Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Політичний ринок у системі соціальних комунікацій





Бєльська К., Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 1-й курс магістратури, спеціальність «Зв`язки з громадськістю».

Науковий керівник: д.п.н., професор Бебик В.М.

 

Мета дослідження полягає у визначенні ролі явища політичного ринку в системі соціальних комунікацій. Актуальність цієї теми пов`язана із необхідністю встановлення значення політичного маркетингу і політичного протистояння суб`єктів виборчого процесу напередодні парламентських перегонів.

Всі процеси, що відбуваються на політичній арені, мають усі ознаки ринкових відносин. Зреш тою, що таке ринок? Економісти стверджують, що «ринок — це інститут або механізм, що зводить докупи покупців (пред`явників попиту) і про давців (постачальників) окремих товарів і послуг» [3, с. 81].

У такому разі чому не можна розглядати політичний простір як своєрідний ринок? Тільки у нашому прикладі покупцем виступає виборець, який ми ще називаємо електоратом, що формує попит на форму і спосіб здійснення влади. Продавцем же ідей, іміджу, обіцянок на покращення життя суспільства і забезпечення стабільності виступають політичні гравці (кандидати на владні пости). Обмінною валютою цього різновиду ринку є голоси виборців. В.Бебик зазначає, що саме на завоювання і утримання контролю над ринком влади спрямована будь-яка політична діяльність [1, с. 334]. Є.Морозова так визначає поняття політичного ринку: «Політичний ринок — система

виробництва і розподілення політичних товарів та послуг (ідей, програм, стиля управління, іміджу лідера), що відносно ефективно забезпечує узгодженість значного числа інтересів продавців (партій, політиків, бюрократії), що між собою конкурують, та покупців (виборців, громадян)» [4, с. 5].

Отже, політичний ринок — центральне поняття політичного маркетингу, оскільки саме ґрунтовне його вивчення надасть повну картину реальної ситуації і виокремить основні напрями політичної діяльності. Вивчення ринку надасть найбільш надійну і точну інформацію про стан і перспективи розвитку попиту та пропозиції, дасть можливість визначити власну конкурентоспроможність, а також ступінь загрози з боку реальних та потенційних конкурентів, стан задоволеності потреб, тобто всю необхідну інформацію, без якої неможлива розробка стратегії і тактики політичної поведінки.

Як наголошують Дж.Траут і Е.Райс, «маркетингові битви розігруються в головах» [6, с. 34], а отже, боротьба за голоси між політичними гравцями у демократичних державах більшою мірою відбувається у свідомості виборців. І оскільки цей процес більшою мірою інтелектуальний, то комунікативна взаємодія політичних суб`єктів із громадськістю відіграє в ньому не останню роль.

На цьому етапі нашого дослідження пропонуємо визначитися із тим, що входить до системи соціальних комунікацій і як її елементи між собою взаємодіють, аби визначити роль у ній політичного ринку.

Соціальні комунікації є складною системою взаємодії різних соціальних груп, і не менш складною системою різних видів соціального спілкування. Соціальна комунікація у процесі реалізації вирішує такі взаємопов’язані завдання, як інтеграція окремих людей у соціальні групи або спільноти, а спільноти — в цілісну систему суспільства; внутрішню диференціацію суспільства, відокремлення і відособлення суспільства й окремих його груп один від одного, що приводить до більш глибокого усвідомлення ними своєї специфіки та функцій [2].

Головними учасниками соціокомунікативного процесу В. Різун визначає соціальнокомунікаційні інститути, служби (а в нашому випадку політичних діячів), що виступають у ролі ініціаторів спілкування з одного боку, «а з іншого — організовані спільноти (соціум, соціальні гру пи) як повноправні учасники соціальної взаємодії» [5]. Ця соціальна взаємодія відбувається на певному полі битви, яким у політичній боротьбі виступає політичний ринок. Саме дослідження цієї взаємодії, а також «дослідження суспільнополітичних структур, політико-психологічної та правової культури суспільства, інформаційного банку лідерів» [1, с. 335] і становлять сутність дослідження політичного ринку. Відповідно до результатів цих досліджень розробляється стратегічний план політичних дій.

Отже, поняття політичного ринку займає одне з центральних місць у системі соціальних комунікацій як основа для проведення політичної боротьби за голоси виборців, що в демократичних суспільствах еквівалентні обсягу отриманої влади.



Номер сторінки у виданні: 253
Автор:

Повернутися до списку новин