Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Моніторинг некогнітивних складових якості загальної середньої освіти в США на регіональному рівні





Олена Андрюшина, аспіранткаКиївського університету імені Бориса Грінченка

УДК: 37.012: 373.5 (73)

 

Досліджено особливості отримання та аналізу некогнітивних інформаційних ресурсів під час здійснення моніторингу якості освіти на регіональному рівні в США, категорії таких ресурсів та окреслено шляхи їх використання.

Ключові слова: некогнітивні інформаційні ресурси, якість освіти, моніторинг якості освіти..

 

Исследованы особенности получения и анализа некогнитивных информационных ресурсов при осуществлении мониторинга качества образования на региональном уровне в США, представлены категории таких ресурсов и намечены пути их использования.

Ключевые слова: некогнитивные информационные ресурсы, качество образования, мониторинг качества образования..

 

The features of non-cognitive component of monitoring quality of education and ways of analysis of such information at the state level in the USA are investigated, categories of resources are presented and ways to use them are shown.

Key words: non-cognitive component, quality of education, monitoring quality of education..

 

Сучасне суспільство розглядає якість освіти як необхідну умову його соціально-культурного й економічного поступу. Якість освіти повинна визначатись на основі стандартів освіти та моніторингу освітніх послуг. Такий моніторинг передбачає систематичний збір, збереження, обробку, аналіз, корекцію і поширення даних про важливі аспекти освіти на національному, регіональному й локальному рівнях. Мета освітнього моніторингу — вивчення ступеня навченості учасників навчально-виховного процесу на етапах неперервного спостереження за нав чальною діяльністю, контролю якості нав чан ня; прогнозування причин успішності та невдач в організації та здійсненні навчально – пізнавальної діяльності учнів та викладацькій діяльності педагогів; виявлення відхилень від освітніх стандартів; забезпечення розвитку суб’єктів освіти та їхньої взаємодії; отримання зворотного зв’язку в управлінсько-педагогічному процесі.

На регіональному рівні освітній моніторинг узгоджується з функціями регіонального управління якістю освіти та становить підґрунтя для прогнозування розвитку регіональної системи освіти, визначення ефективності запровадження цільових програм розвитку освіти. В рамках моніторингової оцінки проводяться спеціальні дослідження соціального середовища, освітніх потреб різних груп населення регіону тощо.

Проблема моніторингу якості освіти на регіональному рівні стала об’єктом дослідження у працях вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема таких, як: О.Байназарова, Я.Брод ський, І.Булах, Т.Волобуєва, В.Гальперіна, Л.Гриневич, І.Лікарчук, Т.Лукіна, В.Лунячек, О.Пастовенський, В.Савельєв, В.Степашко, Г.Щекатунова, В.Болотов, Г.Ковальова, О.Майоров, М.Поташнік, С.Шишов, Р.Бартон, С.Главз, Е.Гринберг, М.Зельман, Ф.Ківз, Т.Майер, Б.Олдхем, А.Тайджнман, Д.Ширінз та ін.). Зазначені науковці розкрили теоретичні та практичні аспекти функціонування систем регіонального моніторингу якості освіти в різних країнах, визначили види, функції, форми, об’єкти освітнього моніторингу. Його змістове наповнення розглядається науковцями через комплексне вимірювання когнітивних і некогнітивних складових якості загальної середньої освіти. Когнітивний аспект моніторингу якості освіти містить у собі вимірювання рівня академічних досягнень, обробку та шкалювання результатів моніторингу, аналіз змістовного компоненту знань та вмінь учнів з певного предмету; некогнітивний представлено як аналіз іншої інформації про учнів, вчителів, керівників шкіл та їх демографічних характеристик, специфіки освітнього процесу, виокремлення факторів, що впливають на результати академічних досягнень тощо [2].

На сьогодні некогнітивний компонент моніторингу якості загальної освіти в Україні досліджується фрагментарно (відсутні дані про соціальний і економічний статус об’єктів і суб’єктів, фізичний стан респондентів, отримання державної допомоги родиною або освітнім закладом (регіоном), контекст навчання певної школи та інші дані про школу, позашкільні фактори, що мають зв’язок з освітньою діяльністю) [1]. Доречним є отримання, аналіз та наукове обґрунтування таких інформаційних ресурсів під час зовнішнього незалежного оцінювання, моніторингу якості школи, освітніх закладів міста, села, регіону. Такі дослідження уможливлять виокремлення та інтерпретацію факторів впливу на результати навчальних досягнень.

У зазначеному контексті набуває актуальності використання досвіду проведення моніторингових досліджень у зарубіжних країнах, зокрема — у Сполучених Штатах Америки, який ми розглянемо у пропонованій статті, акцентуючи увагу на особливостях дослідження некогнітивних компонентів якості освіти на регіональному рівні, категорії їх інформаційних ресурсів та шляхів їх використання.

Сучасні дослідження некогнітивних характеристик є обов’язковим елементом моніторингу якості освіти в США, що здійснює Національне оцінювання освітнього поступу (National Assessment of Educational Progress (NAEP)) і відповідають закону «Жодної невстигаючої дитини» (No Child Left Behind (NCLB)), який вимагає обробляти під час оцінювання академічних досягнень такі категорії інформаційних ресурсів:

1. Ресурси, що представляють соціально – економічний та демографічний статус і досліджуються в межах кожного оцінювання (рівень достатку родини та соціальний рівень, расовий та етнічний склад груп респондентів, їхня стать й економічне становище, наявність фізичної обмеженості, ступінь володіння англійською мовою тощо).

2. Ресурси, які допомагають проаналізувати результати навчальних досягнень школярів та збираються періодично, за певними циклами і мають обмежену кількість при кожному оцінюванні (наявність або відсутність у школі додаткових курсів для учнів, наявність чи відсутність мобільності учня (як часто він змінює школу), стан забезпечення безпеки та дисципліни в школі, фактори, що відображають вплив учителів на рівень пізнавальних досягнень учнів, ресурси позашкільного характеру тощо).

3. Ресурси, що становлять предметно – орієнтовне підґрунтя та досліджуються під час кожного оцінювання (зміст навчального предмета й вимоги до учнів щодо його засвоєння, підготовка вчителя до виконання своїх професійних функцій, інші чинники, що пов’язані з навчальними досягненнями) [4].

Відповідно до вище зазначеного, об’єктами некогнітивних вимірювань виступають учні та вчителі, конкретні школи та навчальний процес у них, освітні процеси в регіоні та діяльність навчальних закладів, а обов’язковим інформаційним елементом, який може виступати індикатором стану, є соціальний та економічний статус (об’єкта або суб’єкта), обсяг фінансової підтримки (конкретному учню, школі або регіону), фізична обмеженість респондентів, інші чинники позашкільного характеру.

Важливою проблемою дослідження некогнітивного аспекту регіонального моніторингу якості середньої загальної освіти в США є виокремлення та аналіз чинників, які впливають на результати академічних досягнень. З метою якісного здійснення такого аналізу інтегровані дані розподілено вченими на контекстуальні групи, що інтерпретуються відповідно до чотирьох категорій, представлених у таблиці [3].

У межах моніторингу якості загальної середньої освіти в США, що здійснюється на рівні конкретного штату, роль некогнітивних даних є найбільш значущою в системі підзвітності штату, управлінської підтримки, упровадження освітніх програм, громадської довіри, технічного супроводу, фінансової відповідальності, отримання даних та їх використання. Розглянемо особливості здійснення такого моніторингу на прикладі штату Массачусеттс.

Система підзвітності штату (The Massa chusetts School and District Accountability and Assistance System) розроблена з метою вимірювання прогресу шкіл та округів для досягнення всіма учнями штату досконалого рівня знань з навчальних предметів гуманітарного циклу й математики до 2014 р. та для виконання вимог закону «Жодної невстигаючої дитини» (NCLB). Ця система дозволяє освітянам, батькам школярів та громадськості оцінити ефективність шкільного навчання та здійснювати моніторинг покращення освітньої діяльності всіх державних шкіл та округів, забезпечує звітність керівників шкіл перед батьками учнів з метою підвищення результатів навчання та прийняття рішень щодо необхідності втручання штату для такого покращення. Надання штатом допомоги навчальним закладам здійснюється на основі аналізу розміру й типу шкіл округу та враховує результати дослідження стану його потреб. У рамках функціонування системи підзвітності здійснюється Програма покращення школи (School Improving Grant — SIG), яка дозволяє отримувати федеральну фінансову підтримку округам відповідно до Статті 1 NCLB.

Відповідно до зазначених документів у штаті розроблено та впроваджено «Систему підзвітності й підтримки округу», яка передбачає введення в штаті 5-рівневої шкали оцінювання освітньої діяльності шкіл та навчальних округів (від першого — найкращого (учні продемонстрували найкращі навчальні результати) — до п’ятого (відповідно — найнижчі результати) [6].

Моніторинг управлінської підтримки (Instructional Support) базується на аналізі ефек тивності школи, що здійснюється в штаті Мас сачусеттс як програма Leadership and Governance. В основу такої підтримки покладено стандарт штату, який передбачає, що шкільний комітет, керівники шкіл та округів встановлюють, упроваджують і постійно вимірюють ефективність освітньої політики й процедур, які здійснюються на основі стандартів та даних про учнівські досягнення, і розроблені з метою за безпечення постійного покращення практики управління й високих результатів навчальних досягнень учнів. Аналіз ефективності діяльності школи базується на визначенні сутності таких об’єктів моніторингу:

1. Визначення ступеня ефективності діяльності школи певного округу з метою прийняття рішень щодо надання підтримки школі та взаємодії з нею (Effective district systems for school support and intervention).

2. Визначення ступеня ефективності управління школою (Effective school leadership).

3. Виявлення особливостей керівництва (Principals staffing authority).

4. З`ясування стану стратегічного використання ресурсів і відповідності бюджетних витрат (Strategic use of resources and adequate budget authority).

Моніторинг упровадження освітніх програм у штаті Массачусеттс здійснюється через реалізацію положень «Навчальної програми та практики навчання» (Curriculum and Instruction) й охоплює такі аспекти, як: визначення та оці нювання високоякісних навчальних програм; визначення, розвиток та розповсюдження наявних доступних ресурсів та інструментарію впровадження освітніх програм; підтримка високоякісного професійного розвитку педагогічних кадрів; забезпечення умов для співпраці освітян.

У межах здійснення вищезазначених заходів моніторингу впровадження освітніх програм членами Головного управління освіти штату Массачусеттс розроблено моделі навчальних програм (Curriculum Frameworks) з гуманітарних та природничих навчальних дисциплін, англійської та іноземних мов, математики, визначено рівні навчальних досягнень та освітні ресурси. Близькою до цієї програми є моніторинг додаткового освітнього сервісу (Supplemental Educational Service — SES), що проводиться кож ні 6 років з метою виділення навчальним закладам фінансової підтримки (грантів) для забезпечення ними додаткових освітніх послуг [5].

Щорічне визначення шкільних округів для моніторингу відбувається на підставі аналізу даних про кількість шкіл округу, учні яких потребують додаткових освітніх послуг, кількість виконавців (провайдерів) SES, які функціонують в окрузі, кількість учнів у школах, які користуються додатковими освітніми послугами більше двох років. Чинниками, які обумовлюють проведення моніторингу, можуть слугувати й скарги, що надійшли до Департаменту освіти штату від батьків школярів щодо відсутності додаткового сервісу або його низької якості; необхідність залагодження суперечки між освітніми органами округу та адміністрацією SES щодо принципових питань організації діяльності навчальних закладів тощо [5].

Об’єктом моніторингу громадської довіри (Fi duciary) виступає система підтримки дітей, які не мають житла або родини з метою забезпечення для них можливостей отримання якісної освіти й досягнення стандартів навчання. В штаті Массачусеттс така діяльність здійснюється в рамках програми Homeless Assistence.

Об’єктом моніторингу технічного супроводу (Technical Assistence) виступає діяльність штату щодо якісного здійснення моніторингу освітньої діяльності шкіл і округів у рамках програми School Improving Grants (визначення шкіл, які потребують покращення і фінансової підтримки). В штаті Массачусетс така діяльність реалізується за Програмою забезпечення якісної підтримки і моніторингу (Program Quality Assu rance Services Compliance and Monitoring). Освітній орган штату (State Educational Agency (SEA)) розробляє план моніторингу та критерії його виконання для місцевих органів освіти (Local Educational Agency (LEA)) щодо впровадження програми SIG й описує процедуру спостереження.

Моніторинг некогнітивних складових якості загальної середньої освіти здійснюється в кілька етапів. Підстави для такого висновку дає аналіз протоколів проведення моніторингу в штаті Масачусеттс протягом 2009–2010 р., як приклад, розглянемо протокол проведення моніторингу якості загальної середньої освіти в штаті за 2010 р. 

У документі зазначається, що метою такого моніторингу було визначення регіональних та шкільних факторів, пов’язаних зі значним зростанням відставання у навчанні школярів, які вільно не володіють англійською мовою в обраних школах, та впровадження рекомендацій на регіональному та шкільному рівнях для покращення результатів навчання й поширення новітніх методів навчання у державних школах. Школи та округи, які в результаті моніторингу визначаються як «Взірець», можуть слугувати моделлю для інших шкіл та округів [7].

У протоколі визначено, що в процесі моніторингу в штаті використовується п’ять груп стандартів (та відповідно груп індикаторів): керівництво та управління (Leadership and Go vernance); навчальна програма та навчальний процес (Curriculum and Instruction); оцінювання (Assessment); людські ресурси та професійний розвиток (Human Resources and Professio nal Development); підтримка учнів (Student Support).

Шляхом моніторингу на основі стандартів та індикаторів аналізуються і виокремлюються системи та практики, які дають позитивні результати й такі, що потребують швидкого втручання і покращення. Аналіз моніторингу базується на отриманих доказах та даних.

Як правило, процедура моніторингу триває протягом чотирьох днів, два з яких відводиться на проведення інтерв’ю та аналізу документації, решта — на відвідування школи, спостереження за навчальним процесом, зустрічі з учителями, спілкування з батьками школярів.

Експертна комісія, до складу якої входять 4–8 незалежних консультантів чи експертів, попередньо вивчає документацію та дані департаменту освіти штату. Це допомагає підготувати запитання для інтерв’ю, класифікувати докази та сформувати групи респондентів. Окрім того, за результатами аналізу зазначеної документації складається звіт, який містить такі складові частини:

– характеристика регіону (округу) (district context and background);

– демографічні дані та дані про результати навчальних досягнень (demographic and student achievement data);

– висновки та рекомендації (findings and recommendations) [7].

Координатори департаменту з питань моніторингу співпрацюють з представниками округу для встановлення спеціального розкладу відкритого відвідування або виокремлення специфічних освітніх потреб округу. Відкрите відвідування починається з підготовчої зустрічі з ке рівництвом округу, мета якої — представлення складу експертної комісії та ознайомлення з методологічними підходами до аналізу наявної в навчальному окрузі ситуації щодо задоволення освітніх потреб учнів з обмеженим володінням англійською мовою. Наприкінці відкритого відвідування відбувається кінцева зустріч, на якій оприлюднюються отримані докази та висновки візиту.

Протягом відкритого відвідування проводять серію інтерв’ю, зміст яких базується на індикаторах кожної групи. Мета опитування — з`ясування впливу регіональної освітньої системи на учнів та їхніх батьків. У ході відкритого відвідування можливі додаткові опитування й аналіз додаткової документації у випадку виявлення специфічних доказів.

На четвертий день від початку процедури моніторингу в результаті колективного аналізу отриманих даних експерти оприлюднюють виявлені проблеми, які, однак, не слід вважати еквівалентом висновків. Самі висновки оприлюднюються пізніше й базуються на комплексному аналізі отриманих під час моніторингу даних, що оформлюється у письмовому вигляді. Кожний експерт формує та подає координатору власний звіт, у якому, разом з аналізом отриманих даних, формулюються рекомендації для покращення ситуації, яка склалася в окрузі щодо забезпечення освітніх потреб учнів з об меженим володінням англійською мовою. Координатор моніторингу об’єднує попередні висновки в один документ обсягом 30–40 сторінок і перевіряє, чи не повторюються висновки окремих членів комісії. Після чого Департамент освіти аналізує попередній звіт та висновки (без рекомендацій) і відсилає в округ для аналізу фактичних помилок. Останнім пунктом процедури моніторингу є формування повного звіту з рекомендаціями, ознайомлення з його змістом відповідальних за освіту в окрузі осіб та його по дальше оприлюднення на веб-сторінці Департаменту освіти штату [7].

Дещо відрізняється за процедурою та змістовим наповненням її етапів моніторинг стану надання додаткових освітніх послуг. Підстави для такого висновку дає аналіз змісту програми моніторингу додаткового освітнього сервісу (Supplemental Educational Service), де зазначається, що шкільні округи проходять процедуру моніторингу, який триває 1–2 дні, шляхом відкритого (он-сайт) та дистанційного (деск-рев`ю) моніторингу [5].

Підготовка до он-сайт моніторингу передбачає ознайомлення з інструментарієм моніторингу, що проводитиметься в окрузі; з`ясування наповненості системи отримання документації, що надає докази коректності критеріїв моніторингу та містить у собі контракти або угоди про додаткові освітні послуги, план додаткового освітнього сервісу для учнів, докази взаємодії школи з батьками з питань організації та надання додаткового освітнього сервісу, документи про відвідування школи учнями та результати їх навчальних досягнень тощо; підготовка комплекту документів, що відображають поточну пізнавальну діяльність учнів та її результати; інформування представників шкільного округу щодо сутності й значення програми підтримки учнів, які відстають у навчанні, та її співвідносності з потребами школярів; підготовка до обговорення процедури прийняття на роботу вчителів, сутності й результатів їх методів навчання, стилю роботи з класом, підтримання дисципліни та створення безпечного клімату; забезпечення ознайомлення учнів з процедурою спостереження в школі.

У програмі відзначено, що протягом он-сайт моніторингу, який проводиться безпосередньо в школі, спостерігачі, як правило, не заважають проводити урок, поводяться коректно, не переривають процес навчання. Разом із тим вони мають право за необхідності поставити після уроку дітям запитання щодо розуміння ними основних положень навчального матеріалу, змісту й періодичності проведення додаткових занять, навчальне навантаження дітей протягом дня, сутності викладацької діяльності репетитора та його сприяння досягненню школярами навчального поступу [5].

Деск-моніторинг може відбуватись незалежно від он-сайт моніторингу і дозволяє перевіряти ті ж самі документи дистанційно. Разом із тим, він може містити у собі вивчення документів, у яких відображено зв’язок навчального закладу з батьками учнів: повідомлення батьків щодо необхідності надання їхній дитині додаткових освітніх послуг, проходження повторного курсу додаткових освітніх послуг; угоди батьків школярів з керівниками SES; звіти, затверджені керівниками SES тощо.

Додатково округ, який бере участь у процедурі деск-моніторингу, повинен надати докази про виконання таких заходів, як наявність процедури допомоги батькам обирати репетитора (вихователя); забезпечення батькам можливості брати участь у розробці індивідуального навчального плану їхньої дитини (як додаткової освітньої послуги); наявність процедури відбору учнів, які потребують допомоги; забезпечення конфіденційності даних про учня, який користується додатковими освітніми послугами; забезпечення рівності й доступності для всіх учнів до надання додаткового освітнього сервісу; забезпечення системи ефективного впровадження додаткового освітнього сервісу.

Висновки. Як бачимо, в основі вищеописаної процедури моніторингу якості освіти лежить аналіз, обробка та інтерпретація некогнітивних даних, що відіграють важливу роль у забезпеченні об’єктивності й валідності досліджень. Саме їх комплексний аналіз у поєднанні з результатами аналізу й інтерпретації когнітивних компонентів створює об’єктивні засади для прийняття ефективних освітніх рішень у межах моніторингу якості загальної середньої освіти на регіональному рівні.

Аналіз процедури моніторингу якості освіти демонструє ключову роль некогнітивних даних, які уможливлюють використання важливої інформації про учнів, що потребують особливої уваги (наприклад, учнів з фізичними вадами, учнів з неблагополучних сімей тощо), відстають у навчанні або випереджають своїх ровесників за рівнем знань. Некогнітивні дані надають контекстуальну інформацію про всі типи шкіл — з високим та низьким рівнем навчальних досягнень, навчальних закладів підвищеного типу (ліцеї, гімназії, колегіуми), усталений у школі спосіб навчання та рівень кваліфікації вчителів, що в ній працюють. З часом така інформація надасть змогу відстежувати змістовні та управлінські фактори, пов’язані із учнівськими досягненнями і розподілом важливих освітніх ресурсів. Таким чином, вивчення й впровадження в Україні позитивного досвіду США щодо організації та здійснення регіонального моніторингу якості загальної середньої освіти є актуальним питанням сучасної педагогічної теорії та практики.



Номер сторінки у виданні: 225

Повернутися до списку новин