Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Модифікований варіант методики А. Фернема «шкала грошових уявлень та поведінки» (ШГУП)

Тематика: ПСИХОЛОГІЯ




Мар’яна Сімків, асистент кафедри психології Львівського національного університету імені І. Франка

УДК 316.6: 336. 74

 

У цій статті описується процедура адаптації та модифікації україномовного варіанта методики А. Фернема «Шкала грошових уявлень та поведінки» для визначення грошових настановлень особистості. Виділено чотири шкали: «Грошова одержимість», «Влада», «Економність» і «Неадекватна поведінка з грошима», які відображають різне ставлення людини до грошей. Здійснена процедура стандартизації даних та інтерпретація всіх шкал.

Ключові слова: грошові настановлення, надійність, валідність, факторний аналіз.

 

В этой статье описывается процедура адаптации и модификации украиноязычного варианта методики А. Фернема «Шкала денежных представлений и поведения» для определения денежных установок личности. Выделено четыре шкалы: «Денежная одержимость», «Власть», «Экономность» и «Неадекватное поведение с деньгами», которые отражают разное отношение человека к деньгам. Осуществлена процедура стандартизации данных и интерпретация всех шкал.

Ключевые слова: денежные установки, надежность, валидность, факторный анализ.

 

This article describes how to adapt and modify techniques Ukrainian version A. Furnham «Money Belief and Behaviour Scale» to determine the financial attitudes of the individual. Allocated four scales: «Money obsession,» «Power», «Economy» and «Inadequate behavior of money» that reflect different attitudes to money man. Also performed procedure standardization of data and interpretation of all scales.

Key words: money attitude, reliability, validity, factor analysis.

 

Постановка проблеми. Традиційним є дослідження грошей з точки зору їх економічної сутності. Проте, наукові підходи до вивчення проблеми грошей уже давно вийшли за рамки суто економічних. У процесі взаємодії з грошима у людини формується суб’єктивне ставлення до них — грошові настановлення. Окрім того, гроші беруть опосередковану участь у процесі інтеракції, таким чином набуваючи соціальнопсихологічних ознак.

Дослідження грошових настановлень особистості є актуальними з огляду на те, що українське суспільство перебуває на шляху соціальних та економічних змін, що неодмінно позначається і на економічній свідомості людей. У Західній Європі та Північній Америці багато дослідників займаються вивченням цієї проблематики (А. Фернем, Т. Танг, Г. Голдберг, Р. Льюіс, К. Феніхель, С. Ференці та ін.) [5, 6]. В Україні також зростає інтерес психологівдослідників до проблеми ставлення особистості до грошей (І. Зубіашвілі, В. Москаленко, В. Мяленко, Г. Ложкін та ін.) [1, 2, 3, 4]. Оскільки дослідження в цій галузі на теренах України тільки розпочинаються, важливою постає проблема наявності науковогоінструментарію для таких досліджень. Існує багато англомовних методик для визначення типів грошових настановлень (А. Фернем, Т. Танг, К. Ямаучі та Д. Темплер, В. Рубінштейн) [5], проте україномовних методик наразі обмаль.

Метою нашого дослідження є модифікація й адаптація україномовного варіанта методики А. Фернема «Шкала грошових переконань та поведінки» для визначення типів грошових настановлень.

Завданнями дослідження було: 1) зробити україномовний переклад методики; 2) відредагувати зміст методики відповідно до особливостей української мови; 3) провести емпіричне дослідження з використанням україномовного варіанта; 4) уточнити назви шкал відповідно до особливостей україновної термінології; 5) перевірити надійність даної методики; 6) здійснити стандартизацію отриманих даних дослідження; 7) інтерпретувати шкали.

Характеристика досліджуваних. У дослідженні взяло участь 200 осіб віком від 20 до 40 років. На цей віковий період припадає висока професійна та економічна активність людей. До даної групи досліджуваних увійшло 149 жінок, з яких 107 осіб на момент дослідження були віком від 20 до 30 років та 42 осіби віком від 31 до 40 років. Група чоловіків налічувала 51 респондента, з яких 39 осіб віком від 20 до 30 років та 12 осіб віком від 31 до 40 років.

Основний матеріал та результати дослідження. А. Фернем є автором методики «Шкала грошових уявлень та поведінки» (Money Belief and Behaviour Scale) (1984), яка вимірює типи грошових настановлень. Ця методика налічує 60 тверджень, що відображають особистісні уявлення стосовно грошей та поведінку з ними. Для формулювання списку тверджень автором було використано такі джерела: 1) методика «Шкала Монетарних Настановлень» (MAS) (автори К. Ямаучі та Д. Темплер); 2) твердження, які зазначаються в роботах, пов’язаних із психологічними особливостями грошей (Г. Голдберг та Р. Льюіс); 3) твердження з опитувальника «Мідас» (Midas) (автор В. Рубінштейн) [5].

А. Фернем застосував дану методику для дослідження детермінантів грошових уявлень та грошової поведінки, в якому взяло участь 256 осіб. Після проведення дослідження на основіфакторного аналізу даних було виділено шість типів грошових настановлень: 1) обсесія; 2) влада/витрати; 3) збереження; 4) безпека/консервативність; 5) недостатність; 6) зусилля/здатності. Статистична перевірка показала високу надійність цього інструментарію.

Текст методики «Шкала грошових уявлень та поведінки» був перекладений нами українською мовою та відредагований. У процесі перекладу були враховані морфологічні та синтаксичні особливості української мови та особливості української психологічної термінології. Унаслідок цього, формулювання деяких тверджень Були змінені. Проте основний зміст кожного твердження збережений. Також була запропонована інструкція до даної методики та інтерпретація всіх шкал (див. додаток).

Досліджуваним був запропонований список тверджень, який складався із 60 пунктів, які відображають різне ставлення до грошей. Авторський варіант методики передбачав оцінювання кожного твердження за семибальною шкалою. Проте, для кращого розуміння респондентами процедури оцінювання була використана п’ятибальна шкала: 1 — повністю незгідний; 2 — незгідний; 3 — займаю нейтральну позицію; 4 — згідний; 5 — повністю згідний.

З метою уточнення переліку тверджень, які входять до кожної шкали, був проведений ієрархічний факторний аналіз. За допомогою методу кам’яного осипу було виділено чотири фактори, які пояснюють 28% розсіюваності даних. Хоча відсоток дисперсії достатньо низький, проте коефіцієнт αКронбаха свідчить про високу надійність даної методики. Перелік тверджень, що увійшли до кожного з цих факторів, є дещо відмінним від авторського варіанта методики. Ці фактори отримали назви, максимально наближені до тих, які запропоновані А. Фернемом: 1) грошова одержимість; 2) влада; 3) економність; 4) неадекватна поведінка з грошима.

У процесі проведення аналізу змістової валідності, на думку експертів - психологів, 13 тверджень (2, 11, 13, 25, 29, 32, 33, 35, 38, 50, 51, 52, 58) за змістом не відповідають назвам цих шкал. Ці твердження не враховувалися в процесі опрацювання результатів і були вилучені із загального списку тверджень. Процедура перевірки шкал, виділених у результаті ієрархічного факторного аналізу на надійність, засвідчила високий коефіцієнт αКронбаха для кожної шкали (див. табл. 1).

 

Фактор 1, який пояснює близько 14% розсіюваності даних, отримав назву «Грошова одержимість», що максимально наближена до назви першої шкали «Обсесія» авторського варіанта методики, хоча перелік тверджень, що увійшли до цих шкал, дещо різниться. До цього фактора увійшло 15 тверджень, що відображають постійні думки людини про гроші, переживання за своє фінансове становище та небажання обговорювати його з іншими. Коефіцієнт αКронбаха становить 0,78. Також для цього фактора наявний графік нормального розподілу даних.

Для другого фактора під назвою «Влада» відсоток дисперсії становить 5,6%. Назва цього фактора є тотожною до назви другої шкали «Влада/витрати» авторського варіанта. Проте, відмінним є перелік тверджень, що входять до цих шкал. До фактора «Влада» увійшло 8 тверджень, які відображають ставлення людини до грошей як до засобу отримання контролю над іншими людьми. Гроші також забезпечують їм відчуття власної переваги та значущості. Кофіцієнт αКронбаха для даного фактора становить 0,58. Також наявний нормальний розподіл даних.

 

Третій фактор «Економність», який в англомовному варіанті методики має назву «Збереження», містить 12 тверджень. Зміст цих тверджень свідчить про економне ставлення людини до грошей, небажання їх витрачати. Даний фактор пояснює 5,07% розсіяності даних та має високий коефіцієнт αКронбаха, що становить 0,72. Також наявний графік нормального розподілу. 

 

Фактор 4 «Неадекватна поведінка з грошима» містить 12 тверджень, що характеризують неадекватне ставлення та поведінку людини щодо грошей. Відсоток дисперсії становить 3,9%, коефіцієнт αКронбаха 0,76. Наявний нормальний розподіл даних для цього фактора. 

Отже, на основі математичного опрацювання даних можна зробити висновок, що всі виділені фактори показали високу надійність. Коефіцієнт αКронбаха в межах від 0,58 до 0,78. Графік усіх факторів свідчить про нормальний розподілданих.

Дана методика пройшла процедуру стандартизації даних, оскільки шкали містять різну кількість тверджень (від 8 до 15). Визначене математичне сподівання (М) та стандартне відхилення () (див. табл. 6).

Сирі бали по кожній шкалі були переведені в стандартизовані Тбали (стени). Для цього було використано наступну формулу: 

Сирі бали ми отримуємо шляхом додавання всіх балів, які отримав досліджуваний за кожну шкалу.

Висновки. Ми здійснили процедуру адаптації та модифікації україномовного варіанта методики А. Фернама «Шкала грошових уявлень та поведінки» для визначення грошових настановлень особистості. В результаті було виділено чотири шкали («Грошова одержимість», «Влада», «Економність», «Неадекватна поведінка з грошима»), які відображають різне ставлення людини до грошей. 

 

 

Методика «Шкала грошових уявлень та поведінки» (ШГУП)

Автор методики: А. Фернем (1984).

Автор модифікованого україномовного варіанта: Сімків Мар’яна Володимирівна (2011).

 

Мета: виявити переважаючий тип грошових настановлень.

 

Структура методики. Методика складається з 47 тверджень, що відображають 4 типи грошових настановлень.

 

Вік досліджуваних: 20–40 років.

 

Час проведення: 30 хв.

 

Хід роботи. Досліджуваним роздають бланки для відповідей і пропонують оцінити кожне твердження за 5бальною шкалою.

Опрацювання результатів. Після проведення дослідження підраховують суму сирих балів, які набрав досліджуваний за кожний тип ставлення до грошей (шкалу). Кількість балів відповідає обраному варіанту відповіді (від 1 до 5). Після чого, за допомогою таблиці 8, сирі бали переводять у стандартизовані Тбали (стени).

Інтерпретація результатів. У даній методиці беруть до уваги лише ті грошові установки, за які респондент отримав найменшу (1–4 стени) та найбільшу (7–10) кількість стенів.

 

«Грошова одержимість»

Низькі показники (1–4 стени). Людина вважає, що не варто постійно думати про гроші і хвилюватись за своє фінансове становище. Гроші, на її думку, це не єдине, на що можна розраховувати, і вони не вирішують усіх проблем. Така

особа не відчуває себе нижче від тих людей, у кого грошей більше, ніж у неї. Високі показники (7–10 стенів). Людина постійно відчуває потребу у грошах і готова на все в рамках закону заради їх примноження. Постійно хвилюється за своє фінансове становище та часто фантазує про те, що можна придбати за гроші. Вважає, що її дохід менший, ніж вона заслуговує на своїй роботі, і відчуває себе нижче, від тих, у кого дохід більший. Така людина думає, що гроші — це єдине, на що можна розраховувати, і вони можуть вирішити всі її проблеми. На її думку, скільки б не зекономив, завжди буде мало. Віддає перевагу щотижневій зарплаті та намагається не давати грошей у борг.

 

«Влада (сила)»

Низькі показники (1–4 стени). Така особа не використовує гроші в якості зброї з метою впливу на інших людей. Гроші для неї не є предметом гордості та вона не вважає, що гроші дають їй перевагу над тими, у кого їх менше. Високі показники (7–10 стенів). Для людини  гроші — це засіб, за допомогою якого можнавпливати на інших людей та досягати таким чином власних цілей. Вона може використовувати гроші для того, щоб керувати, залякувати та «купувати» людей власною щедрістю. Гордиться власними фінансовими успіхами та намагається не брати грошей у борг.

 

«Економність»

Низькі показники (1–4 стени). Людина не схильна до економії та накопичування грошей. Також вона не приховує свої доходи від близьких та друзів. Не завжди знає точно, скільки грошей у її гаманці та на рахунку у банку. Високі показники (7–10 стенів). Така Людина завжди намагається економити гроші та гордиться цим умінням. Часто обмежує себе у покупках, намагається купувати речі довготривалого використання, завжди думає про ціну та постійно відчуває потребу сперечатися стосовно ціни товарів, які купує. Вона завжди знає точну кількість грошей, якими володіє, вчасно сплачує рахунки задля уникнення штрафів. Людина вважає за потрібне не розголошувати інформації стосовно власних доходів та вважає, що розпитувати людину про її зарплату некультурно.

 

«Неадекватна поведінка з грошима»

Низькі показники (1–4 стени). Така Людина добре контролює своє фінансове становище та адекватно поводиться з грошима, тобто легко приймає рішення стосовно власних покупок, купує тільки потрібні їй речі і не відчуває провини, коли витрачає гроші.

Високі показники (7–10 стенів). Людина часто купує непотрібні їй речі тільки тому, що на них є знижка чи вони є модними. Їй важко приймати рішення стосовно покупок, і вона часто залюбки витрачає гроші на інших людей, проте дуже неохоче на себе. Така особа відчуває провину, коли витрачає гроші, проте не комфортно себе почуває, доки все не витратить. Вона погано контролює своє фінансове становище та вважає, що не може його змінити.

 

Методика «ШГУП»

Інструкція. Просимо Вас відповісти на 47 запитань. Вони спрямовані на визначення Вашого ставлення до грошей. Оцініть їх за 5ти бальною шкалою, залежно від того, наскільки Ви згідні чи не згідні з ними.

1 — повністю не згідний;

2 — не згідний;

3 — займаю нейтральну позицію;

4 — згідний;

5 — повністю згідний.

«Хороших» чи «поганих» відповідей немає. Результати будуть використані лише в наукових цілях.

1. Я часто купую непотрібні мені речі або ті, які не хочу купувати, тільки тому, що їх стало менше у продажу або на них є знижка.

2. Інколи я купую речі, яких не потребую або які не хочу купувати, тільки тому, що вони модні і щоб справити враження на інших.

3. Навіть якщо у мене достатньо грошей, я відчуваю провину, коли витрачаю гроші на необхідні речі, наприклад, одяг.

4. Щоразу, коли я роблю покупку, я знаю, що люди використовують мене.

5. Я часто витрачаю гроші на інших, навіть безглуздо (бездумно), проте дуже неохоче на себе.

6. Я часто кажу: «Не можу собі цього дозволити», незалежно від того, чи так це є насправді.

7. Я завжди знаю, скільки грошей у моєму гаманці чи кишені з точністю до копійки.

8. Я часто маю труднощі, коли приймаю рішення щодо грошових витрат, незалежно від

суми.

9. Я відчуваю необхідність сперечатись або торгуватись стосовно ціни майже всього, що

я купую.

10. Якщо б я мав вибір, я б надав перевагу щотижневій, а не щомісячній оплаті праці.

11. Я завжди знаю, скільки грошей лежить на моєму рахунку в банку.

12. Якщо в кінці місяця (тижня) у мене залишаються гроші, я почуваю себе некомфортно,

доки все не витрачу.

13. Я інколи «купую» дружбу: я дуже щедрий/ щедра з тими, кому хочу сподобатись.

14. Я часто почуваю себе «нижче» тих людей, у кого більше грошей, навіть якщо я знаю, що вони нічого не зробили для того, щоб їх отримати.

15. Я часто використовую гроші в якості зброї, щоб керувати або залякати тих, хто мені заважає.

16. Інколи я відчуваю свою перевагу над тими людьми, у кого менше грошей, незалежно від їхніх здібностей та досягнень.

17. Я твердо переконаний, що гроші можуть вирішити всі мої проблеми.

18. Коли мене запитують про моє фінансове становище, я зазвичай відчуваю тривогу і займаю захисну позицію.

19. Коли я щось купую, я в першу чергу думаю про ціну.

20. Я вважаю, що запитувати людину про її зарплату некультурно.

21. Я почуваю себе невдахою (дурнем), коли заплатив за будьщо більше, ніж сусід.

22. Я вважаю за краще накопичувати гроші, оскільки у будьякий момент може щось трапитись, і мені потрібна буде готівка.

23. Скільки би я не зекономив, завжди буде мало.

24. Я вважаю, що гроші — це єдине, на що можна розраховувати.

25. Що стосується того, що можна купити за гроші, я вважаю: купити можна рівно стільки, за скільки заплачено.

26. Я вважаю, що гроші дають людині велику владу.

27. Я завжди вчасно оплачую рахунки (за телефон, воду, електроенергію та ін.).

28. На мою думку, час, який не використаний на «заробляння грошей», є змарнованим.

29. Я інколи оплачую рахунок у ресторані чи магазині, навіть якщо мені здається, що мене обрахували, оскільки я боюся викликати гнів офіціанта або продавця.

30. Якщо мені заборгували гроші, я боюсь нагадувати про це.

31. Я не люблю позичати гроші в інших (за винятком банку) і беру в борг лише в ситуації абсолютної необхідності.

32. Я вважаю, що краще не давати грошей у борг.

33. Мої фінансові справи є кращими, ніж думає більшість моїх друзів.

34. Я готовий практично на все в рамках закону, тільки б було достатньо грошей.

35. Я вважаю, що краще тратити гроші на речі довготривалого використання, а не на товари, які швидко псуються (продукти харчування, квіти).

36. Ягорджусь своїми фінансовими успіхами — зарплатою, багатством, інвестиціями та ін., нехай мої друзі про це знають.

37. Мої фінансові справи гірші, ніж думає про це більшість моїх друзів.

38. У більшості моїх друзів грошей менше, ніж у мене.

39. Я вважаю, що приховувати подробиці мого фінансового становища від друзів та родичів — це розсудливо.

40. Гроші часто стають причиною суперечок з моїм партнером (чоловіком/дружиною, коханим/коханою).

41. Я вважаю, що мій теперішній дохід набагато нижчий від того, який я заслуговую на цій

роботі.

42. Я вважаю, що я погано контролюю своє фінансове становище і не можу його змінити.

43. Я думаю про гроші набагато частіше, ніж більшість знайомих мені людей.

44. Я постійно хвилююсь за своє фінансове становище.

45. Я часто фантазую про гроші і про те, що з ними можна зробити.

46. Я горджусь своїм умінням економити гроші.

47. В Україні людей порівнюють за кількістю грошей.



Номер сторінки у виданні: 295

Повернутися до списку новин