Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Світовий конгрес українців та українська національна меншина Румунії





Юлія Волощук, старший викладач кафедри політичних наук Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м. Київ)

УДК 329.7:061.3(477)(498)

 

У статті розкрито діяльність Світового конгресу українців щодо підтримки української національної меншини Румунії в контексті оцінки внутрішньополітичного становища в Україні та підтримки нею своєї меншини у Румунії.

Ключові слова: Світовий конгрес українців, Союз українців Румунії, українська національна меншина Румунії, Україна, Румунія..

 

В статье раскрыта деятельность Всемирного конгресса украинцев относительно поддержки украинского национального меньшинства Румынии в контексте оценки внутриполитического положения в Украине и поддержки ею своего меньшинства в Румынии.

Ключевые слова: Всемирный конгресс украинцев, Союз украинцев Румынии, украинское национальное меньшинство Румынии, Украина, Румыния..

 

The article deals with the activity of the World’s Congress of Ukrainians, their support towards the Ukrainian natioanl minority in Romunia in the context of estimating domestic political situation in Ukraine and it’s supporting the minority in Romunia.

Key words: the World’s Congress of Ukrainians, the Union of Ukrainians in Romunia, the Ukrainian national minority in Romunia, Ukraine, Romunia..

 

Актуальність статті полягає в тому, що в ній розкрито форми співпраці Світового конгрессу українців та української національної меншини Румунії в час, коли українська національна меншина Румунії переживає нелегкі часи збереження свого кількісного складу та формування власного іміджу у світі як частини світового українства.

Основними джерелами, що несуть інформацію про співробітництво Світового конгрессу українців та української меншини Румунії, автор вважає засоби масової інформації, як періодичні, так і Internet – видання. В цьому дослідженні проаналізовано статті часописів Союзу українців  Румунії «Вільне слово» [8; 11] та «Український вісник» [1; 3; 4; 5; 6], також статті веб – сайту Світового конгресу українців [7; 9].

Метою статті є розкриття змісту взаємодії Світового конгресу українців та української національної меншини Румунії. 

Румунія — одна із сусідніх держав України,в якій проживають українці, більшість з яких є автохтонним населенням. За останнім переписом (2011 р.) офіційних українців в Румунії є 51700 чол. і є третью, після угорців та ромів, національною меншиною [4, с. 5]. Політичні умови їхнього розвитку у ХХ ст. були такими, що не сприяли їх консолідації та збереженню національної ідентичності. Особливо в період диктатури Ніколає Чаушеску українці Були поставлені в такі соціально-політичні умови, які б привели їх до повної денаціоналізації та асиміляції, ізоляції від України та світового українства.

Певний спалах української свідомості стався після грудневих подій 1989 р., коли насильницька денаціоналізація в умовах народження демократії втратила свої згубні важелі [4, с. 5].

Українці Румунії заявили на весь світ, що вони зберегли свою мову, культуру, традиції і що вони прагнуть до єдності всіх українців чотирьох регіонів компактного проживання в Румунії. Виразником цих намірів стало утворення Союзу українців Румунії (1989 р.).

Союз українців Румунії (СУР) виник як організація, яка стала виразником інтересів українців в Румунії та у світі. Саме тому СУР є членом міжнародних організацій українців: Світового конгресу українців (СКУ), Європейського конгресу українців (ЄКУ), Української всесвітньої координаційної ради (УВКР) та інших. Саме співпраці СУРу та СКУ ми піддамо аналізу.

Світовий конгрес українців — міжнародна координаційна надбудова українських громад у діаспорі, яка сьогодні представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ об’єднує у своєму складі українські організації із 33 країн та підтримує зв’язки з українцями ще 14 країн. Заснований у 1967 р. як неприбуткова організа- ція, у 2003 р. СКУ був визнаний неурядовою організацією в економічній та соціальній раді Організації Об’єднаних Націй зі спеціальним консультативним статусом [9].

Основними цілями і завданнями Світового конгресу українців є представлення інтересів українців у діаспорі; координація міжнародних зв’язків своїх складових організацій, які підтримують і розвивають українську національну ідентичність, дух, мову, культуру та надбання українців у всьому світі; сприяння розвитку громадянського суспільства українців у країнах їх проживання і водночас зміцненню позитивного ставлення до українців і Української держави та захищення прав українців незалежно від місця їхнього проживання згідно з Загальною декларацією прав людини [9].

На І Конгресі Світового конгресу вільних українців (колишня назва СКУ — Світовий конгрес вільних українців (СКВУ) — була змінена на Світовий конгрес українців (СКУ) на VI Конгресі у 1993 році після проголошення Україною незалежності) о. Василь Кушнір, його перший президент, заявив, що: «… ми, о. Василь Кушнір, документуємо перед світом непохитну волю українського народу до відновлення його суверенної соборної держави; маніфестуємо солідарність української спільноти у вільному світі; об’єднуємо всі сили українців для органічної співпраці; прокладаємо шлях до скріплення й розбудови всіх ділянок життя української спільноти у вільному світі» [1, с. 2].

Згідно з цим протягом усіх 45 років діяльності СКУ безперестанно і наполегливо робив усе можливе для наближення незалежності України, а від 1991 р. — до її утвердження; різнопланово сприяв консолідації зарубіжного українства, розбудові його громадського життя, збереженню багатої національно-культурної спадщини нашого народу, зміцненню позитивного іміджу до Української держави і українців та захищав їхні права незалежно від місця проживання [1; с.2].

Свідченням пошуків таких ефективних механізмів взаємодії української діаспори й України став Другий Всесвітній форум українців (1997 р., м. Київ), який пройшов під гаслом «У співпраці та єднанні увійдемо у ХХІ століття». Саме в дні роботи форуму Президентові України був надісланий від Світового конгрессу українців меморандум, у якому висловлені найбільш гострі питання, що хвилюють українську діаспору та можуть бути вирішені на державному рівні. Серед порушених питань одним із найзлободеніших є переговорний процес щодо створеннянадійного міжнародно-правового механізму захисту українських меншин у пост - комуністичних країнах [10, с. 337–338].

Результативна співпраця Союзу українців Румунії та Світового конгресу українців проявляється після V з’їзду СУР, який обрав нового голову СУР Степана Бучуту та який поклав початок пожвавленню роботи по розвитку національної культури, мови, освіти. У Світовому конгресі українців та президії СКУ вважають, що за роки головування Степана Бучути очолюваний ним СУР дуже зміцнив свої позиції. Відповідно зріс і рівень роботи активістів та проводу організації [11, с. 7].

Значущими факторами двосторонньої співпраці двох організацій є активна участь у різноманітних світових та регіональних форумах. Так, делегація СУРу брала активну участь у роботі ІХ з’їзду Світового конгресу українців (2008 р.) і виступила з двома доповідями: про стан українства в Румунії з точки зору людських і громадських прав та про діяльність Союзу українців Румунії. На цьому форумі голова СУРу С.Бучута був обраний до Комісії людських та громадських прав СКУ. Варто наголосити, що представлені на з’їзді Світового конгресу українців книжкові видання СУРу останніх років були високо оцінені учасниками з’їзду. Також активну участь представники Союзу взяли у слуханнях у Верховній Раді України на тему «Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці» [3, с. 5].

Важливою для української національної меншини Румунії була участь її делегації у Річних загальних зборах Світового конгресу українців (20 – 21 серпня 2009 р.), де взяли участь представники складових організацій СКУ. Звіт Степан Бучути про діяльність Союзу українців Румунії на цьому форумі був високо оцінений учасниками, що великою мірою піднімає престиж української національної меншини Румунії серед світового українства [3, с. 5].

Результативною у створенні позитивного іміджу Союзу українців Румунії у світі булла участь у роботі VI з’їзду СУРу (2011 р.) Президента СКУ Євгена Чолія та Голови президії ЄКУ Ярослави Хортяні, які привітали українських побратимів з успішними перевиборами голови організації Степана Бучути та успіхами Союзу українців Румунії на теренах суспільного життя [3, с. 5]. Аналізуючи свою участь у з’їзді Ярослава Хоптяні піддала критиці Україну за те, що не піклується румунськими українцями. А також відзначила, що це дуже сумно, що Румунія так ревно і з великим завзяттям захищає права етнічних румунів на Закарпатті та Чернівеччині, що Україні до цього ще далеко [3, с. 5].

Слід відзначити, що співпраця СКУ та СУР відбувається в контексті підтримки і України як незалежної держави у її євроінтеграції. Беручи участь у міжнародній конференції «Україна на роздоріжжі» (2012 р., Канада), президент СКУ Євген Чолій у своєму виступі заохотив державних і громадських представників до постійної зацікавленості подіями в Україні та запевнив, що СКУ і надалі співпрацюватиме зі світовим співтовариством у підтримці України на її вирішальному етапі євроінтеграції [6, с. 2]. Аналогічну думку висловив президент СКУ Євген Чолій під час зустрічі з Президентом Румунії Траяном Басеску, Головою Сенату Кріном Антонеску, Головою Палати депутатів Валеріу Згоні та міністром освіти Румунії Катериною Андронеску, привернувши основну увагу до необхідності євроінтеграції та демократизації України. Він також заохочував Румунію визнати голодомор 1932–1933 рр. геноцидом українського народу та впровадити тему голодомору в освітню програму Румунії [7]. Адже на офіційному рівні голодомор геноцидом не був визнаний, хоча напередодні проведення в Румунії Міжнародної акції «Незгасима свічка» Голова Союзу українців Румунії Степан Бучута оголосив у Палаті депутатів Румунії політичну декларацію, в якій закликав Парламент ухвалити рішення щодо визнання голодомору [2]. Пе ре буваючи в столиці Румунії м. Бухаресті, Є. Чо лій також відвідав культурно-інформаційний центр Союзу українців Румунії, зустрівся з представниками місцевої української громади та обговорив актуальні українські питання з послом України в Румунії Теофілом Бауером [8, с. 3].

Очевидно, що значну активність проявляє керівництво Світового конгресу українців як до української національної меншини Румунії, так і до сучасного політичного життя України та її євроінтеграції. На нашу думку, СКУ прагне організувати світове українство і світову громадськість до захисту прав та свобод української політичної еліти, тим самим привернувши увагу керівництва України до вирішення проблем українських національних меншин світу.

Деякі дії та заяви Світового конгресу українців щодо дій влади в Україні одержують неоднозначні оцінки. Так, Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України на офіційному веб-сайті подає рекомендації тлумачити Світовий конгрес українців не як міжнародну координаційну надбудову, що представляє інтереси української діаспори, а максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діаспори [5, с. 2].

Спростовуючи несправедливі роз’яснення своїх виступів, президент Євген Чолій заявив, що СКУ закликає владні структури України прислухатисядо його звернень, які співзвучні з позицією міжнародного співтовариства. Замість намагатись принизити авторитет Світового конгресу українців, який уже 45 років представляє інтереси багатомільйонної української діаспори, владні структури України повинні змінити їхній теперішній курс і активно працювати, щоб Україна ставала дійсно демократичною європейською державою [5, с.2].

Активні дії Світового конгресу українців щодо виконання своїх безпосередніх завдань дає підстави зробити прогноз, що українська національна меншина Румунії матиме в найближчому майбутньому кращі умови свого національного розвитку, зросте чисельніше і відчує значну підтримку від рідної України.



Номер сторінки у виданні: 23

Повернутися до списку новин