності, спілкуванні, організації дозвілля та інших сферах життя. Зміну особистості в процесі особистісно – орієнтованого навчання С. Подмазан визначає таким чином: «Особистість у минулому — це, насамперед, суб’єктивний досвід діяльності та моральних переживань учня (студента). Особистість у теперішньому — це особистість учня як суб’єкта діяльності та відносин з певною системою особистісних цінностей. Особистість у майбутньому — це той «Я – ідеал», який бажаний самій особистості й соціуму, зміст життєвих смислів, планів, цілей і цінностей особистості [12]. Щоб досягти позитивних результатів у навчанні, навчальній діяльності, має бути наявним прагнення у викладача якомога краще навчати, а у студентів — старанніше навчатися [8].

Тобто можна дійти висновку, що суб’єкт – суб’єктна модель педагогічних відносин взаємодоповнює і взаємозбагачує діяльність викладача і студента. Виникає гармонійний «сплав» ерудиції, майстерності та діяльності педагога, з одного боку, і самостійної діяльності студентів, насиченої пізнавальним інтересом, — з іншого.

Висновки. Безперечно, когнітивна діяльність формується під час навчально – виховного процесу у різноманітних навчальних закладах. Тому цей процес варто зорганізувати, ґрунтуючись на рекомендаціях психолого – педагогічної науки, законах, закономірностях, принципах, формах і методах навчання, шляхом активного залучення студентів до навчально – пізнавальної діяльності. Застосування сучасних концепцій навчання на базі гуманістичної філософії освіти створює необхідні позитивні передумови для розвитку різноманітних пізнавальних інтересів у студентів. Цілеспрямоване використання методів, прийомів і способів активізації навчально – пізнавальної діяльності студентів, застосування діалогічних методів навчання, форм їх самостійної роботи з навчальним матеріалом, можливість широкого застосування ігрових технологій навчання сприяють формуванню мотивів навчання.

У підсумку можна стверджувати, що актуальність проблеми формування розвитку когнітивного інтересу студентів КВП ЦВНЗ визначається не лише сучасними вимогами до навчального процесу та професійної підготовки майбутніх офіцерів запасу, а й орієнтуванням освітнього вектора на розвиток особистості студента, його пізнавальних здібностей.

Реалізація виокремлених у статті педагогічних умов висуває досить високі вимоги до особистості викладача ВНЗ, який повинен бути носієм професійної культури, володіти професійною компетентністю, а також якостями, що сприяють формуванню пізнавального інтересу у студентів.



Номер сторінки у виданні: 313

Повернутися до списку новин