Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Безпекові імперативи в контексті сучасних соціально-політичних проблем України





Хижняк І.А. д.і.н., д.п.н., професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Університету «Україна»

 

Насамперд хочу відзначити, що в цьому короткому виступі я не збираюсь правити щось на зразок нобелевських лекцій. Хочу лише зупинитись у тезовій формі на низці проблем безпеки сучасної України, що вважаються мені пріоритетними. Таким чином, аналіз і синтез у скороченому вигляді надалі ми подаватимемо терміном ознаки.

Отже, сфера економіки. Тут перша ознака головної проблеми безпеки зосереджена на газовій складовій. У цьому сегменті очевидно спостерігається, з одного боку, запізнення реакції політичної еліти України на вирішення питань економії і сучасної технологічності при використанні газу у промисловій інфраструктурі країни. З іншого — попадання на пряму залежність від вольових рішень російського «Газпрому» (читай, а в реальності від бажань В. Путіна) у вирішенні цінового балансу газових поставок за найбільші ціни серед інших користувачів газової труби в Європі, що використовується як інструмент тарифного регульованого політичного тиску на Україну. І всі намагання сучасного керівництва України вийти на асиметричну домовленість у плані встановлення прийнятних цін з цього питання поки що успішними назвати аж ніяк неможливо. І чим далі, тим більше це нагадує опереточну дискусію та обговорення цього питання, а терміни можливого вирішення його все щеє незрозумілими, принаймні до виборів 4 березня 2012 року в Росії. Наступна ознака безпеки в економічній сфері безпосередньо стосується проблем корінної модернізації всього народного господарства України. Тут у найбільш стислому вигляді необхідно зазначити таке: консервативна модернізація країни, очевидно, не проходить, а саме така дійсна модернізація як руйнування традиційного індустріального суспільства і створення постіндустріального соціуму, на жаль, у сучасних умовах зовсім виглядає як примарна мета, що поки що зовсім не на часі.

Економічна ознака надання кредитів від зарубіжних інвесторів є ще однією безпековою проблемою України. Адже не є секретом, що так звані зарубіжні інвестиції надходять в Україну головним чином з Кіпру, де зосереджена головна маса коштів українського олігархічного капіталу, яка свідомо виводиться за кордон, умисно запобігаючи усіляким митним зобо в’язанням і перш за все нехтуючи соціальною відповідальністю великого приватного бізнесу перед своєю нацією. А сам феномен славнозвісного Євро 2012 та виділення на нього за найскромнішими підрахунками 12 млрд грн з державного бюджету на поки що не зовсім зрозумілі перспективи всієї створеної до футбольного чемпіонату інфраструктури виглядає як непродумана до кінця акція, наслідки від якої, принаймні на сьогоднішній день, є ви щою мірою туманними і невизначеними. Не хочеться зараз думати про подібні приклади, що подала Греція, яка була організатором Олімпіади-2004, а зараз потерпає від найжорсткішої фінансової кризи за всю свою історію і практично перебуває на межі дефолту і виходу з лав європейського співтовариства. Наступна ознака безпеки України стосується корупційної компоненти. Про це вже багато написано і казано, тому тут необхідно зазначити як своєрідне summаry згаданої проблеми, що оксамитова боротьба з цією самою корупцією тільки продовжує її плодити та примножувати. А потужна піар-кампанія з цього приводу, що втілюється в реальну дію, є не чим іншим як дієвим прикриттям фундаментальної корупційної ситеми, в якій задіяна сама влада. Ще однією ознакою безпеки, на яку реагує

у першу чергу переважна кількість населення України, є підвищення цін, що стало константною рисою нашого повсякденного життя. Саме з цим нам доводиться стикатись на кожному кроці. Насамперед зазначимо, що підвищення цін — це коли держава не в змозі забезпечити баланс між витратами, споживанням та відтворенням, а також наявністю монополій. А це означає, що всі ніші у всіх галузях роздані тільки для своїх. А монополізація обов’язково приводить до об’єктивного підвищення цін у порівнянні з насамперед цінами ринковими. А це автоматично підтверджує постулат — усілякі блага та заохочення для своїх, а закон та його беззастережна дія для всієї решти народу. У сфері політики ознакою безпеки є зовнішня міждержавна діяльність України. В період правління адміністрації Кучми у фаворі була та зване багатовекторність. Зараз стилістика влади у зовнішньополітичній сфері кореспондується з дещо іншим підходом, який був озвучений у ЗМІ представниками партії регіонів і був сформульований через термін різнозбалансована політика. Водночас Президент України Віктор Янукович у своєму виступі 7.04.2011 р. характеризував як основний принцип зовнішньополітичної діяльності української держави концепцію національного прагматизму, або іншими словами безвекторність. У такій контроверсійності та очевидній невизначеності ще належить розібратись фахівцям та експертам у галузі теорії міжнародних відносин. А поки що декларування орієнтації на європейський вибір і одночасне активне розігрування «китайської карти» дуже вже нагадує раніше розкритиковану багатовекторність. Наслідки ж надмірного захоплення східним вектором можна окреслити тільки прикладом реалізації китайської допомоги африканським країнам, коли для роботи китайських радників у західних регіонах континенту по добутку нафти у місцях розробки відповідних проектів було задіяно, крім кількох тисяч китайських робітників, ще й 4 тисячі китайських вояків, повністю озброєних згідно зі службовим розкладу.

Це ще не повний перелік безпекових імперативів у контексті соціально-політичних проблем України. Сюди перш за все треба віднести такі галузі як «безпросвітна освіта», охорона здоров’я, збереження навколишнього середовища, реалізація вже добре відомих нам усім реформ, а також 21 пункту модернізації українського соціуму і багато чого іншого. Як відомо, політика — це не ідеальні, а оптимальні рішення, а історія шанує вчинки, а не розмови. А державна політика є концентрованим виразом моральності, що домінує у певний момент у суспільстві. Ось чому вирази «системний підхід», «системне осмислення», «системне вирішення» тощо без відповідного дійсного наукового розуміння й усвідомлення сутнісних характеристик цього дуже місткого поняття, що супроводжує практично всі рішення із забезпечення безпеки України, перетворює його на демагогічний камуфляж, небажання робити реальні речі з її, безпеки, забезпечення.

Висновки. Приклад цього можна навести системну нукову дефініцію того, що відбувається зараз в Україні з точки зору розуміння структури дії її безпекових імперативів: вона являє собою складно організовану стохастичну ситему, її дослідження потребує додаткового розгляду проблем організації та ролі конфліктів у цих процесах. У таких ситемах закони ситемного детермінізму діють далеко не завжди. Тому дії принципів детермінізму змінюються періодами наростання флуктуацій, які наближають систему до точки біфуркації. В межах цієї точки поведінка системи змінюється непередбачено. Тому навіть мінімальні зміни в структурі безпекових імперативів України здатні здійснити вирішальний вплив на її подальший розвиток.



Номер сторінки у виданні: 249
Автор:

Повернутися до списку новин