Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Інноваційні стратагії внутрішнотекствої реклами у книзі





Світлана ВОДОЛАЗЬКА, кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

УДК 004.832.28:659.131.1

 

Анотація: у статті розкрито особливості внутрішньотекстової книжкової реклами, з’ясовано типи інноваційних стратегій, що можуть використовуватись для рекламування книг. Встановлено специфіку внутрішньотекстової реклами. Визначено особливості використання реклами у форматі продактплейсмент. Подано характеристику поняття інтерактивна обкладинка.

Ключові слова: інноваційна рекламна стратегія, продактплейсмент, інтерактивна обкладинка, внутрішньо текстова реклама..

 

Аннотация: в статье раскрыты особенности внутритекстовой книжной рекламы, выяснено типы инновационных стратегий, которые могутиспользоваться для рекламирования книг. Установлена специфика внутритекстовой рекламы. Определены особенности использования рекламы в формате продактплейсмент. Дана характеристика понятия интерактивная обложка.

Ключевые слова: инновационная рекламная стратегия, продактплейсмент, интерактивная обложка, внутритекстовая реклама..

 

Annotation: the article describes the features of intratextual book advertising, defines types of innovation strategies that can be used to promote books. Established specific intratextual advertising. The features of advertising format productplacement. The description of the concept of interactive cover.

Key words: innovative advertising strategy, product placement, interactive cover, internal text advertising..

 

Провідні тенденції світового книговидання засвідчили необхідність активного пошуку ефективних засобів руйнування читацьких стереотипів і споживацької пасивності, виникнення яких зумовлене багатьма факторами і негативно впливає на показники ринкової ліквідності книги. Реалії видавничого ринку засвідчують, що створене видання часто не отримує достатньої уваги читачів через брак поінформованості як про факт її виходу у світ, так і про змістову ємність, відповідно інші засоби проведення дозвілля виявляються пріоритетнішими і зміщують книгу на маргінеси нашого вільного часу.

Одним із перспективних шляхів подолання апатичності ринку та читача вважають рекламу. Усвідомлення необхідності рекламувати книги є не новим, проте, якщо раніше використовували переважно позатекстові форми реклами, то зараз діапазон способів впливу значно розширився. Це пов’язано з тим, що усвідомлена недостатня ефективність реклами на видавничому ринку, що не реагує на загальноприйняті способи рекламування товарів, вимагаючи індивідуального підходу і усвідомлення книги як «важливої життєвої опори» [5, с. 67], з одного боку, та як виробу для задоволення потреб, з другого, тому паралельно з використанням традиційних рекламних стратегій відбуваються постійні пошуки інноваційних способів рекламування видавничої продукції. До вже апробованих на практиці інноваційних способів рекламування книги можна віднести внутрішньотекстову рекламу у форматі продакт плейсмент та інтерактивну обкладинку, що і зумовлює актуальність нашого дослідження, а його метою є спроба розкриття особливості інноваційних способів рекламування книги, для чого необхідно виконати низку завдань:

– встановити специфіку внутрішньотекстової реклами;

– визначити особливості поняття «інтерактивна обкладинка»;

– охарактеризувати принципи творення реклами у форматі продакт плейсмент.

Стан дослідження проблеми. Огляд літератури з теми засвідчив, що в Україні не існує комплексного дослідження, яке б висвітлювало особливості інноваційних способів видавничої реклами, а також не створено єдиного погляду на типологічний ряд способів рекламування книги.

На сьогодні відсутня єдина загальновизнана класифікація реклами видавничої продукції. У підручнику «Економіка і організація видавничої справи» авторами виділено три форми:

– торгова (гуртова реклама) – «спрямована на стимулювання продажів книги до торговельної мережі і бібліотек. Основні елементи торгової реклами – автор, назва, час виходу книги і ціна. Також наводяться характеристики видання, які можуть привернути увагу покупця, міститься перелік заходів з просування книги і стимулювання збуту, а також пільгові умови продажу для бібліотек і підприємств книжкової торгівлі» [1, с. 232].

– споживацька реклама – «її задача дійти до кожного потенційного споживача і зацікавити його книгою» [1, с.233].

– кооперативна реклама – рекламна кампанія, що організовується видавництвом та книготорговельною організацією з метою продажу книги та надзавданням – переконати читача у необхідності купити запропоновану книгу у певній торговій точці.

За основу цієї класифікації обраний принцип цільової аудиторії, на яку розрахована реклама. Запропонована В. Кузнєцовим типологічна модель підтримується і Н. Еріашвілі: «Видавнича реклама спрямована на дві диференційовані цільові групи: книжкову торгівлю і кінцевого споживача. Таким чином реклама у видавничому бізнесі поділяється на торговельну і споживацьку. Кооперативна торговельна реклама провадиться і сплачується спільно видавцем і розповсюджувачем» [5, с. 207 208]. Єдиним неоднозначним елементом поданої класифікації вважаємо виділення в окремий клас поняття «кооперативна реклама», яку відповідно до її орієнтації на кінцевого споживача, варто було ввести до класу «споживацька реклама».

Д. Передній у статті «Реклама: місце в оформленні книг» дотримується кардинально відмінного від запропонованих раніше принципів класифікування видавничої реклами. Дослідник під час виділення типів рекламного повідомлення спирається на концепцію Ж. Женетта, який був переконаний, що текст твору майже ніколи не буває представлений увазі аудиторії без супроводу вербальних елементів, як от: ім’я автора, заголовок, ілюстрації, передмова тощо. Комплекс цих елементів, мета яких – ознайомити читача з твором і сприяти його правильній інтерпретації, називають «паратекстом». Ж. Женетт розділяє паратекст на перитекст (внутрішьо текстові елементи) та епітекст (позатекстові лементи). Відповідно до концепції французького лінгвіста Д. Передній наголошує на необхідності виокремлювати під час класифікації типів книжкової реклами два класи: перший – рекламні повідомлення закладені в саме книжкове видання, що можна назвати рекламним текстом (заголовок, передмова, тощо); другий – повідомлення, які розміщені поза книгою (інтерв’ю, бесіда, приватне спілкування). Можна стверджувати, що Д. Передній поділяє видавничу рекламу на епітекст, що віддистанційований від компонентів оформлення книги, але покликаний знайомити читача з твором і сприяти його інтерпретації (проспекти, плакати, листівки, прес – релізи, різні форми піару) та перитекст (рекламні елементи книжкового видання – назвати твору, ім’я автора, анотація тощо). Запропонована дослідником класифікація є вмотивованою, бо кожна рекламна кампанія у видавничій сфері має логічний поділ на дві стадії: робота з рекламним оформленням самого видання і робота з позатекстовим рекламним повідомленням, а саме з формуванням рекламного контексту. Названі етапи розрізняють за використовуваними методами і технологіями, бо відмінними є носії реклами (у першому випадку – книжкове видання, в другому – різні інформаційні ресурси).

Відсутність єдиного критерію при виділенні класів внутрішньотекстової реклами ускладнює вироблення чіткого поділу. Н. Старих, В. Учьонова пропонують до внутрішньотекстових рекламних елементів книжкового видання зараховувати: обкладинку, суперобкладинку, ілюстрації на обкладинці, анотацію, назву книги та ім’я автора. Для усунення будь – яких протиріч варто говорити про поділ внутрішньотекстових рекламних елементів книжкового видання на вербальні та візуальні, що мають відмінні принципи впливу на читача і відрізняються характером роботи над створенням рекламного повідомлення. До візуальних рекламних елементів дослідники відносять ілюстрації на обкладинці, видавничий та серійний логотип, шрифтове накреслення різних текстових елементів, фотографії автора. Нас буде цікавити інтерактивна обкладинка.

До вербально – текстових рекламних елементів книжкового видання необхідно віднести анотацію, ім’я автора, назву твору і різні тексти рекламного змісту, що розміщені на обкладинці або усередині тексту. У зв’язку з тим, що завданням статті є спроба описати інноваційні способи рекламування тексту, ми зупинимось на характеристиці рекламного повідомлення, яке розміщене усередині тексту.

Теорія реклами накладає свої матриці на реально функціонуючий ринок, який їх апробовує в польових умовах, засвідчуючи рівень дієвості. Використання внутрішньотекстової реклами сприяє усуненню вакууму в читацькій поінформованості про книги. Сучасний видавничий ринок вимагає від видавців забезпечення нагальної потреби – вибудовування інформувальної стратегії. Варто погодитись з тезою В. Теремка, який переконаний: «Видавництва, які вибудовують свою ділову поведінку на надійній стратегічній основі та перебувають у постійному пошуку «точки майбутнього», розглядають свої стратегічні інтереси, перспективи, плани і результати у реальному часі і в просторі «майбутнього, яке настало», дбаючи про створення для своєї справи нових можливостей та їх ефективну реалізацію» [4, с. 67]. Ключовим, навіть концептуальним, у цій тезі є словосполучення «пошук точки майбутнього», видавці і книгорозповсюджувачі мають орієнтуватись на інновації, а також вдумливо використовувати вже існуючі здобутки у сфері рекламування книги. Ядром інформувальної стратегії стає рекламна кампанія як результат сукупних дій, спрямованих на фокусування читацьких інтересів. Від її якості, зорієнтованості на конкретне видання, апелювання до чітко визначеної читацької аудиторії залежатиме початкове ставлення до книги. Отже, без оновленого погляду на інформувальну стратегію видавництва неможливо розв’язати низку надважливих для ринку книгорозповсюдження проблем. Загалом, ідея переоцінювання способів просування видавничої продукції на ринку була зумовлена низкою факторів: перевиробництво продукції, світова економічна криза і спад розвитку галузі, прагнення до оптимізації. Водночас реклама книг дуже важко приживається на ринках Східної Європи, на відміну від Європи Західної. США та Західна Європа пропонують видавцям співпрацю з рекламними агенціями, що спеціалізуються з реклами книг, до прикладу, за даними І. Розенберга, у США діє чотири таких агентства. Аналіз російського і білоруського книжкового ринків засвідчив відсутність таких установ. «Наскільки я знаю, – стверджує Н. Сьоміна, – російські видавці намагаються працювати самостійно. У клієнтських листах великих рекламних агентств я не зустрічала книговидавців, хоча послугами таких агентств періодично користуються видавці періодики. Не бачу об’єктивних причин – просто так склалось» [1, с. 220].

Реклама має зробити продукцію конкурентноздатною, проте складність полягає у тому, що світовий видавничий ринок тяжіє до укрупнення та монополізації. Великі концерни не дають розвиватись середнім та малим підприємствам, що призводить до насичення ринку однотипною літературою, ускладнення процесу появи нових авторів тощо. В усьому світі дрібні видавництва генерують нові ідеї розвитку ринку, тематики, появи нових авторів, тоді як великі видавництва є консервативними. Прикладом може стати початок творчого шляху Дж. Роулінг, П. Коельо. Помилкою видавців є намагання покладатись на загальну потребу людей читати, на сучасному етапі вона нівельована величезною кількістю факторів, що призводять до зменшення потреби у книзі. «Пізнання діалектики читання як соціокультурного явища та індивідуального процесу допомагає побачити читача з його позиції і його поглядом, що багато значить для процесу творення книги як «сильного виробу» (Я. Владарчик) і вмінь інформувати про її силу. Такі знання відкривають очі тим, хто пише, видає, рекламує, рецензує, продає книги. Вони надають буттю книги необхідної внутрішньої єдності, гармонійності, а також узгоджують, забезпечують концептуальність пов’язаних із нею процесів» [5, с. 69].

Технологію продакт – плейсменту можна назвати одним із факторів, що має надважливе значення для процесу ненав’язливого рекламування книги. Цей спосіб у Західній Європі поширений з 30 – х рр. ХХ ст., а до Східної Європи потрапив лише на початку двотисячних, проте дуже пасивно використовується у видавничій справі, попри його потужні показники в інших засобах масової комунікації. У Росії створене агентство «Фабула», що ексклюзивно займається розміщенням продакт – плейсментів у книгах, маючи договори з найбільшими російськими видавництвами на розміщення прихованої реклами в літературних творах. «Прихована реклама в основному розміщується в творах авторів, книги яких продаються в нашій країні (Росії – прим. автора) найбільшими накладами. Одним із перших досвідів літературного ПП (ПП – продакт – плейсменту) в Росії стала книга Дарії Донцової «Філе з Золотого півника», в назві якої була використана марка морожених напів – фабрикатів «Золотий півник». І зараз книги Дар’ї Донцової є найпоширенішим майданчиком для літературного ПП, так як цей автор випускає по 12 книг на рік загальним накладом мільйон примірників. Наприклад, в її книзі «Небо в рублях» рекламувалася система переказу грошей «Юністрім», в «Но – шпі на двох» – препарат но – шпа, в «Рибці на ім’я Зайчик» – засіб від нежитю «Піносол», в «Принцесі на Кірієшках» – відомі сухарики компанії «Сибірський берег» (до того ж у книзі на рекламованому продукті був побудований весь сюжет). Чимало різних брендів згадується і в книгах інших «тиражних» російських авторів. Наприклад, у книзі Юлії Шилової «Сповідь грішниці, або Двоє на краю безодні» і в книзі Галини Куликової «Блондинка за лівим рогом» рекламувалися ліки від алергії «Кларитин». У романі «Закон зворотного чарівництва» Тетяни Устинової – препарат «Ксенікал», в книгах «Бочка но – шпи і ложка отрути» і «Великий секс у маленькому місті» Тетяни Полякової – препарат но – шпа. А проплачена згадка макаронів «Макфа» зустрічається одразу в десяти романах Олександри Мариніної, Тетяни Устинової та Галини Куликової. У середньому, згадка бренда в книгах Дар’ї Донцової коштує близько $ 17 тис. (але за згадку продукту в назві в «Принцесі на Кірієшках» компанії «Сибірський берег» довелося заплатити близько $ 50 тис.). Згадка бренду в книгах Тетяни Устинової, Сергія Лук’яненка, Олександри Мариніної обійдеться в суму від $ 12 тис., а в книгах Фрідріха Незнанського, Тетяни Полякової, Юлії Шилової – від $ 2 тис» [1, с. 87].

Після ознайомлення з подібною інформацією виникає логічне питання, чому в книгах рекламується безліч продукції крім книги. Зрозуміло, що це додатковий прибуток для видавництва, автора і рекламного агентства, але видавці мають бути зацікавлені і у популяризації книги загалом та певних видань зокрема. Отже, традиційно вважається, що використовуючи цю технологію можна рекламувати у виданнях будь – який товар, а поза увагою опиняється необхідне для динамічного розвитку видавничого ринку усвідомлення, що дану технологію можна використовувати і для реклами книги в книзі.

На нашу думку, надзвичайно вдалим прикладом використання продакт – плейсменту в книгах з метою рекламування книг є твори К. Матюшкиної, О. Хрустальової, Д. Вороніна, М. Тьомкина, О. Лукас, що представлені видавництвом «Астрель», «Сова» у серії «прикольний детектив» (особливо серія про «Кота да Вінчі» К. Матюшкиної, яка містить показовий приклад вдалої і різнопланової внутрішньотекстової реклами), Азбука – Аттікус з книгами Катерини Оковитої. Використані авторами способи рекламування власних книг мають високі шанси для сприйняття, бо обраний нестандартний спосіб донесення інформації завдяки латеральним каналам комунікації.

Перше рекламне повідомлення для читачів у тексті К. Матюшкиної «Кот да Вінчі» винесено на обкладинку, молодіжний сленговий вираз «прикольний детектив», позначений маркованою лексемою, що свідомо акцентує на певну емоційну настанову, а також створює у читачів переднастрій, налаштовує на сприйняття тексту. Винесення в назву серії імені головного героя «Кот да Вінчі», що є фонетично подібним до назви роману Д. Брауна «Код да Вінчі», не випадкове, а зумовлене авторським задумом. До того ж такий хід накладає на автора певну відповідальність, бо покупець і читач потрапляє в зону постійного очікування і ставить питання, відповіді на які повинен дати твір. Поставлені питання створюють відчуття інтерактивності, задіяності читача у процесі творення тексту, провокують постійний посилений інтерес до книги.

Наступною площею для розміщення рекламного повідомлення стає розгорнутий шмуцтитул, де розміщено ілюстрацію, яка, крім основної, виконує низку допоміжних функцій: по перше, рекламує інші книги з серії «Кот да Вінчі» Каті Матюшкиної (образ океану, в якому, крім іншого, плавають дві книжки «Кот да Вінчі. Посмішка Анаконди», «Кот да Вінчі. Нашестя лунатиків»); по друге, пропагує читання легально куплених книг («Наші звірі книги не крадуть, а купують»). В ілюстрації на початку першої глави читач знову знайде зображення книг Каті Матюшкиної та текстівку до неї («Супер аудіокнига – слухають всі!!!»). При створенні текстівки був зроблений акцент на вікову психологію читачів, з метою підсилення ефективності автори використали: сленгову марковану лексику, окличну інтонацію.

Компонент рекламного повідомлення у форматі продакт плейсменту введено і в сюжетну лінію твору «Кот да Вінчі. Пірати Кошмарського моря». За однією з сюжетних ліній видавництво «Сова У» (прототипом стала назва реального видавництва) має презентувати нову книгу: «Сьогодні о 12 годині дня біля будинку Угухи зібрався натовп пошановувачів її таланту! До виходу нового творіння «Кот да Вінчі. Нашестя лунатиків» залишилось всього дві хвилини! Що очікує читачів у новому творі? Що приховується під обкладинкою? Нарешті ми дізнаємось всю правду про нашестя лунатиків і злодійському заколоті! Це справжнє свято! Як стало відомо, вихід книги загрожує перетворитись на великий скандал, тому що відкриється правда про злодіїв і комусь буде непереливки. Хто цей злодій? Як потрапити на Луну і поспілкуватись з генієм? Ось у чому таємниця!» [2, с. 16 17]. Проаналізоване комунікативне повідомлення дає змогу констатувати наявність специфічних рекламних одиниць експресивності, використання риторичності мови, зартикульованість назви нового тексту, що увійде до серії.

Крім промоційного розкручування нового роману, авторка вводить у текст і згадку про попередній твір: «Прихильники Сови хвилювались від нетерпіння, дехто поспіхом намагався дочитати попередню книгу «Кот да Вінчі. Пограбування банки», щоб бути в курсі останніх подій» [2, с. 18]. Активно використовується прийом акцентуації (в даному випадку на назві твору), формуючи у свідомості запит на пошук. У запровадженні такого підходу вбачають ініціацію певних знань, які зможуть активізуватись у конкретних обставинах.

Вдалим сюжетним поворотом, що сприяє збільшенню уваги до книги «Кот да Вінчі. Нашестя лунатиків» можна вважати викрадення книги та розслідування, яке передбачене сюжетом, тримає читацьке зацікавлення і постійно нагадує про твір, провокуючи тим самим читацький інтерес. Оперативне маніпулювання сприяє формуванню довготермінової уваги. Дієвість таких прийомів забезпечується й тим, що вміщене в них рекламне повідомлення прямо не намовляє купити або обрати книгу, не тисне на читача, але емоційно демонструє рекламований об’єкт. Секрет їх ефективності полягає в ненав’язливому повідомленні безпосереднім споживачам продукту про інші тексти авторки. Візуалізація альтернативної реальності, що з’являється у читача після прочитання тексту і перегляду ілюстративного матеріалу, викликає більшу довіру до наступних видань автора.

Епілог повісті казки теж стає рекламним повідомленням, яке зорієнтоване на засвідчення успіху нового твору: «–Читачі! – тихенько прошепотіла вона і хрипло додала: – Я принесла своє нове творіння. І одразу ж з трави потягнулись тоненькі, але дуже волохаті лапки. Затремтіли радісно хвостики. І книга зникла. Ліс затих, завмерши в передчутті нових пригод геніального кота. Лише довго то там, то тут лунали радісний сміх і захопливі вигуки» [2, с. 187]. Читача провокують на активізацію наперед заданої позитивної реакції на наступне видання з серії. До того ж кожна книга Каті Матюшкиної завершується рекламою нової книги, даний прийом у рамках продакт плейсменту отримав назву едветоріал, що є розміщенням уривку окремого твору з метою продакт плесмент бренду. У повідомленні читача знайомлять з назвою тексту, наводять ілюстрацію з зображенням головних героїв та використовують початковий уривок з твору, що завершується багатозначною фразою «далі буде». Таке поєднання вербально візуальних засобів впливає на підсвідомість, викликаючи чітко прогнозовану увагу до твору у читачів, яким не треба докладати додаткових зусиль з пошуку цікавих книг.

Креативність рекламного оформлення видань Каті Матюшкиної засвідчує творчий підхід до творення рекламного повідомлення з метою продукування на ринок сигналу, що необхідно звернути увагу на наступні книги авторки. Отже, реальні комерційні аналоги книг згадані у текстах авторки задають читачеві правильну тональність у пошуках. Спрацьовує емоційна налаштованість на особливості дитячої психології та дотримання правил загравання з дорослою аудиторією. Інтригування читача пригодами у наступних виданнях помітно спрощує їхній пошук через створений візуальний образ обкладинок.

Спираючись на дані отримані після аналізу рекламного матеріалу видавництва «Астрель» у творах серії «прикольний детектив» необхідно засвідчити свідоме намагання видавця до продукування креативного способу донесення рекламної інформації до цільової аудиторії, що тримає читача серед постійних знаків, запобігаючи упередженості і фільтруванню реклами. Отже, використовується декілька типів розміщення продакт плейсменту: згадка продуктів у тексті, сюжет на основі продукту (викрадення книги про «Кота да Вінчі» у К. Матюшкиної), зображення продукту на обкладинці. Обрані прийоми розширюють комунікативний простір бінарної опозиції читач книга і продукують настанову на подальшу співпрацю, відновлюючи девальвовану довіру до читання. Використані для створенні серії «прикольний детектив» інновації дозволяють здобути надзвичайну лояльність споживачів. Спостерігаємо намагання авторів і видавців вдало поєднати наративну, видавничі і рекламні стратегії, що актуалізують через суб’єктивність читача в художньому світі книги різноініціативні взаємодії.

Предметне поле реклами книг, постійне зорієнтовування реципієнта на читання дозволяє сфокусувати увагу на викристалізовуванню обраних прийомів. В такому випадку варто говорити про самодостатність книги з погляду промоційних можливостей, висловлюючи припущення щодо узеленення літературного і рекламного текстів в площині формування психологічної залежності читача. Відбувається продукування подальших настанов на читання конкретної видавничої продукції. Стратегічне мислення видавця дозволяє говорити про зосередженість на літературних інноваціях, що привертає до них масову увагу, а отже, працює на результат і репутацію автора, серії та видавництва. Обрана успішна стратегія рекламування книг через внутрішній продакт плейсмент ґрунтується на використанні наростаючих тенденцій, твори опиняються в епіцентрі читацьких пристрастей. Про надважливість внутрішньотекстової реклами свідчить глибина її проникливості в літературний процес і схрещення з масштабністю читацьких інтересів. Ключовим завданням внутрішньотекстової реклами стає максимальна налаштованість на поглинання уваги широких верств та репрезентація своїх комунікативних стратегій, що є принциповим для подолання читацької апатичності, з метою переорієнтації їх дозвільневих практик. Ще одним способом активізувати увагу читача і змусити його затриматись біля видання можна назвати інтерактивну обкладинку – техологія дуже нова для ринку Східної Європи, тому і відноситься до рекламних інновацій. Важливим позитивним моментом є включення читача у взаємодію з книгою, видавництвом, автором. На українському видавничому ринку ми ще не зустрічали подібних експериментів. У Росії такі інновації запроваджуються незалежними видавництвами, наприклад, видавництвом «Манн, Іванов і Фербер», де вийшла книга А. Попова «Маркетингові війни» (див. рис.), у якій читачеві пропонується самостійно домалювати обкладинку та взяти участь у конкурсі на краще її оформлення, що персоналізує видання. Подібні експерименти стають важливою складовою іміджу, пропонуючи користувачу зручний інтерфейс і наявність зворотнього зв’язку. Як правило, у видавничій справі при створенні інтерактивної обкладинки використовують пропозицію графічного вдосконалення або творення обкладинки. Електронні технології у поняття інтерактивної обкладинки книги, на жаль, сьогодні не входять. До того ж подібна реклама дає підстави говорити про унікальну видавничу пропозицію, що вирізняє її з – поміж низки інших пропозицій. Сила унікальності спроможна привабити тих, хто у процесі ознайомлення з книгою, прийняття рішення про її придбання довіряється не тільки стилістиці тексту, а й власним уподобанням щодо оформлення видання.

Переважно технологія інтерактивних обкладинок застосовується для журнальної продукції і досягається за допомогою використання електронного паперу, електронних чорнил (ювілейна обкладинка журналу «Esquire» за жовтень 2009 р.) або спеціальної голограми, яка активізується за допомогою веб – камери та flesh – плеєра (журнал «Popular Science»). У першій моделі – обкладинка складається з декількох шарів паперу, в середині яких розміщена невеличка плата з батареєю та двома гнучкими дисплеями на основі електронних чорнил. У другій моделі – фотографія, що розміщена на обкладинці за допомогою сучасних технологій, може перетворитись на тривимірну модель. Інтерактивні обкладинки з використанням електронних технологій для створення додаткової рекламної поверхні в книгах є не рентабельним через низькі наклади видань і високу вартість рекламної площі. 


Аналіз рекламних кампаній сучасного видавничого ринку засвідчив їхню низьку ефективність, що призводить до необхідності усвідомленого орієнтування на інноваційні методи прихованого рекламування книг, з метою привернення читацької уваги до видання та зменшення у суспільстві градусу читацької апатії. До інновацій у внутрішньотекстовій рекламі відносимо продакт – плейсмент та інтерактивну обкладинку. Проведене спостереження за видавничим ринком Росії та України засвідчив, що необхідно в роботу видавництва впроваджувати інформувальну стратегію, яка дозволить продумано і послідовно збільшити відсоток книжкової реклами, що посилить ненав’язливе інформування читача.



Номер сторінки у виданні: 174

Повернутися до списку новин