Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Дослідження політичної комунікації польських партій у соціальній мережі facebook





Олена Романенко, аспірантка Інституту Світової економіки та міжнародних відносин НАН України

УДК 324 (438)+ 004.738.5

 

Проаналізовано досвід використання соціальних мереж польськими політичними партіями, представлених у парламенті, особливості функціонування груп у соціальних мережах, вироблено практичні рекомендацій і теоретичні узагальнення цього питання.

Ключові слова: політична комунікація, Інтернет, соціальні мережі, Facebook, Республіка Польща.

 

Проанализирован опыт использования социальных сетей польскими политическими партиями, представленными в парламенте, особенности функционирования групп в социальных сетях, приведены практические рекомендации и теоретические обобщения этого вопроса.

Ключевые слова: политическая коммуникация, Интернет, социальные сети, Facebook, Республика Польша.

 

The experience of social networking use by Polish political parties represented in Parliament, especially the functioning of groups in social networks are analyzed, the practical suggestions and theoretical generalization of this question are made.

Key words: political communication, Internet, social networks, Facebook, Polish Republic.

 

Постановка проблеми. Соціальна мережа Facebook дозволяє людям налагодити безпосередню комунікацію з політичними лідерами, рухами та партіями. Громадяни можуть подати заявку на дружбу з політиком, вступити в групу, стати читачами сторінки політичної партії, процитувати думки політика на власній сторінці тощо [1, с. 191]. Таким чином, сайти соціальних мереж дозволяють користувачам швидко обмінюватися текстовою і графічною інформацією або гіперпосиланнями, а також анонсувати майбутні політичні події своїм друзям.

Дослідження використання соціальних мереж українськими науковцями проводилися, в основному, з урахуванням індивідуальної поведінки політика в мережі [2; 3]. Також визначалося, чи є зв’язок соціальних мереж з офіційними Інтернет – сторінками політичних лідерів (наприклад, в Україні [4], Польщі [5]), більшість матеріалу присвячено блоґосфері, як віртуальній громадській арені початку ХХІ ст. [6; 7; 8]. Інші теми про нові технології пов’язані із загальнотеоретичними питаннями використання мережі Інтернет для покращення іміджу партії, здобуття голосів виборців, залучення громадян до політичної активності тощо. Складається ситуація, коли висновки про доцільність присутності того чи іншого політика або політичної сили у мережі Інтернет і соціальних мережах будується, виходячи винятково з теоретичних положень. Дана стаття базується на ґрунтовному практичному аналізі передового досвіду використання соціальних мереж

польськими політиками, що дає змогу вичленити особливості функціонування груп у соціальних мережах та виробити практичні рекомендації і теоретичні узагальнення цього питання.

Метою статті є дослідити наявність польських політичних сил, які отримали перемогу під час останніх за часом парламентських виборів у Республіці Польща, у соціальній мережі Facebook. З мети випливають такі завдання:

— визначити наявність політичних партій у мережі;

— визначити, яким чином вони зареєстровані (сторінка чи група);

— проаналізувати змістове наповнення офіційних представництв партій Республіки Польща у соціальній мережі Facebook;

— визначити особливості функціонування політичної групи в соціальній мережі Facebook;

— виробити рекомендації для українських політологів, спеціалістів із політичного маркетингу, а також безпосередньо для штабів партій зі здійснення політичної Інтетрент – комунікації з метою успішної імплементації цих порад в Україні.

Насамперед, уважаємо за доцільне зазначити, як відбувається робота в соціальній мережі Facebook. При реєстрації особа має заповнити анкету на базі власної електронної поштової скриньки, з якої до системи інтегрується список контактів. «Дружба в Facebook є двохсторонньою (обидві сторони повинні дати згоду на подальшу комунікацію), і це принципова відмінність соціальних мереж такого типу (наприклад, мікроблоґ Twitter діє таким чином, що дозволяє користувачам «наслідувати» інших осіб в односторонньому порядку» [9, с. 140].). У профілі користувачів соціальної мережі відображаються лише основні демографічні дані, фото (при на явності), а також дата останнього відвідування сайта. Повний профіль доступний тільки для тих користувачів, які зазначені користувачем як «друзі» [10, с. 110–112]. Окрім особистої сторінки користувача, важливими структурними елементами соціальної мережі Facebook є групи і сторінки. «Групи — створені кількома або однією людиною об’єднання за інтересами, своєрідний клуб. Сторінки являють собою місце для обговорень і створюються особою з метою поєднати всіх, хто цікавиться певною темою. Якщо у групу потрібно «вступати», то сторінки просто «подобаються». Інформація про все, що відбувається у групах і на сторінках, оновлюється на особистих сторінках («стіні») тих користувачів, які до них приєдналися» [11, с. 98].

Комунікація за допомогою мережі Інтернет є «вигідною та зручною для політиків та політичних організацій, оскільки вона має великий вплив на користувачів» та дозволяє досягти власної мети «дешевшим, в порівнянні з традиційними, способом» [12, с. 52]. Крім того, виборча кампанія, яка проводиться в мережі Інтернет, є значно дешевшою. По – друге, з’являється можливість надсилати інформацію визначеним групам осіб, уже сформованих у групи за інтересами. Мережа може стати також гарним джерелом фінансування кампанії. Ще одна перевага політичної Інтернет – комунікації — інформація потрапляє до користувачів, які з певних причин перебувають за кордоном, але мають намір голосувати. На думку спеціалістів, ці переваги доцільно використовувати кожному політику [13, с. 201]. Проблеми представлення та поведінки польських політиків у соціальних мережах піднімалися в національній польській пресі. Так, наприклад, у журналі Newsweek Polska розглядалися дії політиків, які зареєстровані в соціальній мережі Facebook. На думку автора статті політики діють у цьому Інтернет_середовищі таким чином: створюють приватні профілі і намагаються зібрати якнайбільше «друзів», систематично розміщуючи на своїй сторінці записи. Причому журналіст відмічає, що «на стіні у лідерів Польської народної партії (SLD) і лідерів Демократичного лівого союзу (PSL) більше розміщено спаму та запрошень у популярні додатки, ігри у мережі Facebook, ніж політичних закликів» [14, c. 24].

На думку польських експертів, концепція збирання великої кількості прихильників є недіючою. Набагато важливіше дотримуватися постійного двохстороннього спілкування на сторінках соціальних мереж. Наприклад, коли на стіні залишаються питання без відповідей від політика чи коли самі політики намагаються нав’язати користувачам якусь дискусію, і, незважаючи на велику кількість «друзів», майже ніхто з них не бере участь у цій комунікації.

Основні результати дослідження. Аналізуючи наявність польських політичних партій в мережі Facebook, до уваги бралися тип угрупування в мережі (визначалося, група це чи сторінка), визначалася кількість читачів та кількість людей, що «розповіли» про сторінку. Також аналізувався контент новин: про що писали в групах, на які обговорення було найбільше коментарів.

Увага також зверталася на зовнішнє оформлення сторінки — чи були певні особливості? Насамперед, можна сказати, всі досліджувані партії мали власну сторінку у цій мережі, а не групу. Результати дослідження наведено в табл. 1.


 

Аналізуючи змістове наповнення сторінок, які є офіційними представництвами партій Республіки Польща у соціальній мережі Facebook, можна описати наступні характерні риси цих сторінок.

«Громадянська платформа» має оформлену в партійних кольорах сторінку, з найбільшим рівнем підтримки громадян (більше 25 тисяч чоловік), які періодично її відвідують. 388 осіб постійно перерозміщують інформацію зі сторінки партії у власну стрічку новин. Інформація розміщується від імені партії користувачем «Platforma Obywatelska». Аналізуючи зміст ресурсу, варто відмітити наявність не лише текстових записів, але й публікації відеозаписів із каналу YouTube, оголошень про інтерактивні події на офіційному сайті партії, результату опитувань громадської думки, інтерв’ю членів партій та представників партії, які працюють у польському та європейському парламентах, інших урядових інституціях. Всі записи — офіційні повідомлення, які коментують прості громадяни, модерація проводиться лише на образливу інформацію та спам, думки, які протилежні політиці партії або вихваляють опонентів, не видаляються, оскільки це обмежує свободу слова.

Середня кількість коментарів на один запис становить 70–80 записів. Але цікаві та актуальні на часі записи на стіні викликають жваві дискусії. Наприклад, запис від 24 січня 2012 р. під назвою «10 міфів про АСТА» стосовно можливості Польської Республіки приєднатися до торговельної угоди із боротьби з контрафактом «The Anti Counterfeiting Trade Agreement», що має врегульовувати питання авторського права, в тому числі і в мережі Інтернет. Як видно з коментарів, польські користувачі соціальних мереж виступили проти ратифікації цього договору. Кількість коментарів на цей запис становив 2485.

Середня кількість людей, яким подобаються записи на стіні сторінки «Platforma Obywatelska», — 40 осіб. Якщо пост цікавий та актуальний, ця цифра може досягнути показника в 200–300 «лайків». Середня кількість «перепостів» (додаткове розміщення запису на власній стіні) — 14–20 записів.

Оновлення сторінки відбувається раз в 1–3 дні, але іноді періодичність є вищою і в день з’являються по 1–3 записи. Цікавим є те, що тематика повідомлень завжди пов’язана з політикою, але не завжди винятково аналітичного характеру. Наприклад, записом від 8 січня 2012 р. розміщено посилання на польський Інтернет – аукціон Allegro.pl, де можна придбати подарунки із зображенням партійної символіки. Іноді на сторінці розміщаються фотографії із зустрічей, поїздок членів партії, фотоколажі та карикатури, діаграми і графіки проведених опитувань.

У цілому, можна підсумувати, що модератори сторінки досить удало використовують можливості сайта соціальної мережі, використовуючи не лише текстові засоби, але й графічні, відеофайл та посилання й інші Інтернет – ресурси (сайт партії, Інтернет – аукціон, сайт європейського парламенту тощо). На сторінці відбувається помірна модерація та не знищуються коментарі від політичних опонентів, що робить даний ресурс місцем активної політичної Інтернет – комунікації. Для продовження спілкування і політичної діяльності поза межами віртуальної спільноти в розділі «Інформація» на сторінці подано контактний телефон та адресу головного штабу партії.

Офіційна сторінка партії «Право і справедливість» у соціальній мережі Facebook має меншу кількість читачів, ніж попередня досліджувана сторінка, — лише 9 636 чоловік, але кількість людей, яка постійно перерозміщує записи з цієї сторінки, є вищою — 933 особи.

На даній сторінці модератори намагаються додавати пости кожного дня (часом із невеликими пропусками напередодні та під час свят), але розміщують обов’язково по кілька повідомлень на день. Одне з них обов’язково містить політичну новину (звіт про поїздку чи про промову в парламенті, про зустріч лідера партії з європейськими колегами тощо), інший пост є або фотозвітом або перерозміщенням новин із сайта партії. Варто відмітити, що кожного тижня розміщується «відео тижня» — найбільш актуальний та цікавий для прихильників цієї партії запис. Дуже позитивним явищем на сторінці є використання функції соціальної мережі під назвою «опитування» — можливість модераторів задавати питання, на які читачі вибирають один із варіантів відповіді та автоматично підраховують результат. Станом на 2 березня 2012 р. було розміщено 2 анкети: про оцінку політичного супротивника Д. Туска та про вибір спікера партії, з яким би читачі хотіли почути розгорнуте інтерв’ю.

Незважаючи на таку активність на сторінці, середня кількість коментарів на один запис становить 7–9 дописів, а кількість людей, яким подобаються запис на стіні сторінки, — 30. Низький показник і перерозміщення запису користувачами на власній стіні — лише 10 «перепостів».

Феноменом виборів до польського парламенту стала партія «Рух Палікота», названа так на честь її лідера — Януша Палікота (Janusza Palikot). Вона отримала більше 10% голосів виборців через доволі сміливі для польського суспільства обіцянки: відокремити церкву від політики, дозволити аборти та одностатеві шлюби. Політик орієнтувався на молодь, тому дослідником було висунуто припущення, що він матиме сильне представництво в соціальних мережах. Але дана гіпотеза не виправдалася. Що цікаве, у соціальній мережі Facebook міститься сторінка «Рух Опору Палікоту» (Ruch Odparcia Palikota, http://www.facebook.com/pages/Ruch - Odparci - aPalikota/224606720935654), хоч офіційне представництво відсутнє. Оскільки сторінка в мережі Facebook подобається 3 847 користувачам, варто проаналізувати її вміст. Записи з неї «перерозміщують» 90 осіб. Дана сторінка оформлена згідно з новим дизайном соціальної мережі, на який на момент дослідження перейшли ще не всі користувачі мережі. Новини розміщуються раз на день, але не щоденно, часом з інтервалом у кілька днів. Як правило, це політичні карикатури на політика та його дії або розміщення цитат із його виступів. Середня кількість коментарів на один запис також не велика і становить 5–7. Низький показник і тих людей, яким подобаються записи на стіні сторінки (приблизно 5–7 осіб) та кількість «перепостів» (1–2 особи).

«Польська народна партія» має офіційну сторінку та високий рівень підтримки серед користувачів соціальної мережі Facebook: 10 192 осіб, які постійно читають новини партії, 73 читачі перерозміщують новини партії на власних сторінках. На сторінці окремо виділені контакти, історія партії, календар та передвиборча програма. Також наведено посилання на сайти – партнери та на сайти партії в регіонах. Дизайн сторінки відповідає корпоративним кольорам партії, маркери розділів змінені на зображення конюшини — символу партії. Записи робляться кожен день (іноді — двічі на день). Особливістю є те,

що записи можуть створити не лише модератори сторінки, але і члени партії, і прості громадяни. Щоправда, записи не викликають активної дискусії, середня кількість коментарів на один запис становить 3–4 дописи. Низький показник постів, що подобаються користувачам, — є чимало записів, які не були відмічені «подобається», часом це роблять одна – дві персони.

Темами обговорення є новини партії, які розміщені на офіційному сайті, в Інтернет – ЗМК, що належать партії або є прихильними до них. Переважають текстові та відеоматеріали, графічні об’єкти (фото, колажі, карикатури тощо) майже відсутні. Є аудіопідкасти — записи інтерв’ю членів партії на радіо.

Наступна досліджувана партія, «Союз демократичних лівих сил», має сторінку у двох соціальних мережах Facebook та Nasza Klasa. Сторінка у соціальній мережі Facebook налічує 4 057 читачів, 215 з них постійно перерозміщують новини партії на власну сторінку. Особливим є те, що дана сторінка оформлена згідно з новим дизайном, на відміну від інших сторінок, які дотримуються традиційного вигляду сторінки, популярним до 2011 р. Перший запис на сторінці було зроблено 2 лютого 2011 р.

Тематика дописів «Союзу демократичних лівих сил» на власній сторінці така: передвиборче агітування, інтерв’ю лідерів партії, звіти про зустрічі з колегами та світовими політичними діячами. Також є обговорення публікацій у газетах та Інтернет – ЗМК, посилання на дискусії, які ведуться на політичних форумах і розміщення інтерв’ю представників партії. Досить потужне обговорення та багато повідомлень викликала тема подовження пенсійного віку громадянам Польської Республіки. Було помічено велику кількість повідомлень з незгодою щодо необхідності подовження пенсійного віку, розміщували карикатури, що викривали безглуздість цієї ініціативи, розміщувалися заклики до організації протестів та загальнопольского референдуму з цього приводу.

Аналізуючи періодичність, можна сказати, що записи робляться один раз за кілька днів, середня кількість коментарів на один запис становить 7–10, але кількість людей, яким подобаються записи на стіні сторінки, вища — 50 чоловік. Як правило, дуже багато «лайків» у постів із фотографіями з передвиборчих поїздок та фотографій громадян, які прийшли на зустріч із членами партії під час цих поїздок. Очевидно, користувачі з різних регіонів Польської Республіки бачили себе та своїх друзів на цих фотографіях і натискали на кнопку «подобається». Середня кількість «перепостів» коливається від 3 до 7 розміщень.

Ще одна партія, що увійшла до польського парламенту, це «Партія німецької меншості» (прохідний бар’єр для партій національних меншин у Польській Республіці нижчий, ніж для звичайних партій). Вона має лише неофіційні представництва в соціальній мережі Facebook. Наприклад, громада м. Ополе має сторінку Mniejszość Niemiecka w Opolu / Deutsche Minderheit in Oppeln (http://www.facebook.com/ DeutscheMinderheitInOppeln). На ній зареєстровано 351 користувач і публікуються місцеві новини. Загальної сторінки всієї національної меншини німців немає.

Після аналізу соціальної мережі Facebook наявності офіційних груп та сторінок польських політичних партій у ній можна зробити такі висновки: розуміючи потреби електорату, політики використовують нові форми комунікації, побудовані на сучасних інформаційних технологіях, і соціальні мережі з новими можливостями для здійснення політичної комунікації займають гідне місце серед цих засобів.

Після аналізу контенту офіційних політичних груп, що створювалися партіями, які присутні у парламенті Республіки Польща, можна підсумувати, що майже всі партії є присутніми в соціальній мережі Facebook, хоча деякі мають лише регіональні відділення, представлені в мережі, а не сторінки загальнопольської партії. Найкращою сторінкою з усіх є сторінка правлячої партії «Громадянська платформа», а також непогано представлена «Польська народна партія». В усіх групах використовувалися мультимедійні можливості, спрямовані на урізноманітнення контенту сторінки: відео, графічні файли, партійні логотипи та кольори партії як елементи динамічного дизайну. Також використовувалися такі засоби політичної комунікації, як опитування й анкетування, влаштовування прямих питань та обговорення важливих на часі проблем у суспільстві. Деякі сторінки створювалися як плацдарм для виборчої боротьби, тому містили такі розділи, як «програма партії» чи «ідеологія». Навіть після виборів зі сторінок не був прибраний статут партій та основні напрями їх діяльності.

Важливою практичною порадою, очевидною з аналізу сторінок, є те, що Інтернет – комунікації в соціальних мережах потрібно будувати особливим чином: краще писати рідше, але про вагоміші події, і отримати на них більше коментарів та перепостів, ніж часто і про незначні події. Таким чином читачі не будуть розпорошувати свою увагу, а зможуть зосередитися на головному. 

Не варто забувати про те, що новини мають розміщуватися актуальні та цікаві для членів групи, повинна проводитися модерація від спаму та закликів, що безпосередньо не стосуються діяльності групи (наприклад, запрошення зіграти у віртуальні ігри або вступити в інший «клуб»). Але не варто додавати до групи якомога більше людей, краще, хай це будуть «саме ті» люди, які справді цікавляться політикою партії, ніж ті, хто просто вступив до групи, а потім не бере жодної участі в її діяльності (не читає новин, не ставить «лайки» записам, не коментує тощо).

У подальших дослідженнях варто було б детально зупинитися на аналізі дискусій, що викликали найбільший резонанс у цих групах, наприклад, на визначенні головних тем для обговорень у польському політичному Інтернет – просторі, визначенні тональності (позитивно – негативно) цих коментарів. Також цікавим було б прослідкувати динаміку зростання кількості груп та їх еволюцію в плані додавання нових мультимедійних можливостей.



Номер сторінки у виданні: 208

Повернутися до списку новин