Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Організація роботи прес-служби європейського центрального банку в умовах ведення інформаційної війни





Маргарита Нетреба, асистент кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

УДК 007: 304: 004.9

 

Стаття присвячена аналізові діяльності пресслужб європейських банків в умовах ведення інформаційної війни. Спираючись на досвід та традиції роботи Європейського центрального бан ку, автор пропонує принципово нові вимоги до роботи пресслужб української банківської системи.

Ключові слова: прес-служба, банківська установа, інформаційна війна, інформаційна атака, Європейський Центральний банк..

 

Статья посвящена анализу деятельности пресс-служб европейских банков во время ведения информационной войны. Опираясь на опыт и традиции работы Европейского центрального банка, автор предлагает принципиально новые требования к работе пресс-служб украинской банковской системы.

Ключевые слова: пресс-служба, банковское учреждение, информационная война, информационная атака, Европейский Центральный банк..

 

This article analyses the activities of the press-services of European banks in information warfare. Building on the experience and tradition of the European Central Bank, the author proposes new requirements for the work of the press-service of the Ukrainian banking system.

Key words: press-service, financial institution, in formation warfare, information attack, the European Central Bank..

 

Постановка проблеми. У сучасному світі інформаційні війни ведуться на різних рівнях: від організації та корпорації до регіону, держави та світу. Банківська сфера як основа розвитку ринку фінансових послуг країни не є винятком. Аналізуючи інформаційні потоки європейських банків спостерігається, що навіть найбільші міжнародні фінансові установи пот рапляють під вплив інформаційних атак. Поширення негативної інформації та постійні інформаційних атаки на банківські установи можуть не тільки повністю зруйнувати імідж та репутацію банку, а й призвести до значних збитків. За таких умов фінансові організації мають удосконалювати концепцію інформаційного управління та надійно захищати себе від інформаційних загроз і атак. Ефективна ін формаційна політика в конкурентному інформаційному середовищі сьогодні неможлива без професійної прес-служби, що є дієвим інструментом сучасної інформаційної війни в банківській сфері.

Аналіз досліджень та публікацій. Оскільки комунікація є важливим інструментом для підвищення ефективності реалізації грошово кредитної політики банків, більшість досліджень західних науковців присвячені саме формуванню комунікаційної стратегії ЄЦБ. Це праці таких дослідників,як, Бернанке (Bernanke, 2004), Бліндер (Blinder, 1998), Вінклер (Winkler, 2000), Карпентер (Carpenter, 2004), Канеман (Kahnemann, 2003), Мішкін (Mishkin, 2004), Ерман (Ehrmann, 2004) та інші.

Метою статті є з’ясування специфіки роботи європейських прес-служб банківських установ під час інформаційних атак. Мета статті зумовлює розв’язання таких завдань:

– охарактеризувати специфіку роботу пресслужби Європейського Центрального Банку;

– визначити основні принципи ефективної комунікації прес-служби Європейського Центрального Банку під час інформаційних війн.

Виклад основного матеріалу. Логічним наслідком утворення зони євро стало створення єдиного центрального банку, що координує емісію цієї валюти і виробляє загальну грошово кредитну політику для Європейської системи центральних банків. Європейська система центральних банків складається з Європейського Центрального Банку та центральних банків країн-членів системи. Всі центральні банки, які приєдналися до договору, утворюють систему центральних банків [1].

Європейський Центральний Банк (далі — ЄЦБ) — центральний банк Європейського союзу (далі — ЄС), який управляє грошово кредитною політикою 17 країн-членів ЄС. Головна мета ЄЦБ, а також Європейської системи центральних банків — «підтримка цінової стабільності» в межах ЄС, що означає підтримку рівня інфляції на стійкому низькому рівні [2].

Зовнішньою і внутрішньою комунікативною політикою ЄЦБ займається управління комунікації, до складу якого входить відділ преси та інформації (прес-служба) та відділ видавництва, організації події та протоколу. Управління позиціонується як офіційний та повноважний представник ЄЦБ та інформує громадськість та засоби масової інформації про завдання, місії та організації ЄЦБ [3].

Прес-служба відповідає за підтримку відносин із засобами масової інформації та прес службами національних центральних банків ЄС, а також за надання інформації для преси щодо діяльності ЄЦБ. Крім того, до обов’язків прес-служби входить: організація візитів в ЄЦБ, в основному, за участю широкої громадськості, спостерігачів та аналітиків, а також представників мас-медіа, підготовка і здійснення внутрішньої комунікаційної політики в ЄЦБ; удосконалення внутрішніх інструментів комунікації [4]. До обов’язків управління також належить підготовка та друк публікацій, навчальних та освітніх матеріалів, оновлення інформації на інтернет сторінці ЄЦБ. Окрім зазначених основних завдань, управління організовує різні заходи.

Прес-служба ЄЦБ виконує такі функції:

Підтримує ефективні відносини з мас-медіа. Прес-cлужба готує інформаційно-аналітичні матеріали та розсилає їх до прес-служб центральних банків й колег міжнародних і європейських організацій, готує інтерв’ю з керівництвом банку, організовує прес-конференції та брифінги, розробляє і проводить інформаційні компанії.

Здійснює інформаційно-аналітичну роботу. Надає інформацію про ЄЦБ та відповідає на інформаційні запити від громадськості; моніторить засоби масової інформації, інформує керівництво та співробітників про ЗМІ, а також надає інформацію для преси в ЄЦБ. Регулярно проводить заняття для співробітників, відстежує ставлення до установи громадськості, фінансових аналітиків та інших груп експертів і оцінює комунікаційну діяльність на рівні Євросистеми.

Організовує ефективні прес-заходи, що спрямовані на різні цільові аудиторії. Координує та організовує візити груп відвідувачів (широкої громадськості, навчальних закладів та журналістів), а також спостерігачів, фінансових аналітиків і вчених.

Формує корпоративну культуру. Створення корпоративної культури може входити до функцій прес-служби і до відділу управління персоналом. Особливо важливу роль рівень корпоративної культури відіграє в кризових ситуаціях. У таких випадках прес-служба займається підготовкою та виданням друкованих матеріалів, створенням інформаційних носіїв, що будуть спрямовані на пошук антикризових рішень.

Аналізуючи досвід роботи прес-служби ЄЦБ, можна виділити такі принципи:

1. Лінгвістичний: об’єднуючи центральні банки різних держав і відповідні фінансово-економічні системи, прес-служба ЄЦБ забезпечує значну перекладацьку роботу численних прес- релізів, статистичних даних, матеріалів для національних ЗМІ та потенційних партнерів банку, що в сумі дає 23 офіційні мови ЄС, а також японську, китайську та інші. Крім того, прес-служба здійснює подвійний моніторинг всього інформаційного простору ЄС, з одного боку, розміщує інформаційні повідомлення, а з іншого — відстежує інформаційні атаки в будь-якій країні ЄС чи за кордоном.

2. Прогностичний: прес-служба ЄЦБ об’єднує величезну інформаційну силу, будь-який прогноз або позиція ЄЦБ швидко трансформує фінансову ситуацію. Часом прес-служба ЄЦБ може вести інформаційну боротьбу «всередині організації», зміцнюючи вразливі позиції оптимістичними аналізами та експертними оцінками, прискорюючи проходження негативних етапів і тенденцій економічних циклів тощо. З іншого боку, прес-служба не самостійна ні у виборі конкретних формулювань для вираження позиції, ні в розстановці акцентів та пріоритетів у відтворенні інформаційних атак на валютну євро-систему. Кожен крок повинен враховувати безліч політичних і національних позицій, внаслідок чого вживаються компромісні заходи.

3. Вузькоспеціалізований: незважаючи на всю широту інформаційних інтересів і потенціалів, ЄЦБ, головним чином, відображає всі атаки на євро як ключовий елемент його існування. Про це заявив глава ЄЦБ Маріо Драгі в інтерв’ю французькій газеті «Монд» (фр. Le Monde): «Розпаду зони Євро не буде, тому не слід недооцінювати ті зусилля, які вже зробили лідери країн ЄС. Завдання збереження Євро є частиною мандата нашого банку, і ми зробимо задля цієї мети все необхідне» [5]. Прес-служба в доповненні до всієї відповідальності другого пункту підтримує непорушну та незмінювану ціль підтримання авторитету Євро. Ключові фігури ЄЦБ самостійно доносять позицію структури до аудиторії, зменшуючи роль і значення прес-служби ЄЦБ.

Найбільш значним випробуванням останнього часу для прес-служби ЄЦБ стала грецька фінансова ситуація. За словами політиків і експертів, від підсумків голосування в парламенті залежала цілісність Єврозони. Перед фатальною датою — 17 червня 2012 р.– між Афінами та Брюсселем почалася інформаційна війна, що змусила понервувати інвесторів з усього світу. Так, газета «Демократія» помістила на першу шпальту зображення канцлера ФРН А. Меркель у нацистській формі. У відповідь на цю зухвалість у пресі почали з’являтися повідомлення про те, що країни Єврозони готують екстрені плани щодо виходу Греції з валютного союзу [6]. Саме на підставі інформаційної війни ЄЦБ (а також інших фінансових інститутів союзу) і грецької опозиції можна зробити висновки про специфічні цілі і завдання у доступному арсеналі прес-служби ЄЦБ.

Діяльність прес-служби найвищою мірою персоніфікована, найбільш важлива інформація доноситься з офіційних вуст безпосередньо через зовнішні видання, цінність проміжних інструментів — прес-релізів, прес-китів, тощо значно знижується в результаті постійної і стабільної наявності свіжих об’ємних коментарів щодо поточної ситуації від ключових фігур. Крім того, прес-служба ЄЦБ має постійних «союзників» у веденні інформаційних війн, до яких належать: національні фінансові адміністрації; найбільші банки, що входять до складу ЄЦБ, та зберігають значну регіональну перевагу; численні політичні структури ЄС, а також провідні мас-медіа по всій Європі, із зосередженням уваги на Німеччині і Франції.

На цьому прикладі можна розглянути плюси і мінуси альянсів і союзників у рамках інформаційної війни для сучасного банку. «Союзники» багато в чому абсолютно неконтрольовані, особливо у разі великих нефінансових учасників інформаційного простору, що не перебувають у підпорядкуванні ЄЦБ. Кожен з них поширює значний обсяг інформації, який неможливо синхронізувати. Палітра інтересів може значно видозмінюватися, дозволяючи лише гранично досягти загального стратегічного партнерства. Наприклад, у розв’язанні кризи, підтримці стабільності або боротьбі за об’єктивність і вичерпність інформації (для друкованих ЗМІ). Наявність такого інформаційного альянсу в рамках інформаційної війни трансформує усі канали зв’язку із зацікавленими суб’єктами: якщо атаки виходять від високопоставленої грецької офіційної особи, від імені французького президента, вони мають бути врівноважені максимально авторитетною і «високопоставленою» відповіддю від ключової особи, а не статичним безособовим коментарем прес-служби. Інакше прес-служба не зможе підбити інформаційний підсумок ситуації.

Міжнародне рейтингове агентство Moody’s попередило, що вихід Греції з Євросоюзу може бути загрозою для існування єдиної валюти. В разі розвитку такого сценарію подій агентство перегляне рейтинги для всіх країн Єврозони. «У першу чергу вихід Греції із зони євро вплине на рейтинги країн периферії: Кіпру, Португалії, Ірландії, Італії та Іспанії», — повідомляє Moody’s [7].

Отже, така ситуація — приклад інформаційного шантажу, дещо своєрідного за своїми агресивними і ефективними характеристиками:

1. У разі відсутності чітких дій з боку пресслужби ЄЦБ (як зовнішнього комунікатора) та інформаційних ресурсів ЄЦБ щодо вирішення грецького конфлікту, який, окрім початкового фінансово-економічного, набув інформаційнополітичного, самостійного і незалежного аспектів, Міжнародне рейтингове агентство Moody’s погрожує завдати шкоди інформаційній стабільності ЄЦБ і його складовим елементам.

2. Категорична вимога одного інформаційного суб’єкта до іншого: зайняти в зазначений термін певну позицію з будь-якого питання, виконати конкретну дію або дотримуватися інших умов, невиконання яких може спричинити застосування до останнього відповідних за ходів.

3. «Проникаюча» інформаційна атака, яка вражає не системи захисту або органи самого ЄЦБ, а сферу його інтересів — поодинокі центральні банки, захист яких входить до обов’язків ЄЦБ.

4. Ефективність дій у відповідь практично нульова — стану інформаційної війни немає, очевидної підтримки протилежної сторони конфлікту теж немає, проте подібні дії з боку «арбітра» — незалежного міжнародного рейтингового агентства — надзвичайно руйнівні і можуть завдати більшої шкоди, ніж уся інформаційна кампанія.

«Інших членів Європейського союзу це також може торкнутися, враховуючи сильні фінансові і торговельні зв’язки, що існують між членами валютного блоку і Європейського Союзу», — підкреслив аналітик Moody’s Ів Слемей[7].

Греція проведе повторні парламентські вибори. У випадку приходу до влади лівих партій, подальша політика жорсткої економії буде завершена, а кредитування з боку ЄС — призупинено. У цьому випадку в країні відбудеться дефолт і Греція покине Євросоюз. Ймовірність такого повороту подій агентство Standard &Poor’s оцінило в 33%. У разі, якщо новому уряду Греції та міжнародним кредиторам вдасться домовитися, рейтинги країн зони євро залишаться на поточних рівнях, повідомило Moody’s.

До сфери інформаційного впливу ЄЦБ (чи її «аналогу» — сфери впливу комерційного банку, для прикладу — інформаційні ресурси на національному, регіональному або менших рівнях) входять цілком незалежні елементи: такі, як уряд Іспанії, або навіть повністю ворожі елементи, наприклад, грецька опозиція. Отже:

· Грецький інформаційний простір через архів плив на фінансову систему країни перебував у сфері впливу ЄЦБ (його фактичний елемент), тому «атаки» на грецьку економіку є атаками на сферу впливу ЄЦБ.

· Загалом інформаційна війна між коаліцією ЄЦБ і грецькою опозицією багато в чому залежить від внутрішнього конфлікту, будь яке втручання з боку шкодить ефективному подоланню кризи.

· В умовах внутрішньої інформаційної війни і за наявності сторонніх учасників, які підтримують «озброєний нейтралітет» інструментарій інформаційної війни істотно скорочується.

Висновки. Приклад Європейського Центрального банку ілюструє основні відмінності між діяльністю українських банків та пресслужбою банків Європи, які полягають у:

· Розвитку довгострокових інформаційних стратегій, що вирізняються комплексним підходом, експертним плануванням впродовж певного проміжку часу, підпорядкуванням індивідуальних цілей загальному інформаційному завданню.

· Трансформації існуючої функціональної структури в діяльності прес-служби банку і всієї діяльності банку відповідно до інформаційної стратегії, їх адаптація.

· Запланованій приватній інформаційній активності банку, яка залежить не від інформаційних атак та інформаційних вис новків, а від виробленої стратегії. Ви моги навколишнього агресивного ін фор маційного середовища врівноважуються вимогами стратегії інформаційного розвитку банку, що веде до стабілізації ефек тивності.

· Сукупності розуміння можливостей функціоналу прес-служби, її інструментів, тимчасових факторів у досягненні успіху та ефективності інформаційних протиборств.

В цілому, усвідомленні банком важливості та значення інформаційної агресії і безпеки, як основи успішної діяльності.

· Точності функцій прес-служби банку — вузька спеціалізація інформаційних інструментів при впливі на детально сегментовані цільові групи.

· Управлінні ЗМІ — практика прямих замовлень позитивної інформації в ЗМІ, банк детально «знає» чого хоче, аж до кон кретних форм подачі інформації.

· Високому рівні багатопланової звітності, максимальній формалізації дій та інструментів прес-служби.

Очевидно, що деякі з вищезгаданих пунктів є основою діяльності більшості прес-служб українських банків, проте комплексна і ґрунтовна реалізація даних принципів в рамках інформаційної війни фінансового сектора — відмінна риса саме європейських банків, яку тільки належить адаптувати на пострадянському інформаційному просторі.



Номер сторінки у виданні: 196

Повернутися до списку новин